Короткі теоретичні відомості за темою
Основні виробничі фонди підприємства – це засоби праці, які мають вартість і функціонують у виробництві тривалий час у своїй незмінній споживчій формі, а їх вартість переноситься конкретною працею на вартість продукту, що виробляється, частинами у міру спрацювання.
Основні фонди підприємств класифікують: залежно від однотипності технічних характеристик, за характером участі у виробничих процесах, із метою утримання податку на прибуток. Розподіл за різними ознаками є основою для визначення структури основних фондів.Облік, контроль, планування основних фондів здійснюється в натуральних та грошових одиницях. Грошове вираження вартості основних фондів називається їх оцінкою. Існує декілька видів оцінювання основних фондів.
Первісна вартість (СПЕРВ., грн.) – історична (фактична) собівартість основних фондів у сумі грошових коштів, сплачених, використаних для придбання або створення основних фондів. Складається з витрат на придбання чи створення, будівництво за кошторисом, транспортування, монтаж, установлення на місці використання, страхування та державну реєстрацію, інших витрат, які відбуваються на момент придбання або здавання об’єкта основних фондів.
Відновлена (переоцінена) (СПЕРЕОЦ , грн.) – вартість основних фондів після їх переоцінювання, тобто у цінах сучасного рівня, враховує ті самі витрати, що і первісна вартість, але за сучасними цінами:
, (2.1)
де КІНД – індекс переоцінювання або коефіцієнт індексації.
Для первісної й відновленої вартості основних фондів існує оцінка за повною та залишковою вартістю.
Повна (початкова) вартість основних фондів (СПОВН, грн.) – це вартість у новому, незношеному стані, відповідає первісній або переоціненій.
Залишкова вартість (СЗАЛ, грн.) – реальна вартість основних фондів, ще не перенесена на вартість виготовленої продукції. Обчислюється вирахуванням зносу основних фондів із повної первісної (переоціненої) вартості:
, (2.2)
де 
– сума накопиченого зносу протягом експлуатації основних фондів, грн.
Відновлена вартість з урахуванням зносу ( 
, грн.):
. (2.3)
Ліквідаційна вартість (СЛІКВ, грн.) – сума грошових коштів, яку підприємство очікує отримати від ліквідації основних засобів після закінчення строку їх корисного використання, за вирахуванням витрат, пов’язаних із ліквідацією.
Вартість, яка амортизується (СА, грн.) – та вартість, котра повинна бути перенесена на витрати протягом усього строку користування об’єктом основних фондів; це первісна або переоцінена вартість основних засобів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості:
. (2.4)
Основні фонди протягом свого функціонування зазнають фізичного спрацювання та морального старіння. Поступова втрата споживчої вартості під впливом різних факторів називається зносомосновних фондів. Просте відтворення основних фондів здійснюється за рахунок амортизації.
Амортизація основних фондів – це поступове відшкодування витрат власника підприємства на придбання або введення в експлуатацію основних фондів шляхом нарахування амортизаційних відрахувань і віднесення їх на витрати виробництва.
У практиці господарювання можуть застосовуватися різні методи нарахування амортизації. Найбільш розповсюджені з них та такі, використання яких дозволене чинною нормативною базою обліку основних засобів:
- метод рівномірного (прямолінійного) нарахування;
- метод зменшення залишкової вартості;
- метод прискореного зменшення залишкової вартості;
- кумулятивний метод;
- виробничий метод.
Визначення амортизаційних відрахувань здійснюється:
1) Методом рівномірного (прямолінійного) нарахування річна сума амортизації (АВРІЧН ,грн.) визначається так:
, (2.5)
де 
– очікуваний термін корисного використання об’єкта основних засобів.
2) Методом зменшення залишкової вартостірічна сума амортизації визначається за такою формулою:
, (2.6)
де 
– залишкова вартість об’єкта на початок звітного року або його первісна вартість для першого року нарахування амортизації, грн.;
– річна норма амортизації, %.
Річна норма амортизації ( ) обчислюється так:
, (2.7)
де п – ступінь кореня, відповідає терміну очікуваного використання об’єкту основних фондів.
3) Методом прискореного зменшення залишкової вартості річна сума амортизації визначається за формулою
, (2.8)
де – залишкова вартість об’єкта на початок звітного року або його первісна вартість для першого року нарахування амортизації, грн.;
– річна норма амортизації, %.
Річна норма амортизації обчислюється виходячи зі строку корисного використання об’єкта:
. (2.9)
4) За кумулятивним методом річна сума амортизації визначається так:
, (2.10)
де 
– кумулятивний коефіцієнт.
Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця очікуваного строку використання об’єкта ( 
), на суму числа років його корисного використання ( 
):
. (2.11)
5) Місячна сума амортизації (АВМІС) за виробничим методом визначається як добуток (ОВіФакт) фактичного місячного обсягу випуску продукції у натур. одиницях або грн. та виробничої ставки амортизації (Навир).
.(2.12)
Виробнича ставка амортизації обчислюється:
,(2.13)
де ОВРОЗРАХ – загальний розрахунковий обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує виробити з використанням об’єкта основних засобів, натуральних одиниць або грн.
За необхідності щомісячна або щоквартальна сума нарахування визначається діленням річної суми амортизаціївідповідно на 12 та на 4.
З метою оподаткування прибутку підприємств амортизація нараховується згідно з частиною ІІІ Податкового кодексу України «Податок на прибуток підприємств». Для цього основні фонди (засоби) розподіляють на 16 груп. Амортизація нараховується щомісяця з використанням економічних методів на вибір підприємства. Однак при цьому термін використання не може бути встановленим менше ніж це визначено ст.145 Податкового кодексу (табл. 2.2).
Метод прискореного зменшення залишкової вартості застосовується лише до об’єктів, що входять до груп 4 та 5. Амортизація об’єктів груп 9, 12, 14, 15, нараховується за прямолінійним чи виробничим методами.
Таблиця 2.2
Класифікація груп основних засобів та інших необоротних активів
і мінімально допустимих строків їх амортизації відповідно до
Податкового кодексу України
| Групи | Мінімально допустимі строки корисного використання, років |
| група 1 – земельні ділянки | - |
| група 2 – капітальні витрати на поліпшення земель, не пов’язані з будівництвом | |
| група 3 – будівлі, | |
| споруди, | |
| передавальні пристрої | |
| група 4 – машини та обладнання | |
| з них: електронно–обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, пов’язані з ними засоби зчитування або друку та комп’ютерні програми, інші інформаційні системи, модулі, модеми, джерела безперебійного живлення, засоби їх підключення, телефони, мікрофони і рації, вартість яких перевищує 2500 грн. | |
| група 5 – транспортні засоби | |
| група 6 – інструменти, прилади, інвентар (меблі) | |
| група 7 – тварини |
Продовження таблиці 2.2
| група 8 – багаторічні насадження | |
| група 9 – інші основні засоби | |
| група 10 – бібліотечні фонди | - |
| група 11 – малоцінні необоротні матеріальні активи | - |
| група 12 – тимчасові (не титульні) споруди | |
| група 13 – природні ресурси | - |
| група 14 – інвентарна тара | |
| група 15 – предмети прокату | |
| група 16 – довгострокові біологічні активи |
Наявність основних фондів характеризується:
- моментними показниками на визначену дату (наприклад, залишкова вартість основних фондів підприємства на 1 січня);
- середніми показниками за визначений період (частіше за все визначають середньорічну вартість основних фондів).
Методи розрахунку середньорічної вартості основних фондів ( 
):
1) 
, (2.14)
де 
, 
– відповідно вартість основних фондів на початок та кінець року, грн.;
2) 
, (2.15)
де 
– вартість основних фондів на початок і-го періоду, грн.;
і – порядковий номер відтинку часу;
n – кількість відтинків часу;
3) 
,(4.16)
де 
– вартість і-го об’єкта, що надійшов протягом календарного року, грн.;
– кількість повних місяців функціонування і-го об’єкта у календарному році;
– вартість j-го об’єкта, що вибув протягом календарного року, грн.;
– кількість повних місяців функціонування j-го о б’єкта у календарному році;
n, m – відповідно кількість об’єктів, що надійшли та вибули протягом календарного року;
4) 
(2.17)
де 
– вартість основних фондів на початок періоду часу, що входить до і-го інтервалу, протягом якого зміна їхньої вартості не відбувалася;
– кількість повних місяців періоду часу, що входить до і-го інтервалу, протягом якого зміна вартості основних фондів не відбувалася;
n – кількість інтервалів у розрахунковому році, протягом яких зміна вартості основних фондів не відбувалася.
Технічний стан основних фондів характеризують:
Коефіцієнт придатності ( 
%) визначається за формулою
. (2.18)
Коефіцієнт зносу ( 
%):
. (2.19)
Процеси відтворення основних фондів оцінюються за допомогою коефіцієнтів руху:
Коефіцієнт оновлення ( 
):
, (2.20)
де 
– вартість основних фондів, що надійшли новими на підприємство протягом періоду;
– вартість основних фондів підприємства на кінець періоду, що розглядається.
Коефіцієнт надходження( 
):
, (2.21)
де 
– вартість усіх основних фондів, що надійшли на підприємство протягом періоду.
Коефіцієнт вибуття ( 
):
(2.22)
де 
– вартість усіх основних фондів, що вибули з підприємства протягом періоду;
– вартість основних фондів підприємства на початок періоду, що розглядається.
Коефіцієнт ліквідації: ( 
):
, (2.23)
де 
– вартість ліквідованих основних фондів підприємства протягом періоду.
Ефективність використання основних фондів характеризує система узагальнюючих та часткових показників.
Узагальнюючі показники:
Фондовіддача ( 
):
, (2.24)
де 
– обсяг виробництва підприємства за досліджуваний період;
– середня вартість основних фондів за цей же період, грн.
Фондоємність ( 
):
. (2.25)
Фондовіддача активної частини фондів ( 
):
, (2.26)
де 
– середня вартість активної частини фондів за досліджуваний період, грн.
Фондорентабельність ( 
):
, (2.27)
де ПР – прибуток, одержаний за досліджуваний період, грн.
Часткові показники:
Коефіцієнт екстенсивного використання обладнання(КЕКСТ),
,(2.28)
де 
– сумарний фактичний час відпрацьований обладнанням, маш-год.;
– сумарний нормативний час роботи обладнання (визначається відповідно до режиму роботи підприємства з урахуванням часу, необхідного для планово-попереджувального ремонту).
Коефіцієнт змінності (Кзм ):
, (2.29)
де n – кількість робочих днів у періоді;
– середня тривалість зміни, год.;
– середньоспискова кількість машин або обладнання за досліджуваний період у групі, що вивчається.
Коефіцієнт завантаження обладнання(КЗАВ.ОБЛ):
, (2.30)
де 
– трудомісткість виготовлення виробів групою обладнання, нормо-год.;
– ефективний фонд часу роботи групи обладнання, год.
Коефіцієнт інтенсивного використання обладнання (КІНТ):
, (2.31)
де 
, 
– відповідно фактична та нормативна продуктивність обладнання за одиницю часу.
Інтегральний коефіцієнт використання
.(2.32)
Крім розглянутих показників у виробничому секторі є доцільним визначення показників, що характеризують ступінь оснащеності підприємства технічними засобами, а саме:
Фондоозброєність праці робітників ( 
):
, (2.33)
де 
– середньооблікова чисельність робітників за досліджуваний період, чол.
Фондоозброєність праці робітників ( ):
. (2.34)
Механоозброєність праці ( 
, грн./чол.):
,(2.35)
де 
– середня вартість машин та обладнання за досліджуваний період, грн.;
– середньооблікова чисельність робітників за цей же період, чол.
Енергоозброєність праці ( 
, кВт/чол.):
,(2.36)
де 
– сумарна потужність двигунів, встановлених на машинах та обладнанні, зайнятих у виробництві, кВт.
Питання для самостійної підготовки з теми
1. Дайте визначення поняття «основні фонди підприємства». Які особливості трактування сутності даної категорії з загальноекономічної точки зору, у бухгалтерському обліку, у податковому обліку?
2. Які види основних фондів розрізняють залежно від участі у виробничих процесах? Назвіть основні ознаки основних виробничих фондів.
3. Які групи основних фондів за видовою, технологічною класифікацією Ви знаєте? Який склад окремих груп основних фондів?
4. Визначте сутність розподілу основних виробничих фондів на активну та пасивну частини.
5. Що таке структура основних фондів підприємства? Визначення яких структур та співвідношень є актуальним для підприємства?
6. Що таке оцінка основних фондів? Які види оцінок Ви знаєте?
7. Визначте сутність оцінки основних фондів за первісною вартістю та за відновленою (переоціненою) вартістю. Які види витрат формують первісну вартість основних фондів?
8. Яка економічна сутність оцінки основних фондів за залишковою, за залишковою переоціненою, за ліквідаційною вартостями, за вартістю, що амортизується?
9. Визначте поняття «зносу основних фондів». Які види зносу ви знаєте?
10. Які чинники впливають на ступінь зносу основних фондів? Як можна запобігти зношенню основних фондів?
11. Визначте поняття амортизації основних фондів?
12. Назвіть методи нарахування амортизації, що дозволені до використання в Україні.
13. Визначте сутність прискореного нарахування амортизації. Як це впливає на економіку підприємства?
14. Визначте порядок нарахування амортизації прямолінійним методом.
15. Визначте порядок нарахування амортизації методом зменшення залишкової вартості.
16. Визначте порядок нарахування амортизації методом прискореного зменшення залишкової вартості.
17. Визначте порядок нарахування амортизації кумулятивним методом.
18. Визначте порядок нарахування амортизації виробничим методом.
19. Які показники характеризують наявність основних фондів підприємства? Який порядок визначення їх середньої вартості?
20. За якими показниками характеризують рух та технічний стан основних фондів?
21. За якими показниками визначають технічний стан основних фондів? Який порядок їх визначення?
22. Назвіть узагальнюючі та часткові показники для оцінки використання основних фондів.
23. Яка економічна сутність показників загальної фондовіддачі, фондомісткості, фондорентабельності та фондоозброєності праці робітників?
24. Який порядок розрахунку коефіцієнту змінності роботи устаткування?
25. Які шляхи щодо покращення використання основних фондів Ви знаєте?
2.3 Тестові завдання для перевірки знань
1. Виробничі фонди підприємства поділяються на основні й оборотні залежно від:
а) тривалості кругообігу;
б) способу перенесення своєї вартості в процесі виробництва;
в) умов оновлення;
г) усі відповіді правильні.
2. Чи відрізняються поняття «засоби виробництва» і «виробничі фонди» підприємства?
а) ні, ці поняття ідентичні;
б) так, друге поняття є виключно вартісною економічною категорією;
в) так, за матеріально-речовим змістом друге поняття входить до складу першого;
г) ці поняття економічно не пов’язані.
3. У процесі виробничого циклу основні фонди підприємства:
а) зменшують свою споживчу вартість;
б) зберігають свою споживчу вартість;
в) повністю втрачають споживчу вартість;
г) взагалі її не мають.
4. Що із наведених засобів не відносяться до основних фондів?
а) транспортні засоби;
б) запчастини;
в) споруди;
г) робочі машини.
5. Основні фонди при зарахуванні їх на баланс підприємства в результаті придбання, створення або будівництва оцінюються за:
а) ринковою вартістю;
б) відновною вартістю;
в) повною первісною вартістю;
г) залишковою вартістю.
7. Співвідношення окремих видів (груп) основних фондів, у відсотках до їхньої загальної вартості на підприємстві, визначає:
а) вартість основних фондів;
б) структуру основних фондів;
в) ефективність використання основних фондів;
г) ступінь придатності основних фондів.
8. Яка ознака лежить в основі поділу основних фондів на активну й пасивну частини?
а) паспортна продуктивність;
б) цільове призначення;
в) рівень дохідності;
г) ступінь спрацьованості;
д) характер участі у виробничих процесах.
9. Рівень прогресивності основних фондів залежить від:
а) рівня технічної оснащеності;
б) рівня співвідношення виробничих і невиробничих основних фондів;
в) вікового складу основних фондів;
г) співвідношення активної та пасивної частин основних фондів.
10. Яка ознака лежить в основі поділу основних фондів на виробничі і невиробничі?
а) паспортна продуктивність;
б) сфера використання;
в) рівень дохідності;
г) характер участі у виробничих процесах.
11. Амортизація основних фондів – це:
а) зношення основних фондів;
б) процес перенесення вартості основних фондів на собівартість продукції, що виготовляється;
в) відтворення основних фондів;
г) витрати на утримання основних фондів.
12. До узагальнюючих показників рівня використання основних фондів підприємства належать:
а) коефіцієнт оновлення основних фондів;
б) фондомісткість продукції;
в) коефіцієнт змінності роботи устаткування;
г) коефіцієнт використання поточної потужності підприємства.
13. Фондовіддача – це показник, який визначає:
а) величину основних фондів на одиницю виготовленої продукції;
б) рівень використання оборотних фондів підприємства;
в) випуск продукції на одну гривню основних фондів;
г) ефективність відтворення усієї сукупності засобів праці.
14. Відношення кількості виготовлених виробів за одиницю часу до технічної (паспортної) продуктивності відповідного устаткування характеризує:
а) напруженість використання устаткування;
б) змінність роботи устаткування;
в) ефективність оновлення основних фондів;
г) інтенсивність завантаження устаткування.
15. На Вашу думку, який показник визначається шляхом поділення фактично відпрацьованих верстато-змін на загальну кількість верстатів?
а) коефіцієнт екстенсивний;
б) коефіцієнт інтенсивний;
в) коефіцієнт інтегральний;
г) коефіцієнт змінності.