Тема 9. Державне регулювання розвитку науки і техніки та інвестиційної діяльності

 

Завдання 1

Визначте економічну ефективність створення і впровадження нової техніки, механізації виробничих процесів, вироблення нової технології у машинобудівний комплекс країни.

Вихідні дані

Таблиця 9.1

Показники затрат живої праці до і після проведення заходів щодо механізації і автоматизації виробничих процесів

Показник До впровадження заходів Після впровадження заходів
Обсяг виробництва продукції, гр. од. 75134,4 80389,0
Чисельність працюючих, чол. 3502,6 3211,3
Продуктивність праці одного працюючого, гр. од.    
Середньорічна зарплата одного працюючого, гр. од. 840,7 1109,5

 

Таблиця 9.2

Показники собівартості продукції, виробництва продукції у натуральному виразі, ціни виробництва одиниці продукції до і після впровадження видів техніки

Показник До впровадження заходів Після впровадження заходів
Собівартість виробництва продукції, гр. од. 67590,0 72310,3
Собівартість одиниці продукції, гр. од.    
Ціна одиниці продукції, гр. од. 5747,3 5033,4
Обсяг виробництва продукції, одиниць    
Питома вага матеріальних затрат (без амортизації) у собівартості одиниці продукції, % 52,7 51,3
Матеріальні затрати на одиницю продукції, гр. од.    

Методичні вказівки до виконання завдання 1

Економічна ефективність від створення і впровадження нової техніки, механізації і автоматизації виробничих процесів, а також впровадження нової технології визначають такою системою показників.

1. Зростання продуктивності праці:

 

, (9.1)

 

де - економія чисельності працюючих (відносне вивільнення) через впровадження нової техніки за і-м напрямком (і= 1,2,..., n).

 

П =

 

2. Відносне вивільнення чисельності працюючих:

 

, (9.2)

 

де Чб – чисельність працюючих, яка необхідна для досягнення прогнозного обсягу виробництва без впровадження нової техніки (базова);

ОВі2 – обсяг виробництва і-го виду продукції після впровадження нової техніки (у вартісному виразі);

Пб, Ппр – рівень продуктивності праці відповідно до і після впровадження нової техінки.

 

Чі =

4. Відносна економія фонду оплати праці:

 

, (9.3)

де ЗПс.р. – середньорічна зарплата одного працівника.

 

ЗП =

 

5. Приріст прибутку DПр та економія від зниження собівартості продукції DС:

 

(9.4), (9.5)

 

де Ці1, Ці2 – ціна одиниці і-го виду продукції відповідно до і після впровадження нової техніки;

Сі1, Сі2 – собівартість одиниці і-го виду продукції відповідно до і після впровадження нової техніки;

ОВі1, ОВі2 – обсяг виробництва і-го виду продукції відповідно до і після впровадження нової техніки, одиниць.

 

ПР =

 

С =

 

5. Відносна економія матеріальних ресурсів у результаті впровадження нової техніки:

 

(9.6)

де МЗі1, МЗі2 – рівень матеріальних затрат на і-ий вид продукції відповідно до і після впровадження нової техніки.

 

МЗ =

 

 

Завдання 2

Розрахувати ефективність прикладних наукових досліджень, які визначають державні пріоритети у розвитку науки і техніки, входять до державних програм і забезпечують фінансуванням з бюджету країни. Зробити висновок щодо ефективності проведення прикладних досліджень.

 

Вихідні дані

Очікувана економія витрат трудових і матеріальних ресурсів у промисловості визначається вирішенням завдання 1 даної теми.

 

Таблиця 9.3

Очікувана економія витрат в інших галузях народного господарства

Галузь народного господарства Розмір економії ресурсів, тис. гр. од.
Сільське господарство 2003,5
Будівельний комплекс 5400,7
Транспортний комплекс 3209,7
Інші галузі 4013,3

 

У галузі машинобудування сумарні витрати у сфері виробництва автомобілів становлять 38,1 тис. гр. од., у сфері їх споживання – 51,4 тис. гр. од. Очікуваний обсяг виробництва і споживання автомобілів прогнозується у розмірі 485 тис. шт.

Сумарні витрати на проведення прикладних наукових досліджень становлять 6850,5 млн. грн.

 

Методичні вказівки до виконання завдання 2

Ефективність прикладних наукових досліджень оцінюють за показниками економічної ефективності і строку окупності витрат на проведення досліджень; економії витрат ресурсів; вивільнення робочої сили.

1. Економічний потенціал Еп.о., що характеризує сукупну економію ресурсів, яка досягається при максимально можливому використанні результатів прикладних досліджень у народному господарстві:

, (9.7)

 

де Еоі – очікувана економія ресурсів в і-ій сфері використання результатів дослідження.

 

Еп.о =

 

2. Економічний ефект від використання прикладних досліджень:

 

, (9.8)

 

де Зв, Зс – сумарні витрати у сфері відповідно виробництва і споживання конкретного виду продукту;

Ов.с. – очікуваний обсяг виробництва і споживання продукції.

 

Очікуваний обсяг виробництва і споживання продукції Ов.с., що є результатом реалізації прикладних досліджень, встановлюють, виходячи з перспективної потреби у ній окремих галузей народного господарства.

 

Ео=

 

3. Коефіцієнт економічної ефективності сумарних затрат на проведення прикладних наукових досліджень Кк.д. і використання їх результатів у розв’язанні відповідної проблеми:

 

, (9.9)

 

де Зн.д. – сумарні затрати на проведення наукових досліджень і використання їх результатів у розв’язанні відповідної проблеми.

 

Кн.д.=

 

Висновок:

 

 

Завдання 3

 

Вихідні дані

У галузі прогнозується збільшення обсягу виробництва за рахунок нарощування виробничих потужностей. Пропонуються два варіанти збільшення продукції: реконструкція діючих підприємств та нове будівництво (таблиця 9.4).

Використовуючи дані таблиці 9.4:

а) розрахувати показник загальної економічної ефективності капіталовкладень по галузі;

б) здійснити порівняльну економічну ефективність варіантів нового будівництва і реконструкції підприємств, роботи по яких включено до державної цільової комплексної програми (ЦКП) і увійшли до пріоритетних будов.

 

Таблиця 9.4

Вихідні дані

Показник За варіантом реконструкції підприємств За варіантом будівництва Середньогалузеві показники
до реконструкції після реконструкції
1. Потужність, тис. т 2,8 3,2 3,6 3,0
2. Коефіцієнт використання потужностей, %
3. Обсяг випуску продукції, тис. т, ОВ        
4. Собівартість одиниці продукції, гр. од., С
5. Ціна одиниці продукції, гр. од., Ц
6. Загальна сума капіталовкладень, тис. гр. од., КВ
7. Прибуток на одиницю продукції, гр. од., Прр        
8. Термін окупності по прибутку, років, ТОК        

 

Методичні вказівки до виконання завдання 3

Для визначення загально (абсолютної) економічної ефективності, що характеризує рівень віддачі капіталовкладень у тій або іншій формі по галузі, розраховують показники:

1) Загальну річну ефективність – як відношення річного приросту прибутку до обсягу капіталовкладень, що його зумовили:

 

Пр = Прр2 * ОВ2 - Прр1* ОВ1, (9.10), (9.11)

 

де Прр1, Прр2 - прибуток на одиницю продукції відповідно до і після реконструкції;

ОВ1, ОВ2 – обсяг виробництва відповідно до і після реконструкції;

КВ - середньо галузеві капіталовкладення

Ер =

 

2) Термін окупності капіталовкладень:

 

, (9.12)

 

де Прр , ОВ - середньогалузеві приріст прибутку і обсяг виробництва відповідно

Ток =

 

3) Загальний коефіцієнт ефективності капіталовкладень:

=

 

4) Термін окупності додаткових капіталовкладень згідно з варіантом реконструкції виробництва:

 

, (9.13)

 

де КВ1, КВ2 - обсяг капіталовкладень відповідно до і після реконструкції

 

Тg =

 

5) Госпрозрахунковий ефект:

 

ЕФ = ЕН * КВ2 , (9.14)

де Ен – нормативний коефіцієнт приведених витрат, Ен = 0,12

 

ЕФ =

 

Показники порівняльної економічної ефективності характеризують рівень ефективності додаткових капіталовкладень за варіантами.

6) Порівняльну економічну ефективність капіталовкладень варіантів реконструкції підприємств та нового будівництва проводять шляхом розрахунку мінімальних приведених затрат за формулою:

 

, (9.15)

 

де С- середньогалузева собівартість одиниці продукції

 

З =

 

7) Оцінку ефективності капіталовкладень в реконструкцію здійснюють за формулою:

 

, (9.16)

 

де С1,2 – собівартість одиниці продукції відповідно до і після реконструкції

КВд – додаткові капіталовкладення в реконструкцію підприємств, які розраховують як:

 

=

 

ЕР =

8) Оцінку ефективності капіталовкладень в нове будівництво здійснюють за формулою:

 

, (9.17)

 

де С3 – собівартість одиниці продукції в результаті нового будівництва;

ОВ3 – обсяг виробництва за рахунок нового будівництва;

КВд.б. – обсяг додаткових капіталовкладень в нове будівництво:

 

=

 

ЕН.Б.=

 

Далі порівнюють отримані результати загальної економічної ефективності капіталовкладень в реконструкцію і в нове будівництво з середньогалузевими показниками і визначають оптимальну вартість капіталовкладень по галузі.

Висновки:

 

 

Завдання 4

1. Визначити економічну ефективність галузевої автоматизованої системи управління (ГАСУ). Для цього послідовно розрахувати систему таких показників:

- зниження собівартості виробництва продукції і галузі;

- загальний приріст продуктивності праці, який складається з приросту продуктивності праці від збільшення обсягу виробництва, приросту продуктивності праці, який отримала галузь завдяки скороченню непродуктивних витрат і витрат виробництва;

- річний економічний ефект від створення і впровадження ГАСУ;

- коефіцієнт економічної ефективності та строк окупності витрат у ГАСУ.

Таблиця 9.5

Показники собівартості та обсягу реалізованої продукції, рівень затрат на 1 гр. од. реалізованої продукції.

Показники До впровадження ГАСУ Після впровадження ГАСУ
Обсяг реалізованої продукції, млрд. гр. од. 3544,3 3958,9
Собівартість реалізованої продукції, млрд. гр. од. 2676,5 2364,8
Питома вага матеріальних витрат у собівартості реалізованої продукції, % 52,3 51,9
Матеріальні затрати, млн. гр. од.    
Рівень матеріальних затрат на 1 гр. од.* реалізованої продукції, гр. од.    

 

* - Розрахунок здійснювати до чотирьох знаків після коми

 

2. Середні ціни і-х видів продукції до і після впровадження ГАСУ відповідно становили 3973,8 і 3746,3 гр. Од., обсяг впровадження продукції поліпшеної якості після впровадження системи дорівнює 1207,7 одиниць.

3. Фактичні продуктивні витрати і витрати у виробництві після впровадження системи становили 2,74 % собівартості реалізованої продукції; середні фактичні та прогресивний розміри непродуктивних витрат для даної галузі - відповідно 3,87 та 3,25 %.

4. Витрати на створення ГАСУ – 3976,1 млн. гр. од.

5. Розрахункову величину коефіцієнта економічної ефективності та строку окупності зіставляють з нормативними.

 

Методичні вказівки до виконання завдання 4:

Економічну ефективність ГАСУ визначають за допомогою системи основних і додаткових показників.

1. Зниження собівартості виробництва продукції у галузі і завдяки впровадженню ГАСУ:

 

, (9.18)

 

де Ср.п.1, Ср.п.2 – собівартість реалізованої продукції відповідно до і після впровадження ГАСУ;

Ор.п.1, Ор.п.2 – обсяг реалізованої продукції;

Зр.п.1, Зр.п.2 – рівні витратна 1 гр. од. реалізованої продукції.

 

 

2. Приріст продуктивності праці від збільшення обсягу виробництва:

 

, (9.19)

 

де Пр.1 – розмір продуктивності праці до впровадження системи;

І0 – індекс збільшення виробництва після впровадження ГАСУ.

 

 

3. Приріст продуктивності праці внаслідок поліпшення якості продукції галузі:

 

, (9.20)

 

де Ці1, Ці2 – середні ціни і-х видів продукції, (і = 1,2,...,n)

Ов.і.2 – обсяг виробництва продукції поліпшеної якості після впровадження системи.

 

 

4. Приріст продуктивності праці внаслідок скорочення непродуктивних витрат і витрат у виробництві

 

, (9.21)

 

де Знепр. – фактичні непродуктивні затрати після впровадження ГАСУ;

Кз.н. – можливий коефіцієнт зниження рівня непродуктивних затрат після впровадження ГАСУ.

 

, (9.22)

 

де Знепр1, Знепр2 – середні відповідно фактичні і прогресивні розміри непродуктивних затрат, %

 

Середній прогресивний розмір непродуктивних затрат Знепр2 розраховують, коли він був нижчий від середнього за рік, з урахуванням кількості таких періодів у році:

 

. (9.23)

 

Отже, середній прогресивний розмір непродуктивних затрат за формулою (9.23) становить:

 

Можливий коефіцієнт зниження рівня непродуктивних затрат після впровадження ГАСУ за формулою (9.22) має значення:

 

 

За формулою (9.21) величина приросту продуктивності праці внаслідок скорочення непродуктивних витрат і витрат у виробництві матиме значення:

 

 

5. Загальний приріст продуктивності за рахунок збільшення обсягу виробництва продукції, поліпшення її якості, зменшення непродуктивних витрат і затрат у виробництві визначають у такий спосіб:

 

(9.24)

 

 

6. Річний економічний ефект від створення і впровадження ГАСУ:

 

, (9.25)

 

де Ен – нормативний коефіцієнт ефективності капіталовкладення (0,15);

КГАСУ – витрати на створення ГАСУ.

 

 

7. Коефіцієнт економічної ефективності і строк окупності витрат у ГАСУ:

 

(9.26), (9.27)

 

 

 

Показники економічної ефективності від створення і впровадження ГАСУ наводять в таблиці 9.6.

 

Таблиця 9.6

Показники економічної ефективності від створення і впровадження ГАСУ

Показники Розмірність Величина
Зниження собівартості продукції  
Приріст продуктивності праці від збільшення обсягу виробництва  
Приріст продуктивності праці завдяки поліпшенню якості продукції  
Приріст продуктивності праці внаслідок скорочення непродуктивних витрат і витрат у виробництві  
Загальний приріст продуктивності праці  
Річний економічний ефект Ер  
Коефіцієнт економічної ефективності Еф  
Строк окупності витрат Ток  

 

Висновки:

 

Практичне заняття 14-16 (6 год.)