Наслідки міжнародної трудової міграції.
Вплив міграційних процесіз на країни імміграції та еміграції є багатоаспектним аспектним.
Наслідки для країн імміграції
1. Країни імміграції мають суттєві вигоди від підготовки спеціалістів іншими країнами. Так, за сучасними оцінками, чиста вигода •для країни, що приймає, від залучення одного „середнього" вченого-гуманітарія становить 230 тис. дол.. США, вченого у галузі суспільних наук - 235 тис. дол.., інженера -253 тис. дол.., лікаря - 646 тис. дол..
2. Фірми країн імміграції мають економію як за рахунок нижчої оплати праці іммігрантів, так і за рахунок того, що праця іноземних робітників дає змогу знизити загальний рівень заробітної плати.
3. Робітники-емігранти сприяють омолодженню структури трудових ресурсів країн імміграції.
4. Грошові перекази емігрантів на батьківщину сприяють розширенню реалізації товарів країн імміграції за кордоном.
Разом з тим наплив робітників з-за кордону ускладнює проблему зайнятості в країні, негативно впливає на економічне становище місцевих працівників. Поряд з економічними, виникають соціальні, культурні, правові та ін. Проблеми.
Наслідки для країн еміграції
Для країн еміграції повернення дсезідчених кваліфікованих робітників після роботи за кордоном сприяє розвитку національної економіки. Для деяких з цих країн грошові перекази емігрантів є основним джерелом валютних надходжень, яке перевищує надходження валюти від експорту товарів.
Водночас еміграція завдає шкоди країнам, оскільки ' національна економіка втрачає наймобільнішу і, як правило, найкращу частину трудових ресурсів. Це веде до старіння структури трудових ресурсів.
Серйозною є проблема реадаптації робітників, які повертаються після роботи за кордоном і відвикли від місцевих умов праці та життя.
Особливо негативні наслідки для країн еміграції має відплив висококваліфікованих спеціалістів та вчених. Тому уряди цих країн намагаються проводити політику гачьмування такого процесу.
4. Економічні ефекти міграції
Міждержавні переміщення робочої сили можуть мати різні економічні наслідки та призводити до виникнення досить складних проблем у країнах експортерах та країнах - імпортерах робочої сили.
Економічних наслідки міжнародної міграції робочої сили:
1) головною та єдиною причиною міжнародної міграції є різний рівень
середньої реальної заробітної плати у різних країнах;
2) у світі є країни: експортери робочої сили та імпортери робочої сили;
3) міжнародна міграція не веде ні до яких витрат;
4) у жодній з країн закони не перешкоджають міжнародній міграції. Еміграція робочої сили із країни-експортера буде мати такі наслідки для
її економіки: середній рівень реальної заробітної плати зросте; обсяг національного продукту (сума граничного продукту, створеного робочою силою у грошовому виразі) зменшиться; загальний фонд заробітної плати (ставки заробітної плати, помножені на кількість працівників) зміниться; дохід бізнесу (підприємців), який дорівнює різниці обсягу національного продукту та загального фонду заробітної плати, зменшиться.
Імміграція робочої сили у країну-імпортер матиме такі наслідки для. її економіки: середній рівень реальної заробітної плати впаде: обсяг національного продукту збільшиться; загальний фонд заробітної плати зміниться; дохід бізнесу (підприємців) збільшиться.
З погляду усього світу можна зробити висновок: усунення законодавчих бар'єрів для міжнародного руху робочої сили збільшує економічну ефективність у всьому світі. Увесь світ, виграє завдяки тому, що люди можуть вільно переїхати до тієї країни, де вони зможуть зробити вагоміший внесок у світове виробництво. Міжнародна міграція дає змогу виробляти більший обсяг національного продукту з тим самим обсягом ресурсів.
Додаткові чинники, що мають вплив на економічний ефект міграції:
1. Витрати міграції. Міжнародна міграція спричиняє витрати, пов'язані з переїздом та перевезенням особистого майна, альтернативні витрати, викликані втратою доходу під час переїзду та влаштування у країні, що приймає, витрато, пов'язані з адаптацією до нової культури, мови, клімату тощо. Якщо ці витрати перевищують вигоди, які принесе висока заробітна плата у країні, що приймає, то потенційний емігрант відмовляється від еміграції.
2. Грошові перекази. Країна - експортер робочої сили зазвичай отримує своєрідну плату за такий експорт у вигляді переказів назад на батьківщину частини доходів емігрантів своїм сім'ям. Це призводить до перерозподілу чистої вигоди від еміграції між країною - експортером і країною - імпортером робочої сили.
3. Зворотні потоки. Повертаючись на батьківщину, емігранти привозять з собою значні матеріальні цінності та солідну робочу кваліфікацію та/або управлінський досвід, який вони потім використовують у своїй країні. Проте дуже часто емігранти, набули досвід та кваліфікацію, залишаються у країні, що приймає. Здебільшого країну залишають найкваліфікованіші працівники, відбувається „відплив умів", що призводить до зниження технологічного потенціалу країн - експортерів робочої сили, падіння їх загального науково-культурного рівня.
4. Безробіття. Частою причиною міграції с не відмінності у рівнях заробітної плати у різних країнах, а хронічне безробіття або неповна зайнятість. Внаслідок цього країна виграє від еміграції безробітних, тому що вони не беруть ніякої участі у створенні національного продукту та живуть на трансфертні платежі за рахунок тих, що працюють,
5. Фіскальні аспекти. Вплив іммігрантів на податкові надходження та державні втрати країни, що приймає, залежить від характеристик самих іммігрантів. Якщо іммігранти молоді, кваліфіковані, освічені, володіють мовою країни, що приймає, то вони знайдуть собі відповідну роботу і будуть платити великі податки. Якщо іммігранти некзаліфіковані, не знають мови, то їм буде потрібна державна або доброчинна допомога протягом декількох років, щоб вивчити мову та асимілюватись.
Проблема імміграції ускладнюється цілою низкою позаекономічних чинників. Масову міграцію завжди супроводжують зростання соціальної напруги у суспільстві, злочинності, конфлікти на расовому, національному чи релігійному грунті та інші негативні явища.