Вимоги до оформлення роботи

Пояснювальна записка

Мета роботи: оволодіння методикою розрахунку основних трудових показників: норм праці, виробітку, трудомісткості, заробітної плати.

Студенти повинні знати:

- методику розрахунку норм праці;

- методику розрахунку основних показників продуктивності праці;

- методику розрахунку заробітної плати окремим працівникам та бригадного заробітку за різним системами;

- процедуру складання балансу робочого часу працівника;

Студенти повинні вміти:

- розраховувати основні трудові показники в галузі праці;

- розраховувати норми праці, відповідно до наведених даних;

- розраховувати основні показники продуктивності праці;

- нараховувати заробітну плату по тарифній системі, бригадний заробіток.

Вибір варіанта для виконання роботи

Для здійснення індивідуальних розрахунків за умовою комплексної задачі студент обирає варіант відповідно до спису в журналі.

Примітка: зміна зазначених працівників визначається наступним чином:

Порядковий номер студента у журналі подається к відсоток зростання показника.

Вимоги до оформлення роботи

Робота оформляється на листах формату А4 з однієї сторони, поля: з лівого боку – 20 мм, з правого боку – 10 мм, зверху – 20 мм, знизу – 20 мм. Завдання повинні бути виконані акуратно, розбірливим почерком (або надруковані), з детальними поясненнями та всіма проміжними розрахунками. У кінці розрахункового завдання складається висновок у формі пояснювальної записки до річного фінансового звіту досліджуваного підприємства.

Приклад оформлення титульної сторінки індивідуально - розрахункової роботи наведено у додатку 1.

Повністю оформлена та виконана розрахункова робота подається на кафедру в термін, що визначений у плані – графіку виконання розрахункової роботи для перевірки її викладачем. Якщо робота виконана невчасно, без поважних причин, то студенту ставиться 0 балів (2 „незадовільно”) і він повинен виконати додатково один з варіантів, який вкаже викладач. Розрахункова робота оцінюється після особистої співбесіди з викладачем. В разі зауважень з боку викладача, робота повинна бути доопрацьована в зазначений термін і подана на перевірку.

До підсумкового контролю допускаються лише студенти, що вчасно здали і захистили свою роботу.

Критерії оцінювання

Індивідуально – розрахункові завдання виконуються за окремим графіком. Студент самостійно готується до такого заняття за індивідуальним завданням. Обсяг індивідуально - розрахункової роботи визначається навчальним планом з дисципліни.

З даного курсу індивідуальна робота проводиться у формі виконання індивідуальних завдань по розв’язуванню комплексних задач.

 

Шкала оцінювання знань студентів при виконанні індивідуально – розрахункової роботи

Рівень виконання розрахункової роботи оцінка
- завдання розв’язані повністю і правильно, містять пояснення до розрахунків; - здійснено посилання на нормативну базу; - показано вміння самостійно формулювати висновки за результатами проведеного дослідження; - присутній творчий підхід та використано новітні інформаційні технології. 9-10
- завдання виконані повністю але при розв’язуванні допущені незначні помилки; - не обґрунтовано викладений матеріал; - у висновках містяться помилки та недоречності. 6-8
- завдання розв’язані, але містять грубі помилки; - завдання розв’язані не у повному обсязі та допущено значні помилки; - не сформульовані висновки за результатами розрахунків 3-5
- завдання виконані частково і неякісно; - записані тільки формули 1-2

 

У зв’язку з тим що, індивідуально – розрахункова робота містить завдання для розрахунку з різних тем, і може бути виконана після вивчення всіх тем курсу, оцінюється вона після закінчення другого (частково - у розрізі тем, що відповідають другому модулю курсу) модуля, а оцінка за виконання індивідуально – розрахункової роботи, додається до підсумкової модульної оцінки і включається до загального розрахунку балів.

 

Хід виконання роботи:

1. На основі порядкового номера у журналі оберіть номер варіанта розрахункової роботи, випишіть відповідні дані з Додатку 2.

2. Складіть на основі виписаних з Додатку 2 даних коротку характеристику діяльності вашого підприємства.

3. Розрахуйте показники відносно нормування, продуктивності праці та заробітної плати, заповніть таблиці.

4. Заповніть звіт підприємства з праці зробіть відповідні висновки до кожного розрахунку, з власними пропозиціями покращення показника.

Для правильного виконання розрахункової роботи слід скористатися формулятивним матеріалом для розв’язання завдань які містяться у методичних вказівках до семінарських та практичних занять.

 

Методичні вказівки для виконання розрахунків

1. Для розрахунку норм праці використовуйте наступні формули:

1.1. Норма виробітку(Нв) у загальному вигляді розраховується за формулою:

(1.1)

де Нчвстановлена норма часу на одиницю продукції, год, хв.

1.2. Розрахунок норми виробітку за нормою штучного часу:

(1.2)

1.3. Розрахунок норми виробітку за нормою оперативного часу:

(1.3)

1.4. Норма чисельності розраховується за формулою:

(1.4)

або

(1.5)

де О – кількість обслуговуваних одиниць обладнання (об’єм робіт на об’єкті);

Нч.обсл. – норма часу на обслуговування одиниці обладнання.

 

2. Для розрахунку основних показників продуктивності праці використовуйте наступні формули:

2.1. Загальна формула для визначення виробітку:

(2.1)

або:

(2.2)

де Q – обсяг виготовленої продукції (наданих послуг);

– середня облікова (спискова) чисельність промислово-виробничого персоналу (робітників);

– трудомісткість обсягу продукції (нормо або грн. годинах).

 

2.2. Годинний виробіток – це виробіток на одну відпрацьовану людино-годину, який розраховується за формулою:

(2.3)

 

(2.4)

де (ф) – плановий (фактичний) годинний виробіток на одну відпрацьовану людино-годину;

Qпл (ф) – плановий (фактичний) обсяг продукції, послуг чи робіт у відповідних одиницях вимірювання;

Теф грн (ф) – ефективний фонд одного працівника або робітника в годинах за рік

Ч плп.пл (ф) – планова (фактична) середньооблікова (спискова) чисельність працівників промислово-виробничого персоналу або робітників.

2.3. Денний виробіток – це виробіток на один відпрацьований люд./день, що визначається за формулою:

(2.5.)

 

(2.6.)

де (ф) – виробіток на один відпрацьований люд./день;

(ф) – плановий (фактичний) обсяг продукції, послуг чи робіт, вироблених за день, у відповідних одиницях вимірювання;

– ефективний фонд 1-го працівника або робітника в днях за рік.

2.4. Річний виробіток – (квартальний, місячний) – це виробіток на одного середньооблікового працівника, розраховується за формулою:

(2.7.)

 

(2.8.)

де Вріч (кварт., грн. міс)пл (ф) – виробіток на одного середньооблікового працівника на рік;

Qріч.пл (ф) – плановий (фактичний) обсяг продукції, послуг чи робіт у відповідних одиницях вимірювання за рік, квартал, місяць;

Ч пвп.пл (ф) – планова (фактична) середньооблікова (спискова) чисельність працівників промислово-виробничого персоналу або робітників за рік, квартал, місяць.

2.5. Трудомісткість – це обернений показник виробітку, характеризує витрати часу на одиницю продукції та розраховується за формулою:

(2.9.)

де – трудомісткість на одиницю продукції нормо-годин або грн/год;

Т – трудомісткість обсягу продукції (нормо або грн/год).

Залежно від способу визначення обсягів виробленої продукції розрізняють такі методи вимірювання продуктивності праці:

– натуральний, різновид: умовно-натуральний метод;

– трудовий метод;

– вартісний (грошовий) метод.

Натуральний метод– передбачає вимірювання продуктивності праці у натуральних одиницях (штуки, тонни, метри тощо) та розраховується за формулою:

(2.10.)

де n – асортимент виготовленої продукції;

– продуктивність продукції у натуральному вимірюванні (штуки, тонни, метри/грн);

– обсяг продукції за асортиментом у натуральному вимірюванні (грн, тонн, метрів тощо за певний період);

– середньооблікова чисельність робітників (основних та допоміжних), грн.

Різновидом натурального методу є умовно-натуральний, сутність якого полягає у тому, що обсяг продукції вимірюється в умовно-натуральних одиницях, що характеризують ту чи іншу спільну ознаку продукції.

Продуктивність праці за цим методом визначається за формулою:

(2.11.)

де – продуктивність праці в умовних одиницях;

– кількість умовних одиниць, які відповідають певним видам продукції за асортиментом.

Трудовий метод – полягає у тому, що для вимірювання продуктивності праці обсяг продукції оцінюється у нормо-(людино)-годинах і розраховується за формулою:

(2.12.)

де tн – нормативна трудомісткість одиниці продукції, нормо – год. на одиницю.

Вартісний метод – характеризується тим, що обсяг продукції визначається за формулою:

(2.13.)

де Цi – ціна відповідного виду продукції;

– продуктивність праці у вартісному вимірюванні, грн/грн.

 

2.6. Продуктивність праці за день

(2.14.)

де Фн – номінальний фонд робочого часу.

2.7. Продуктивність праці за годину

(2.15.)

де Феф – ефективний фонд робочого часу.