Яка школа виникла у 70-х роках XIX ст. на базі теорій історичної школи?

1) австрійська школа граничної корисності;

2) американська школа неокласики;

3) нова історична школа;

4) математична школа в політичній економії.

124.

Головною працею А. Маршалла є:

1) «Правові основи капіталізму»; 3) «Вартість і капітал»;

2) «Принципи економіксу»; 4) «Основні принципи економічної політики»

125.

Який з перечислених методів був основним в економічних дослідженнях представників історичної школи?

1) статистичний метод;

2) метод наукової абстракції;

3) математичний метод;

4) історичний метод.

126.

Праця А. Маршалла «Принципи економіксу» вийшла друком у світ:

1) 1850р.; 3) 1920р.;

2) 1890р.; 4) 1790р.

127.

А. Маршалла можна вважати засновником:

1) неокласичного аналізу; 3) інституціонального;

2) емпіричного аналізу; 4) історично-описового аналізу.

128.

Засновником історичної школи вважається:

1) Ф.Ліст;

2) К.Маркс;

3) А.Вегнер;

4) Й.Шумпетер.

129.

Кредитне господарство представник історичної школи в Німеччині Б. Гільдебрандт ототожнює з:

1) плановою економікою;

2) ринковою економікою;

3) олігополією;

4) перехідною економікою.

130.

Лідером якої економічної школи був А. Маршалл?

1) кембріджської; 3) чиказької;

2) лондонської; 4) австрійської.

131.

В економічній науці «Хрестом Маршалла» прийнято називати:

1) точку перетину попиту і пропозиції;

2) залежність між обсягом, заробітною платою і кількістю працівників;

3) перетин кривих попиту і пропозиції;

4) перетин кривої граничної корисності і кривої загальних витрат.

132.

Яку теорію вперше створив А. Маршалл?

1) теорію розрахунку міжнародного руху капіталу;

2) теорію цінової еластичності попиту;

3) теорію спадної граничної корисності;

4) теорію альтернативних витрат.

133.

Яка теорія посідає центральне місце у концепціях австрійської школи?

1) теорія граничної корисності;

2) теорія трудової вартості;

3) теорія чинників виробництва;

4) теорія грошей.

134.

Хто з економістів запровадив поняття короткостроковий та довгостроковий періоди:

1) А. Маршалл; 3) А. Сміт;

2) К. Менгер; 4) В. Мітчелл.

135.

Хто був засновником австрійської школи маржиналізму?

1) Л. Вальрас; 3) О. Бем-Баверк;

2) К. Менгер; 4) Ф. Візер.

136.

Хто запровадив поняття «споживчий надлишок»?

1) А. Маршалл; 3) К. Менгер;

2) А. Пігу; 4) Р. Дж. Хоутрі.

137.

Показник, який вказує на ступінь зміни попиту при зміні ціни на 1%, А. Маршалл назвав:

1) акселератором; 3) мультиплікатором;

2) ціновим показником; 4) коефіцієнтом еластичності попиту за ціною.

138.

Хто з перелічених економістів не був маржиналістом?

1) К. Менгер; 3) Р. Коуз;

2) О. Бем-Баверк; 4) Ф. Візер.

139.

На думку А. Маршалла у довгостроковому періоді часу постійні витрати стають:

1) середніми витратами; 3) загальними;

2) граничними витратами; 4) змінними.

140.

Засновником американської школи маржиналізму є:

1) А. Маршалл; 3) К. Менгер;

2) А. Пігу; 4) Дж.Б,Кларк.

141.

Яка економічна школа не поділяла принципів маржиналізму?

1) австрійська; 3) лозаннська;

2) кембриджська; 4) історична.

142.

Яким терміном А. Маршалл запропонував замінити термін «політична економія»?

1) «аналітична економія»; 3) «економіка»;

2) «економікс»; 4) «математична економія».

143.

Який австрійський вчений запровадив поняття «альтернативні витрати»?

1) К. Менгер; 3) Ф. Візер;

2) Є. Бем-Баверк; 4) Л. Мізес.

144.

Найважливішим елементом ринкової економіки за А. Маршаллом є:

1) праця; 3) капітал;

2) ціна; 4) організаторські здібності.

145.

Загальноекономічну рівновагу досліджував:

1) В.Парето;

2) Г.Госсен;

3) Є.Бем-Баверк;

4) Д.Рікардо.

146.

Хто є автором ідеї про «великий неокласичний синтез»?

1) Дж. М. Кейнс; 3) М. Фрідмен;

2) П. Семюелсон; 4) Дж. К. Гелбрейт.

147.

У якій країні зародилася історична школа?

1) США; 3) Франції;

2) Англії; 4) Німеччині.

148.

Яку одиницю кількісного вимірювання корисності запровадили австрійці:

1) зуфріден; 3) генуфт;

2) ютиль; 4) консюме.

149.

За А. Маршаллом величина попиту на певний товар залежить від:

1) споживчої корисності;

2) граничної корисності;

3) ринкової ціни;

4) граничного доходу.

150.

Історична школа сформувалась у такий період:

1) 30-ті рр. XIX ст.;

2) 40-ві рр. XIX ст.;

3) 50-ті рр. XIX ст.;

4) 60-ті рр. XIX ст.

151.