Частина I. Теоретичні і методологічні витоки "соціальної економіки".
ДЕРЖАВНА СЛУЖБА СТАТИСТИКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ СТАТИСТИКИ, ОБЛІКУ ТА АУДИТУ
КРЕДИТНО-МОДУЛЬНА СИСТЕМА
МОДУЛЬНО-БЛОКОВА ПРОГРАМА
ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ
«СОЦІАЛЬНА ЕКОНОМІКА»
(108 ГОДИН)
/ випуск 1 /
КИЇВ-2011
Модульно-блоковий комплекс вивчення дисципліни «соціальна економіка» містить пояснювальну записку, тематичний план, програму вивчення дисципліни, плани семінарських занять, перелік рекомендованої літератури, тематику рефератів з названого курсу, а також тестові завдання, які дозволяють здійснити персональний контроль знань /ЕВМ/ за модулями і блоками..
Автори-укладачі: д.е.н., проф..В.Г.Єременко;
к.е.н., доц.. Г.В. Максименко.
/ Загальна редакція – зав. кафедрою ФЕД В.Г. Єременко/.
Пояснювальна записка
Завдання побудови цивілізованого громадянського суспільства, соціально орієнтованої економіки, конституційний процес, що відбувається в нашій країні, вивчення освітніх систем провідних зарубіжних країн – все це диктує нагальну потребу введення наукової дисципліни «соціальна економіка». Соціальна економіка – загальноосвітня і спеціальна (для окремих професій) гуманітарна дисципліна. Названий курс з різним ступенем «продвинутості» (advanced courses) викладається в усіх, без винятку, провідних країнах Заходу і на різних етапах гуманітарної освіти – старші класи загальноосвітніх шкіл, коледжі, бакалаврат, магістратура, вищі учбові заклади.
Головна мета курсу «соціальної економіки» - введення кожної людини, фахівців і спеціалістів усіх професій у світ «соціальної економіки», тобто в реальний світ сучасного громадянського суспільства. Цій меті і вищезазначеним завданням підпорядковані логіка і структура дисципліни: спершу показано, як Людина входить у різноманітний світ «соціальної економіки», а в подальшому – як цей світ впливає на соціально-економічну поведінку Людини. При вивченні дисципліни треба рухатися від найбільш загальних понять, - взаємодія всесвіту, природи., суспільства і окремої особи, - до більш конкретних типів і форм соціально-економічної організації і до сучасних різновидів так званого «соціально-економічного порядку». Однією з центральних проблем названого курсу є проблема взаємодії трьох провідних сил сучасного соціуму – наймані працівники та їх організації (система профспілок), підприємці та їх організації (підприємницькі інституції), держава з її органами та установами. Знайомство з загальними поняттями «Соціальної економіки» дає змогу поступово перейти до розгляду більш конкретних особливостей діяння національних соціальних економік.
Дисципліна «Соціальна економіка» є однією з фахових дисциплін для всіх спеціалістів та управлінського персоналу соціальної сфери народного господарства (освітяни; працівники профспілок; кадровий персонал; спеціальності «адміністративний менеджмент», «менеджмент освіти» тощо).
Представлена кредитно-модульна система дозволяє за наявності підручника, а також даної навчально-методичної розробки творчо оволодіти курсом «соціальної економіки» за 108-год. Програмою. В роботі над курсом основне навантаження покладається на самого студента або слухача. Пропонований навчально-методичний комплекс може бути використаний також для дистанційної форми навчання. Для цієї форми оволодіння курсом обов’язковим є наявність підручника В.Г. Єременка «Соціальна економіка» ( видання 2, розширене і доповнене) К. 2003 р.
Курс «Соціальна економіка»
/Програма 108 годин /
| Назви блоківта змістовні модулі, що входять до даного блоку |
| Введення в курс.Предмет «соціальної економіки» як науки. /2 кредити/ |
| Блок 1 / 6 кредитів / |
| Теоретико-методологічні засади «соціальної економіки». МОДУЛЬ 1. Соціально-економічні погляди «класиків». МОДУЛЬ 2. Роль соціалістичного вчення в «соціальній економіці». МОДУЛЬ 3. «Кейнсіанська революція» в соціально-економічній науці. МОДУЛЬ 4. Лібералізм, неолібералізм – методологічна основа «соціальної економіки». |
| Блок 2 / 6 кредитів / |
| МОДУЛЬ 1. Людина і світ «соціальної економіки». |
| МОДУЛЬ 2. Світ «соціальної економіки» і людина. |
| МОДУЛЬ 3. Соціально-економічний прогрес людства. |
| МОДУЛЬ 4. Соціально-економічні системи і «порядки». |
| МОДУЛЬ 5. Рушійні сили соціально-економічної системи. |
| Блок 3 / 6 кредитів / |
| МОДУЛЬ 1. Національні соціально-економічні моделі. |
| МОДУЛЬ 2. Держава в «соціальній економіці». |
| МОДУЛЬ 3. Регіональні моделі «соціальних ринкових економік». |
| МОДУЛЬ 4. Німецький досвід побудови «соціального ринкового господарства» (теорія і практика). |
| МОДУЛЬ 5. Проблеми, пріоритети і завдання побудови «соціально орієнтованої економіки» в Україні. |
| Зміст умінь, що забезпечуються, назви змістовних модулів |
| В умовах наукової та соціальної діяльності: |
| На модуль «Предмет соціальної економіки як науки» покладається завдання – орієнтуватися в первинних поняттях «соціальної економіки» як науки. Розрізняти і розуміти суть категорій «ринкова економіка», «вільна ринкова економіка», «соціальна ринкова економіка», їх витоки. Усвідомлення суті соціально-економічних процесів. Застосування інструментів теоретичного аналізу щодо соціально-економічних процесів. |
| У модулі «Теоретико-методологічні засади соціальної економіки» надати студентам знання теоретичних та методологічних витоків такої галузі знань як «соціальна економіка». Студент має усвідомити теоретико-методологічне підгрунтя «соціальної економіки» (соціально-економічні погляди «класиків», теоретиків «соціальної та економічної гармонії», «кейнсіанські погляди», «лібералізм» як методологічну основу «соціальної економіки»). |
| В умовах виробничої та соціальної діяльності |
| Модуль «Людина і світ соціальної економіки» забезпечує усвідомлення ролі і місця людини в сучасному громадянському суспільстві, студент вчиться орієнтуватися у складному світі сучасних соціально-економічних зв’язків. |
| Призначення модуля «Світ соціальної економіки» і людина зовсім інше – показати вплив світу «соціальної економіки» на людину. Цей модуль дає можливість усвідомити свою роль в громадянському суспільстві як споживача, як продавця своєї робочої сили, як працівника, а також свою поведінку в складних соціально-економічних умовах. |
| Модуль «Соціально-економічний прогрес людства» дає усвідомлення нерозривної єдності людини, суспільства і Всесвіту. Слухачі мають розібратися із складними проблемами сьогодення – проблемою «економічного» і «соціального» прогресу, «економічної ефективності» та «соціальної справедливості». |
| Модуль присвячений «соціально-економічним системам» і «порядкам», дає можливість усвідомлення спочатку загальних форм економічної і соціальної організації суспільства, потім дає розуміння типів соціально-економічних систем і, зрештою, виводить на усвідомлення «соціально-економічних порядків». Тут постає і надзвичайно важлива проблема «порівняльної ефективності» соціально-економічних систем. |
| Модуль «Рушійні сили соціально-економічної системи» своїм головним завданням має надати студенту знання про три головні рушійні сили сучасного суспільства – найманих працівників, роботодавців та держави. Прикладним значенням модуля є усвідомлення ролі профспілкової системи, підприємницьких асоціацій та урядових інституцій як представницьких організацій вище названих провідних рушійних громадських сил. |
| Починається блок з модуля «Національні соціально-економічні системи». Студент усвідомлює особливості національної соціально-економічної системи, її інфраструктури, роль «суспільних благ» в соціальній економіці та «соціального капіталу нації». |
| Модуль «Держава в соціальній економіці» навчає студента розуміння ролі та призначення держави в «соціальній ринковій економіці». Особливе значення в оволодінні модулем має вирізнення економічної політики та її складових в СРЕ, а також «соціальної політики» в СРЕ з її конкретним призначенням – розподілом соціального бюджету, розв’язанням проблем зайнятості та безробіття, «соціального захисту». |
| Призначення модуля «Регіональні моделі СРЕ» - є розуміння студентами регіональної специфіки різних моделей – «європейської», «американської», «азійської» та інших, а прикладним завданням – адаптація світового досвіду до національних умов України. |
| Модуль «Німецький досвід побудови СРГ (теорія і практика)» призначений не тільки ознайомити студентів з теорією розбудови СРГ у післявоєнній Німеччині, але й надати практичнінавички розбудови такого соціально-економічного устрою.Студент оволодіває елементами у галузі грошової реформи, практики урядового регулювання соціально-економічними процесами, щодо «соціального захисту» і підвищення добробуту громадян, тобто набуває навички громадянської свідомості. |
| Заключний модуль під назвою «Проблеми, пріоритети і завдання побудови соціально орієнтованої економіки в Україні» несе практично-теоретичне навантаження. Під час оволодіння цим підсумковим модулем студент має на основі усього попереднього курсу виділити з усієї низки соціально-економічних проблем, які стоять перед Україною ХХІ ст., ті найбільш нагальні і пріоритетні завдання, розв’язання яких дасть змогу народу України побудувати сучасне громадянське, соціально-орієнтоване суспільство. Беручи участь в цьому процесі як громадянин і патріот своєї Батьківщини, майбутній фахівець повинен бути озброєний не тільки теоретичними (знання основ «соціальної економіки»), але й суто практичними навичками такої розбудови. |
ПРОГРАМА ВИВЧЕННЯ КУРСУ «СОЦІАЛЬНА ЕКОНОМІКА»
Введення в дисципліну: Предмет "соціальної економіки" як науки.
I. Зміст основних понять.Категорії "ринкова економіка", "вільна ринкова економіка", "соціальна ринкова економіка". Характерні риси "вільної ринкової економіки". Принципи й постулати "соціальної ринкової економіки". Первинне уявлення про "соціальну ринкову економіку". "Соціальне ринкове господарство" Німеччини – конкретне втілення "соціальної ринкової економіки".
II. Визначення предмету науки "соціальна економіка". Еволюція визначень "соціальної економіки". Принципова відмінність "політичної економії" і "соціальної економіки". "Соціальна економіка" та інші науки. "Соціальна економіка" як наука в широкому розумінні. Альтернативні точки зору.
Частина I. Теоретичні і методологічні витоки "соціальної економіки".
Тема 1. Теоретико-методологічне коріння "соціальної економіки"
I. Історичні витоки первинних соціально-економічних знань.Первинні уявлення Стародавнього світу. Погляди вчених Давньої Азії, Китаю та Індії, філософів Давньої Греції та Риму.
II. Теоретичні погляди античних авторів. К.Маркс про погляди давньогрецьких мислителів. Ксенофонт (428-354 р.р. до н.е.) та його соціально-економічні праці ("Домострой", "Економікос", "Про землеробство"). Соціально-економічні погляди Платона (428-347 р.р. до н.е.). Модель ідеальної держави (праця "Держава"). Три "соціальних стани" Платона. Мислитель Давньої Греції – Арістотель (384-322 р.р. до н.е.). Соціально-економічний світогляд Арістотеля. Праці "Політика" та "Нікомахова етика". Проект "найкращої держави". Два способи отримання багатства ("ойкономія" та "хрематистика"). "Природна і мінова" вартість.
III. Соціально-економічна думка середніх віків. Загальна характеристика середньовічних поглядів. Середньовіччя в історії людства. Ієрархія соціально-економічної структури.Соціально-економічний устрій "феодалізму". "Світський" та "духовний" напрями соціально-економічної думки Середньовіччя.
IV. Соціально-економічна думка Середньовічного Сходу. Роль ІСЛАМУ в розвитку соціально-економічної думки. Коран – священа книга мусульман. Видатні представники Середньовічного Сходу – ІБН СІНА (АВІЦЕННА) /980-1037 р.р./, АБУ ЗАЙД МУХАМЕД / ІБН ХАЛДУН/ 1332-1406 р.р./. Видатні представники соціально-економічної і політичної думки Китаю – ЛІ ГОУ /1009-1059 р.р./ і ВАН АНЬШІ /1021-1086 р.р./
V. Соціально-економічна свідомість феодальної Європи. Соціально-економічні пам'ятки франкської держави. ("Салічна Правда", "Капітулярій про вілли"). "Канонічна доктрина" та її представники. Фома Аквінський (Тома Аквінат) 1225-1274 р.р.). Соціально-економічні погляди і судження святого Фоми.
VI. Соціально-економічні погляди середньовічної України. Соціально-економічна думка в Україні часів Київської Русі. Історична пам'ятка тих часів – Руська правда (XI – XIII ст.). "Повість временних літ" ченця Києво-Печерського монастиря Нестора. "Повчання дітям" Володимира Мономаха (початок XII ст.).