Горизонтальний та вертикальний аналіз фінансової звітності

 

На основі складеного порівняльного аналітичного балансу (таблиця 1) виконана ти аналіз основну увагу приділяючи співвідношенню статей балансу.

 

Характеристика майнового стану підприємства на базі аналізу активу балансу

 

Після складання порівняльного аналітичного балансу можна отримати ряд важливих показників, які характеризують фінансово-майновий стан підприємства. Це:

1. Загальна вартість майна підприємства (підсумок активу балансу) (стр.280)

2. Вартість необоротних активів (дорівнює підсумку першого розділу активу балансу) (стр.080)

3. Вартість мобільних (оборотних) активів (дорівнює підсумку другого і третього розділу активу балансу) (стр.260 + стр.270).

Зауважимо, що самі по собі ці показники не дають чіткого уявлення про стан майна підприємства. Для отримання об’єктивної інформації про зміни в майновому стані, дослідження структури балансу і аналізу напрямків змін балансових статей слід провести вертикальний та горизонтальний аналіз на основі порівняльного аналітичного балансу.

В першу чергу необхідно звернути увагу на зміни в майні підприємства. Так, зростання вартості майна може свідчити про розширення підприємством господарського обороту, що в цілому є позитивною рисою.

При аналізі структури активів підприємства необхідно враховувати, що вона може бути «легкою» або «важкою». Якщо частка необоротних активів перевищує 40% – підприємство має «важку» структуру активів, якщо менше ніж 40% – «легку». “Легка” структура свідчить про мобільність майна підприємства; “важка” – про значні накладні витрати і високу чутливість до зміни виручки. Структура активів з високою часткою заборгованості і низькою часткою грошових коштів може свідчити про проблеми пов’язані з маркетинговою політикою підприємства, а також переважно негрошовим характером розрахунків. І, навпаки, структура з низькою часткою заборгованості і високою часткою грошових коштів може свідчити про сприятливий стан розрахунків підприємства з покупцями і іншими дебіторами.

Щодо аналізу рівня дебіторської заборгованості, то необхідно відмітити наступне. Якщо підприємство розширює свою діяльність, росте й число покупців, а відповідно і дебіторська заборгованість. З іншого боку, підприємство може скоротити відвантаження продукції, тоді рахунки дебіторів зменшаться.

Отже, зростання дебіторської заборгованості може бути як позитивним, так і негативним. В зв’язку з цим необхідно розрізняти нормальну і прострочену дебіторську заборгованість. Наявність останньої створює складнощі, оскільки підприємство буде відчувати нестачу фінансових ресурсів для придбання виробничих запасів, виплати заробітної плати тощо. Крім того, замороження коштів призводить до уповільнення обіговості запасів.


Таблиця 2.1 – Схема побудування порівняльного аналітичного балансу

 

    Найменування статей   Код строки На початок звітного періоду (базовий період) На кінець звітного періоду (поточний період) Зміни
Абс. величини Відносні величини Абс. Величини Відносні величини В абс. величинах В структурі Темпи росту, %
8=6-4
АКТИВ
Аi   A0 A1
 
Aj  
Валюта балансу (Б)   Б0 Б1
ПАСИВ
Пi   П0 П1
 
Пj  
Валюта балансу (Б)   Б0 Б1

 

 


В характеристиці підприємства необхідно вказати, яким видом діяльності воно займається, яку виготовляє продукцію чи які послуги надає. У цьому розділі необхідно зробити горизонтальний та вертикальний аналіз балансу, зробити схеми динамічної структури активів і пасивів за 3 роки.

Горизонтальний аналіз складається в порівнянні показників звітності попереднього і поточного років. При цьому здійснюється постатейне зіставлення звітів і визначається абсолютне і відносне відхилення статей.

На відмінність від горизонтального, що показує динаміку статей фінансової звітності за ряд років, вертикальний аналіз є аналізом внутрішньої структури звітності. Можна виділити дві основні причини, що обумовлюють необхідність і доцільність проведення вертикального аналізу:

- перехід до відносних показників дозволяє проводити міжгосподарські порівняння результатів діяльності підприємств, що розрізняються за величиною використовуваних ресурсів і інших об'ємних показників;

- відносні показники деякою мірою згладжують негативний вплив інфляційних процесів.

При проведенні такого аналізу ціла частина прирівнюється до 100 % і обчислюється питома вага кожної її складової. Цілими частинами приймаються підсумки балансу (актив і пасив). Аналіз із застосуванням коефіцієнтів полягає в тому, що оцінку фінансового стану роблять за допомогою фінансових коефіцієнтів, розрахованих на підставі показників форми 1 «Балансу» і форми 2 «Звіти про фінансові результати». Даним способом вивчаються такі важливі аспекти фінансового стану і результатів діяльності підприємства як ліквідність, довгострокова платоспроможність, рентабельність. Побудувати діаграми структури активаів і пасивів балансу за 2 роки.

Приклад побудови діаграми:

Актив   Пасив
     
  2008 рік  
І розділ   І розділ
 
  ІІ розділ
ІІ розділ   ІІІ розділ
  ІV розділ
 
     
  2009 рік  
І розділ   І розділ
  ІІ розділ
ІІ розділ   ІІІ розділ
 
  ІV розділ
 

 

Аналіз необорних активів

Необхідно охарактеризувати майнове положення підприємства на підставі аналізу активу балансу.

Для того щоб дати узагальнюючу оцінку руху необоротних активів, необхідно розрахувати коефіцієнт зносу, коефіцієнт придатності, коефіцієнт відновлення і коефіцієнт вибуття.

1. Коефіцієнт зносу характеризує частку вартості основних засобів, списану на витрати в попередніх періодах, у первісній вартості. Даний коефіцієнт розраховують за формулою:

 

, (2.1)

 

де Кзн. - коефіцієнт зносу,

ОЗп - основні засоби по первісній вартості,

ОЗз - основні засоби по залишковій вартості.

 

2. Коефіцієнт придатності (Кпри.) є доповненням попереднього показника. Він показує частку неперенесеної вартості на створюваний продукт і може розраховуватися як різниця між одиницею і коефіцієнтом зносу, тобто:

 

, (2.2)

 

де Кпри. - коефіцієнт придатності,

Кзн. - коефіцієнт зносу.

 

Для комплексного аналізу усіх вище перерахованих коефіцієнтів їх доцільно звести в таблицю 1.2

 

Таблиця.1.2 - Аналіз необоротних активів