Мета та завдання навчальної дисципліни

ЗАТВЕРДЖУЮ

Ректор університету

О.В. Негодченко

CОЦІОЛОГІЯ

Програма

Вибіркової навчальної дисципліни

Підготовки бакалаврів

напрям підготовки: 6.030401 "Правознавство"

(Шифр за ОПП ГС.02)

Дніпропетровськ – 2015

Соціологія // Програма навчальної дисципліни. Дніпропетровськ: Дніпропетровський гуманітарний університет, 2015. – 16 с.

РОЗРОБНИК:

Марасюк С.С. - доцент кафедри соціально-гуманітарних дисциплін, кандидат філософських наук

РЕЦЕНЗЕНТИ:

Глотов Б.Б. - професор кафедри філософії, соціології державного управління Дніпропетровського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, доктор філософських наук, професор.

Бродецька Ю.О. – доцент кафедри соціально-гуманітарних дисциплін Національної металургійної академії України, кандидат соціологічних наук, доцент.

Розглянуто на засіданні кафедри соціально-гуманітарих дисциплін

Протокол від "____" ________________ 20__ року № ___

Схвалено Вченою радою

Протокол від "____" ________________ 20__ року № ___

Вступ

Програма вивчення навчальної дисципліни "Соціологія" складена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки бакалаврів напряму "Правознавство".

Вивчення соціології має для людини, насамперед, загальнокультурне значення. Воно розвиває особливий вид внутрішньої культури – соціальну культуру, допомагає краще зрозуміти суспільство, його проблеми і своє власне місце в ньому. Соціологічна культура дозволяє людині з атома соціального життя, на котрий впливають з усіх боків стихійні сили, перетворитися в діючого людину, що розуміє хід подій, що свідомо вибудовує власне життя і життя своїх близьких. Завдяки соціології людина може стати соціальною істотою, тобто стати особистістю, підвищити ефективність своєї діяльності по власній самореалізації й удосконалюванню навколишнього простору.

Соціальні процеси, що відбуваються в нашому суспільстві сьогодні, вимагають глибокого аналізу, дослідження, узагальнення і прогнозування, тому що по суті на наших очах відбувається зародження і становлення нового типу суспільної системи з новою економічною і політичною структурою, з новими формами відносин і зв'язків, новим соціальним порядком. Сучасний фахівець будь-якого профілю освіти зобов'язаний розбиратися в них, вивчати і використовувати суспільну думку в прийнятті важливих управлінських рішень. Вона стрімко розвивається та підсилює свій вплив на управління соціальними процесами і реформування суспільства.

Вивчення соціологічної науки дає безсумнівну користь і для власне професійної діяльності юриста. Важливо підкреслити і те, що самі соціологічні знання мають надзвичайні властивості: вони підвищують ефективність професійних знань, допомагають соціальному дорослішанню людини, його життєвому самовизначенню.

Предметом вивчення навчальної дисципліни є соціальні зв'язки і відносини людей, соціальні інститути і соціальні процеси, що відбуваються в суспільстві.

Дисципліна "Соціологія" дає змогу познайомитись з концепціями суспільства, які вивчаються за різноманітними течіями та напрямками.
Ці концепції розглядаються у даному курсі як методологічні посилання соціологічного вивчення дисципліни.

Міждисциплінарні зв’язки: історія, філософія, політологія, математика, інформатика, психологія, релігієзнавство, культурологія, правознавство, економіка тощо.

Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів:

1. Історія та теорія соціології

2. Галузева соціологія.

Мета та завдання навчальної дисципліни

Метою дисципліни є сприяння формуванню у студентів наукового підходу до соціальних явищ, цивілізованому уявленню про соціальні процеси, можливості їх вивчання і застосування знань у керівній та організаційній роботі. Тому основними завданнями є засвоєння основних соціологічних понять та категорій, ознайомлення з етапами та тенденціями розвитку вітчизняної та зарубіжної соціологічної думки, вивчення специфіки сучасних соціальних процесів, впливу на людину різноманітних інститутів, спільностей, розглядання соціологічних проблем сім’ї, особистості, управління, етнічних процесів тощо; формування уявлення та оволодіння найпростішими методами соціологічних досліджень, духовних цінностей людини, всього суспільства у цілому.

Основні завдання дисципліни: допомагати студентам глибоко оволодіти знаннями, які стали багатовіковим надбанням розвитку соціологічної думки; виявити залежність засобів дослідження від теоретичної позиції дослідника; продемонструвати розуміння сутності суспільства, його структури та функції основних соціальних структур та інститутів; усвідомити взаємозв’язок якісних та кількісних суспільних явищ та процесів; звернути увага на проблему професійної етики дослідника, який займається вивченням суспільства.

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні

знати:

1) сутність понять "соціальне", "суспільство", "соціальні спільноти", "соціальна структура", "соціальні інститути", "соціальні процеси", "соціальні відносини";

2) специфіку організації та проведення соціологічних досліджень, що торкається, насамперед, проблеми формування вибіркової сукупності, виміру ознак соціальних об’єктів, застосування опитувальних методів, спостереження, експерименту та аналізу документів;

3) закони соціальної організації, соціального розвитку, суспільних змін;

4) основні підходи до розуміння сутності суспільства;

5) особливості проявів соціальних конфліктів та засоби їх розв’язання;

6) механізми формування людини як соціальної істоти, типологію особистості;

7) специфіку соціальних відносин та соціальних процесів у різноманітних сферах життєдіяльності людини, спільноти, суспільства.

уміти:

1) використовувати набуті теоретичні знання для оцінки конкретних ситуацій, що виникають у повсякденному житті та професійній діяльності;

2) прогнозувати та аналізувати можливі наслідки прийнятих рішень;

3) застосовувати соціологічні методи для отримання необхідної інформації для прийняття зважених оптимальних рішень;

4) застосовувати отримані знання для активного впливу на поведінку людей в різноманітних складних ситуаціях;

5) інтерпретувати моделі суспільства в контексті політичної, економічної та соціальної історії;

6) формулювати та обґрунтовувати власну точку зору щодо перспектив розвитку українського суспільства з використанням соціологічних методів.

7) визначати важливу, необхідну для аналізу сучасного українського суспільства інформацію про соціальний розвиток.

8) визначати стан розвитку українського суспільства відносно суспільств інших країн на основі соціальних показників.

На вивчення навчальної дисципліни відводиться 90 годин / 2,5 кредитів ECTS.