Економічна сутність необоротних активів

Для функціонування будь-якої установи або підприємства необхідні необоротні активи.

Необоротні активи – це матеріальні та нематеріальні ресурси, які належать установі та забезпечують її функціонування і строк корисної експлуатації яких, як очікується, становить більше від одного року.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби, інші необоротні матеріальні активи та незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи визначені Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку в державному секторі 121 "Основні засоби", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 12.10.2010 № 1202, яке набрало чинності з 01 січня 2015 року [3].

Питання обліку та відображення необоротних активів у фінансовій звітності суб’єктів господарювання на міжнародному рівні розглядаються у МСБОДС 17 «Основні засоби», МСБОДС 21 «Зменшення корисності активів, які не генерують грошові кошти», МСБОДС 26 «Зменшення корисності активів, які генерують грошові кошти».

У закордонній обліковій термінології поняття «довгострокові активи» (long-lived assets) позначається різними термінами, зокрема основними засобами (fixed assets), операційними активами (operational assets), позаоборотними активами (Under IPSAS 1, non-current assets). У більшості країн необоротні активи містять основні засоби та нематеріальні активи.

Багато науковців, серед яких М.О. Барсукова, В.Є. Ванкевич, Н.М. Поташкова, робили спроби вдосконалити визначення засобів довгострокового користування (табл. 1.1).

У таблиці 1.1 розглянуто трактування економічної сутності необоротних активів у вітчизняних нормативно-правових джерелах та авторські визначення терміну “необоротні активи”.

 

 

Таблиця 1.1

Економічна сутність необоротних активів у вітчизняній нормативно-правовій документації та авторські визначення терміну

 

Джерело / Автор	Визначення терміну
1	2
НП(С)БО № 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» [2]	Необоротні активи – всі активи, що не є оборотними. Оборотні активи – гроші та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців з дати балансу.
Правління Національного банку України [5]	Необоротні активи - основні засоби (необоротні матеріальні активи) та нематеріальні активи.
Федерація Професійних спілок України [7]	Необоротні активи - це матеріальні та нематеріальні ресурси, які є на балансі ФПУ та надані у розпорядження структурним підрозділам для їх експлуатації і строк корисної експлуатації яких, як очікується, становить більше одного року.
Міністерство економіки України [8]	Необоротні активи - всі активи, що не є оборотними.
Фонд державного майна України [9]	Необоротні активи - матеріальні та нематеріальні ресурси, які закріплюються за підприємством на праві господарського відання чи праві оперативного управління і забезпечують провадження його основної діяльності та строк корисної експлуатації яких становить більше одного року або операційного циклу, якщо він більший ніж рік.
Барсукова М.О. [45]	Необоротні активи – це майнові цінності, які придбаються для тривалого користування у виробничій діяльності організації, які характеризуються продуктивністю, здатністю приносити дохід і можливістю контролю.
Ванкевич В.Є. [49]	Необоротні активи – це довгострокові матеріальні і нематеріальні активи, більша частина яких приймає участь в процесі виробництва продукції, робіт і послуг більше одного року і кругообігу засобів організації, забезпечує приплив грошових засобів.
Поташкова Н.М. [53]	Необоротним активом вважається актив, який виникає в результаті минулих подій, контролюється організацією, приносить організації економічну вигоду, має надійну оцінку, і тривалий строк корисного використання якого визначається його вкладом в дохід організації.

 

Підсумовуючи трактування економічної сутності необоротних активів, варто відмітити, що не існує їх єдиного визначення. На мою думку, найповнішою є інтерпретація необоротних активів, яку наводить Фонд державного майна України, де окрім класифікації та строку експлуатації активів враховується право на володіння та користування необоротними активами.

Також досить повним є визначення М.О. Барсукової та є найзрозумілішим, якщо не заглиблюватись у визначення оборотних активів.

Визначення, яке зазначене в НП(С)БО № 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», визначення Міністерства економіки України повністю відповідає визначенню, яке зазначене у МСБО 1 «Подання фінансової звітності». Для звітності і аналізу критичним є визначення оборотних активів (через необхідність розрахунку ліквідності). Тому необоротні активи визначені за остаточним принципом: всі ті, які не є оборотними.

Кожен з авторів виділяє певні характерні риси необоротних активів. Всі з них обов’язковим вважають для необоротних активів економічну вигоду (дохід, приплив грошових коштів) від їх використання, а також тривалий строк корисного використання.

Варто зазначити, що з 01.01.2017 р. у звітності термін «необоротні активи» змінився на «нефінансові активи», хоч змістовність показника залишилася незмінною.