Правовий режим надзвичайного стану.

Методичні рекомендації:

Під час самостійної роботи студент повинен ознайомитися з рекомендованою літературою і нормативним матеріалом.

Правовий режим надзвичайних екологічних ситуацій (надалі – „НЕС”) регулюється Законами України:

- «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 27 лютого 1991 року;

- «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року;

- «Про цивільну оборону України» від 3 лютого 1993 року;

- «Про пожежну безпеку» від 17 грудня 1993 року;

- «Про аварійно-рятувальні служби» від 14 грудня 1999 року;

- «Про правовий режим надзвичайного стану» від 16 березня 2000 року;

- «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру» від 8 червня 2000 року;

- «Про зону надзвичайної екологічної ситуації» від 13 липня 2000 року;

- «Про страховий фонд документації України» від 22 березня 2001 року;

- «Про правові засади цивільного захисту» від 24 червня 2004 року тощо.

Поняття НЕС визначається ст. 65 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25 червня 1991 року і ст. 1 Закону «Про зону надзвичайної екологічної ситуації». Аналіз зазначених визначень, а також визначення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру, поданого у ст. 1 Закону «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру», дає підстави сформулювати таке визначення НЕС: це порушення нормальних умов життя і діяльності людей, за якого на окремій місцевості сталися негативні зміни у довкіллі, що потребують застосування надзвичайних заходів з боку держави. Негативні зміни у довкіллі являють собою втрату, виснаження чи знищення окремих природних комплексів та ресурсів внаслідок надмірного забруднення довкілля, руйнівного впливу стихійних сил природи та інших чинників, які обмежують або виключають можливість життєдіяльності людини та провадження господарської діяльності в цих умовах.

Вітчизняна правова система виробила просторово-зональну засаду управління надзвичайними екологічними ситуаціями, яка полягає у тому, що заходи з подолання наслідків надзвичайних екологічних ситуацій об’єднуються у цілісну систему, яка будується за територіальною ознакою, тобто має територіальну прив’язку. Правова сторона цієї засади виявляється у законодавчій регламентації різних видів правових режимів екологічно уражених територій:

а) правовий режим зони екологічного лиха – регулюється Законами України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 27 лютого 1991 року і «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року;

б) правовий режим території, на якій оголошено надзвичайний стан – регулюється Законом України “Про правовий режим надзвичайного стану” від 16 березня 2000 року;

в) правовий режим зони надзвичайної екологічної ситуації – регулюється Законом України «Про зону надзвичайної екологічної ситуації» від 13 липня 2000 року;

г) правовий режим території карантину – поділяється на санітарний карантин, ветеринарний карантин і карантин рослин;

ґ) правовий режим консервації земель – регулюється Земельним кодексом України від 25 жовтня 2001 року.

Правовий режим надзвичайного стану визначається Законом України “Про правовий режим надзвичайного стану” від 16 березня 2000 року. Специфікою правового режиму надзвичайного стану є те, що відповідно до ст. 64 Конституції, в умовах надзвичайного стану допускається обмеження прав і свобод людини, гарантованих Конституцією. Зокрема, в умовах надзвичайного стану можливим є застосування реквізиції майна.

Надзвичайний стан – це особливий правовий режим, який може тимчасово впроваджуватися в Україні чи в окремих її місцевостях при виникненні надзвичайних ситуацій не нижче загальнодержавного рівня, що призвели чи можуть призвести до людських і матеріальних втрат, створюють загрозу життю і здоров'ю громадян, і передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування відповідно до Закону повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення безпеки і здоров'я громадян, нормального функціонування національної економіки, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, захисту конституційного ладу, а також допускає тимчасове, обумовлене загрозою, обмеження у здійсненні конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Надзвичайний стан в Україні або в окремих її місцевостях впроваджується Указом Президента України, який підлягає затвердженню Верховною Радою України протягом 2-х днів з моменту звернення Президента України.

Надзвичайний стан в Україні може бути впроваджений на строк не більше 30 діб і не більше 60 діб в окремих місцевостях. Указом Президента України надзвичайний стан може бути продовжений на строк не більше 30 діб з затвердженням Указу Верховною Радою України. Президент України своїм указом може достроково скасувати надзвичайний стан. Нормативно-правові акти на території надзвичайного стану діють у частині, що не суперечить правовому режиму надзвичайного стану.

Правовий режим надзвичайного стану може передбачати такі заходи:

1) встановлення особливого режиму в'їзду і виїзду, а також обмеження свободи пересування по території, де вводиться надзвичайний стан;

2) обмеження руху транспортних засобів та їх огляд;

3) посилення охорони громадського порядку та об'єктів, що забезпечують життєдіяльність населення та народного господарства;

4) заборона проведення масових заходів, крім заходів, заборона на проведення яких встановлюється судом;

5) заборона страйків.

Додаткові заходи, що можуть застосовуватися в умовах надзвичайної екологічної ситуації:

1) тимчасова чи безповоротна евакуація людей з місць, небезпечних для проживання, з обов'язковим наданням їм стаціонарних або тимчасових жилих приміщень;

2) встановлення для юридичних осіб квартирної повинності для тимчасового розміщення евакуйованого або тимчасово переселеного населення, аварійно-рятувальних формувань та військових підрозділів, залучених до подолання надзвичайних ситуацій;

3) тимчасова заборона будівництва нових, розширення діючих підприємств та інших об'єктів, діяльність яких не пов'язана з ліквідацією надзвичайної ситуації або забезпеченням життєдіяльності населення та аварійно-рятувальних формувань;

4) встановлення карантину та проведення інших обов'язкових санітарних та протиепідемічних заходів;

5) запровадження особливого порядку розподілу продуктів харчування і предметів першої необхідності;

6) мобілізація та використання ресурсів підприємств, установ і організацій, незалежно від форми власності, для відвернення небезпеки та ліквідації надзвичайної екологічної ситуації з обов'язковою компенсацією понесених втрат;

7) зміна режиму роботи підприємств, установ, організацій усіх форм власності, переорієнтація їх на виробництво необхідної в умовах надзвичайного стану продукції, інші зміни виробничої діяльності, необхідні для проведення аварійно-рятувальних і відновлювальних робіт;

8) усунення від роботи на період надзвичайного стану, в разі неналежного виконання своїх обов'язків, керівників державних підприємств, установ і організацій, від діяльності яких залежить нормалізація обстановки в районі надзвичайного стану, та покладення тимчасового виконання обов'язків зазначених керівників на інших осіб.

Надзвичайний стан у зв’язку з надзвичайною екологічною ситуацією впроваджувався в Україні лише один раз: згідно з Указом Президента України „Про введення надзвичайного стану в населених пунктах Автономної Республіки Крим” від 3 грудня 2005 року, затвердженим Законом України від 6 грудня 2005 року. Впровадження надзвичайного стану було обумовлене масовим захворюванням птахів на курячий грип.

Завдання для самостійної роботи:

1. Класифікаційні ознаки надзвичайних екологічних ситуацій: розкрити на підставі аналізу чинного законодавства для визначення поняття надзвичайної екологічної ситуації.

2. Юридична відповідальність за порушення законодавства про надзвичайні екологічні ситуації: визначити поняття, склади правопорушень, санкції, нормативне регулювання.

3. Правове регулювання державного контролю за дотриманням законодавства про надзвичайні екологічні ситуації: визначити поняття, суб’єкти, порядок контролю з посиланням на відповідні нормативно-правові акти.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІV. МІЖНАРОДНЕ ЕКОЛОГІЧНЕ ПРАВО

ТЕМА 13. МІЖНАРОДНЕ ПРАВО НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

Питання

1. Поняття та система міжнародного права навколишнього середовища.

2. Джерела міжнародного права навколишнього середовища.

3. Міжнародно-організаційний механізм охорони навколишнього природного середовища

Методичні рекомендації:

В умовах поглиблення загальносвітової екологічної кризи дієвим засобом розв’язання екологічних проблем є міжнародне співробітництво держав у галузі охорони НПС. У розвитку такого співробітництва можна виділити наступні етапи:

1) підписання Російською імперією, США та Японією угоди про охорону морських котиків (1897 р.). Значення цієї угоди полягає в тому, що вона стала першим міжнародним документом, який взяв під охорону окремий об’єкт НПС;

2) проведення Бернської міжнародної конференції з питань охорони природи (1913 р.). Необхідно зазначити, що Бернський конгрес 1913 р. навряд чи можна оцінювати як важливу віху в кодифікації міжнародного екологічного права. По-перше, заклики до прийняття міжнародних імперативних норм в сфері охорони довкілля, які прозвучали в Берні, так і не були почуті. Зокрема, не були підтримані наміри припинити варварське винищення цінних видів рослин та тварин в Африці (заборона такого винищення отримала договірне оформлення лише 20 років потому в Конвенції про охорону флори та фауни на Африканському континенті 1933 р.). По-друге, в розробці документів, прийнятих на Бернській конференції взяла участь лише невелика кількість держав (18 країн).

Разом з цим, значення цієї конференції полягає в тому, що це був перший міжнародний форум на якому відбулася спроба комплексного вирішення екологічних проблем, які існували на той момент у світі;

3) відкриття в 1928 р. у Брюсселі Міжнародного бюро захисту природи, основні завдання якого зводилися до збору інформації про природоохоронне законодавство та складання переліку особливо цінних в екологічному плані територій та об’єктів;

4) утворення в 1948 р. ООН, якій на сьогоднішній день належить провідна роль у справі міжнародного співробітництва в галузі охорони довкілля (основні віхи діяльності цієї авторитетної міжнародної організації будуть висвітлені нижче).

Ці та інші міжнародні події призвели до виникнення та розвитку міжнародного права навколишнього середовища–галузі міжнародного права, яка включає сукупність міжнародних норм та принципів, якими регулюються суспільні відносини між його суб’єктами щодо раціонального використання та охорони об’єктів НПС.

До об’єктів міжнародного права навколишнього середовища належать:

а) навколишнє середовище як цілісна природно-антропогенна система, з якою зв'язані саме життя на Землі, умови життя і добробут людей у будь-якій країні світу;

б) природні ресурси і об'єкти як складові частини навколишнього середовища.

Останні у свою чергу поділяють на:

а) природні ресурси і об'єкти, що знаходяться поза межами дії національної юрисдикції (Світовий океан, Антарктика, навколоземний космічний простір тощо);

б) природні ресурси і об'єкти, що поділяються двома або більше державами (прикордонні ріки і озера, популяції мігруючих видів тварин, риб, птахів тощо);

в) природні ресурси і об'єкти, що знаходяться під національною юрисдикцією, використання яких зачіпає інтереси інших держав або світового співтовариства в цілому.

Суб'єктами міжнародного права навколишнього середовища виступають безпосередньо держави, міжурядові і неурядові організації, а у передбачених цим правом випадках — також юридичні й фізичні особи, пов'язані з міжнародною екологічною діяльністю.

Джерела в залежності від сфери на яку поширюється правове регулювання міжнародно-правові акти можна класифікувати на: 1) акти універсального характеру; 2) акти, які регламентують охорону та використання окремих елементів НПС. Серед актів універсального характеру слід виділити Стокгольмську декларацію з навколишнього середовища, Декларацію Ріо-де-Жанейро з навколишнього середовища і розвитку та Всесвітню хартію природи.

Істотне розширення можливостей використання просторів і ресурсів Світового океану у XX ст. стимулювало прогресивний розвиток міжнародного морського права на засадах його кодифікації. Серед міжнародних нормативних актів, які регулюють порядок використання та охорону світового океану на особливу увагу заслуговує Конвенції ООН з морського права , прийнята у квітні 1982 р.

Ще одним важливим міжнародно-правовим актом у галузі охорони атмосфери є укладена в 1985 р. у Відні Конвенція про охорону озонового шару. Приводом для цього стали потенційні загрози здоров'ю людини і навколишньому середовищу у зв'язку зі змінами озонового шару під впливом антропогенної діяльності.

Поворотним пунктом у природоохоронній діяльності ООН можна вважати 1972 р., коли у Стокгольмі було проведено Конференцію ООН з проблем навколишнього середовища. Необхідно зазначити, що в роботі конференції прийняло участь 113 держав. На жаль, в числі учасників не опинилося представників СРСР та країн Східної Європи, які бойкотували конференцію з міркувань, які не мали нічого спільного з охороною навколишнього середовища.[1]

Саме Стокгольмська конференція заклала основи збалансованого та комплексного підходу до вирішення на глобальному рівні всього спектра екологічних проблем. Прийняті у шведській столиці рішення надали могутнього імпульсу міжнародному природоохоронному співробітництву, визначивши стрімкий розвиток міжнародного екологічного права. Крім цього, конференція вплинула і на внутрішню політику багатьох держав, у національних пріоритетах яких колись були відсутні питання, пов’язані з охороною природи.

Центральне місце серед джерел міжнародно-правової охорони навколишнього природного середовища займають резолюції Генеральної Асамблеї ООН. Вони мають визначальне значення в реалізації принципів і положень міжнародно-правового екологічного співпраці.

Завдання для самостійної роботи:

1. Поняття, зміст та види міжнародно-правової відповідальності за екологічні правопорушення.

2. Міжнародне екологічне судочинство.

3. Проблеми імплементації норм та принципів міжнародного екологічного права в екологічне законодавство України.

4. Процесуальні екологічні права людини.

5. Міжнародно-правовий механізм реалізації та захисту екологічних прав людини.

ТЕМА 14. ЄВРОПЕЙСЬКЕ ПРАВО НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

Питання

1. Становлення та розвиток європейської еколого-правової політики.

2. Основні джерела європейського права навколишнього середовища.

3. Адаптація законодавства України до європейського права навколишнього середовища.

Методичні рекомендації:

Правове утворення, яке з певною мірою умовності сьогодні називають європейським правом, більш коректно називати правом Європейського Союзу. Зазначена умовність пов'язана з тим, що ЄС не охоплює всі європейські країни, а його правова система поширюється лише на держави — члени ЄС. Паралельно існують національні правові системи держав, що не є членами ЄС, зокрема, України, а також правові інститути інших інтеграційних об'єднань, зокрема Економічної комісії ООН по Європі, Ради Європи, СНД, Організації Економічного співробітництва і розвитку та інших.

Право навколишнього середовища ЄС пройшло досить складний шлях становлення та розвитку. У період створення Співтовариства охорона навколишнього середовища ще не набула статусу визнаного напряму європейської політики. Стокгольмська конференція ООН з питань навколишнього середовища, що відбулася в 1972 р., дала поштовх для формування самостійної політики ЄС у галузі охорони довкілля. З цього часу починають розроблятись і впроваджуватись п'ятирічні Програми дій ЄС у галузі охорони навколишнього середовища, що містять декларації принципів і основних підходів, а також пріоритетних шляхів вирішення екологічних проблем на кожні наступні п'ять років.

Але тільки з підписанням Єдиного європейського акта, що набрав чинності 1 липня 1987 р., охорона навколишнього середовища нарешті набула статусу самостійного завдання європейської політики.

У результаті концептуального відпрацювання політичних орієнтирів розвитку правового регулювання ЄС сьогодні має чіткі орієнтири законодавчого регулювання еколого-правових відносин, що базуються на роками відпрацьованих принципах і правових інструментах. Серед основних правових принципів сьогодні на перше місце вийшли принципи «забруднювач платить» і запобігання.

Принцип «забруднювач платить» означає, що забруднювач має компенсувати заподіяну екологічну шкоду. Він визначений в Договорі про створення Європейського Співтовариства. Цей принцип має попереджувальну дію щодо випадків порушення стандартів екологічної безпеки й отже, сприяє реалізації цілей та впровадженню відповідної політики ЄС у цій сфері.

Екологічне законодавство Європейського Союзу розвивалося протягом більш як 30 років і наразі нараховує близько 300 законодавчих актів (це насамперед директиви, регламенти, рішення, рекомендації, а також значна кількість повідомлень та інших політичних документів). Повні текстові версії документів чинного екологічного законодавства ЄС викладені в електронному Довіднику законодавства Співтовариства, який постійно оновлюється. Увесь матеріал Довідника поділений на 20 глав. Глава 15 охоплює законодавство в галузі довкілля, споживання та здоров'я. Розділ 15.10 присвячений довкіллю й містить 4 категорії: «Загальні положення та програми»; «Забруднення та шкідливі фактори»; «Космос, довкілля та природні ресурси»; «Міжнародне співробітництво».

Горизонтальне законодавство. Горизонтальна сфера стосується екологічного законодавства з різних питань, дія якого поширюється на кілька спеціалізованих сфер, пов'язаних з довкіллям (на відміну від актів, які стосуються лише окремих природних об'єктів або ресурсів, наприклад, атмосферного повітря або водних ресурсів). Ці законодавчі акти за природою, як правило, є процедурними. Вони регламентують методи та механізми, спрямовані на вдосконалення прийняття рішень, розробки та впровадження законодавства ЄС.

Право ЄС звернене насамперед до держав-членів, яких на 1 січня 2007 р. стало 27. Держави-члени повинні неухильно дотримуватися правових настанов директив, регламентів, рішень та інших актів ЄС, оскільки в момент вступу до цього об'єднання добровільно віддали йому частину свого суверенітету.

Одночасно багато держав Європи, що на сьогодні не є членами ЄС, висловили бажання в майбутньому вступити до цього Союзу. А однією з основних умов прийняття до ЄС нових членів є адаптація їх внутрішнього законодавства до права ЄС. При цьому під адаптацією розуміють систему односторонніх заходів, що вживаються державами, які мають намір вступити до ЄС, з метою приведення своїх законодавчих систем та адміністративної практики у відповідність з обов'язковим мінімумом законодавства ЄС.

Адаптація розпочалася в середині 1990-х років для 10 держав Центральної та Східної Європи, а також Кіпру, з якими ЄС на той момент встановив відносини асоційованого членства. Екологічна частина законодавства, що потребує адаптації є значно меншою за обсягом, ніж усе екологічне законодавство ЄС.

Законом України від 21 листопада 2002 р, було схвалено Концепцію Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, а Законом України від 18 березня 2004 р. було затверджено саму Програму. Програма визначає механізм досягнення Україною відповідності третьому Копенгагському та Мадридському критеріям набуття членства в ЄС, що передбачає адаптацію законодавства, утворення відповідних інституцій та інші додаткові заходи, необхідні для ефективного правотворення та правозастосування.

Метою адаптації законодавства України до законодавства є відповідність правової системи України з урахуванням критеріїв ЄС.

Завдання для самостійної роботи:

1.Поняття, зміст та види міжнародно-правової відповідальності за екологічні правопорушення.

2.Міжнародне екологічне судочинство.

3.Проблеми імплементації норм та принципів міжнародного екологічного права в екологічне законодавство України.

4.Процесуальні екологічні права людини.

5.Міжнародно-правовий механізм реалізації та захисту екологічних прав людини.

САМОСТІЙНА РОБОТА

Методичні рекомендації до розв’язання задач та практичних завдань

Для підготовки до кожної теми семінарського заняття студент повинен уважно вчитатися у поставлені питання для того, щоб зрозуміти їх зміст. Підготовку необхідно починати з вивчення спеціальної літератури. Після засвоєння основних категорій даної теми, необхідно опрацювати відповідний нормативний матеріал. Тільки після цього можна приступати до розв’язання задач і виконання практичних завдань.

Розв’язання задач слід починати із з’ясування обставин справи. Важливо усвідомити, що правильне з’ясування всіх юридично значимих обставин справи дозволяє окреслити коло правовідносин, що склалися, а відтак – це допоможе знайти норму права, яка дані суспільні відносини регулює. Секрет правника – деталі важливі! Необхідно звертати пильну увагу на дати (це визначає які редакції нормативних актів треба застосовувати), хронологію настання певних юридичних подій та юридичних фактів (набуття права власності, права користування, тощо), та їх правових наслідків, прикінцеві положення законів, терміни, що використовуються, строки. Важливо зрозуміти умови задачі і з’ясувати поставлені завдання. Деякі терміни схожі, але визначають різні правові режими. Вирішуючи практичні завдання, потрібно надати відповіді на поставленні питання повно та обґрунтовано, обов’язкова присутність посилання на статті нормативних актів. Логічному і нормативному обґрунтуванню повинен відповідати кожний висновок, зроблений при відповіді на те або інше питання.

До основних методичних прийомів, за допомогою яких вирішуються задачі слід віднести:

1. Необхідно встановити характер та вид правовідносин.

2. Опрацювати нормативний матеріал. Для ознайомлення з необхідним нормативно-правовим матеріалом рекомендуємо скористатися збірниками екологічного законодавства чи законодавчими базами (законодавча база НАУ, Ліга, Інфодиск «Законодавство України», тощо). Необхідно уважно слідкувати за новими нормативними актами, які приймаються Верховною Радою і Урядом України, Президентом України та іншими органами державної влади та місцевого самоврядування.

3. Опрацювати матеріали судової практики (тут слід використовувати принцип: якщо відповіді немає у нормативному акті - треба її шукати у судовій практиці).

Після того, як буде ретельно проаналізоване законодавство України, яке регулює правовідносини, описані в умовах задачі, необхідно здійснити тлумачення природоресурсних норм використавши при цьому сукупність способів тлумачення правових норм (правовий, мовний, логічний) для того, щоб застосувати відповідні норми права до даних правовідносин та дати правову кваліфікацію даним обставинам. Кожний розв’язок задачі повинен обов’язково супроводжуватися посиланням на конкретну статтю (пункт) нормативного акту, що регулює дані суспільні відносини з зазначенням точних реквізитів цього нормативного акту. Після правової кваліфікації має йти стисла відповідь на поставлені у задачі питання.

Задача вважається розв’язаною тоді, коли дано відповідь на всі питання задачі і при цьому зроблені посилання на відповідні статті (пункти) нормативних актів із вказівкою на те, коли і ким вони були видані. Не можна робити висновків, що лише фіксують порушення закону. Треба обов’язково показати наслідки такого порушення і способи відновлення порушених прав. Бажано скласти письмово план розв’язання задачі у декількох варіантах, з можливими правовими наслідками, у тому чи іншому випадку.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

Тема 2: Екологічні права та обов’язки громадян

Задача 1.

Державний екологічний інспектор затримав групу громадян, які збирали гриби у приватному лісі. Він попрохав їх покинути ліс і збирати гриби в іншому місці, тому що цей ліс є приватною власністю. Громадяни відмовилися виконати прохання державного екологічного інспектора, посилаючись на те, що право загального використання природних ресурсів діє також щодо об’єктів приватної власності, крім того, до компетенції Державної екологічної інспекції Мінприроди не входить захист права приватної власності на природні об’єкти.

Державний екологічний інспектор склав протокол про адміністративне правопорушення за частиною першою ст. 70 Кодексу про адміністративні правопорушення України і постанову про накладення адміністративного штрафу у розмірі 50 гривень з кожного громадянина.

Громадяни оскаржили цю постанову до суду.

Завдання:Яке рішення має прийняти суд?

Тема 3: Правові форми використання природних ресурсів

Задача 2.

Громадянин Лукашук О. звернувся до суду з позовом про повернення колекції червоноволої казарки, затриманої митними органами при переміщенні через кордон.

У позовній заяві п. Лукашук О. зазначав, що колекцію червоноволої казарки він придбав у власність за кордоном, де перебував на міжнародному конгресі захисників тварин. Рішення органів митниці про примусове вилучення колекції тварин, які в Україні занесені до Червоної книги, не можна визнати правомірним, позаяк вони придбані у власність за межами України. Зокрема, перебуваючи з екскурсією у заповіднику, йому, як і деяким екскурсантам, керівництвом заповідника було презентовано зазначену колекцію задля акліматизації тварин у природних умовах України.

Цю колекцію, п. Лукашук О. планував експонувати і розводити у місцевому зоопарку, приватизованому 10 липня 1992 року товариством охорони диких тварин, головою правління кого він є ще з квітня 1990 року.

Завдання: як оформлюється право приватної власності на об’єкти тваринного світу за законодавством України? Розв’яжіть справу.

Задача 3.

Працівники екологічної інспекції з охорони Чорного моря затримали групу осіб на рибальському сейнері, які без відповідного дозволу виловлювали рибні ресурси за межами територіальних вод.

Поставлені вимоги щодо відшкодування збитків, заподіяних власності держави незаконним виловом рибних ресурсів у виключній (морській) економічній зоні, вони не визнали, посилаючись на те, що їх діяльність здійснювалася за межами територіальних вод, а отже – у зоні вільного мореплавства. І за міжнародними правовими звичаями тут можна здійснювати будь-яку діяльність, зокрема використовувати природні ресурси – “загальну спадщину людства”.

Вважаючи таке пояснення необґрунтованим, екологічна інспекція з охорони Чорного моря звернулася з позовом до суду.

Завдання:розв’язати справу.

Задача 4.

За цим заняттям їх затримав державний екологічний інспектор, який склав протокол про порушення вимог загального і спеціального використання природних ресурсів.

У суді п. Петренко пояснив, що його друзі здійснювали рибальство незабороненими способами, а машину він мив спеціальним миючим засобом. Щодо розпалення багаття, то, наскільки йому відомо, заборони з цього приводу немає.

Завдання: дайте правовий аналіз кожного з описаних у задачі видів природокористування. Розв’яжіть справу.

Задача 5.

Податкова інспекція звернулася до місцевого суду з позовом про стягнення платежів з п. Бойка Ф. за використання ним водних ресурсів і загальнопоширених корисних копалин.

У суді Бойко Ф. пояснив, що на земельній ділянці, виділена йому і передана для ведення селянського господарства, міститься ставок, який він використовує для напування худоби, є також запаси глини, гравію та піску, які він використовував для будівництва господарських шляхів та споруд. Такі ресурси, на його думку, в силу традицій природокористування, що склалися у даній місцевості, він має право використовувати безоплатно, враховуючи, що періодично і вчасно вносить земельний податок за передану у його власність землю.

Завдання: розв’язати справу.

Задача 6.

Для розширення торгівельної площі директор фірми “Онікс” найняв бригаду будівельників і дав їй завдання викорчувати багаторічний дуб, який заважав будівництву. Викорчуване дерево виявилося “козацьким дубом”, що охоронявся як пам’ятка історії. Державний екологічний інспектор склав протокол про екологічне правопорушення, скоєне громадянами, і направив матеріали до суду для притягнення їх до відповідальності. Суд відмовив у прийомі позовної заяви посилаючись на ту обставину, що у цьому разі треба звернутися до господарського суду з позовом до фірми.

Завдання: хто є суб’єктом відповідальності за скоєне правопорушення? Розв’язати задачу.

Задача 7.

Напередодні Нового року працівниками міліції було затримано п. Матвієнка, що перевозив на приватному автомобілі три ялини діаметром до 10 см кожна, зрубані ним у приміському лісонасадженні поблизу с. Алтестове. Він мав намір їх продати, позаяк понад два роки ніде не працює і сталих джерел доходу не має. У ході розгляду з’ясувалося, що менш як за рік він вже притягувався за аналогічні дії до адміністративної відповідальності.

Завдання: Розв’язати справу.

Задача 8.

Держнаглядохоронпраці відмовив підприємству у наданні гірничого відводу на розробку корисних копалин загальнодержавного значення (кам’яного вугілля), оскільки воно не отримало ліцензії на користування надрами. Підприємство оскаржило дії Держнаглядохоронпраці до суду, обґрунтовуючи у позовній заяві, що відповідно до Закону “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” діяльність з видобування кам’яного вугілля не підлягає ліцензуванню.

Завдання: розв’язати справу.

Задача 9.

Працівники колишнього колгоспу створили мале підприємство для розведення риби в колгоспному ставку і порушили клопотання перед сільською Радою про передачу їм у власність цього ставка. В клопотанні та матеріалах обґрунтування зазначалось, що вже протягом 10 років вони практикувалися на розведенні різних видів риби, явка у колгосп реалізовував на місцевому ринку, мають досвід рибогосподарської діяльності, а тому є підстави для передачі їм безоплатно у власність цієї водогосподарської водойми.

Однак органи управління колективного господарства заперечили проти безоплатної передачі рибогосподарської водойми, оскільки її збудовано в свій час за рахунок коштів господарства. Крім того, виявили бажання отримати у власність водойму і працівники свиноферми, які сумлінно відпрацювали в господарстві більше 20 років.

Сільська Рада, зваживши на обґрунтування правління колективного господарства, відмовила малому підприємству у передачі рибогосподарської водойми у власність.

Завдання: Визначити коло суспільних правовідносин; чи має право мале підприємство на передачу йому у власність рибогосподарської водойми? вирішити справу.

Задача 10.

Сільськогосподарське підприємство "КОЛОСОК" звернулося до суду з позовом про відшкодування збитків на суму 300 тис. гривень, завданих самовільним захопленням земельної ділянки членом цього підприємства Морозовою.

У судовому засіданні Морозова пояснила, що вона, крім своєї, користувалася присадибною ділянкою померлих батьків у розмірі 0,32 га, оскільки є їх спадкоємницею. На цій ділянці Морозова збудувала хлів, інші господарські споруди для вирощування тварин, птиці, ведення тепличного господарства.

Суд вирішив, що Морозова повинна відшкодувати завдані сільськогосподарському підприємству "КОЛОСОК" збитки в натурі, тобто передати йому одержаний зі спірної ділянки врожай помідорів та неодержані доходи за час незаконного користування ділянкою.

Завдання:Визначити коло правовідносин; які особливості права користування успадкованою земельною ділянкою? чи законне рішення суду? Вирішити справу.

Задача 11.

Іванов із сім'єю та друзями виїхали на відпочинок у вихідний день і розташувались у лісозахисній зоні поблизу річки. Там вони розмістили під тентом автомобілі, розташували намети, розвели вогнище. Чоловіки стали ловити рибу, а Іванов вирішив помити автомобіль, який за час їзди забруднився.

За цим заняттям їх затримав інспектор з охорони навколишнього природного середовища, який склав протокол про порушення вимог загального і спеціального природокористування.

У суді Іванов пояснив, що його друзі здійснювали рибальство незабороненими засобами, а машину він мив спеціальним шампунем. Що ж стосується розведення багаття, то, наскільки йому відомо, заборони з цього приводу немає.

Завдання: Визначити коло суспільних правовідносин. Дайте аналіз видів права природокористування. Вирішить справу.

Теми 4,5: Система державного управління в галузі екології . Основні функції державного управління в галузі екології

Задача 12

При відведенні земельної ділянки для потреб будівництва крамниці, місцева рада поставила вимогу проведення екологічного аудиту земельної ділянки як умову прийняття позитивного рішення щодо відведення земельної ділянки. Підприємство, що планувало будувати крамницю, оскаржило рішення місцевої ради до суду.

Завдання: Чи правомірною є вимога місцевої ради? Розв’яжіть справу.

Задача 13

У ході приватизації державного підприємства хімічної промисловості (мала приватизація) на замовлення Фонду державного майна України проводився обов’язковий екологічний аудит. Однак висновки обов’язкового екологічного аудиту не були враховані Фондом державного майна України при приватизації державного підприємства.

Мінприроди звернулося з позовною заявою до суду про визнання приватизації державного підприємства недійсною у зв’язку з тим, що у ході приватизації не було враховано висновки обов’язкового екологічного аудиту.

Завдання: Розв’яжіть справу.

Задача 14

До вас за консультацією звернулися представники громадської екологічної організації з проханням роз’яснити, що потрібно проводити для обґрунтування необхідності утворення рекреаційної зони на узбережжі Чорного моря поблизу Одеси: громадську екологічну експертизу чи екологічний аудит?

Завдання: Надайте кваліфіковану консультацію з посиланням на правові акти.

Задача 15

Міська рада прийняла рішення про надання в оренду ВАТ „Еко-Фарм” земельної ділянки для будівництва терміналу для прийняття і завантаження мінеральних добрив і наступного їх транспортування морським шляхом. Проект такого будівництва, включаючи матеріали оцінки впливу на довкілля (ОВНС), пройшов всі погодження державних органів і отримав позитивний висновок державної екологічної експертизи.

Разом з тим, щодо проекту будівництва зазначеного терміналу не було проведено громадського обговорення. Представники ВАТ „Еко-Фарм” проінформували населення про будівництво терміналу шляхом оповіщення через засоби масової інформації і проводити громадське обговорення вважало недоцільним.

Громадська екологічна організація „Екосвіт” звернулася до суду з позовом про скасування рішення міської ради про надання в оренду земельної ділянки для будівництва терміналу, визнання недійсним позитивного висновку державної екологічної експертизи і припинення робіт з будівництва терміналу.

Завдання: Чи є обов’язковим проведення громадського обговорення для таких проектів? Яке рішення має прийняти суд?

Задача 16

У Приморському районі міста Одеси було побудовано автозаправну станцію (АЗС). Мешканці прилеглих будинків подали колективний позов про заборону експлуатації АЗС, оскільки їхнє право на участь в обговоренні матеріалів будівництва АЗС, гарантоване пунктом „б” частини першої ст. 9 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” від 25 червня 1991 року було порушене: їхньої згоди на будівництво ніхто не запитував.

Представники АЗС надали суду матеріали громадського обговорення проекту будівництва АЗС, згідно з якими мешканці в цілому схвалили проект. Однак, представники мешканців прилеглих будинків запевняли, що їх не запросили на участь у зазначеному громадському обговоренні, а тому вони не мали змоги висловити свою позицію із зазначеного питання. Представники АЗС надали суду примірник газети „Чорноморські новини” у якій було опубліковано оголошення про проведення громадського обговорення. Але представники мешканців заявили, що вони не передплачують цієї газети, а тому не могли знати про проведення громадського обговорення.

Завдання: Чи мало місце порушення прав мешканців прилеглих будинків у ході будівництва АЗС? Яке рішення має прийняти суд?

Задача 17

Мешканець міста Одеси – пан Кривоніс, задля забезпечення збереження унікальної приморської екосистеми міста Одеси, гарантування права громадян на загальне використання природних рекреаційних ресурсів морського узбережжя звернувся з клопотанням до Одеської міської ради про організацію рекреаційної зони у прибережній частині міста Одеси, у якій не допускалося б житлове будівництво і влаштування стоянок автотранспорту. Одеська міська рада відмовила у задоволенні клопотання посилаючись на те, що згідно з Генеральним планом розвитку міста Одеси прибережні схили мають бути забудовані.

Пан Кривоніс оскаржив відмову Одеської міської ради до суду, пославшись у позовній заяві на частину другу ст. 11 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” від 25 червня 1991 року, відповідно до якої місцеві ради зобов’язані враховувати пропозиції громадян щодо поліпшення стану довкілля.

Завдання: Чи законною була відмова Одеської міської ради? Яке рішення має прийняти суд?

Задача 18

У місті Солом’янську було проведено місцевий референдум з приводу спорудження у місті теплової електростанції. За результатами референдуму громадяни міста не підтримали рішення про будівництво на території міста ТЕС. Однак, міська рада, посилаючись на економічні вигоди для міста, все одно прийняла рішення про відведення земельної ділянки для спорудження ТЕС.

Пан Косар, мешканець Солом’янська, подав позов до суду про скасування рішення міської ради, яке суперечить рішенню місцевого референдуму з цього питання. У відзиві на позов представники Солом’янської міської ради зазначили, що згідно з чинним законодавством, рішення місцевих референдумів носять рекомендаційний характер і не є обов’язковими для міської ради.

Завдання: Яке рішення має прийняти суд?

Задача 19

Одеська міська рада прийняла рішення про зобов’язання усіх промислових підприємств міста ввести штатну посаду еколога. Підприємства почали скаржитись до прокуратури і подавати позовні заяви про скасування цього рішення як незаконного, мовляв, це є втручання у їх внутрішню діяльність.

Завдання: Чи законним є рішення Одеської міської ради? Як має відреагувати прокуратура? Яке рішення має прийняти суд?

Задача 20

Воронько Н. та п. Плекун З. від імені населення звернулися до селищної ради з вимогою надати термінову інформацію щодо можливого впливу зазначеного об’єкту на довкілля та здоров’я населення.

Виконком селищної ради розглянув клопотання мешканців селища і у 20-денний термін сповістив через місцеве радіо, що розміщення полігону не спричинить погіршення стану довкілля та здоров’я мешканців селища. Докладнішої інформації виконком надати не може, враховуючи характер діяльності зазначеного об’єкту та комерційну таємницю українсько-німецької фірми, що перебуває під охороною закону. Крім того, на даний час ще немає висновку державної екологічної експертизи, яка б містила комплексну оцінку впливу даного проекту на довкілля. У зверненні виконкому також зазначалося, що всебічна інформація надаватиметься населенню через кожні три місяці, починаючи з часу початку роботи об’єкту, як це і визначено чинним законодавством.

Зазначені громадяни не задовольнилися цією інформацією і звернулися до суду з вимогою примусово забезпечити необхідною інформацією про наслідки введення в дію екологічно небезпечного об’єкту.

Завдання: який порядок надання екологічної інформації містить законодавство України? Розв’язати справу.

Задача 21

В процесі будівництва комбінату біопрепаратів ініціативна група громадян на чолі з біологом Короленком звернулася до місцевої державної адміністрації з пропозицією провести громадську екологічну експертизу матеріалів розміщення зазначеного об'єкту, враховуючи, що його експлуатація може суттєво погіршити екологічну обстановку в регіоні та викликати непередбачені генетичні наслідки у населення, яке проживає на цій території.

Місцева державна адміністрація відмовила у їх проханні, посилаючись на ту обставину, що за проектом даного будівництва вже проводилася державна екологічна експертиза і тому немає потреби у проведенні громадської екологічної експертизи. У відповідь на відмову Короленко при підтримці місцевої екологічної організації став вимагати прилюдного обговорення матеріалів будівництва даного об'єкту і звернувся до суду із скаргою на дії державної адміністрації.

Завдання: дати характеристику правовідносин що склалися; чи є в даному випадку порушення екологічних прав громадян?

Задача 22

Керченський рибний порт систематично забруднював морське середовище нафтопродуктами, на території порту наявні стаціонарні джерела викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. У зв’язку із зазначеним, Керченська міська рада прийняла рішення про проведення державної екологічної експертизи Керченського рибного порту. На підставі рішення було сформовано експертну групу із числа експертів державної екологічної експертизи, виділено відповідні кошти із міського бюджету.

Перед експертною групою було поставлено питання про дослідження відповідності діяльності Керченського рибного порту вимогам екологічного законодавства і затвердження заходів щодо усунення цих порушень.

Експерти запросили від замовника державної екологічної експертизи (Керченської міської ради) доступу до документації, необхідної для проведення державної екологічної експертизи, а також до території і акваторії порту для проведення необхідних вимірювань.

На звернення Керченської міської ради до керівництва Керченського рибного порту, останнє відмовило надати доступ до своєї території і акваторії, а також до своєї документації на підставі того, що Керченський рибний порт є державним підприємством і розміщується на земельній ділянці державної власності, відтак, Керченська міська рада не має жодних прав на втручання у діяльність порту.

Завдання: Чи законною була відмова керівництва порту? Як належить діяти представникам Керченської міської ради для того, щоб забезпечити доступ експертів до документації Керченського рибного порту і до його території та акваторії?

Тема 6. Юридична відповідальність за порушення екологічного законодавства

Задача 23

На підставі пункту „ї” частини першої ст. 15 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” від 25 червня 1991 року, Одеська міська рада постановила рішення про перевірку дотримання екологічного законодавства Державним підприємством „Одеський морський торгівельний порт”, для чого сформувала комісію у складі 7 осіб із працівників управління екологічної безпеки Одеської міської ради. Голові комісії було видано направлення на проведення перевірки, підписане міським головою.

Керівництво порту відмовилося допустити представників комісії на територію порту, пославшись на те, що чинне законодавство не передбачає обов’язку порту допускати такі комісії на свою територію.

Одеська міська рада, керуючись пунктом „й” частини першої ст. 15 ЗУ „Про охорону навколишнього природного середовища”, прийняла рішення про зупинення діяльності порту аж до часу допуску комісії для здійснення заходів екологічного контролю.

Завдання: Чи законними є дії керівництва порту? Чи законним є рішення Одеської міської ради про зупинення діяльності порту?

Задача 24

У зв’язку з систематичним перевищенням заводом „Гігабуд” нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря, міська рада прийняла рішення про обмеження його діяльності шляхом закриття одного цеху з виробництва фарби.

Керівництво заводу оскаржило рішення міської ради до суду, посилаючись на те, що згідно з чинним законодавством, місцеві ради не мають подібних повноважень, тобто прийнятим рішенням міська рада порушила ст. 19 Конституції України.

Завдання: Чи законним є рішення міської ради? Яке рішення має прийняти суд?

Задача 25

Петренко з родиною та друзями виїхали на відпочинок у вихідний день і розташувались у лісозахисній зоні поблизу річки. Там вони розмістили під тентом автомобілі, розташували намети, розпалили багаття. Чоловіки стали ловити рибу, а п. Петренко вирішив помити автомобіля, який за час їзди забруднився. За цим заняттям їх затримав державний екологічний інспектор, який склав протокол про порушення вимог загального і спеціального використання природних ресурсів. У суді п. Петренко пояснив, що його друзі здійснювали рибальство незабороненими способами, а машину він мив спеціальним миючим засобом. Щодо розпалення багаття, то, наскільки йому відомо, заборони з цього приводу немає.

Завдання:Розв’яжіть справу.

Задача № 26

Громадянин Петренко відпочивав зі своїми друзями в лісі, куди взяв свого собаку ягд-тер'єра. Через якийсь час до відпочивальників звернувся державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища з вимогою компенсувати шкоду, заподіяну об'єктам тваринного світу, адже їхній собака, натрапивши на нору лисиці, уполював тварину.

Громадянин Петренко відмовився визнавати свою вину, посилаючись на те, що він не повинен відповідати за те, що зробив його собака. Державний інспектор склав протокол про порушення гр. Петренком правил полювання, вилучив лисицю та забрав собаку.Громадянин Петренко звернувся до суду.

Завдання:Визначити коло суспільних відносин. Чи підлягає позов задоволенню? Вирішити справу.

Тема 7. Економіко-правовий механізм охорони навколишнього природного середовища

Задача № 27

Державний екологічний інспектор під час здійснення перевірки ведення лісового господарства приватним власником лісу виявив погіршення якісного стану лісу після його приватизації. Державний екологічний інспектор, керуючись пунктом „і” ст. 3 і ст. 45 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” від 25 червня 1991 року, видав припис приватному власнику лісу про сплату збору за погіршення якості природних ресурсів у розмірі 4897 гривень. Саме така сума, за розрахунком державного екологічного інспектора, необхідна для відновлення продуктивності лісу.

Приватний власник лісу оскаржив припис державного екологічного інспектора до суду, посилаючись на те, що ліс є його приватною власністю, яка відповідно до частини четвертої ст. 41 Конституції України від 28 червня 1996 року є непорушною.

Завдання: Чи законним є припис державного екологічного інспектора? Яке рішення має прийняти суд?

Задача № 28

Пана Кучеренка затримали працівники державного лісового господарства при здійсненні самочинної рубки лісу державної власності, що належав до категорії експлуатаційних лісів. Ним було зрубано 5 сосен діаметром 35 см. Працівники держлісгоспу склали протокол про адміністративне правопорушення за ст. 64 КУАП і підрахували розмір заподіяної екологічної шкоди у сумі 2975 гривень за встановленими таксами. Обласне державне управління лісового господарства прийняло постанову про накладення штрафу на пана Кучеренка у розмірі 100 гривень і подало позов до суду про стягнення екологічної шкоди у сумі 2975 гривень, розрахованої за діючими таксами, а також про стягнення збору за погіршення якості природних ресурсів у сумі 1123 гривні (ст. 45 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” від 25 червня 1991 року), розрахованого за витратами, необхідними для відновлення попереднього стану лісу.

Пан Кучеренко визнав себе винним у незаконній порубці лісу, однак заперечив проти такого розміру відшкодування екологічної шкоди, мовляв: 5 сосен він не продасть на ринку більше ніж за 1000 гривень, тому сума 2975 гривень є необґрунтованою. Крім того, він заперечив проти сплати збору за погіршення якості природних ресурсів у сумі 1123 гривні, позаяк це буде, на його думку, подвійне стягнення збитків за одне й те саме правопорушення, що суперечить частині першій ст. 61 Конституції України від 28 червня 1996 року.

Завдання: Чи законними були дії працівників держлісгоспу? Чи правильно підраховано розмір екологічної шкоди і збору за погіршення якості природних ресурсів? Яке рішення має прийняти суд?

Задача № 29

Працівники ТОВ „Світло” ховали у лісі 200 відпрацьованих люмінесцентних ламп, коли за цим заняттям їх застав державний екологічний інспектор. Працівники пояснили, що це вони робили за вказівкою директора ТОВ „Світло”. Державний екологічний інспектор склав протоколи про адміністративні правопорушення за ст. 73 КУАП. На працівників і директора ТОВ „Світло” постановою старшого державного екологічного інспектора було накладено штрафи. Також старшим державним екологічним інспектором було видано припис ТОВ „Світло” про сплату збору за забруднення довкілля у розмірі 4500 гривень, відшкодування екологічної шкоди у розмірі 2100 гривень і збору за погіршення якості природних ресурсів у розмірі 1536 гривень.

ТОВ „Світло” оскаржило припис до суду як незаконний, оскільки воно не повинно сплачувати тричі за одне й те саме правопорушення.

Завдання: Чи законними були дії державного екологічного інспектора? Чи законним є припис старшого державного екологічного інспектора? Чи правильно підраховано розмір платежів згідно з умовами задачі?

Задача № 30

У суді Бойко Ф. пояснив, що на земельній ділянці, виділена йому і передана для ведення особистого селянського господарства, міститься ставок, який він використовує для напування худоби, є також запаси глини, гравію та піску, які він використовував для будівництва господарських шляхів та споруд. Такі ресурси, на його думку, в силу традицій природокористування, що склалися у даній місцевості, він має право використовувати безоплатно, враховуючи, що періодично і вчасно вносить земельний податок за передану у його власність землю.

Завдання: розв’яжіть справу.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІ. ПРИРОДОРЕСУРСНЕ ПРАВО

Тема 8. Правове регулювання охорони та використання природних ресурсів

Задача № 31

Пан Лук’янчук придбав за договором купівлі-продажу житловий будинок у пана Трохимчика. Будинок розміщувався на земельній ділянці, яка належала панові Трохимчику на праві приватної власності. Разом з тим, у договорі купівлі-продажу нічого на зазначалося про перехід права на земельну ділянку до Лук’янчука. Через деякий час, пан Трохимчик зажадав, щоб пан Лук’янчук платив йому за користування земельної ділянки, на якій розміщений проданий житловий будинок. Пан Лук’янчук відмовився це робити, посилаючись на те, що згідно з чинним законодавством, при купівлі будинку у власність покупця одночасно переходить і присадибна земельна ділянка. Пан Трохимчик подав позовну заяву до місцевого суду з вимогою стягнути з пана Лук’янчука плату за користування земельною ділянкою, а також змусити його оформити договір оренди зазначеної земельної ділянки.

Завдання: Вирішіть справу. Яке рішення має прийняти суд?

Задача № 32

До вас за консультацією звернувся директор гірничодобувного підприємства. Він попрохав роз’яснити, чи обов’язковою є державна реєстрація права на гірничий відвід згідно з Законом України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень», чи достатньо державної реєстрації права оренди відповідної земельної ділянки?

Завдання: надайте кваліфіковану відповідь на поставлене питання.

Задача № 33

Завод сільськогосподарської техніки, взявши в оренду земельну ділянку у межах прибережної смуги Чорного моря, перекрив загальний доступ населенню до пляжу, який до цього традиційно використовувався населенням на правах загального використання. Обурена громадськість (громадська екологічна організація) звернулася з позовом до суду про припинення незаконних дій заводу і відкриття загального доступу до пляжу, посилаючись при цьому на частину другу ст. 10 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” від 25 червня 1991 року.

Завдання: Яке рішення має прийняти суд?

Задача № 34

Громадська організація «Екосвіт» уклала договір оренди ставка поблизу села Піщане Чугуївського району Харківської області з Чугуївською районною державною адміністрацією. Згодом з’ясувалося, що Піщанська сільрада уклала договір оренди земельної ділянки водного фонду, на якій розміщено ставок, з приватним підприємцем паном Яблонським. Таким чином, щодо одного й того самого об’єкту було укладено два договори: договір оренди водного об’єкту між громадською організацією «Екосвіт» і Чугуївською районною державною адміністрацією, а також договір оренди земельної ділянки водного фонду між паном Яблонським і Піщанською сільрадою. Громадська організація «Екосвіт» подала позов до господарського суду про визнання договору оренди земельної ділянки водного фонду з паном Яблонським недійсним, оскільки пан Яблонський фактично використовував не тільки дно водного об’єкту, але весь ставок для риборозведення.

Завдання: розв’яжіть справу.

Задача № 35

Пан Сичавський, мешканець села Сичава, звернувся до місцевих органів Мінприроди з клопотанням про оформлення права спеціального використання водних ресурсів річки Чичиклія для поливу земельної ділянки, використовуваної його родиною для ведення особистого селянського господарства. Органи Мінприроди зажадали від пана Сичавського свідоцтва про державну реєстрацію його як суб’єкта підприємництва. Пан Сичавський відповів, що не є суб’єктом підприємництва і не має такого свідоцтва. Тоді органи Мінприроди надали панові Сичавському офіційну відмову, у якій з посиланням на Господарський кодекс зазначили, що можуть видати йому дозвіл на спеціальне використання водних ресурсів лише після його державної реєстрації як фізичної особи – підприємця. Пан Сичавський оскаржив відмову до суду.

Завдання: розв’яжіть справу.

Задача № 36

При в’їзді до міста Одеси на приватному автомобілі п. Зінкевич К. був зупинений інспектором ДАІ для перевірки вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах автомобіля і шкідливого впливу їх фізичних чинників на довкілля. За результатами проведених замірів було зафіксовано значне перевищення встановлених нормативів і зроблено припис про внесення за попередній період поточного року збору за забруднення довкілля.

Вважаючи такі дії незаконними, п. Зінкевич К. відмовився виконувати припис. Інспектор ДАІ склав протокол про екологічне правопорушення і передав його до суду для розгляду справи.

Завдання: визначити порядок сплати збору за забруднення довкілля автотранспортом? Розв’яжіть справу.

Задача № 37

Приватний підприємець вирішив зайнятися діяльністю з виробництва і продажу вітрової електроенергії. Він звернувся до вас за консультацією, чи потрібно йому отримувати якісь ліцензії чи дозволи на такий вид діяльності? Чи буде використання енергії вітру загальним чи спеціальним видом використання природних ресурсів?

Завдання:надайте кваліфіковану відповідь на поставлені питання.

Задача № 38

Завдання:розв’яжіть справу.

Задача № 39

До вас за консультацією звернулися представники торгівельної компанії. Вони прохають роз’яснити, чи потрібно на ввезення в Україну партії чорної ікри оформити дозвіл згідно з вимогами Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (Вашингтон, 3 березня 1973 року)? Якщо потрібно, то у якому порядку такі дозволи видаються? Чи можна такий дозвіл отримати через адміністратора єдиної дозвільної системи?

Завдання: надайте кваліфіковані відповіді на поставлені питання.

Задача № 40

Під час перевірки додержання законодавства про мисливство та полювання державний мисливський інспектор спільно з інспектором з охорони навколишнього природного середовища затримали на території земель фермерського господарства його господаря, що прогулювався в межах цих угідь з мисливською собакою, зброєю та капканами, без документа, який би посвідчував право мисливця.

На підставі цього інспектори склали протокол про адміністративне порушення правил полювання, наклали на нього адміністративний штраф та подали позов до суду про стягнення збитків, заподіяних правопорушенням.

У суді фермер пояснив, що під час його затримання він перебував у межах належних йому сільськогосподарських угідь.

Наявність мисливської зброї у нього обумовлено умовами безпеки у зв'язку з поширеністю на цій території останнім часом диких кабанів; капкани він пристосовує для добування кротів. Посвідчення мисливця немає, оскільки він не займається промисловим добуванням мисливських тварин.

Про те, що належні йому на праві власності угіддя відносяться до категорії мисливських, він не знав. У документах, які посвідчують його право приватної власності на сільськогосподарські угіддя, це не зазначено.

Завдання: Окреслить коло суспільних відносин; Чи підлягає позов задоволенню?

Задача № 41

Згідно з рішенням міської ради частина міських лісових угідь разом з водоймою, що на них знаходиться, природним національним парком, регіональним ландшафтним парком, історико-культурним заповідником віднесено до категорії рекреаційної території з обмеженим режимом їх господарського використання.

Начальник міжрайонного лісового господарства Сидоренко Оскаржив це рішення до господарського суду, вважаючи, що зміну цільового використання лісових угідь здійснено з порушенням чинного законодавства.

Завдання: Розв’яжіть справу.

Тема 9. Поняття та основні складові екологічної мережі України та Тема 10. Правове регулювання охорони та використання природних комплексів

Задача № 42

Державний екологічний інспектор затримав на території природного заповідника пана Вітовича. Він пояснив панові Вітовичу, що згідно з проектом організації території природного заповідника перебування сторонніх осіб на території природного заповідника забороняється. Вітович заперечив, мовляв, що він просто здійснює прогулянку на праві загального використання: він не здійснює ні збирання рослин, ні полювання, при собі не має ніяких мисливських чи рибальських знарядь, а відтак – відсутні підстави притягнення його до відповідальності. Крім того, він зазначив, що межі території природного заповідника не позначені державними знаками та аншлагами встановленого зразка, а тому він не міг знати, що перебуває у заповіднику.

Державний екологічний інспектор склав протокол про порушення паном Вітовичем ст. 91 КУАП і передав матеріали до суду.

Завдання: Розв’яжіть справу.

Задача № 43

До пана Івченка звернулися представники управління охорони довкілля обласної державної адміністрації з вимогою оформити охоронне зобов’язання у зв’язку з тим, що належна йому на праві власності земельна