ПРОГРАМА З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ЗАТВЕРДЖУЮ
Ректор університету,
Голова приймальної комісії
______ професор О.Є. Ходосовцев
“____”_____________ 2012 р.
ПРОГРАМА
з навчальної дисципліни українська література
вступної співбесіди для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст»
спеціальності 7.02030301 Українська мова і література*
факультет філології та журналістики
форма навчання денна, заочна, екстернатна
ПОГОДЖЕНО
Перший проректор університету,
Заступник голови приймальної комісії
___________ Н.А.Тюхтенко
“____”___________ 2012 р.
Херсон – 2012
Програма складена на основі діючих предметних програм:
1. Історія української літератури X-XVIII ст. – К., 1992
2. Історія української літератури XIX – поч. XXст. – К., 1993
3. Історія української літератури XX ст. – К., 2002
4. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури . – К., 2001.
5. Пасічник Є.А. Програма з методики викладання української літератури. – К., 2000.
Укладач:
Демченко А.В. – кандидат філологічних наук, доцент
КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ВІДПОВІДЕЙ СТУДЕНТІВ
З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Оцінка “5” ( А )“відмінно” ставиться, якщо студент показав:
· повне знання розвитку літературного процесу в культурному контексті епохи на синхронічному та діахронічному рівнях;
· чітке знання жанрових форм, вміння співвідносити типологічно схожі явища сучасної української літератури та зарубіжних літератур;
· термінологічно точне знання літературознавчих понять, їх правильне застосування;
· вміння дати розгорнуту, логічно побудовану відповідь, яка демонструє ерудицію і глибокі знання студента, відповідає вимогам культури мови;
· вільно використовує набуті теоретичні знання під час аналізу практичного матеріалу, висловлює своє ставлення до тих чи інших літературознавчих проблем, пов`язує програмовий матеріал із профілем, демонструє високий рівень засвоєння практичних навичок.
Оцінка “4,5” (В) "добре" ставиться, якщо студент показав:
· загальне знання розвитку літературного процесу в культурному контексті епохи;
· термінологічно точне знання літературознавчих понять, але недостатнє вміння їх застосування;
· практичні навички, що опираються на теоретичну підготовку;
· вміння висловлювати свої міркування з приводу тих чи інших літературознавчих проблем, але припускається певних неточностей і помилок у логіці викладу теоретичного матеріалу або при аналізі практичного.
Оцінка “4” (С) "добре" ставиться, якщо студент показав:
· вміння аналізувати текст, проводити порівняльний аналіз творів недостатні, не спираються на літературознавчі знання;
· вміння дати розгорнуту логічну відповідь, але бракує чіткої аргументації, мають місце мовні огріхи;
· практичні навички поступаються теоретичній підготовці; домінує репродуктивний тип відповіді.
Оцінка “3,5” (Д) "задовільно" ставиться, якщо студент показав:
· неповне знання розвитку літературного процесу в культурному контексті епохи;
· у визначенні термінології допущені недоречності і невідповідності, недостатні вміння її застосування;
· недостатньо сформовані вміння аналізувати текст, висловлюючи своє ставлення до тих чи інших літературознавчих проблем, проводити порівняльний аналіз творів;
· відповідь неповна, основні положення недостатньо аргументовані, допущені мовні помилки.
Оцінка “3” (Е) "задовільно" ставиться, якщо студент показав:
· неточності у знаннях, відсутність вмінь оцінювати факти та явища літературного характеру;
· слабкі навички самостійного аналізу теоретичних та практичних проблем, запропонованих студенту;
· задовільні навички ведення наукової дискусії;
· відповідь неповна, основні положення слабко аргументовані, допущені мовні помилки.
Оцінка "незадовільно" “2”(F) ставиться, якщо студент показав:
· слабкі знання змісту літературознавчого курсу, не опанував наукові першоджерела, художні тексти та літературно-критичні матеріали;
· низький рівень історико-літературних та літературознавчих знань;
· поверхову відповідь, наявність грубих помилок у фактичному матеріалі, мова бідна, невиразна.
Оцінка "незадовільно" “1”(X) ставиться , якщо студент показав:
· відсутність знань змісту літературознавчого курсу;
· відсутність загально-гуманітарного та наукового мислення;
· відсутність практичних навичок.
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Мета вступного іспиту з української літератури для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня "спеціаліст" – з’ясувати рівень володіння студентом конкретною літературознавчою проблемою в галузі теорії літератури, історії української літератури, вміння застосовувати набуті знання з фахових дисциплін на практиці.
Необхідною умовою для абітурієнтів на іспиті з української літератури є: володіння новими стандартами філологічної освіти на основі обізнаності з сучасними школами і напрямами літературознавства та критики, поширеними у світі дослідницькими й інтерпретаційними практиками; розгляд історії української літератури в широкому європейському і світовому контексті; переосмислення історії української літератури в цілому й нове прочитання окремих текстів.
Особливий акцент робиться на здатності абітурієнтом аналізувати художні явища в динамічній системі світової писемної культури, вмінні робити глибокі і самостійні висновки.
Екзамен з української літератури є не тільки найвідповідальнішим моментом перевірки знань і практичних навичок студентів, а й важливим завершальним етапом у підготовці фахівця.
Дана програма спрямована на виявлення рівня знань студентів з усього комплексу літературознавчих дисциплін, а саме:
- з основних тенденцій у розвитку українського літературного процесу від найдавніших часів до межі ХХ-ХХІ століття,
- знань про творчість найвиразніших письменників;
- удосконалення навичок аналізу художніх творів у єдності змісту і форми, уміння опрацьовувати літературознавчі розвідки.
- вміння студентів розкривати сутність явищ в українській літературі, їх зумовленість змінами у житті суспільства та закономірностями розвитку світового літературного процесу;
- на фоні історичного огляду зриміше відкривати перед майбутніми філологами творчі здобутки національної літератури, її високомистецький характер;
- вдосконалення навичок наукового аналізу художніх творів, продовжувати формувати у студентів навички самостійної роботи, зокрема, умінь користуватися різними підручниками, посібниками, словниками та монографічними працями.
- систематизувати відомості з історії та теорії літератури;
- дати студентам-філологам наукове знання фактів і явищ давнього та сучасного українського письменства,
- виробити вміння, керуючись принципом історизму, сприймати життєві факти і події, зображені в літературному творі, давати їм правильну, обґрунтовану оцінку з позицій загальнолюдських морально-етичних цінностей;
- вдосконалювати навички самостійної навчальної і науково-дослідної роботи;
- вміння вести спостереження над способами і прийомами типізації та індивідуалізації характерів, майстерністю композиції та сюжету, мовою художніх творів і особливостями віршування;
- підготувати студентів до практичної роботи в школі.
Вступний екзамен з української літератури для студентів спеціальності 7.010103 «Українська мова і література» на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст» проводиться в письмовій формі. Тривалість проведення екзамену 1 година.
ПРОГРАМА З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Основні ознаки фольклорних творів. Жанрове і тематичне розмаїття українського фольклору.
2. Жанрові ознаки українського героїчного епосу. Провідні сюжети і теми.
3. Література Київської Русі, історичні умови її виникнення та характерні риси. Монументальний історизм як “стиль епохи”. Розвиток літописання.
4. “Слово о полку Ігоревім” як найвидатніша пам’ятка давньоруського письменства. Переклади і переспіви, мотиви і образи цього твору у пізнішій літературі.
5. Г. Сковорода як найвидатніший український філософ – просвітитель, педагог і письменник XVIII ст.
6. Творчість Івана Котляревського. Жанрові та стильові особливості поеми «Енеїда». Бурлескно-травестійні традиції у творі.
7. Поняття про сентименталізм та особливості його розвитку в українській літературі. Творчість Г.Квітки – Основ’яненка. Вивчення цього матеріалу в середній школі.
8. Поняття про романтизм. Розвиток романтизму в українській літературі 20-60—х років XIX століття. Роль харківської поетичної школи та “Руської трійці” у цьому процесі.
9. Багатогранність творчої діяльності Т.Шевченка, його місце в історії літератури, у розвитку суспільно – політичної, філософської та естетичної думки. Неповторність художнього світу Великого Кобзаря. Періодизація його творчості.
10. Проблематика, поетика та жанрово-стильові особливості творів Т.Шевченка періоду “Трьох літ” (1843-1847рр.).
11. Зародження та розвиток української історичної прози. Роман П.Куліша “Чорна рада” у контексті розвитку історичного роману другої половини XIX століття.
12. Тематичне та жанрове розмаїття прози І.Нечуя – Левицького.
13. Творчість Панаса Мирного. Соціально – психологічні романи “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”, “Повія”, їх історико – літературне значення.
14. Поняття про драму. Розвиток української драматургії другої половини ХІХ століття. Тематичне і жанрове багатство доробку М.Старицького, М.Кропивницького та І.Карпенка – Карого у розвиток української драматургії.
15. Поняття про лірику та її тематичні групи. Жанрове і тематичне розмаїття лірики І.Франка, місце її у світовій літературі.
16. Поеми І.Франка, їх проблематика, образи, поетика.
17. Іван Франко як критик і літературознавець.
18. Основні мотиви лірики Лесі Українки.
19. Проблематика, образи, художня оригінальність драматичних поем Лесі Українки. Риси символізму у драматичній поемі “Лісова пісня”.
20. Поняття про новелу та її місце в жанровій системі. Художня специфіка прози М.Коцюбинського, В.Стефаника та О.Кобилянської.
21. Художнє багатство української поезії початку XX століття. Модерністські тенденції в ній (Микола Вороний, Олександр Олесь та ін.).
22. Художня індивідуальність В.Винниченка.
23. Організація літературних сил в окремих спілках, гуртках, групах та об’єднаннях у 20-30-х роках XX ст. Літературна дискусія 1925-1928 років та роль М.Хвильового у ній.
24. Стильові тенденції в українській прозі 20-30-х років XX ст. (Микола Хвильовий, Юрій Яновський та ін.)
25. Художні здобутки П.Тичини. Еволюція його творчого методу.
26. Найважливіші здобутки української драматургії XX століття (Микола Куліш, Іван Кочерга та ін.).
27. О.Довженко як творець жанру кіноповісті. Основні риси його індивідуального стилю.
28. Художні здобутки О.Гончара – прозаїка.
29. Художня проза шістдесятників (Григір Тютюнник, Валерій Шевчук та ін.).
30. Художнє розмаїття поезії шістдесятників (В.Симоненко, Ліна Костенко, І.Драч, В.Стус та ін).
ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА
1. Антологія світової літературно-критичної думки ХХ століття / За ред. М.Зубрицької.- Львів, 1996.
2. Грушевський М. Історія української літератури: У 6 т.– К., 1999.
3. Дивоовид: Антологія української поезії ХХ століття / Упорядн. І.Лучук . – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2007.
4. Єфремов С. Історія українського письменства. – К., 1996.
5. Жулинський М. Українська література: творці і твори. – К.: Либідь, 2011.
6. Зборовська Н. Код української літератури: Проект психоісторії новітньої української літератури. – К., 2006.
7. Історія української літератури ХХ століття / За ред. В.Дончика та ін. – К., 1998.
8. Історія української літератури: XIX ст..: У 3 кн. – К., 1995-1997.
9. Історія української літератури: XX ст..: У 2 кн. – К., 1994-1998.
10. Історія української літературної критики: Дожовтневий період. – К., 1988.
11. Козлов А. Українська дожовтнева драматургія: Еволюція жанрів. – К.: Вища школа, 1991.
12. Кузнєцов Ю. Імпресіонізм в українській прозі кінця XIX початку XX ст. – К.: Зодіак,1995.
13. Лексикон загального та порівняльного літературознавства. - Чернівці,
2001.
14. Літературознавча енциклопедія: У 2 т. / Авт.-укл. Ю.І. Ковалів. – К.: ВЦ «Академія», 2007.
15. Наєнко М. Історія українського літературознавства і критики. – К.: ВЦ «Академія», 2010.
16. Павличко С. Теорія літератури. - К. : Вид-во Соломії Павличко, 2002.
17. Поліщук Я. Література як геокультурний проект: Монографія.- К., 2008.
18. Полєк В. Історія української літератури X – XVIII ст.. – К., 1994.
19. Сулима М. Давня українська література: Хрестоматія. – К., 1992.
20. Хропко П. та ін. Історія української літератури: перші десятиріччя XIX ст. – К., 1992.
21. Чижевський Д. Історія української літератури. – К., 1990.
22. Шевчук Валерій. Дорога в тисячу років. – К., 1999.
Голова фахової
атестаційної комісії ______________ професор Олексенко В.П.