Напрям підготовки Зварювання, 2- курс, денна форма навчання, 3-й (осінній) семестр, 2011-2012 нр

Питання до атестаційних контролів

 

1-а (молекулярна фізика)

1. Основне рівняння молекулярно-кінетичної теорії ідеального газу. Молекулярно-кінетичне пояснення абсолютної температури.

2. Рівняння Менделєєва-Клапейрона. Закони ідеального газу.

3. Розподіл швидкостей молекул за Максвелом. Барометрична формула.

4. Явища переносу у газах: дифузія, внутрішнє тертя, теплопровідність.

5. 1-й закон термодинаміки. Теплоємність. Рівняння Майєра.

6. Адіабатичний процес. Робота при адіабатичному процесі.

7. Цикл Карно і його ккд. Теорема Нернста і висновки з неї.

8. Рівняння Ван-дер-Ваальса та його аналіз.

 

2-а (оптика, атомна, ядерна фізика)

 

Таблиця 1. Питання до 2-ї атестації і вимоги щодо об’ємів відповіді на обрану студентом оцінку

  Номер питання і його зміст   Об’єм відповіді для одержання оцінки національної «відмінно» і оцінки ECTS «відмінно» А, 95 балів     Об’єм відповіді для одержання оцінки національної «добре» і оцінки ECTS « дуже добре», В, 86 балів, «добре» С, 78 балів (в залежності від повноти відповіді) Об’єм відповіді для одержання оцінки національної «задовільно» і оцінки ECTS «задовільно», D, 70 балів, «достатньо», Е, 62 бали (в залежності від повноти відповіді)
    1. Властивості рідин. Поверхневий натяг, формула Лапласа. Капілярні явища.   Пояснити, що значить ближній і дальній порядки у рідинах. Дати визначення коефіцієнт поверхневого натягу, вказати одиниці вимірювання. Формула Лапласа. Вивести формули для визначення висоти підняття рідини у капілярі і між -2-а плоскими паралельними поверхнями. Розв’язати задачу у загальному вигляді і одержати одиниці вимірювання шуканої величини. Дати визначення коефіцієнту поверхневого натягу, вказати одиниці вимірювання. Формула Лапласа. Вивести формули для визначення висоти підняття рідини у капілярі і між 2-ма плоскими паралельними поверхнями. Розв’язати задачу у загальному вигляді. Коефіцієнт поверхневого натягу, його фізичний зміст, одиниці вимі-рювання. Формула Лапласа.
  2. Основні закони геометричної оптики. Оптична густина.   Закони відбивання і заломлення світла. Абсолютний і відносний показники заломлення. Геометрична і оптична довжина. Повне внутрішнє відбивання, граничний кут повного внутрішнього відбивання. Принцип Ферма. Розв’язати задачу у загальному вигляді і одержати одиниці вимірювання шуканої величини. Закони відбивання і заломлення світла. Абсолютний і відносний показники заломлення. Повне внутрішнє відби-вання, граничний кут повного внутрішнього відбивання. Розв’язати задачу у загальному вигляді. Закони відби-вання і залом-лення світла. Повне внутрішнє відбивання, граничний кут повного внут-рішнього відби-вання.

 

Продовження таблиці 1

    3. Когерентність хвиль. Інтерференція від двох точкових джерел (дослід Юнга).   Дати визначення когерентності і інтерференції. Інтерференційна картина від двох точкових джерел, координати максимумів і мінімумів інтенсивності рисунок досліду. Методи одержання інтерференційних картин: бідзеркало та біпризмаФренеля, дзеркало Ллойда. Розв’язати задачу у загальному вигляді і одержати одиниці вимірювання шуканої величини Дати взначення інтер-ференції. Інтерференційна картина від двох точко-вих джерел (рисунок досліду та показати розподіл інтенсивності в залежності від геометричної різниці ходу). Розв’язати задачу у загальному вигляді. Інтерференційна картина від двох точкових джерел (розподіл інтен-сивності в залеж-ності від геометричної різниці ходу).
    4. Інтерференція у тонких плівках. Смуги рівного нахилу та рівної товщини. Кільця Ньютона.   Інтерференція у тонких плівках, формула для оптичної різниці ходу променів. Інтерференція у плівках змінної товщини. Розрахувати радіуси для світлих і темних інтерференційних кілець Ньютона у відбитому світлі. Розв’язати задачу у загальному вигляді і одержати одиниці вимірювання шуканої величини Інтерференція у тонких плівках, формула для оптичної різниці ходу променів. Пояснити, при яки умовах виникають і де спостерігаються кільця Ньютона. Розв’язати задачу у загальному вигляді. Пояснити, при яких умовах виникають і де спостерігаються кільця Ньютона.
  5. Принцип Гюйгенса-Френеля. Зони Френеля.   Принцип Гюйгенса-Френеля. Зони Френеля, їх побудова, площа, радіуси. Співвідношення між амплітудами коливань у точці на екрані від зон Френеля. Розв’язати задачу у загальному вигляді і одержати одиниці вимірювання шуканої величини.   Принцип Гюйгенса-Френеля. Зони Френеля, їх побудова, площа, радіуси. Розв’язати задачу у загальному вигляді.   Принцип Гюйгенса-Френеля. Зони Френеля, їх побудова.
    6. Дифракція Френеля на малих об‘єктах (від отвору в не прозорому екрані і від не прозорого диску)   Намалювати рисунки і показати побудову зон Френеля при дифракції від диску та отвору, схематично показати розподіл інтенсивності і обґрунтувати результат інтерференції у центрі за диском чи отвором. Розв’язати задачу у загальному вигляді і одержати одиниці вимірювання шуканої величини. Намалювати рисунок і показати побудову зон Френеля при дифракції від диску, схематично показати розподіл інтен-сивності світла. Розв’язати задачу у загальному вигляді. Намалювати рисунок і показати побудову зон Френеля при дифракції від диску.
7. Дифракційна гратка. Дифракційний спектр при освітленні дифракційної гратки білим світлом . Дифракція на просторовій решітці. Формула Вульфа-Брега.   Дифракція Фраунгофера на однійщілині. Дифракційна гратка. Який вигляд має дифракційний спектр при освітленні дифракційної гратки білим і монохроматичним світлом? Дифракція на просторовій решітці. Записати формулу Вульфа-Брега. Розв’язати задачу у загальному вигляді і одержати одиниці вимірювання шуканої величини.   Що являє собою дифракційна гратка? Дифракція на просто-ровій гратці. Формула Вульфа-Брега. Розв’язати задачу у загальному вигляді.   Дифракційна гратка. Формула Вульфа-Брега.  

 

Продовження таблиці 1

  8. Поляризоване світло. Закон Малюса, кут Брюстера.     Пояснити, що таке плоско- поляризоване світло, як його можна одержати. Записати формулу і представити рисунок для кута Брюстера, та пояснити, як можна визначити положення площини поляризації поляри-затора. Записати закон Малюса та пояснити, які величини до нього входять. У яких середовищах і з якої причини відбувається обертання площини поляризації. Розв’язати задачу у загальному вигляді і одержати одиниці вимірювання шуканої величини. Пояснити, що таке плоско- поляризоване світло, що відбувається із світлом при його падінні на поверхню під кутом Брюстера, що описує закон Малюса, які величини входять до цих законів. Розв’язати задачу у загальному вигляді. Записати формули для кута Брюстера і закону Малюса і вказати, що за величини до них входять.

 

Якщо студент, на атестації, обирає на яку національну оцінку він хоче відповісти по вибраному ним питанню, але рівень відповіді не відповідає на цю оцінку, то результат атестації вважається не покращеним.

3-я (оптика, атомна, ядерна фізика)

 

1.Поглинання, розсіювання, дисперсія світла.

2. Закони теплового випромінювання: Кірхгофа, Стефана-Больцмана, Віна.

3. Формула Релея-Джинса. Квантова гіпотеза випромінювання. Формула Планка.

4. Енергія, маса, імпульс фотона. Фотоефект та його закони. Рівняння Ейнштейна для фотоефекту.

5. Ядерна модель атома Резерфорда. Постулати Бора.

6. Досліди Франка і Герца.

7. Спектри випромінювання воднеподібних атомів.

8. Хвилі де-Бройля. Досліди Девіссона і Джермера. Корпускулярно-хвильовий дуалізм світла і речовини.

9. Співвідношення невизначеностей Гейзенберга. Хвильова функція і її фізичний зміст. Рівняння Шредінгера (стаціонарне).

10. Застосування рівняння Шредінгера до розв‘язування задачі про частинку у нескінченно глибокій потенціальній ямі.

11. Квантові числа електрона у атомі. Принцип Паулі.

12. Гальмівне і характеристичне рентгенівське випромінювання. Закон Мозлі.

13. Склад атомного ядра. Енергія зв‘язку ядра. “Дефект мас”.

14. Радіоактивність. , - випромінювання. Закон радіоактивного розпаду. Активність радіоактивної речовини.

15. Ядерні реакції. Ядерні реакції поділу і синтезу.