Методичні рекомендації до семінарського заняття

При розгляді першого питання необхідно вивчити фази еволюції та варіації розвитку рабовласництва (східне та античне рабство). Потрібно показати галузеву структуру економіки, основні форми організації виробництва в сільському господарстві та ремісництві, економічні функції держави. Господарсько-технічні досягнення античних цивілізацій. Стародавня Греція - палацове господарство, формування полісів, внутрішня та зовнішня торгівля, генезис грошей, кредиту та податків. Історія формування господарської системи Стародавньої Греції передбачає виокремлення двох етапів її розвитку – патріархального та торговельно-ремісничого. Вивчаючи господарський лад Греції, важливо зрозуміти роль ремесел і торгівлі, розкрити процеси формування відносин власності, зокрема на землю; розглянути закони, що захищали власність.

Аналіз господарського ладу Стародавнього Риму слід розпочати з відносин власності. Важливим також є розуміння соціальної структури суспільства, обмеженості натурального господарства та появи паростків товарних відносин, податкової справи, лихварства тощо. Слід опанувати особливості організації сільського господарства, яки пов’язані з формуванням великого землеволодіння та його господарської спеціалізації. Зубожіння і поступове витіснення з рільництва вільних селян, поширенням праці рабів стало базою великих господарств. Класичне рабство і його ознаки.

Вивчаючи друге питання, треба збагнути, що висловлювання античних авторів з економічних проблем, хоч іще й не склалися в цілісну систему поглядів, проте є вже серйозною спробою теоретично осмислити та науково узагальнити характерні для цієї доби економічні явища.

Економічна думка античного світу відображена у працях давньогрецьких мислителів Ксенофонта, Платона, Аристотеля. Слід показати, що економічна думка з початку була пов’язана з ідеалізацією общинного, натурального господарства, землеробства., а потім все більша увага приділяється питанням землеволодіння, приватної власності, рабства, становища селянства, поділу праці, розвитку ремесла, торгівлі, грошового обігу. Слід звернути увагу на твори:

- Ксенофонта «Домострой», де дається характеристика рабовласницького господарства. Показана важливість суспільного поділу праці, приділяється увага товарно-грошовим відносинам, поділ праці на фізичну та розумову.

- Платона «Держава», «Закон», де пояснюється те, що основним принципом побудови держави є поділ праці. У «Законі» він пропонує проект ідеальної держави, економічна організація якої була більш реалістичною, ліпше відповідала тогочасній добі, передбачаючи запобігання надмірній концентрації землі в руках власників через рівномірний її розподіл.

- Арістотеля «Політика». Для розуміння наукових досягнень Арістотеля слід звернути увагу на зроблений ним аналіз видів багатства і, відповідно, класифікацію господарств та видів діяльності. Він розрізняв два види багатства: багатство як сукупність споживчих вартостей і багатство як нагромадження грошей. Відповідно до цього він розрізняв і два види діяльності: економіку і хрематистику. Під економікою він розумів природну господарську діяльність, пов’язану з виробництвом продуктів, а хрематистику називав мистецтво наживати багатство, робити гроші й вважав цю діяльність неприродною.

Економічна думка Стародавнього Риму пов’язана з творами Катона «Землеробство», проектами аграрних реформ братів Гракхів, Варрона «Про сільське господарство», Колумелли «Про сільське господарство». У творах Катона, Варона, Колумелли відображено розвиток сільського господарства, узагальнено тогочасний досвід і дано практичні рекомендації щодо ведення рабовласницького господарства.

Необхідно вивчити середньовіччя V-IX ст., високе середньовіччя X-XIII ст., пізнє середньовіччя XIV-XV ст. Показати шляхи становлення феодалізму: перший – синтез протофеодальних елементів пізньоантичного і варварського суспільства (Північно-східна галлія, окремі південнословянські народи); другий – безсинтезний (повна відсутність греко-римського і варварського синтезу (Англія, Скандинавія, Південна Шотландія, частково Німеччина, Русь, Польща, Чехія); третій – синтез пізньоантичного суспільства з феодальними відносинами: Візантія, Південна Галлія, країни Середньоазіатського регіону).

Розвиток феодального господарства. Генеза феодалізму. Форми феодального землеволодіння (алод, бенефіцій, феод). Основні риси феодального господарства. Галузева структура, основні господарські форми (феодальне та селянське господарство, ремісничий цех, торгова гільдія).

Потрібно розкрити особливості нових етапів у господарському розвитку суспільства цієї доби, пояснити причини поступового посилення елементів товарності, що почали з’являтися з ХI ст.

Вивчаючи останнє питання, необхідно показати, що економічна дума періоду середньовіччя розвивалася під впливом християнської церкви. Серед юридичних пам’яток, які дають уявлення про економічну думку країн Західної Європи доби середньовіччя найвідомішими є «Салічна правда» (V ст.) і «Капітулярій про вілли» ( початок IX ст.). В цих творах дається уявлення про організацію й управління вотчиною за умов переважно натурально-господарських відносин із використанням праці закріпачених селян.

Лідером пізньої школи канонізму був Фома Аквінський. Його твори «Сума проти язичників», «Сума теології», де він признає централізацію влади, визнає соціальну ієрархію, а її природну підставу бачить у поділі праці, розглядаючи приватну власність як необхідний інститут людського життя. Він був прихильником натурального господарства. Розглядує такі поняття, як «вартість», «справедлива ціна», «торговий прибуток», «гроші» тощо.

 

Проблемні питання

1. Проаналізуйте головні ознаки господарської сфери суспільств Стародавньої Греції та Стародавнього Риму.

2. Розгляньте економічну структуру Стародавньої Греції.

3. Розкрийте суть економічної структури Стародавнього Риму.

4. На підставі співставлення покажіть особливості господарства та економічній думки суспільств Європейської цивілізації в період середньовіччя (V-XV ст.)

Ключові терміни

Класичне рабство– склалося на базі античної громади (Греція, Рим).

Поліс –(місто, держава), найчастіше ремісничого типу, які поповнювали нестачу в території та робочій силі у воєнних походах.

Палацове господарство –виникло на рубежі ІІІ-ІІ тис. до н.е. одночасно в різних районах острова Кріт. За рахунок натуральної і трудової повинності в палацах накопичувались запаси. Палац був одночасно адміністративним, релігійним центром, головною житницею, майстернею і торговельним центром.

Три основні напрями колонізації –перший найбільш потужний західний – Сицилія, Італія, другий північно-східний – узбережжя Чорного моря, третій найбільш слабкий південний і південно-східний.

Ергастерії –основний осередок ремісничого виробництва, майстерні, в яких широко застосовувалася рабська праця.

Вілла –основний тип рабовласницького багатогалузевого інтенсивного господарства (від 25 – до 100 га).

Латифундія –велике, головним чином, скотарське господарство римської верхівки.

Грошове господарство Рима ІІ ст. до н.е. –велика кількість банків, які виконували найрізноманітніші посередницькі функції в різних грошових розрахунках; розвиток зовнішньої торгівлі.

Пекулій –надання рабамділянки землі, житла, худоби, знаряддя праці.

Колони –вільновідпущеники та раби, які отримали пекуліум, а також особи вільного походження, перш за все орендарі, і навіть дрібні землевласники, які рятуючись від пограбувань, та утисків, вступали під патронат магнатів, перетворюючись на колонів.

Хрематистика – “мистецтво наживати багатство” за допомогою великих торговельних угод для перепродажу і лихварських угод. “Мистецтво” вкладання і нагромадження капіталу.

Ранні кантоністи –заклали догматичні безальтернативні принципи релігійно-етичних норм - засудження торговельного прибутку і лихварського відсотка, заборонення великої торгівлі і лихварства.

Пізні каноністи –не заперечували лихварство, торговий прибуток, накопичення грошей.

Аллод – у германських племен та в ранньофеодальних державах Західної Європи вільно відчужувана індивідуально-сімейна земельна власність.

Бенефіцій –землеволодіння, яке дарував король або великий феод у довічне користування васалу за умови несення військової чи адміністративної служби.

Феод – земля, а іноді посада та прибуток, що їх одержував від свого сеньйора в спадкове володіння з умовою виконання певних обов’язків; лен.

Лен – спадкове земельне володіння в епоху феодалізму, яке надавалось васалу за умови несення ним військової служби та виконання інших повинностей.

Меркантилізм –напрям у політичній економії та політика ряду європейських феодальних держав у ХV-XVIII ст., прихильники яких намагалися прискорити нагромадження капіталів стимулюванням зовнішньої торгівлі.

Тести

 

1. Причини раннього розвитку стародавньої Греції:

а) сприятливі кліматичні умови господарювання;

б) багаті поклади корисних копалин;

в) вигідне географічне положення;

г) успадкування матеріальних, духовних, інтелектуальних здобутків країн Стародавнього Сходу;

д) всі варіанти відповідей вірні;

е) не вірний варіант «г».

2. В якій формі рабства рабська праця стала основною продуктивною силою суспільного виробництва:

а) античне рабство;

б) обширне рабство;

в) східне рабство.

 

3. Хто не відносився у стародавній Греції до привілейованих рабів:

а) учителі;

б) особи духовного сану;

в) лікарі;

г) купці;

д) поліцаї.

 

4. Якому виду господарської діяльності належала вирішальна роль в економічному житті Стародавнього Риму:

а) сільському господарству;

б) торгівлі;

в) лихварству;

г) ремеслу.

 

5. Яке із положень не відноситься до чинників, які зумовили розквіт античного Риму:

а) хід історичного розвитку як процес підкорення інших країн;

б) успадкування культурної спадщини завойованих країн;

в) тривале існування правової системи республіканського устрою і сильної держави;

г) високий рівень розвитку освіти та науки;

д) значна роль в економіці використання рабської сили;

е) сприятливі географічні та природно – кліматичні умови;

є) всі варіанти відповідей вірні;

ж) не вірний варіант відповіді «б».