Методичні рекомендації до семінарського заняття
При вивченні цього питання розглядаютьсягосподарство таекономічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільств Європейської цивілізації (перша половина XX ст.). Державно-монополістичний розвиток країн Європейської цивілізації на початку XX ст. Передумови першої світової війни. Перехід від капіталізму вільної конкуренції до капіталізму, який базувався на різних формах монополій або олігополій.
Перша світова війна. Подолання економічних наслідків першої світової війни. Стабілізація господарств країн Європейської цивілізації після першої світової війни.
Економічна криза 1929-1933 рр. «Новий курс» Ф. Рузвельта – відновлення і розвиток системи державного регулювання ринкових відносин, оздоровлення банківської і фінансової систем, відновлення виробництва, «Кодекси чесної конкуренції», Адміністрація громадських робіт, регіональне Управління долини Теннесі, антикризова аграрна політика, Національний закон про трудові відносини. Соціальні гарантії, соціальні права.
Економіка країн світу в роки другої світової війни. План Маршалла для відбудови європейської економіки після другої світової війни.
При вивченні другого питання необхідно звернути увагу нарозвиток національних економік країн Європейської цивілізації в системі світового господарства під впливом науково-технічної революції (друга половина XX ст.). Показати зрушення в галузевій структурі провідних капіталістичних країн під впливом науково-технічної революції. Визначити інтеграційні процеси в економіці. «Спільний ринок» як форми економічної інтеграції.
Розкрити особливості формування трьох центрів світового капіталізму. США, Японія, ФРН – нові економічні лідери.
Визначити основні форми державного регулювання економіки. Транснаціональні корпорації. Військово-промисловий комплекс та зростання військових витрат. Уяснити основні причини. особливості поглиблення криз у 1970-80-х роках. Розкрити стан економіки Англії, Франції, ФРН наприкінці ХX століття.
При вивченні третего питання потрібно згадати історичну епоху виникнення кейнсіанства й усвідомити, що саме особливості цієї епохи зумовили його появу. Головною з цих особливостей було швидке руйнування з розвитком капіталізму механізмів автоматичного ринкового саморегулювання. Отже, сама дійсність спростувала їлюзії неокласиків щодо здатності ринкового механізму автоматично забезпечувати рівновагу на ринках товарів.
Треба вивчити теоретичну доктрину Дж. М. Кейнса, який став ідеологом нового економічної політики. Він спростував тезу про можливість саморегулювання ринкової економіки та довів необхідність макроекономічного регулювання господарських процесів. Потрібно розкрити суть кейнсіанської моделі економічного розвитку господарських процесів. Потрібно розкрити сутність його моделі, показати наукове новаторство. Дати обґрунтування теорії «ефективного попиту», «основного психологічного попиту». Треба ознайомитись з працею Дж. Кейнса «Загальна теорія зайнятості, процента та грошей».
Треба показати, що основними моментами його теорії є:
- макроекономічний метод дослідження;
- він висовує на перший план проблему реалізації, або «ефективного попиту», яка поклала початок розвитку динамічної теорії циклу;
- його теорії національного доходу в цілому та мультиплікатора органічно увійшли в післякейнсіанські теорії економічного зростання;
- він поєднав економічну теорію та економічну політику в одне ціле, покликане сприяти підтримуванню життєдіяльності капіталістичної системи господарства.
Треба показати, що послідовники Кейнса висунули три проблеми, які мають відносно самостійний характер: проблему динамічної рівноваги, проблему тривалих відхилень від стану динамічної рівноваги та проблему короткотривалих відхилень, або циклічних коливань. Теорії, що виникли як результат дальшого розвитку теорії Кейнса, називають неокейнсіанством. До вчених-неокейнсіанців можна віднести Е. Хансена, С. Харріса (США), Р. Харрода (Англія), О.Домар (США). Треба також звернути увагу на таких представників посткейнсіанства, як Дж. Робінсон, Н.Калдор, П. Сраффа.
Останне питання акцентує нашу увагу на еволюції теорій трансформації капіталізму, яка проходила під впливом науково-технічної революції. Зокрема теорія “стадій економічного зростання” У. Ростоу; концепції “індустріального суспільства” П. Дракера (США), Р. Арона; “технологічного суспільства” Ж. Еллюля (Франція); теорії “конвергенції, “нове індустріальне суспільство” Д. Гелбрейта.
Проблемні питання
1. У чому полягають характерні риси господарства першої половини ХХ ст. та їх відмінності від другої половини ХХ ст.?
2. Розкажіть про значення банків і зовнішньої торгівлі у першій половині ХХ ст.
3. Зробіть порівняльний аналіз основних напрямів та інструментів державного регулювання, запропонованих кейнсіанцями і монетаристами.
4. Розкрийте теоретичні основи Нового курсу Ф.Д. Рузвельта.
5. Охарактеризуйте основні риси світового господарства та кризи 1920 – 1921 років.
Ключові терміни
Імперіалізм –економічна система на вищій стадії капіталізму, яка базується на пануванні різних форм монополістичного капіталу, їх поєднанні з економічною силою держави, підкоренні інших форм капіталу та некапіталістичної власності, економічному й територіальному поділу світу.
Акціонерний капітал –капітал акціонерного товариства, що складається з багатьох індивідуальних капіталів, його зростання в процесі капіталізації частини прибутку, а також залучення частини коштів вкладників через продаж акцій та облігацій.
Колективна власність –привласнення об’єктів власності колективом фізичних або юридичних осіб.
Пул –форма монополії або іншого господарського структурного підрозділу, в яких прибуток суб’єктів цієї діяльності надходить до спільного фонду й розподіляється між ними за заздалегідь визначеними пропорціями або квотами.
Конвенції –міжнародні договори між урядами двох, кількох або багатьох країн, що передбачають дотримання загальних узгоджених правил торгівлі, грошового обігу, стягнення податків та мит, ціноутворення на товари і послуги, що експортуються або імпортуються.
Корнер –дії фізичної або юридичної особи на товарній біржі зі створення штучного дефіциту товарів в наслідок скуповування біржових контрактів і реальних товарів з метою контролю за цінами та привласнення прибутку.
Ринги –система колективного прийняття управлінських рішень в Японії, що передбачає аналіз ситуації широким колом зацікавлених осіб в усіх управлінських ланках фірми або компанії.
Картель –об’єднання кількох підприємств однієї галузі виробництва. Учасники картелю зберігають власність на засоби виробництва і виготовлений продукт, виробничу та комерційну самостійність, домовляються про частку кожного в загальному обсязі виробництва, ціни, ринки збуту, обмінюються патентами на нову техніку тощо.
Синдикат –об’єднання кількох підприємств однієї галузі промисловості. Учасники якого зберігають власність на засоби виробництва, але втрачають власність на вироблений продукт. Створюється з метою усунення конкуренції, встановлення контролю за ринком і отримання монопольних прибутків.
Трест –об’єднання підприємств однієї або декількох галузей промисловості, учасники якого втрачають власність на засоби виробництва і виготовлений продукт, виробничу і комерційну самостійність, тобто об’єднують збут, фінанси, управління, а на суму вкладеного капіталу власники окремих підприємств отримують акції треста, які дають їм право брати участь в управлінні та привласнювати відповідну частку прибутку.
Концерн –об’єднання підприємств різних галузей народного господарство, учасники якого втрачають власність на засоби виробництва і вироблений продукт, а головна фірма здійснює за іншими учасниками об’єднання фінансовий контроль.
Концесія –1) договір про здавання державою в експлуатацію або використання природних багатств, підприємств у тимчасове користування іноземним фірмам чи приватним особам; 2) винагорода, яку отримують банки за організацію продажу знову випущених цінних паперів.
Експансія –розширення сфери впливу окремих країн, монополій, транснаціональних корпорацій внаслідок витіснення інших країн, компаній, корпорацій, захоплення ринків збуту тощо.
Тести
1. Які із причин Першої Світової війни не відносяться до головних:
а) боротьба за територіальний переділ світу;
б) боротьба за економічний переділ світу;
в) прагнення встановити контроль за джерелами сировини і ринками збуту;
г) зрощення монополій з державою та посилення їх експансіоністького характеру;
д) боротьба проти національно-визвольних і соціальних рухів.
2. Яка із зазначених воюючих країн в часи Першої Світової війни зміцнила свій економічний потенціал:
а) Німеччина;
б) Англія;
в) США;
г) Франція;
д) Росія;
е) Італія.
3. Якій країні передбачалась допомога планом Дауеса для оздоровлення економіки:
а) Англія;
б) Франція;
в) Німеччина;
г) Італія;
д) США.
4. Основними причинами світової економічної кризи 1929-1933 рр. являються:
а) надмонополізація економіки;
б) зниження ефективності механізму ринкової саморегуляції;
в) відсутність контролю з боку держави за виробництвом;
г) різке зменшення платоспроможності населення;
д) всі варіанти відповідей вірні;
е) вірні варіанти відповідей «а», «в».
5. В якій країні був найвищий рівень падіння обсягів виробництва під час світової економічної кризи 1929-1933 рр.:
а) Німеччина;
б) США;
в) Франція;
г) Англія;
д) Японія.