Поняття і види довгострокових активів
Зміст ст.
ТЕМА 1: ОБЛІК ДОВГОСТРОКОВИХ АКТИВІВ У ЗАРУБІЖНИХ
КРАЇНАХ……………………………………………………………....…….. 3
ТЕМА 2: ОБЛІК ЗАПАСІВ ТОВАРНО-МАТЕРІАЛЬНИХ ЦІННОСТЕЙ У
ЗАРУБІЖНИХ КРАЇНАХ………………………………………..…….. 18
ТЕМА 3: ОБЛІК ГРОШОВИХ КОШТІВ І ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ
У ЗАРУБІЖНИХ КРАЇНАХ………………………………………..…….. 30
ТЕМА 4: ОБЛІК ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ У ЗАРУБІЖНИХ КРАЇНАХ ……... 41
ТЕМА 5: ПОНЯТТЯ ТА ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ АУДИТУ В УКРАЇНІ
ТА ЗАКОРДОНОМ………………………………………..…………….. 51
ТЕМА 1: ОБЛІК ДОВГОСТРОКОВИХ АКТИВІВ У ЗАРУБІЖНИХ КРАЇНАХ
Поняття і види довгострокових активів
У закордонній обліковій термінології поняття «довгострокові активи» (long-lived assets) позначається різними термінами, зокрема необоротними активами (fixed assets), операційними активами (operational assets), позаоборотними активами. У більшості країн довгострокові активи містять основні засоби та нематеріальні активи.
Питання обліку та відображення довгострокових активів у фінансовій звітності суб’єктів господарювання на міжнародному рівні розглядаються у МСБО 16 «Основні засоби», МСБО 38 «Нематеріальні активи», МСБО 36 «Зменшення корисності активів», МСФЗ 3«Об’єднання бізнесу», а в Україні у П(С)БО 7 «Основні засоби» та П(С)БО 8 «Нематеріальні активи», П(С)БО 28 «Зменшення корисності активів».
У США облік довгострокових активів регламентується значно більшою кількістю стандартів із фінансового обліку (SFAS), зокрема:
• SFAS 142 «Гудвіл та інші нематеріальні активи» («Goodwill and Other Intangible Assets»);
• SFAS 144 «Облік зменшення корисності та ліквідації довгострокових активів» («Accounting for the Impairment or Disposal of Long-lived Assets»);
• SFAS 141 «Об’єднання бізнесу» («Business Combinations»);
• SFAS 86 «Облік витрат на комп’ютерне програмне забезпечення, призначене для продажу, оренди чи іншої реалізації» («Accounting for the Costs of Computer Software to be Sold, Leased, Or Otherwise Marketed»);
• SFAS 69 «Розкриття інформації про нафто- та газодобувну діяльність» («Disclosures about Oil and Gas Producing Activities»);
• SFAS № 19 «Фінансовий облік і звітність нафто- та газодобувних компаній» («Financial Accounting and Reporting by Oil and Gas Producing Companies»);
• SFAS 45 «Облік доходу від франшизи» («Accounting for Franchise Fee Revenue»);
• SFAS 34 «Капіталізація процентних витрат» («Capitalization of Interest Costs»);
• SFAS 2 «Облік витрат на дослідження та розробки» («Accounting for Research and Development Costs»).
Згідно зМСБО 16, основні засоби це матеріальні активи, що їх:
1) підприємство утримує для використання у виробництві або постачанні товарів і наданні послуг, для надання в оренду іншим особам або для адміністративних цілей;
2) використовуватимуть, за очікуванням, протягом більше одного періоду.
Нематеріальні активи, відповідно до МСБО 38, це немонетарні активи, які не мають фізичної субстанції та можуть бути ідентифіковані.
Слід зауважити, що міжнародними стандартами не деталізуються види активів, які належать до основних засобів і нематеріальних активів.
У США довгострокові активи у фінансовій звітності підприємств класифікуються на дві категорії:
1) основні засоби (property, plant and equipment): земля, будинки, машини, обладнання, легкові та вантажні автомобілі. До категорії основних засобів відносять також природні ресурси, такі, як: нафта, газ, лісові й мінеральні ресурси;
2) нематеріальні активи (intangible assets): патенти, авторські права, торгові марки (назви), франшиза, організаційні витрати, гудвіл.
В Україні, згідно з П(С)БО 7 «Основні засоби», класифікація основних засобів здійснюється за такими групами:
1. Основні засоби: земельні ділянки, капітальні витрати на поліпшення земель; будинки, споруди та передавальні пристрої, машини та обладнання, транспортні засоби; інструменти, прилади, інвентар (меблі); робочу і продуктивну худобу; багаторічні насадження; інші основні засоби.
2. Інші необоротні матеріальні активи: бібліотечні фонди, малоцінні необоротні матеріальні активи; тимчасові (нетитульні) споруди; природні ресурси, інвентарна тара; предмети прокату; інші необоротні матеріальні активи.
3. Незавершені капітальні інвестиції.
Відповідно до ГІ(С)БО 8, нематеріальні активи поділяються на такі групи:
• права користування природними ресурсами (право користування надрами, іншими ресурсами природного середовища, геологічною та іншою інформацією про природне середовище тощо);
• права користування майном (право користування земельною ділянкою, право користування будівлею, право на оренду приміщень тощо);
• права на комерційні позначення (права на торговельні марки (знаки для товарів і послуг), комерційні (фірмові) найменування тощо);
• права на об’єкти промислової власності (право на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, сорти рослин, породи тварин, компонування (топографії) інтегральних мікросхем, комерційні таємниці, зокрема ноу-хау, захист від недобросовісної конкуренції тощо);
• авторське право та суміжні з ним права (право на літературні, художні, музичні твори, комп’ютерні програми, програми для електронно-обчислювальнихмашин, компіляції даних (бази даних), виконання, фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення тощо);
• незавершені капітальні інвестиції в нематеріальні активи;
• інші нематеріальні активи (право на провадження діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо).