В) галузева та територоіальна структура господарства країни
Галузева структура економіки США характеризується значним переважанням невиробничої сфери.
Галузева структура промислового виробництва відзначається :
а)універсальністю — 20 провідних галузей промисловості дають 4/5 загальнопромислової продукції;
б)прискореним розвитком трьох провідних галузей промисловості, які забезпечують розвиток науково-технічного прогресу і в яких найбільш ефективно впроваджуються досягнення НТП — електроенергетики, машинобудування, хімічної промисловості.Ці галузі дають 50% випуску промислової продукції і 50% вартості всієї промислової продукції;
в)провідною роллю машинобудування, яке дає 40% промислової продукції і де працює 40% всіх зайнятих в промисловості. Провідними галузями машинобудування США є: авіаракетокосмічне, електронно-обчислювальне, електротехнічне, транспортне.
Особливе місце в економіці США займають галузі інформаційнго сектора: виробництво засобів інформатики, електронно-обчислювальної техніки, зв язку, телекомунікації і т.д
Основною оорганізаційною формою промислового виробництва в США єфірми, загальна чисельність ії складає біля 18 млн. .Домінуючу роль серд фірм займають крупні фірми —корпорації, їх чисельність 18% від всіх фірм США, але вони дають біля 90% загального обсягу промислової продукції.Корпорації переважають в обробній промисловості, дорібні і середні фірми — в торгівлі, сфері послуг.
Ринкова економіка США поєднує державну, велику корпоративну та дрібну приватну власність. До державної власності належать інфраструктурні об’єкти (транспортні, комунікаційні, енергетичні, екологічні, освітні, наукові) та військові об’єкти, їй припадає 300 млн. гектарів земель (майже 1/3 площі країни). Вирішальну роль у матеріальному виробництві та сфері послуг відіграють великі корпорації.
Дрібна приватна власність найбільш поширена в сфері торгівлі, громадського харчування та обслуговування. Важливим складником господарства став сектор наукових досліджень. Характерною рисою США є наявність потужного військово-промислового комплексу. Військові замовлення уряду істотно впливають на розвиток цілих галузей і територій.
За підсумками річного звіту Світового економічного форуму (WEF) про перспективи розвитку 125 країн світу, найбільш конкурентоспроможною у 2005 р. була визнана економіка США, проте вже в 2006 р. вона поступилася першістю Швейцарії та відійшла на шосте місце. Головними критеріями оцінок конкурентоспроможності WEF є макроекономічні показники, рівень державного регулювання та впровадження високих технологій. Втрата Сполученими Штатами лідерських позицій пов’язана із значними витратами на національну безпеку й оборону, планами уряду на подальше зниження податків, а також із реформуванням галузі охорони здоров’я, пенсійної системи. Незважаючи на це, економіка США залишається однією з найвисокорозвинутіших у світі (табл. 1). Станом на 2006 р. у структурі ВВП США 80% припадає на сферу послуг, 14% – на промисловість, 5% – на будівництво, 1% – на сільське господарство. Отже сучасна галузева структура господарства США відображає в повній мірі її постіндустріальний характер (табл. 2).
Таблиця 1. Основні показники економічного розвитку США
| № | Показники | |||||
| Динаміка ВВП (%) | 2,77 | 2,8 | 2,7 | 2,85 | 3,9 | |
| ВВП на душу населення ($) | ||||||
| Частка промисловості у ВВП (%) | ||||||
| Частка с/г у ВВП (%) | ||||||
| Частка послуг у ВВП (%) | ||||||
| Золотовалютні резерви (млрд. $) | … | … | 57,8 | 60,27 | 70,71 | |
| Військові витрати як частка ВВП | 6,7 | 6,5 | 6,4 | 4,8 | 3,3 | |
| Частка витрат на освіту у ВВП (%) | 3,1 | 3,2 | 6,9 | 4,7 | ||
| Частка витрат на охорону здоров’я у ВВП (%) | 5,2 | 5,6 | 7,4 | 24,6 | ||
| Частка витрат на науку у ВВП (%) | 6,1 | 6,4 | 6,5 | 7,1 | 7,2 | |
| Експорт (млн. $) | ||||||
| Імпорт (млн. $) | ||||||
| Інвестиції в країну (млрд.$) | … | … | 11,96 | 47,92 | 321,27 | |
| Інвестиції країни (млрд.$) | … | … | 6,71 | 29,95 | 159,21 | |
| Капітал банків (млрд. $) | … | … | 693,74 | 755,41 | 1264,29 |
Таблиця 2. Галузева структура господарства США (2004 р.)
| Галузі | Частка у ВВП, % | Частка зайнятості, % |
| Сільське та лісове господарство, рибальство | 1,0 | 1,6 |
| Добувна промисловість | 1,3 | 0,4 |
| Обробна промисловість | 12,7 | 11,8 |
| Будівництво | 4,6 | 7,7 |
| Послуги, у т. ч. | 80,4 | 78,5 |
| Інформаційні | 4,7 | 2,5 |
| Професійні та науково-технічні | 6,7 | 6,0 |
| Транспортно-складські | 2,9 | 4,2 |
| Комунальні (включаючи енергетику) | 2,1 | 0,8 |
| Торгово-фінансові, освітні, медичні, з управління й оборони | 64,0 | 65,0 |
| Всього | 100,0 | 100,0 |
| Абсолютні показники | 11735 млрд., $ | 139,3 млн. чол. |
Сфера послуг, яка домінує в галузевій структурі господарства США, розвинута практично в усіх напрямках. Це традиційні банківська справа, страховий бізнес, торгівля, туризм, медицина й освіта. Останнім часом пріоритет отримали консалтингові, маркетингові, логістичні та управлінські послуги, а також нові інформаційні технології (табл. 3).
Таблиця 3. Показники розвитку інформатизації в США
| Показники інформатизації | |||||
| Кількість користувачів Інтернету на 1000 осіб | - | - | |||
| Кількість телеприймачів на 1000 осіб | |||||
| Кількість радіоприймачів на 1000 осіб | |||||
| Кількість комп’ютерів на 1000 осіб | - | - | |||
| Кількість телефонних підключень на 1000 осіб | … | … | |||
| Кількість мобільних телефонів на 1000 осіб | - | - | - | ||
| Кількість щоденних газет на 1000 осіб | … |
Сфера послуг забезпечує до 78,5% зайнятості населення. Одночасно зі зростанням кількості зайнятих у сфері нематеріального виробництва відбувається звільнення робочих місць у промисловості з огляду на підвищення продуктивності праці, автоматизацію та механізацію робочих місць. Найбільша частка зайнятих спостерігається в галузі освіти та охорони здоров’я (29 млн. осіб), оптовій та роздрібній торгівлі (21 млн. осіб). Важливим складником господарства США в другій половині ХХ ст. стали наукові дослідження та військово-промисловий комплекс. Витрати на науку перевищують $170 млрд., а воєнні асигнування досягають $310 млрд. (2005 р.).
Розміщення більшості галузей невиробничої сфери США збігається з розміщенням населення. Це, зокрема, стосується торгівлі та громадського харчування, освіти, медицини, автосервісу, персональних послуг. Представництва компаній з надання фінансових, ділових, професійних послуг концентруються у великих містах – метрополісах, значення і статус яких визначаються тепер не стільки матеріальним виробництвом, скільки розмірами нематеріальної сфери. Саме у великих метрополісах зосереджені штаб-квартири промислових та торгівельних корпорацій, банки, страхові, транспортні та туристичні компанії. Тут же знаходяться головні видавництва та редакції газет та журналів, рекламні агенції, радіо й телестудії, великі культурні та спортивні комплекси, готелі та так звані «місця інтересу»: фешенебельні магазини, салони, театри, концертні зали, музеї тощо. Одночасно в процесі субурбанізації намітилася тенденція переміщення деяких установ, у т. ч. штаб-квартир корпорацій, з «даунтаунів» метрополісів у їхні передмістя.
Нині серед галузей нематеріальної сфери на перше місце вийшла група наукомістких послуг, де зайнято вже понад 3 млн. осіб. Їх надають дослідні установи, лабораторії, корпорації, урядові установи й університети. Швидко розвивається мережа комп’ютерних центрів, банків даних і мережа Інтернет. Найбільшими центрами наукомістких послуг залишаються метро поліси, насамперед на Півночі США. Одночасно значну активність у цьому напрямку проявляють раніше маловідомі центри, особливо на Півдні і ЗаходіУ цілому сучасні тенденції розміщення нематеріальної діяльності, передусім наукомістких послуг, більше сприяють розвитку Півдня і Заходу, ніж Півночі.
Не повсюдним (спорадичним) розміщенням визначається діяльність, пов’язана з природною та культурною спадщиною. Природна спадщина США багата і різноманітна, в той час як культурно-історична, порівняно з країнами Європи та Азії, – молода. Ставлення до них дуже дбайливе. Служба національних парків, крім власне національних парків, охоплює національні історичні парки і місця, поля битв часів американської революції та Громадянської війни, національні меморіали й монументи, національні дороги, узбережжя, долини, річки, туристичні стежки, а також національні рекреаційні зони. Всього – майже 370 об’єктів. Знаходяться вони по всій території: природних об’єктів більше на Заході, культурно-історичних пам’яток – на Сході. Серед курортних місцевостей найпопулярнішими є Флорида і Гаваї. Флорида – центр масового відпочинку, тоді як переліт на Гавайські острови коштує дорого. Серед розважальних центрів найвідоміші Голівуд та Діснейленд у Каліфорнії, Лас-Вегас у штаті Невада та Діснейворлд на Флориді.
Отже в результаті систематичного випереджувального зростання виробництва послуг впродовж минулого сторіччя економіка США на початок ХХІ ст. сформувалася й функціонує як економіка послуг: на частку цієї сфери припадає 4/5 ВВП та загальної кількості зайнятих у господарстві.
Але базовими галузями господарства США залишаються добувна та обробна промисловість. Добувна промисловість має підставою розвитку потужну мінерально-сировинну базу, яка включає понад сто видів корисних копалин. З них найбільшу частку в обсязі продукції добувної промисловості за вартістю складають енергоносії (90%): нафта, вугілля, природний газ, уран. США посідають друге місце в світі за видобутком вугілля, а їхня частка в його світових запасах – 23%.
Географія вугільної промисловості США охоплює головний вугільний басейн – Аппалацький, який за розмірами, геологічними умовами, якістю вугілля та вигідністю розташування, а також за кількістю вже видобутого вугілля не має рівних в світі. Продовжується експлуатація Східного Внутрішнього басейну в штаті Іллінойс.
Географія енергетики США характеризується тим, що теплові електростанції розміщені біля споживачів. Атомна енергетика найбільше значення має в Північно-східному мегаполісі, Західному Приозер’ї, Аппалацькому Підмонті та на Флориді. Районами розвиненої гідроенергетики стали басейни річок Колумбія на північному Заході, Теннессі на Камберленд в Аппалачах, Сакраменто і Сан-Хоакін у Каліфорнії.
Основа матеріального виробництва США – обробна промисловість. У її складі за вартістю частка харчової галузі дорівнює 15%, легкої – 5%, деревообробної – 3%, паперової та поліграфічної – 10%, хімічної – 20%, металургії – 5%, машинобудування – 40%. США тримають світову першість за обсягами виробництва автомобілів, сільгоспмашин, комп’ютерів.
На розміщення традиційних галузей обробної промисловості насамперед впливали сировинно-транспортний чинник, дешева робоча сила та ринки збуту. Нові наукомісткі галузі орієнтуються у своєму розміщенні на наукові установи, наявність кадрів вищої кваліфікації і екологічно чисте природне середовище. Нині вони найбільше концентруються на Атлантичному узбережжі і півночі Каліфорнії.
Головною перевагою сільського господарства США є його висока продуктивність та товарність. Ефективності сільського господарства сприяє наявність розвиненого агропромислового комплексу (агробізнесу), який охоплює виробництво сільськогосподарської техніки та хімікатів, зберігання, переробку, транспортування і збут продукції. Як наслідок, зайнятість безпосередньо в сільському господарстві є мінімальною до 2,8 млн. осіб (1,4 млн. фермерів та 0,8 млн. найманих робітників) і продовжує зменшуватися. Тобто зараз на одного працюючого припадає понад 70 га орних земель і 85 га пасовищ. Для американських ферм із самого початку існування була характерна висока товарність. Нині вона практично досягає 100%, тобто всі потрібні продукти фермер купує в крамниці. Сільське господарство США є багатогалузевим. Головну роль відіграють і землеробство, і тваринництво.