Створення та корегування таблиць

Таблицю можна створювати в декількох режимах, попередньо створивши порожню базу. Створення бази Викликається MS Access. Зявиться вікно з трьома пропозиціями: створити нову базу за допомогою Майстра, створити нову порожню базу, відкрити існуючу базу. Вибир нова порожня база/ ОК/ імя бази. Об’єкти таблиці. – Кнопка “Создать” (відкриється пропозиція для вибору режиму створення. Можна створити в режимі Майстра). –Режим таблиці (запис ін.-ція одразу в таблицю. Машина автоматично зясовує тип даних). –Режим конструктура (користувач вказує імена, тип, ін. властивості. Після створення структури створ дані). Для створення таблиці в режимі конструктура: Создать/ Режим конструктура. У вікні таблиць визначають імена полів та їхні типи відповідно до проекту. Після введення імені поля у стовпці Имя поля вибирають тип даних поля. Для цього у стовпці Тип Данных установлюють курсор, після чого устовпці зявляється кнопка списку. Розкривши список, можна побачити перелік усіх типів даних і вибрати потрібний. Після створення структури таблиці необхідно ввести значення у її поля. Для цього в основному вікні БД активізують потрібну таблицю, натискають Открыть. Таблиця відкривається в режимі таблиць. На екрані дисплея зявляється структура таблиці БД відповідно до визначених імен, типів і розмірів полів. Значення полів вводять із клавіатури. Аналогічно створюються йінші таблиці спроектованої БД.

45. Формування ключових полів й індексів.

Таблиця може мати ключове поле, що містить унікальні значення. Значення таких полів використовуються для створення зв’язку між двома таблицями. Ключ є ідентифікатором кожного запису БД і не може мати нульових значень або таких, що повторюються. Якщо ключове поле не встановлено користувачем, то при записі нової таблиці на диск система пропонує створити поле-лічильник. Для визначення власноручно одного із полів ключовим таблицю відкривають у режимі конструктура. Далі треба виділити потрібне поле, клацнувши мишою ліворуч від назви поля, після чого активізувати команди Правка/ Ключевое поле або кнопку Ключевое поле на панелі інструментів ® ліворуч від імені на екрані дисклея зявляється піктограма ключа. Ключ може складатися із декількох полів, тоді він називається складеним. Індексом назив внутрішню невидиму таблицю, яка містить ін-цію тільки з номерами записів, тобто показує порядок вибірки даних із таблиці. Простий упорядковує дані тільки по одному полі, складні – по декількох. Простий створюються через вікно конструктура (Познач поле/ вибирається Индиксированое поле/ да или нет). Складний індекс створюється через відкриту таблицю в режимі конструктура і натискається кнопка Индексы або Вид/ Индексы.

46. Встановлення відношень

Між даними різних таблиць можна встановити звязок , використовуючи однакові значення їхніх полів. Функція звязку дає змогу користуватися даними кідькох таблиць одночасно. Поля, що застосовуються для встановлення звязку, повинні бути однакового типу і мати однакові значення. Звязки між таблицями можуть бути один до одного (кожному запису першої таблиці відповідає не більше як один запис іншої таблиці), один до багатьох (кожному запису першої таблиці можуть відповідати кілька записів іншої; але один звязок другої таблиці не може мати звязок із більш як одним звязком першої), багато до багатьох (тип звязку, що дає змогу встановити відношення між кількома записами однієї таблиці та кількома записами іншої, і навпаки). Для встановлення зв’язків в основному вікні БД треба активізувати вкладку Таблицы та команди Сервис, Схем данных. Для додання інших таблиць у схему даних потрібно при відкритому вікні Схема данных активізувати команди Связи, Добавить таблицу контекстного меню правої клавіші миші. В результаті на екрані дисплея зявиться вікно, у якому зазначено всі таблиці БД, із яких потрібно вибрати потрібну й активізувати кнопку Добавить. Для зміни звязку мыж полями двох таблиць у выкны Схема данных активызують потрыбне поле однієї табл., натискують на клавішу миші й, не відпускаючи її, тагнуть його в ін. табл. У вікні Изменение связей активізують параметри Обеспечение целосности даных и кнопку обьединение. У вікні Параметрі обединения визначають тип зв'язку між полями двох табл., які буде створено для вилучення зв'язку потрібно клацнути на лінії, яка стає виділеною, після чого Правка/Удалить.

47. Створення запитів та фільтрів.

Запит – сукупність умов і критеріїв, за якими вибираються потрібні дані. Результати запиту можна роздруковувати або зберігати для подальшого користування. Найчастіше викор-ся запит на вибірку даних. Запити створ. за доп. майстра, за доп. конструктора. У запиті, на відміну від табл., можна реалізовувати підрахунки або виконувати підсумкові операції по стовпчику. Вікно бази/Обьекты/Запросы/Создать. Для виклику майстра вибир-ся Простой запрос: 1 – вибир. Джерело даних, вибир. Таблиці і познач-ся поля, які вкладаються у запит; 2 – вказ. Вид запиту(детальний або підсумковий). Детальний запит буде містити заг. к0сть записів характерних для доп. табл плюс інф-ія з гол. табл. Підсумковий містить підсумки за числ. полями, які вибир. Користувачем. Якщо вибир. Детальний, то на третьому кроці запит створюється і буде показано рез-ти запиту у вигляді табл. Якщо вибир. Підсумковий, то активізується кн. Итоги, де можна вобирати типи підсумкової операції. На третьому кроці, якщо є дата, то можна вказати групування. Якщо ні, то вказується ім'я для запиту і запит створюється. Створений запит можна проглянути у режимі конструктора або у режимі SQL. Вибирається запит/відкривається для перегляду/ Вид/Конструктор (SQL). Для нормального перегляду Вид/Режим табл. У макеті можна записувати умови на отримання потрібної інформації, В одному рядочку – то ця умова поєднується зв’язкою и, якщо в різних или. Також можна ввести текст повідомлення у квадратних дужках для отримання конкретних даних. Запит запускається [!].

48. Створення форм, звітів в автоматичному режимі та режимі конструктура

 

Форми СУБД Access - це спосіб відображення інформації з БД з використанням елементів управління для зручної і наочної роботи з даними - введення,редагування,відображення. Щоб створити форму необхідно у вікні БД у списку Об”єкти вибрати катего-рію Форми і скористатися кнопкою Создать чи виконати команду Вставка/Форма. Після чого у діалоговому вікні обрати режим створення.Основними режимами є Конструктор і Майстер форм.Режим Конструктора слід використовувати для вдосконалення зовнішнього вигляду форми,створеної за допомогою майстра.Щоб викликати режим конструктора для відкритої форми,слід виконати команду Вид/Конструктор. Конструктор відображає повністю пусту форму у вікні конструювання форми. Кожна форма має:заголовок(містить інф-цію,що не залежить від змісту форми), область даних (відображає інф-цію із табл.і запитів),примітку(містить інф-цію, що не залежить від змісту форми). Отже, алгоритм створення форми:= Форми à Создатьà Мастер формà у списку Выберите в качестве источника данных таблицу или запрос визначити таблицю або запит, на основі яких створюється формаàОКàвибираємо пот-рібні поляàДалееàвизначаємо вид формиà Далееà обираємо стиль формиà Далееà потім називаємо нашу форму ім’ям і натискаємо кнопочку Готово. Вся інформація зображується у формі з допомогою елементів управління. Щоб додати у форму новий елемент управління, слід скористатися Панелью елементов. Серед елементів управління є 2 кнопки, що визначають режим роботи з формою: вибір об”єкта та майстра. Список елеменів управління: Надпись (містить текст для опису ел-та управління), Поле(відображення яких-небудь значень), Список(для зображення всіх значень певного поля табл.чи запиту,при цьому у списку виділено поточне значення даного поля),Рисунок(дозволяє зобразити на формі малюнок),Линия(для зображення у формі відокремлюючих ліній між іншими ел-ми,поділяючи їх на окремі категорії),а також Прямоугольник,Переключатель,Флажок....

49.Створення форм та звітів із підрахунками.

Звіти - використовуються для більш зручного представлення даних при друці, створюються на базі значень таблиці і запитів. Створення- в основному вікні БД відкриваємо вкладку Отчёти à Мастер Отчёта. Потім у вікні списку таблиці Запроси вибирають таблицю або запит на базі яких створюємо звіт, з’являється вікно Доступні поля, вибираємо кнопку > , далі вибираємо поле, по якому відбувається групування даних, активізуємо поле і >. В цьому вікні можна визначити критерії для групування значень. В наст. вікні визначають які підсумки будуть розраховуватися. В наст. вікні – критерії сортування значень. В наст.вікнах вибираємо вид та стиль звіту, в останньому – назву, кнопка Готово. Для роботи зі звітами використ.такі графічні елементи: кн.Надпись для створ.текстових полів, кнопка Поле для створ.розрахункових полів. Для створ.текстового поля активіз.кнопку Надпись вказівник стає + і малюємо поле. Для створ.розрахункового поля актив.кнопку Поле ,з’являється 2 поля: для назви і визначення значень, активізуємо поле і свойства. Створення розрахункових полів у звітах. 1 спосібàСтворення власноруч нового розрахункового поля. Курсор – у вільне поле, у рядок поле , далі пишемо назву поля. Далі розрахунок цього поля, потім перейти у режим таблиці. 2спосібà За допомогою вікна “Построитель”. Для цього встановити курсор у вільнеполе запиту, активізувати кнопку “Построить”,(або права миша команда Свойства – Далєє – Далєє – Кнопка) з”являється вікно “Построитель выражений”,ліва частина – перелік усіх компонентів БД, середня – перелік полів,що містить відкритий компонент, у верхній частині поля- для формул та кнопки для створ.формул. вибираємо двічі клацнувши або виділити і кнопку вставити, потім дія і ОК. З'являється значення.

Розрахунок заг.функцій в звітах. Звіт відкривають у режимі конструктора кнопкою Поле, створюють поле в частині Примечание Отчёта. Після створення із меню правою мишею команда Свойства – Данние – Данние, з'являється вікно Построитель выражений, ліворуч - перелік функцій Встроенные Функции, в третій частині вибираємо функції, середня частина містить категорії функцій, кнопка Вставити. З'являється у вікні назва функції AVG (Expr), треба виділити те, що в дужках, замість нього: активізувати “Звіт по” або відповідний об”єкт і шукаємо потрібне, потім кнопка ОК.

50. Створення проектів з використанням користувацького та кнопочного меню.

Етапи: 1)створення нової панелі інс-ів; 2)надання їй властивостей рядка меню; 3)додавання в рядок меню потрібних пунктів і підпункиів; 4) призначення їм макросів. Після створення меню створ. проект, який включає тільки створений рядок меню і завантажувальну форму. Створені макроси можуть бути простими(одна макрокоманда) і складними(декілька макрокоманд). Створення рядка меню: Вид/Панели инстр-в/Настройка/Панели инстр-в/Создать/(створення нової панелі)/ настраеваемая 1/(змінюємо ім' настраиваемой)/ ОК. Натискається кн. Свойства, в рядку Тип вибирається строка меню/Команди/ із зони категорій вибирається Новое меню/…/перетягується/Изменить выделеный обект. Таким чином створ. проект. При відкритті бази гол. кнопочної форми не мусить з'явитися вікно бази; щоб не бело стандартної панелі інс-ів і рядку меню: Сервис/Параметры запуска/зняти мишкою покажчики вікно бази, повний набір меню стандартної панелі інст-ів, заголовок додатку. Для стисненя бази спочатку її закривають/Сервис/Служебнын программы/Сжать базу даных.

 

 

51.Поняття експертні системи і їх відміна від інших систем.

Експертні системи (ЕС)- це яскравий і швидко прогресуючий напрямок в області штучного інтелекту(Ш.І.). Причиною підвищеного інтересу, що ЕС викликають до себе протягом усього свого існування є можливість їхнього застосування до рішення задач із всіляких областей людської діяльності. ЕС- це набір програм чи програмне забезпечення, що виконує функції експерта при рішенні якої-небудь задачі в області його компетенції. ЕС, як і експерт-людина, у процесі своєї роботи оперує зі знаннями. Знання про предметну область, необхідні для роботи ЕС, певним чином формалізовані і представлені в пам'яті ЕОМ у виді бази знань, що може змінюватися і доповнюватися в процесі розвитку системи. Головне достоїнство ЕС - можливість накопичувати знання, зберігати їхній тривалий час, обновляти і тим самим забезпечувати відносну незалежність конкретної організації від наявності в ній кваліфікованих фахівців.

У будь-який момент часу в системі існують три типи знань:

- Структуровані знання- статичні знання про предметну область. Після того як ці знання виявлені, вони вже не змінюються.

- Структуровані динамічні знання- змінювані знання про предметну область. Вони обновляються в міру виявлення нової інформації.

- Робочі знання - знання, застосовувані для рішення конкретної задачі чи проведення консультації. Якість ЕС визначається розміром і якістю бази знань ( чи правил евристик). Система функціонує в наступному циклічному режимі: виьір (запит) даних чи результатів аналізів, спостереження, інтерпретація результатів, засвоєння нової інформації, висуванні за допомогою правил тимчасових гіпотез і потім вибір наступної порції даних чи результатів аналізів Такий процес продовжується доти , поки не поступить інформація, достатня для остаточного висновку.

Основними відмінностями ЕС від інших програмних продуктів є використання не тільки даних, але і знань, а також спеціального механізму висновку рішень і нових знань на основі наявних. Знання в ЕС представляються в такій формі, що може бути легко оброблена на ЕОМ. У ЭС відомий алгоритм обробки знань, а не алгоритм рішення задачі. Тому застосування алгоритму обробки знань може привести до одержання такого результату при рішенні конкретної задачі, що не був передбачений. Більш того, алгоритм обробки знань заздалегідь невідомий і будується по ходу рішення задачі на підставі евристичних правил.

52.Типові проблеми, вирішуємі експертними системами.

Експертні системи вирішують ряд типових проблем в слідуючи областях застосування:

а) Медична діагностика.

Діагностичні системи використовуються для встановлення зв'язку між порушеннями діяльності організму і їхніх можливих причин. Найбільш відома діагностична система MYCІ, що призначена для діагностики і спостереження за станом хворого при менінгіті і бактеріальних інфекціях. В даний час ця система ставить діагноз на рівні лікаря-фахівця. Вона має розширену базу знань, завдяки чому може застосовуватися й в інших областях медицини.

б) Прогнозування.

Прогнозуючі системи пророкують можливі результати збуття на основі даних про поточний стан об'єкта. Хоча поки ще відсутні ЭС, що здатні за рахунок своєї інформації про кон'юнктуру ринку допомогти вам збільшити капітал, але прогнозуючі системи вже сьогодні можуть пророкувати погоду, врожайність і потік пасажирів.

в) Планування.

Планувальні системи призначені для досягнення конкретних цілей при рішенні задач з великим числом перемінних.

г) Інтерпретація.

Інтерпретуючі системи мають здатність одержувати певні висновки на основі результатів спостереження.

д) Контроль і керування.

Системи, засновані на знаннях, можуть застосуються в якості інтелектуальних систем контролю і приймати рішення, аналізуючи дані, поступаючі від декількох джерел. Такі системи вже працюють на атомних електростанціях, керують повітряним рухом і здійснюють медичний контроль. Вони можуть бути також корисні при регулюванні фінансової діяльності підприємства і робити допомогу при виробленні рішень у критичних ситуаціях.

е) Діагностика несправностей у механічних і електричних пристоях.

У цій сфері системи, засновані на знаннях, незамінні як при ремонті механічних і електричних машин (автомобілів, дизельних локомотивів і т.д.), так і при усуненні несправностей і помилок в аппаратному і програмному забезпеченні комп'ютерів.

ж) Навчання.

Системи, засновані на знаннях, можуть входити складовою частиною в компьютерні системи навчання. Система одержує інформацію про діяльність деякого об'єкту (наприклад, студента) і аналізує його поводження. База знань змінюється відповідно до поводження об'єкта.

Більшість ЕС включають знання, по змісту яких їх можна віднести одночасно до декількох типів. Наприклад, навчаюча система може також мати знання, що дозволяють виконувати діагностику і планування. Вона визначає здібності того, кого навчають, по основних направліннях курсу, а потім з урахуванням отриманих даних складає навчальний план. Керуюча система може застосовуватися для цілей контролю, диагностики, прогнозування і планування. Система, що забезпечує збереження житла, може стежити за навколишнім оточенням, розпізнавати події, що відбуваються, (наприклад, відкрилося вікно), видавати прогноз (злодій-зломщик має намір проникнути в будинок) і складати план дій (викликати правоохоронні органи).

 

 

53.Інструментальні програмині засоби для створення експертних систем.

При створенні ЕС виникає ряд утруднень. Це насамперед зв'язано з тим, що замовник не завжди може точно сформулювати свої вимоги до розроблювальної системи. Також можливо винекнення труднощів чисто психологічного порядку: при створенні бази знань системи експерт може перешкоджати передачі своїх знань, побоюючись, що згодом його замінять "машиною". Але ці страхи не обґрунтовані, тому що ЕС не здатні навчатися, вони не мають “розуму”, інтуїції

Каталог ЕС і інструментальних програмних засобів для їхньої розробки, опублікований у США в 1987 році, містить більш 1000 систем (зараз їх уже значно більше). У розвинутих закордонних країнах сотні фірм займаються їхньою розробкою і впровадженням. Маються і вітчизняні розробки ЕС.

Проте вже на початкових етапах виявилися серйозні принципові труднощі, що перешкоджають більш широкому поширенню ЕС і серйозно сповільнюють і ускладнюють їхню розробку.

Таким чином, з'ясовується, що для розробки ЕС необхідна участь у ній особливого роду фахівців, що володіють зазначеною сукупністю знань і виконуючих функції "посередників" між експертами в предметній області і комп'ютерними (експертними) системами.

Об'єднання усіх видів програмних продуктів і їх окремих компонентів у єдину ЕС визнано економічно вигідним, тому що застосування ЕС дозволяє істотно скоротити витрати на підготовку квалівікованного персоналу, подальшу перевірку працездатності і надійності розроблювальних і дослідницьких систем, а також зменшити час проектування і(чи) дослідження.

54.Сучасні експертні системи.

Комп'ютерні системи, що можуть лише повторити логічний висновок експерта, прийнято відносити до ЕС першого покоління. Однак фахівцю, що вирішує інтелектуально складну задачу, явно недостатньо можливостей системи, що лише імітує діяльність людини. Йому потрібно, щоб ЕС виступала в ролі повноцінного помічника і порадника, здатного проводити аналіз нечислових даних, висувати і відкидати гіпотези, оцінювати вірогідність фактів, самостійно поповнювати свої знання, контролювати їхня несуперечність, робити висновки на основі прецедентів і, може бути, навіть породжувати рішення нових, що раніше не розглядалися задач. Наявність таких можливостей є характерним для ЭС другого покоління, концепція яких почала розроблятися 9-10 років тому. Експертні системи, що відносяться до другого покоління, називають партнерськими, чи підсилювачами інтелектуальних здібностей людини. Їх загальними відмітними рисами є уміння навчатися і розвиватися, тобто еволюціонувати. В даний час ведуться розробки експертних систем, що реалізують ідею самонавчання

В експертних системах першого покоління знання представлені в такий спосіб:

èзнаннями системи є тільки знання експерта, досвід нагромадження знань не передбачається.

èметоди представлення знань дозволяли описувати лише статичні предметні області.

è моделі представлення знань орієнтовані на прості області.

Представлення знань в експертних системах другого покоління наступне:

è використовуються не поверхневі знання, а більш глибинні. Можливе доповнення предметної області.

è ЭС може вирішувати задачі динамічної бази даних предметної області.

59. Структурні одиниці економічной інформації

При обробці даних на ЕОМ широко використовується поняття структури інформації структурою визначається виділення деяких її елементів(частин),що називають одиницями .Одиниці бувають простими й складними. До простих належать такі елементи , які не можна поділити на частини. Складні одиниці - складені утворені з інших інформаційних одиниць, простих або складних. При ієрархічній (багаторівневій,) структурі економічної інформації одиницею нижчого рівня є реквізит , що становить одиницю інформації, яка не підлягає членуванню. Реквізити – це слоав або числа . Реквізити, що характеризують об’єкт управління якісно , називають ознаками, а кількісно – основами.Взяті реквізити – ознаки й основи – не забезпечують всебічної характеристики явищ в економіці. Тому врни об’єднуються , утворюючи таку інформаційну одиницю, як показник. В управлінні також використовуються одиниці інформації , що складаються з самих реквізитів-ознак.Такі одиниці прийнято називати інформаційними повідомленнями . Інформаційне повідомлення – своєрідний показник , роль основи в якому відіграє провідний реквізит-ознаки.

Вищий рівень інформаційної одиниці - набір даних, що є сукупністю однорідних показників і реквізитів- ознак на зовнішньому запам’ятовувальному пристрої. Набір даних називається файлом за термінологією ряду систем програмування.

Набір даних (файл) поділяється на частини, які не збігаються з одиницями інформації ; сукупність наборів даних, що стосуються однієї ділянки управлінської роботи , часто називають інформаційним потоком .

Будь- які складові інформаційні одиниці (від окремих показників до інформаційної системи в цілому ) можна розкладати в кінцевому підсумку на реквізити й титм самим підрахувати кількість мінімальних одиниць інформації, що лежить в основі її структурних побудов.

 

1. Основні поняття і термінивкомп‘ютерних мережах і телекомунікаціях.

2. Локальні мережі: апаратні засоби, конфігурація ЛМ і організація обміну інформацією.

3. Глобальні мережі: загальні принципи організації, структура глобальної комп‘ютерної мережі.

4. Поняття протокола.

5. Мережеві рівні.

6. Передавання повідомлень у мережі: формування блоку, фрагменту, пакету та кадру.

7. Модель "клієнт-сервер".

8. Комп’ютерна мережа Microsoft Network.

9. З’єднування комп"ютерів у мережу.

10. Спільне використання ресурсів: папок, файлів, принтерів.

11. Під’єднування до мережевого принтера.

12. Поняття про мережевий протокол INTERNET.

13. Концепція URL. Підключення до INTERNET.

14. Глобальна інформаційна служба WWW.

15. Програми Internet Explorer та Netscape Navigator: характеристика, склад та структура.

16. Відвідування WEB –вузлів. Пошук, копіювання та друк потрібної інформації. .

17. Система електронної пошти. Ведення електронної кореспонденції (пересилка та пошук електронної пошти, накопичення адрес).

18. Програма Microsoft Outlook.

19. Доступ до інших комп"ютерів (за допомогою програми TELNET).

20. Копіювання файлів з одного комп"ютера на інший (за допомогою програми FTP).

21. Знайомство з системою телеконференцій USENET.

22. Створення гіперпосилань на документи та файли.

23. Поняття електронної таблиці (ЕТ).

24. Основні елементи ЕТ.

25. Табличний процесор Microsoft EXCEL: інтерфейс користувача (рядок основного меню, довідкова система, формат робочого аркуша та робочої книги).

26. Типи даних ЕТ .

27. Дії при розв'язанні завдань за допомогою табличного процесора:

-уведення даних в ЕТ,

-редагування,

-запис математичних формул та обчислення за ними,

-копіювання та переміщення інформації,

використання принципу " Drag & Drop" для роботи з даними,

-збереження змісту ЕТ на магнітному носії,

-виведення результатів на друкуючий пристрій.

28. Стандартні функції, що застосовуються при роботі з EXCEL:

-математичні,

-статистичні,

-функції дати,

-текстові функції,

-функції бази даних,

-фінансові функції тощо.

29. Впровадження об'єктів з використанням OLE i DDE принципів у EXCEL і у WINWORD.

30. Таблична база даних та операції в ній :

-використання форм,

-сортування інформації,

-встановлення проміжних підсумків,

-аналіз даних таблиці,

-побудова графиків та діаграм.

31. Створення запитів та пошук інформації за допомогою автофільтру та посиленого фільтру, функцій пошуку та баз даних.

32. Створення зведених таблиць.

33. Використання програм “Подбор параметра” і “Поиск решения”.

34. Статистичний аналіз даних, прогнозування.

35. Створення макросів для автоматизації роботи.

36. Створення функцій користувача.

37. Поняття бази даних.

38. Призначення та класифікація систем управліннябазами даних (СУБД).

39. Проектування бази даних.

40. Визначення файла даних: запис, структура запису, поле запису та його реквізити (ім'я, тип, розмірність).

41. Типи даних.

42. Поняття змінної та константи.

43. Створення та корегування таблиць.

44. Завантаження баз даних та окремих файлів, які було створено у середовищі Microsoft Excel.

45. Формування ключових полів та індексів.

46. Встановлення відношень.

47. Створення запитів та фільтрів.

48. Створення форм, звітів в автоматичному режимі та режимі конструктора.

49. Створення форм та звітів з підрахунками.

50. Створення проектів з використанням користувацького та кнопочного меню.

51. Поняття експертні системи і їх відміна від інших систем.

52. Типові проблеми, вирішуємі експертними системами.

53. Інструментальні програмині засоби для створення експертних систем.

54. Сучасні експертні системи.

55. Типи навчальних систем. Комп‘ютерне тестування.

56. Перспективи розвитку комп‘ютерних навчальних систем.

57. Специфічні особливості інформації, що виникає в галузі економіки.

58. Доцільність використання комп'ютерної техніки та програмних засобів при розв'язанні завдань менеджменту.

59. Структурні одиниці економічної інформації.

60. Форми використання комп'ютерної техніки.