Тема 3. Чернігівщина в роки Великої Вітчизняної війни.

Тема 1. Мезинська палеолітична стоянка

Мета заняття:схарактеризувати хронологічні рамки існування Мезинської палеолітичної стоянки, з’ясувати її структуру, особливості господарської діяльності та релігійні уявлення населення.

 

План

1. Історія відкриття та вивчення Мезинської стоянки.

2. Поселенська структура та господарський уклад Мезинської стоянки.

3. Релігійні вірування мисливців за мамонтами доби пізнього палеоліту.

 

Теми рефератів:

1. Музичний комплекс з кісток мамонта з Мезинської палеолітичної стоянки.

2. Суспільні відносини часів палеоліту.

3. Зовнішній вигляд людини часів палеоліту.

 

Література:

Археологія та стародавня історія України. – К., 1992.

Археологія української СРСР. – К., 1985. – Т. 1. – Ч. 12.

Давня історія України. – К., 1997. – Т. 1.

Палеоліт СССР. – М., 1984.

Винокур І.С., Телегін Д.Я. Археологія України. – К., 1994.

Залізняк ЛЛ., Моця О.П., Зубар В.М. Археологія України. – К., 2005.

Залізняк ЛЛ. Нариси стародавньої історії України. – К., 1994.

Залізняк ЛЛ. Первісна історія України. – К., 1999.

Бибиков С.Н. Древнейший музыкальній комплекс из костей мамонта. – К., 1981.

Куриленко В. Історія Чернігово-Сіверщини з найдавніших часів у знахідках Мезинської округи. – Ч., 2008.

Підоплічко Й.Г. Позднепалеолетические жилища из костей мамонта. – К., 1969.

Шовкопляс И.Г. Мезинская стоянка. – К., 1965.

 

Методичні рекомендації:

Відповідаючи на перше питання семінарського заняття, необхідно висвітлити етапи дослідження Мезинської палеолітичної стоянки. Розповісти про результати археологічних досліджень та персоналії археологів, які займались вивченням пам’ятки.

У другому питанні слід звернути увагу на структуру поселення та пояснити кожні з його елементів, а аткож схарактеризувати господарські заняття жителів стоянки.

Під час підготовки до третього питання особливу уваги треба звернути на релігійні явлення давнього населення краю.

 

Тема 2. Чернігово-Сіверська земля у ІХ – першій половині ХІІІ ст.

Мета заняття: прослідкувати процес формування території Чернігово-Сіверської землі та проаналізувати політичну ситуацію, що склалася в Чернігівському та Новгород-Сіверському князівствах; висвітлити тенденції культурного розвитку краю; формувати навички роботи з письмовими історичними джерелами та картою.

 

План.

1. Процес формування території Чернігово-Сіверської землі наприкінці ІХ – наприкінці ХІ ст.

2. Політичний розвиток Чернігівського та Новгород-Сіверського князівств у ХІІ – першій половині ХІІІ ст.

3. Чернігово-Сіверське літописання: спроба реконструкції.

Теми рефератів:

1. Архітектурні шедеври Чернігівщини києворуської доби.

2. Ремесло та ювелірне виробництво.

3. Чернігівський некрополь.

4. Ольговичи у боротьбі за великокнязівський стіл.

5. Літературні пам'ятки («Повчання дітям» Володимира Мономаха, «Слово о полку Ігоревім», «Ходіння» ігумена Данила).

6. Чернігівські святі в агіографічній літературі («Києво-Печерський Патерик», «Житія святих мучеників Бориса і Гліба», «Житіє св. князя Михайла Чернігівського» та ін.).

7. Язичницькі вірування сіверян у реконструкції "Слова о полку Ігоревім".

 

Література:

Бодрухин В. Ольговичі й Давидовичі // Сіверянський літопис. – 1999. – № 5. – С. 10 – 14.

Бодрухин В. Особливості розвитку Чернігівського князівства // Сіверянський літопис. – 1998. – № 2.

Бодрухин В. Утвердження династії Святославичів у Чернігові // Сіверянський літопис. – 1999. - №3.

Брайчевский М.Ю. Черниговский княжеский дом и «Слово о полку Игореве» // Проблемы археологии Южной Руси. – К., 1990.

Добриця О.П. Чернігівські князі. – Чернігів, 1992.

Коваленко В.П. Любецький з’їзд в історії Чернігово-Сіверської землі // Любецький з’їзд князів в історичній долі Київської Русі. – К., 1997. – С. 24.

Рыбаков Б.А. Стольный град Чернигов и удельный город Вщиж // По следам древних культур: Древняя Русь. – М., 1953. – С. 75 – 98.

Сіментов Ю.Я., Яцура М.Т. Краєзнавчі матеріали з історії Чернігівщини. – К., 1968.

Толочко П.П. Літописи Київської Русі. – К., 1994.

Чернигов и его округа в ІХ – ХІІІ вв. – К., 1988.

Чернігів у середньовічній та ранньомодерній історії Центрально-Східної Європи. – Чернігів, 2007.

 

Методичні рекомендації:

Перше питання стосується проблеми формування території Чернігово-Сіверської землі, починаючи з літописного племені сіверян і завершуючи періодом, коли всі Чернігово-Сіверські землі було зосереджено в руках князівської гілки Ольговичів.

Друге питання передбачає висвітлення історії розвитку Чернігівського та Новгород-Сіверського князівств після Любецького з’їзду 1097р.

Особливої уваги вимагає третє питання семінару, тому що стосується реконструкції Чернігово-Сіверського літописання. Студенти можуть підготувати реферати, які дозволять розширити уявлення про чернігівські собори, розвиток ремесел, особистості видатних чернігівських князів.

 

 

 

Тема 3. Чернігівщина в роки Великої Вітчизняної війни.

Мета заняття: висвітлити події Великої Вітчизняної війни, пов’язані з Чернігівщиною. Виділити особливості зони окупації, до якої входила Чернігівщина, відобразити життя мешканців краю у добу війни.

План.

1. Оборонні бої на Чернігівщині на початковому етапі війни.

2. Німецький окупаційний режим.

3. Розгортання партизанської та підпільної боротьби на Чернігівщині.

4. Визволення Чернігівщини у 1943р.

Теми рефератів:

1.Діяльність ОУН – УПА на Чернігівщині.

2. Внесок чернігівців у визволення Європи (1944 – 1945 рр.).

3. “Чернігівська Січ”: утворення та діяльність.

4. Чернігівці – герої Радянського союзу.

5. Олена Білевич – життя опалане війною.

6. Корюківська трагедія.

Література:

Черниговщина в период Великой Отечественной войны (1941-1945 гг.). Сб. документов и материалов. – К., 1978.

Руденко Н.М. Партизанський командир: (До 100-річчя від дня народження О.Ф. Федорова) // Український історичний журнал. – 2001. – №3.

Кузнецов Г. Край непокорный. Черниговщина 1941 – 1945 гг.– Чернигов, 1995.

Щоденник М.М. Попудренка // Сіверянський літопис. – 2000. – № 3,4.

Німецько-окупаційний режим на Чернігівщині. – Чернігів, 2000.

Сорокин В. Чернигов в огне войны (1941 –1943). – Чернигов, 2000.

В тилу ворога: 1941 – 1945. Док. і матер. про участь партизан Чернігівщини в боротьбі проти фашистських загарбників. – Чернігів, 1994.

Студьонова Л., Ковалець Я. Заклинання сліду. (Підпілля на Чернігівщині) – Чернігів, 1995.

Марцева Л.М. Про розсекречені фонди окупаційного режиму на Чернігівщині (1941-1943) // Зб. статей, виступів за документами державного архіву Чернігівської області. – Чернігів, 1998.

Греченко Г. Потрапляли люди у полон (Яцевський табір у Чернігові). // Сіверянський літопис. – 1996.-№4.

Задко В. Військові дії на Придесенні у 1941 – 1943 рр.// Сіверянський літопис. – 2001. – №3.

Емельянов В. История одного подполья// Ніжинська панорама. – 2001. –

20 лип. – С. 6.

 

Методичні рекомендації.

Воєнні дії на території Чернігівської області у серпні – вересні 1941 р. Саме такий у хронологічному відношенні відрізок часу цікавитиме нас у першому питанні. Розкрити особливості наступу німецьких армій на територію Чернігівської області.

Друге питання семінарського заняття слід розкривати у контексті протистояння місцевого населення німецькій адміністрації, що було прямим наслідком запровадження «нового порядку».

У третьому питанні схарактеризувати дії місцевих підпільників та партизан. Засвідчити наявність на Чернігівщині не лише радянського, а й українського націоналістичного підпілля повинні студенти, які підготують реферати.

Відповідь на четверте питання висвітлює наступальні операції Червоної армії, наслідком яких стало визволення території Чернігівської області у 1943 р.