Види запитань за побудовою.

6.1. Прості вербальні.

6.2. Табличні.

Водночас, з метою економії місця. зняття монотонності і сподіваючись на розуміння респондентів, соціолог іноді вдається до певного симбіозу – створення табличного (комбінованого) питання. Наприклад,

„СКАЖІТЬ, ЧОМУ ВИ ВИРІШИЛИ ПІДТИ З ФІРМИ?”

	Є основною причиною	Є не основною причиною	Не є причиною звільнення
1. Через низьку зарплату
2. Через погані умови праці
3. Через погані стосунки з начальством
4. Через погані побутові умови

 

При цьому табличні питання іноді погано «працюють», особливо коли містять у собі багато дихотомічних питань (у нашому випадку 12). Тому не треба ними зловживати, тобто вводити в анкету не більше 3-4, роблячи їх по можливості простішими, даючи роз’яснення в тексті про особливості їх заповнення. Будувати такі питання бажано за єдиним зразком, щоб, раз побачивши і зрозумівши цей тип питання, респондент не витрачав у подальшому час на його розуміння.

6.3. Шкальні.

У закритих питаннях необхідно звернути увагу на використання вимірювального інструментарію – шкал. Вони можуть бути вербальні (від „цілком так” до „цілком ні”), суб’єктивні (лінійні шкали від min до max, термометри, драбини), серії питань для об’єктивних шкал або факторного аналізу тощо.

6.4. Запитання у картинках.

Візуальний шлях передачі та отримання інформації має багато позитивних переваг. але вітчизняні соціологи ним мало користуються, оскільки для цього потрібен художник і поліграфічна база.

Рис. Картинка до опитування фермерів. Питання про ставлення селянина до кооперативу з реалізації худоби пропонується у формі бесіди трьох фермерів.

Текст питання: „На цьому малюнку зображено троє селян, які ведуть бесіду про кооперативну реалізацію худоби та про торговців худобою. Прочитайте те, що вони кажуть. Хто з них, на Вашу думку, правий? Хто каже те, що Ви про це думаєте: лівий, середній чи правий?”

1. Лівий

2. Середній

3. Правий

4. Важко відповісти

7. Залежність відповідей від виду запитання.

Зауважимо, що відкриті і закриті питання доволі часто дають різну інформацію. Відповідаючи на питання у закритій формі, респондент змушений працювати в тій системі логічного міркування, яку йому надає дослідник і яка може співпадати або не співпадати з системою логічного міркування респондента. Якщо ж змінюється система логічного міркування, то відповідно, змінюється значимість того або іншого явища. У відкритому питанні соціолог отримує інформацію про значимість того або іншого явища у рамках логічного міркування самого респондента, який сам „малює ситуацію”. Також різниця у відповідях може пояснюватися різною їх інтерпретацією та деякими іншими причинами. Експериментальні дослідження свідчать, що в залежності від форми питання суттєво змінюються результати дослідження.

Найбільше відповідей на одну альтернативу отримало дихотомічне питання, вдвічі менше відповіли на одну альтернативу в закритому питанні, в середньому лише кожен п’ятий обрав одну з альтернатив у табличному питанні, і менше усіх відповіли на відкрите питання.

Виходить відоме з практики співвідношення: на відкрите запитання відповідають вдвічі менше, ніж на закрите; на табличне відповідають лише 25-30% (іноді 15-30% не відповідають); найбільше відповідають на дихотомічне, оскільки воно найпростіше і найзрозуміліше респондентам.

„СКАЖІТЬ, ЧОМУ ВИ ВИРІШИЛИ ПІДТИ З ФІРМИ?” (в процентах)

	Дихотомічне питання	Закрите питання	Табличне питання	Відкрите питання
1. Низька зарплата
2. Погані умови праці
3. Погані стосунки з начальством
4. Погане побутові умови
Середня кількість відповідей на одну альтернативу	52,8	25,5	21,7	13,5