Методичні рекомендації до семінарського заняття
При розгляді першого питання потрібно показати, що економічний розвиток України в умовах радянської економічної системи та його трактування в економічній думці пройшли те, що було характерно для СРСР. Слід вияснити події періоду 1917 – 1919 рр., враховуючи складні політичні процеси. Зокрема, треба розглянути соціально-економічний і політичний стан в Україні в період 1917 – 1918 рр. економічні програми національних урядів України (Центральної Ради, Гетьманату, Діректорії, ЗУНР) та спроби їх реалізації, а також визначити найбільш загальні чинники поразки українських визвольних змагань. Необхідно вияснити, що в процесі пошуку моделей соціалістичної системи господарства економічна система пройшла еволюцію від «воєнного комунізму» з його ключовим постулатом про безтоварний соціалізм до певного відродження елементів ринкової економіки України за часів НЕП.
Треба показати особливості політики воєнного комунізму та специфіку її здійснення в Україні. Занепад господарства. Нова економічна політика і відбудова народного господарства України у 1920-х роках. Формування сталінської командно-адміністративної системи управління. Директивний характер народногосподарського планування.
Західноукраїнські землі в 1920-1930-х роках. Сталінська індустріалізація та її реальні результати. Характеристика промислового розвитку і будівництва в Україна в роки довоєнних п’ятирічок (1928-1941рр.).
Економіка України в роки другої світової війни та повоєнної відбудови (1939-1950 рр.) Господарський розвиток України в 1950-1980 рр.
При підготовці другого питання потрібно звернути увагу на те, що розвиток економічної теорії в Україні загалом не відрізнявся від відповідного процесу в Росії, але на окремих етапах мав і свої особливості. Особливо своєрідними були постановка й спроба розв’язання українськими економістами аграрного питання. Це зумовлювалось історичними особливостями аграрного питання в Україні.
Слід також зробити наголос на тому, що в теоретичних розробках тієї доби обстоювалась думка про регулювальну роль ринку та ринкових цін, критикувалась ідея централізованого соціалістичного планування і ліквідації загальних ціннісних орієнтирів, через що ціна перетворюється з категорії ринкових факторів на суто облікову категорію. Замість цього пропонувалась ідея плану-прогресу. Особливу увагу слід звернути на праці українськіх економістів Є.Слуцького, К. Воблого, М. Туган-Барановського, Л. Яснопольського, О.Чаянова, М. Левитського, які увійшли в скарбницю світової економічної думки.
Вивчаючи подальший розвиток економічної думки в Україні слід звернути увагу на певну двоїстість у дослідженнях економістів.
Формування засад ринкового господарства в Україні (90-ті роки XX ст.) Прийняття «Декларації про державний суверенітет України» 16 липня 1990 року та Акту про державну незалежність України 24 серпня 1991 року.
Розбудова національної економіки, її ринкова трансформація. Мала, середня та велика приватизація, оренда з викупом та проста оренда, акціонування, корпоратизація, фермерство, розпаювання землі і майна, створення колективних сільськогосподарських підприємств.
Інтеграція економіки України у світовий економічний простір. Роль держави у становленні цивілізованих ринкових відносин. Спроби створення системи законодавчого регулювання економічної діяльності.
Соціально-економічна криза та пошук шляхів її подолання. Структурна та інвестиційна політика. Закордонна допомога.
Фінанси і кредит. Податкова політика. Грошовий обіг. Грошова реформа 1996–го року. Внутрішня та зовнішня торгівля.
Роль і місце господарства України у світовому економічному розвитку.
У даному питанні слід розглянути ті документи, які визначили перші кроки трансформації української економіки. Важливо зрозуміти, що початок трансформаційних процесів визначався цілою низкою важливих документів.
Важливим є аналіз тенденцій, які домінували в українській економіці в першій половині 90-х років, передусім катастрофічне падіння основних економічних показників, а також спроба знайти причини тієї глибокої структурної кризи, яка охопила господарську систему України. Слід розглянути причини дефіциту державного бюджету і супергіперінфляції та ті заходи, яких намагалися вжити, щоб подолати кризу. Також потрібно показати, що важливим аспектом економічної політики другої половини 90-х років є корегування курсу реформ на побудову соціально орієнтованого ринкового господарства, який досить широко висвітлений в економічній літературі, але практичної реалізації не дістав.
Слід також зауважити, що структурна перебудова української економіки яка на практиці, так і в теоретичних дослідженнях мала на увазі спрямованість на формування та розвиток ринкового середовища, а тому на перший план виходить проблема обґрунтування та здійснення комплексу інституціональних реформ, зокрема приватизація і законодавче оформлення інституту приватної власності, формування конкурентного середовища, розвиток фінансових інститутів тощо. Незважаючи на непослідовність українських реформ, їхню половинчастість, істотні зрушення на шляху відновлення основ ринкової економіки в Україні все ж відбулися, і вже у 2005 року українська економіка дістала статус ринкової.
Проблемні питання
1. Який тип господарювання, на вашу думку, можна впровадити в Україні?
2. Якщо Україна прагне мати стабільні ціни (тобто невисоку інфляцію), чому б просто не видати закон про заборону зміни цін?
3. Що необхідно здійснити для підтримки соціального забезпечення в Україні?
4. Як забезпечити в Україні в ринкових умовах створення продовольчого ринку?
5. Основне завдання в умовах переходу до змішаної економічної системи – добитися поєднання мікроефективності з макростабільністю. Як ви це розумієте?
6. Чи необхідно знову впроваджувати в економіку України систему плановості? Обґрунтуйте відповідь.
Ключові терміни
Інтелектуальна власність –власність на результати інтелектуальної діяльності та продукти інтелектуальної творчої праці, які щодо юридичних відносин є сукупністю об’єктів авторського винахідницького права, а також прав, пов’язаних з різними видами промислової власності та захистом від недобросовісної конкуренції.
Інновація –новий підхід до конструювання, виробництва, збуту товарів, завдяки якому інноватор та його компанія здобувають переваги над конкурентами.
Менеджмент –наука про управління сучасним підприємством, установою, основним змістом якої є комплекс наукових принципів, методів стимулювання та організаційних важелів впливу на дії людей, використання різноманітних ресурсів з метою досягнення тактичних і стратегічних цілей організації.
Реструктуризація економіки –здійснення глибоких якісних та сутнісних структурних змін на різних рівнях та в усіх підсистемах економічної системи з метою підвищення ефективності її функціонування
Соціальна екологія –наука, яка вивчає специфічні зв’язки між людиною і довкіллям, вплив довкілля на людину, людини - на довкілля щодо його збереження для її життя як природно-суспільної істоти.
Парадигма – Сукупність філософських, загальнотеоретичних основ науки. Новий погляд.
Соціалізм –суспільний лад, основою виробничих відносин якого є державна власність на засоби виробництва.
Рентабельність виробництва –відношення чистого доходу (прибутку) до собівартості продукції.
Загальнонародна власність –спільна власність, власність, яка належить всьому народові, знеособлена власність.
Націоналізація –примусове відчуження приватної власності у власність держави.
Монополія на землю – виключне право на землю окремої особи, групи людей, держави, тощо.
Планомірність – економічна категорія, яка використовується в командно-адміністративних економічних системах, в умовах націоналізованої власності.
Ринковий соціалізм –соціалізм з дозволом функціонування приватної власності, на основі якої діють товарно-грошові відносини.
Перехідний період від командно-адміністративної економіки до змішаної економіки –тимчасовий період зміни суспільного стану, в якому відбувається процес роздержавлення економіки з допомогою введення приватизації, оренди, акціонування, корпоратизації, розпаювання, фермерства тощо.
Тести
1. По яких із наведених видів виробництв Україна в 1940 р. не займала лідируючі позиції:
а) видобуток вугілля;
б) виробництво чавуну і сталі;
в) видобуток залізної руди;
г) виробництво товарного цукру;
д) виробництво товарного м’яса.
2. Яка система господарювання була збережена в Україні під час німецької окупації:
а) державна (державні підприємства);
б) колгоспна;
в) кооперативна торгівля;
г) концесіонерна.
3. Вкажіть назву грошової реформи, яка була проведена в 1944-1952 рр. в країнах Західної Європи та в СРСР в 1947 р.:
а) формальна грошова реформа;
б) грошова реформа з деномінацією грошового обігу;
в) грошова реформа конфіскаційного типу;
г) нуліфікація грошового обігу.
4. Які із положень відносяться до методів здійснення колективізації на Західно Українських землях в 1948-1949 рр.:
а) посилення податкового тиску на заможних селян;
б) добровільний вступ до колгоспу;
в) примус вступу до колгоспу;
г) депортація непокірних селян;
д) всі варіанти відповідей вірні;
е) не вірний варіант відповіді «б».
5. Які із наведених положень не відносяться до основних причин того, що реформи М.Хрущова не забезпечили кардинальні зміни у розвитку економіки:
а) збереження існуючого господарського механізму, який базувався на централізації, як основному важелі в управлінні розвитком економіки;
б) частковий злам командно-адміністративної системи;
в) подальше збільшення використання сировини при відсутності курсу на ресурсозбереження;
г) половинчатий характер реформ;
д) безвідповідальні й антигосподарські підходи до подальшого розвитку сільськогосподарського виробництва (кукурудзяно-горохова епопея, ліквідація МТС);
є) не відноситься положення «б».