Різновиди педагогічних технологій, застосовуваних в

Дошкільній педагогіці

№ п/п Назва технології Автор
1. Технологія саморозвитку М. Монтессорі
2. Вальфдорська педагогіка Р. Штайнер
3. Технологія раннього й інтенсивного навчання грамоті М. Зайцев
4. Технологія фізичного виховання дітей дошкільного віку «Театр фізичного розвитку та оздоровлення дітей» М. Єфіменко
5. Технологія інтегрованого навчання і виховання Б. Нікітін
6. «Теорія розв’язання винахідницьких завдань» (ТРВЗ) Г. Альтшуллер
7. «Пісочна терапія» Л. Зінкевич та О. Євстигнеєва
8. «Психолого-педагогічне проектування» С. Ладивір, Т. Піроженко
9. Навчання дітей розповіданню за схемами» О. Білан, К. Крутій
10. «Казкові лабіринти гри» В. Воскобович
11. «Художнє слово і дитяче мовлення» Н. Гавриш
12. «Вчиться фантазувати» Н. Єгорова
13. «Технологія формування діамонологічної компетенції у дошкільників» І. Чапленко
14. «Дитяче дослідження як метод навчання старших дошкільників» А. Савенков
15. Технології розвитку логічного мислення Х.Кюизенер, Дьенеш

Інновація є результатом інноваційного процесу, який визначається як процес використання нововведення, що пов'язаний з його одержанням, відтворенням іреалізацією. Хоча частина дослідників не відносить до «інноваційних» процеси освоєння, використання та поширення освітніх інновацій, обмежуючись ви­значенням лише діяльності зі створення нового, з практичної точки зору, понят­тя «освітня інновація» необхідно розглядати як системне. При цьому, на нашу думку, «інноваційними процесами у сфері освіти» будуть процеси пошуку інноваційних ідей; створення (розробки) інноваційних продуктів у педагогічній науці та в системі освіти; їх сприйняття соціально-педагогічним співтова­риством та системою освіти в цілому (завдяки теоретичній, методичній, психоло­гічній підготовці учасників); освоєння - засвоєння і застосування (впровадження в практику завдяки розроб­лен­ню відповідних рекомендацій); поточне використання; оцінювання продук­тивності й ефективності та подальше поширення (розповсюдження).

Наприклад технологія "художнє слово і дитяче мовлення" (автор Н.В.Гавриш). /Вид занять "Слухаємо казку" (або "Кольорова казка") Найважливішими джерелами розвитку дитячого мовлення є художня література та усна народна творчість. У класичному зразкі фольклору - казкі- закладено величезний естетичний потенціал, розвивальний також (зхнання мови, про світ, мораль). Під словесною творчістю розуміють діяльність дітей,що виникає під впливом творів мистецтва та вражень від навколишнього життя, і виражається в створенні усних творів-- оповідань,казок,віршів тощо. Розвиток образного мовлення дітей -в процесі сприймання ними художнього слова та самостійного складання зв"язних висловлювань.(Мовлення дошкільнят стає образним,щирим та живим,якщо у них виховується інтерес до мовного багатства,розвивається вміння вживати в своєму мовленні різноманітні виразні засоби). Вид занять "Слухаємо казку" (або "Кольорова казка") можна проводити з усією групою або підгрупою дітей,які мають бажання послухати казку.Заняття складається з двох частин:організація умов для сприймання дітьми казкового твору; бесіда і розповідь за казкою.Чим менші діти,тим більш діяльним,наочним мусить бути сприйняття казки.Поступово ми учим дітей сприймати казку на слух;але і в старших групах заняття має бути яскравим і захоплюючим.Так, в молодшій групі,розповідь казки випереджається ігровою ситуацією,демонстрацією іграшок,речей,пов"язаних з казкою,або простим заохоченням:"Зараз я розповім вам дуже цікаву історію" У старшій групі перед розповіддю вихователь спрямовує зусилля на систематизацію літературних знань дітей.Це може бути вступна бесіда.Важливе значення на занятті відводиться роботі над мовленням. Збагачення словника відбувається через ізолювання,виключення з тексту,пояснення малознайомих складних слів.За допомогою прийому синонімічної заміни, лексичних вправ у процесі роботи над текстом. Розвиток зв"язності висловлювань відбувається завдяки використанню спеціальних запитань,які вихователь починає спонуканням "Розкажи,чому. . .","Поясни,як сталося. . . " Щоб відповісти на запитання,дитина повинна відтворити цілий епізод казки,інколи за допомогою навідних запитань вихователя.У ході обговорення казки зі старшими дошкільниками,вихователь ставить запитання аналітичного характеру:"Поясніть, як ви зрозуміли,що лисиця хитра?" Під час слухання казки, вихователь поступово формує початкові літературознавчі уявлення дітей:про жанрові особливості казки (чарівники, незвичайні речі).Вихователь пов"язує ці знання із самостійною творчою діяльністю "Ось і ви,коли складатиме свою казку,теж придумайте казковий зачин,кінцівку,свої чарівні пригоди,щоб казка вийшла цікавою". Глибше зрозуміти і краще запам"ятати казку допомагає використання методу моделювання (наприклад,кольорова казка).Моделювання казки часто переростає в цікаву гру.

Інноваційні форми навчання(по Поніманській)Форма організації навчання в ДНЗ такі форми орг. навч.: дидактична гра, екскурсія, заняття. Інноваційні форми роботи з дітьми:- інноваційні види занять (тематичні, комплексні, комбіновані, інтегровані);- нетрадиційні заняття (міні-заняття, заняття-мандрівка, уроки ввічливості, уроки милосердя і доброти, урок милування в природі, урок пам'яті, заняття-казка, заняття-пошук, заняття-вікторина, заняття з логіки, заняття з українознавства, заняття з малювання з використанням нетрадиційних технік, заняття-відкриття, заняття-сюрприз, фізкультурно-оздоровчі заняття, брейн-ринг, КВК, заняття-тренінг, Клуб «Що? Де? Коли?» тощо)- нетрадиційні свята і розваги, театралізована діяльність, дослідницько-пошукова діяльність, гурткова робота, цільові прогулянки та екскурсії, моделювання проблемних ситуацій;- фізкультурно-оздоровчі заходи (оздоровчі прогулянки, піші переходи, фізкультура на свіжому повітрі, малі олімпійські ігри, фізкультурно-оздоровчі заняття, заняття «Школа м'яча», заняття з валеології та безпеки життєдіяльності, гімнастика пробудження після сну тощо).