Оцінка фінансово-економічного стану підприємства

Систематична, об’єктивна оцінка фінансового стану підприємств, їхньої ліквідності, платоспроможності й фінансової стійкості необхідна для пошуку шляхів підвищення і зміцнення фінансової стабільності, яка в свою чергу є однією з умов підвищення доходності та прибутковості будь-якого підприємства. Адже відомо, що розмір прибутку підприємства багато в чому залежить від його платоспроможності. На фінансовий стан підприємства звертають особливу увагу банки, розглядаючи режим його кредитування та диференціацію відсоткових ставок.

Фінансовий стан підприємства – поняття комплексне, це результат взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства, сукупності виробничо-господарських факторів. Він визначається системою показників, які відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів.

Фінансовий стан підприємства залежить від результатів усіх видів його діяльності (виробничої, комерційної та фінансово-господарської).

Для ефективного функціонування підприємства його фінансова діяльність має бути спрямована на забезпечення систематичного надходження та ефективного використання фінансових ресурсів, досягнення раціонального співвідношення власних і залучених коштів, дотримання розрахункової і кредитної дисципліни, фінансової стійкості.

Метою аналізу фінансового стану підприємства є пошук резервів підвищення рентабельності виробництва для забезпечення спроможності виконання підприємством своїх зобов’язань перед бюджетом, банком та іншими установами.

Аналізувати фінансовий стан підприємства треба систематично і всебічно, використовуючи різні методи, прийоми та методики. Це дасть змогу визначити “больові точки” у фінансовій діяльності та застосувати способи ефективнішого використання фінансових ресурсів, їх раціонального розміщення.

Інформаційною базою для оцінювання фінансового стану підприємства є дані бухгалтерського балансу (форма 1) та додатків до нього (форма 2) , статистична та оперативна звітність.

Основними завданнями аналізу фінансового стану є: дослідження рентабельності та фінансової стійкості підприємства; дослідження ефективності використання майна підприємства, забезпечення підприємства власними оборотними коштами; визнач динаміки стану ліквідності, платоспроможності та фінансової стійкості підприємства; оцінка становища суб’єкта господарювання на фінансовому ринку та кількісна оцінка його конкурентоспроможності; визначення ефективності використання фінансових ресурсів.


84. Характеристика статуту підприємства та колективного договору.

Підприємство (фірма) мають діяти і господарювати в межах законодавства, що регулює усі напрями його діяльності.

З-поміж великої кількості юридичних актів визначальними є Закон України Про підприємства та статут підприємства, а також узгоджений колективний договір, що регулює відносини трудового колективу з адміністрацією підприємства.

Будь-яке підприємство діє на підставі власного статуту. Статут має відповідати основним положенням закону України про підприємства; він затверджується власником чи засновником підприємства, а для державних підприємств - власником майна за участю відповідного трудового колективу.

У статуті мають бути визначені: його назва і місцезнаходження, власник або засновник; основна лінія і цілі діяльності; органи управління; джерела та порядок утворення майна; умови реорганізації і припинення існування.У статуті повинен бути визначений орган, що має право репрезентувати інтереси трудового колективу (рада трудового колективу, рада підприємства, профспілковий комітет).

На підприємстві важливу соціальну роль відіграє колективний договір - угода між трудовим колективом в особі профспілки та адміністрацією, що укладається (уточнюється) щорічно і не може суперечити діючому законодавству України.

Колективним договором регулюють виробничі, трудові та економічні відносини трудового колективу з адміністрацією. Колективний договір охоплює вступну частину, що знайомить трудовий колектив з напрямками розвитку, умов праці. В колективному договорі передбачаються заходи щодо збагачення зростання продуктивності і оплати праці, професійної підготовки. Значне місце відводиться у галузі будівництва житла, будинків відпочинків, дошкільних закладів.

Колективний договір має містити в собі відокремлений розділ, що висвітлює питання участі прибутку підприємства, якщо це передбачено його статутом.

Сторони, які уклали і підписали колективний договір, повинні періодично (не менше двох разів на рік) взаємозвітувати про його виконання на зборах трудового колективу.