Тема 16. Економічна безпека підприємства. Банкрутство і ліквідація підприємств

 

1. Джерелом негативного впливу на економічну безпеку підприємства не може бути:

а) аналітична оцінка рівня безпеки;

б) збіг форс-мажорних обставин;

в) зниження рентабельності виробництва;

г) недостатня ліквідність цінних паперів.

 

2. До основних функціональних цілей економічної безпеки не належить:

а) прийняття управлінських рішень;

б) загальностратегічне прогнозування та планування економічної безпеки за функціональними складовими;

в) аналітична оцінка рівня економічної безпеки підприємства;

г) забезпечення високої фінансової ефективності роботи, фінансової стійкості та незалежності підприємства (організації).

 

3. До фінансової складової економічної безпеки не відносять:

а) ефективне управління персоналом;

б) захист фінансового капіталу фірми;

в) найбільш ефективне використання ресурсів;

г) оптимізацію витрат грошовій коштів.

 

4. Сукупний критерій економічної безпеки суб’єктів господарювання розраховується за формулою:

а) ;

б) ;

в) ;

г) .

5. Форс-мажорні обставини, що становлять загрозу економічній безпеці підприємства – це:

а) спекулятивні операції на ринку цінних паперів

б) лобіювання конкурентами недостатньо продуманих рішень влади;

в) стихійне лихо, страйки;

г) помилкова цінова політика підприємства.

 

6. Захист інформаційного середовища підприємства охоплює:

а) технічний захист приміщень, транспорту, кореспонденції, переговорів, документації від несанкціонованого доступу;

б) захист від спроб завдати шкоди репутації фірми через поширення хибної інформації;

в) захист інформації за допомогою спеціальних технічних засобів;

г) правильні відповіді “а” і “в”.

 

7. Дії, що негативно впливають на рівень силової складової економічної безпеки, обумовлені:

а) зміною положень чинного законодавства з питань власності, господарського і трудового права;

б) зіткненням інтересів працівників підприємства та конкурентів;

в) нездатністю підприємств-конкурентів досягти переваг легітимними методами ринкового характеру;

г) правильні відповіді “б” і “в”.

 

8. Індикатором технологічної безпеки є:

а) забезпечення виробництва основними видами ресурсів;

б) коефіцієнт забезпечення запасів і витрат власними джерелами;

в) ступінь спрацювання основних виробничих засобів;

г) індекс зміни обсягів виробництва.

 

9. Індикатором соціальної безпеки є:

а) середня заробітна плата;

б) динаміка прибутку;

в) якість ресурсів;

г) частка державних інвестицій.

 

10. До законодавчо-правових причин виникнення зовнішніх негативних впливів відносяться:

а) військові конфлікти;

б) зіткнення інтересів окремих суспільних груп населення з економічних мотивів;

в) фінансові кризи;

г) зміни порядку оподаткування прибутку підприємства.

 

11. Екологічна складова економічної безпеки полягає у:

а) прогнозованій тенденції розвитку технологічних процесів на підприємстві;

б) дотриманні норм мінімально допустимого вмісту шкідливих речовин;

в) належній оцінці інформації, що має відношення до охорони зовнішнього середовища;

г) проведенні заходів з метою захисту суб’єктів господарювання від стихійних загроз.

 

12. До об’єктів безпеки на підприємстві не належать:

а) охорона об’єктів та вантажів;

б) організація взаємодії з правоохоронними органами;

в) захист інтелектуальної власності;

г) персонал, ресурси, комерційні операції.

 

13. Розрізняють наступні види економічної кризи підприємства:

а) легка, важка, катастрофічна;

б) легка, сильна, короткочасна;

в) легка, затяжна, довготривала;

г) циклічна, періодична, постійна.

 

14. Важливим заходом підвищення технологічної безпеки не слід вважати:

а) забезпечення виробництва якісною сировиною;

б) застосування ресурсозберігаючих технологій;

в) збільшення витрат на науково-дослідні роботи;

г) збільшення витрат на харчування персоналу.

 

15. Фінансова складова економічної безпеки найбільше впливає на:

а) отримання кредитів;

б) отримання доходів;

в) можливість настання банкрутства;

г) правильні відповіді “а” і “в”.

 

16. Якщо прибутковість підприємства нижча від вартості його капіталу, то....

а) це підприємство підлягає ліквідації;

б) це підприємство є банкрутом;

в) це є однією із перших ознак руху до банкрутства;

г) це підприємство є прибутковим.

 

17. Банкрут – це юридична особа...

а) що неспроможна своєчасно задовольнити вимоги кредиторів;

б) що неспроможна своєчасно сплатити податки і зобов’язання перед державою;

в) проти якої порушено справу про банкрутство;

г) боржник, що після рішення арбітражного суду перебуває у процесі ліквідації

 

18. Модель Альтмана включає наступну кількість коефіцієнтів:

а) три;

б) чотири;

в) п’ять;

г) два.

 

19. Господарський суд по відношенню до боржника може застосовувати наступні заходи:

а) укласти “мирову угоду” між боржником і кредиторами;

б) здійснити відповідні ліквідаційні процедури;

в) втілити в життя план санації підприємства;

г) всі відповіді правильні.

 

20. Якщо загальна вартість майна менша за загальну суму зобов’язань боржника, то структура балансу є:

а) задовільною;

б) незадовільною;

в) ліквідною;

г) високоліквідною.

 

21. Ліквідація підприємства є вигіднішою за його господарювання, якщо ринкова вартість підприємства:

а) нижча за ліквідаційну вартість активів;

б) нижча за суму зобов’язань кредиторам;

в) дорівнює сумі сукупних активів підприємства;

г) нижча за балансову вартість активів підприємства.

 

22. Зовнішнім чинником, що може обумовити банкрутство підприємства, є:

а) організаційна структура даного підприємства;

б) збільшення кредиторської заборгованості;

в) утримання зайвих робочих місць;

г) недосконалість законодавчої бази.

 

23. Внутрішнім чинником банкрутства підприємства слід вважати:

а) політичну нестабільність суспільства;

б) недосконалість механізму цінової політики;

в) високий рівень інфляції;

г) низький попит на продукцію підприємства.

 

24. Справа про банкрутство підприємства може бути порушена судом у таких випадках:

а) надійшла письмова заява одного з кредиторів боржника;

б) надійшла письмова заява від потенційного санатора;

в) не повернено банківський кредит в обумовлений термін;

г) кредиторська заборгованість підприємства перевищує його дебіторську заборгованість.

 

25. Справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредиторів до боржника становлять:

а) не менше 100 мінімальних розмірів заробітної плати;

б) не менше 200 мінімальних розмірів заробітної плати;

в) не менше 300 мінімальних розмірів заробітної плати;

г) не менше 500 мінімальних розмірів заробітної плати.

 

26. Справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника перевищують певну грошову суму і не були задоволені боржником протягом:

а) одного року;

б) двох років;

в) двох кварталів;

г) трьох місяців після встановлення строку для їх погашення.

 

27. З моменту визнання боржника банкрутом:

а) закінчується термін позовної давності;

б) припиняється підприємницька діяльність суб’єкта господарювання;

в) право розпоряджатися майном боржника переходить до ліквідаційної комісії;

г) правильні відповіді “б” і “в”.

 

28. Мирова угода в процесі провадження справи про банкрутство являє собою:

а) угоду між боржником і санатором про переведення боргу;

б) угоду між санатором та господарським судом щодо фінансового оздоровлення боржника;

в) угоду між боржником і господарським судом про відстрочення початку провадження справи про банкрутство;

г) угоду щодо пролонгації строків сплати платежів або зменшення суми боргів.

 

29. Ліквідаційний баланс підприємства затверджується:

а) комітетом кредиторів;

б) зборами кредиторів;

в) господарським судом;

г) ліквідаційною комісією.

 

30. Після винесення рішення арбітражного суду про ліквідацію підприємства-банкрута в першу чергу задовольняються борги:

а) перед державою;

б) забезпечені заставою;

в) перед працівниками підприємства;

г) перед арбітражним судом.