Використання наших громадян за кордоном на низько 9 страница

· особи, які згодні на довготермінове проживання на територіях демографічного занепаду;

· особи, які походять з країн, громадяни яких в попередні календарні роки були не представлені або мало представлені серед вище перерахованих категорій іммігрантів.

Посилення територіальної міграції населення України зумовлюється такими причинами:

1) структурною перебудовою економіки;

2) нерівномірністю в розміщенні продуктивних сил, суттєвими відмінностями в соціально-економічних умовах життя в селі і в місті, в різних регіонах країни;

3) різким погіршенням екологічної ситуації в окремих регіонах;

4) інтенсифікацією міграційних процесів на національному ґрунті;

5) розширенням зовнішньоекономічних зв'язків України, а також лібералізацією режиму виїзду громадян за кордон.

Україна на світовому ринку праці

Головні чинники масової еміграції:

· велика різниця в умовах життя і рівні заробітної плати в Україні й країнах Заходу;

· відсутність перспектив професійною зростання для багатьох здібних людей;

· економічна нестабільність у країні й невизначеність шляхів виходу з неї;

· відсутність безпеки громадян.

Переваги України від міграції робочої сили:

1) знизити рівень безробіття і пом'якшити таким чином соціальну напруженість у суспільстві;

2) значну частину заробітної плати емігранти переказуватимуть на батьківщину, що поповнить валютний фонд країни;

3) розроблені МОП рішення дають Україні право ставити питання про отримання компенсації за підготовку робочої сили від країн — можливих користувачів її трудових ресурсів.

Україна на світовому ринку праці

Можливі канали припливу іммігрантів:

1) повернення на батьківщину частини тих українців, котрі живуть і працюють у Росії, інших країнах, що утворилися на теренах колишнього Союзу;

2) рееміграція патріотично налаштованих представників далекого зарубіжжя, які проживають у Північній та Південній Америці, Австралії та інших країнах світу;

3) запрошення за потреби на роботу спеціалістів і робочих кадрів з різних країн Європи, Азії, Америки за ліцензіями;

4) в'їзд біженців, які рятують своє життя, а також повернення раніше депортованих народів (кримських татар, німців).

Тема 9. Світова валютна система

9.1. Сутність та структура сучасної валютної системи, основні її елементи

9.2. Поняття валюти, її види та типи. Конвертація валюти

Валютний курс

9.4. Еволюція світової валютної системи

9.5. Сутність та етапи розвитку Європейської монетарної системи

9.6. Валютний ринок і його структура.

9.7. Основні валютні операції та їх характеристика

9.1. Сутність та структура сучасної валютної системи, основні її елементи

Міжнародна (регіональна) валютна система -це

договірно-правова форма організації валютних відносин між

групою країн Прикладом такої системи є створена валютна

система країн ЄС –це специфічна організаційно-економічна

форма відносин країн ЄЕС у валютній сфері, спрямована на

стимулювання інтеграційних процесів, зменшення амплітуди

коливання курсів національних валют та їх взаємну ув’язку.

Світова валютна система–це форма організації міжнародних

валютних (грошових) відносин, що історично склалася і

закріплена міждержавною домовленістю.

Структура світової валютної системи:

· світовий грошовий товар;

· валютний курс;

· валютні ринки;

· міжнародна валютна ліквідність;

· міжнародні валютно-фінансові організації.

Елементи світової валютної системи:

· Резервні валюти, міжнародні рахункові валютні одиниці

· Умови взаємного конвертування валют

· Уніфікований режим валютних паритетів

· Регламентація режимів валютних курсів

· Міждержавне регулювання валютних обмежень

· Міждержавне регулювання міжнародної валютної ліквідності

· Уніфікація правил використання міжнародних кредитних засобів обігу

· Уніфікація основних форм міжнародних розрахунків

· Режим світових валютних ринків та ринку золота

· Міжнародні організації, які здійснюють міждержавне валютне регулювання

9.2. Поняття валюти, її види та типи. Конвертація валюти

Валюта -грошова одиницю будь–якої країни (долар, фунт

стерлінгів).Проте нерідко використовується для позначення

коштів, виражених в грошових одиницях тільки іноземних

держав чи міжнародних організацій – готівки, вкладів на

банківських рахунках, платіжних документів (векселів, чеків

тощо), тобто як грошей інших країн.

Конвертованість валюти

Конвертованість валюти – це здібність резидентів та

нерезидентів вільно без обмежень обмінювати національну

валюту на іноземну і використовувати іноземну валюту в угодах

з реальними і фінансовими активами.

Конвертованість за поточними операціями – відсутність

обмежень на платежі і трансферти по поточним міжнародним

операціям, пов’язаними з торгівлею товарами, послугами,

міждержавними переказами доходів та трансфертів (вимога

МВФ до країн-членів).

Конвертованість за капітальними операціями – відсутність

обмежень на платежі та трансферти по міжнародним операціям,

пов’язаними з рухом капіталу – прямі та портфельні інвестиції,

кредити та капітальні гранти.

Повна конвертованість– відсутність будь-якого контролю та

яких-небудь обмежень за поточними та капітальними

операціями.

Внутрішня конвертованість – право резидентів купувати,

мати і робити операції в країни з активами у формі валюти та

банківських депозитів, деномінованих в іноземній валюті (в

країнах з перехідною економікою) (обмежена на Україні)

Зовнішня конвертованість – право резидентів робити операції

з іноземною валютою з нерезидентами (існує на Україні).

Часткова конвертованість – застосовуються обмеження для

резидентів з окремих видів валютних операцій. Обмінюється не

на всі валюти та не з усього комплексу операцій (внутрішня – в

Україні).

Неконвертована валюта– функціонує виключно в межах

країни та не обмінюється інші валюти

Вільна конвертованість– необмежено обмінюється на інші іноземні валюти (охоплює як поточні операції, так і операції, пов’язані з зовнішніми запозиченнями та іноземними інвестиціями): валюти індустріально розвинених країн, країн базування світових офшорних та фінансових центрів, країн-експортерів нафти.

Умови конвертованості (ст.8 Статуту МВФ):

· Вільне застосування при розрахунках за поточними операціями платіжного балансу

· Відсутність обмежень щодо використання резидентами та нерезидентами

· Вільне функціонування в якості інструменту руху капіталів між країнами

Валютний курс

Валютний курс – це:

1) мінова вартість національних грошей однієї країни, виражена в грошових одиницях інших країн.

2) коефіцієнт перерахунку однієї валюти в іншу, що визначається співвідношенням попиту та пропозиції на валютному ринку.

Функції валютного курсу

а) інтернаціоналізація грошових відносин;

б) забезпечення взаємного обміну валютами при торгівлі

товарами, послугами, при русі капіталів і кредитів;

в) використовується для порівняння цін світових та

національних ринків, а також вартісних показників різних країн,

виражених в національних чи іноземних валютах;

г) використовується для періодичної переоцінки рахунків в

іноземній валюті компаній та банків;

д) перерозподіл національного продукту між країнами.

Фактори, що впливають на валютний курс:

· темп інфляції

· різниця процентних ставок в різних країнах

· діяльність валютних ринків та спекулятивні валютні операції

· ступінь використання визначеної валюти на євроринку та міжнародних розрахунках

· прискорення чи затримка міжнародних платежів

· ступінь довіри до валюти на національному та світових ринках;

8) валютна політика

9) продуктивність праці

10) довгострокові темпи зростання національної валюти

11) місце і роль країни у світовій торгівлі

12) вивіз капіталу