Глобалізація фінансових ринків.
Глобалізація фінансових ринків - це найскладніший у плані інтернаціоналізації процес.
Характерними рисами глобалізації фінансових ринків є:
- виробники, здатні інвестувати у фінансові ринки, можуть наважитись на більш прибуткові, але й більш ризиковані інвестиції, підносячи середній рівень економічного зростання. У цьому випадку зростання добробуту може бути значним;
- постають можливості отримання стабілізувального кредиту ззовні в умовах тимчасового економічного спаду або стихійного лиха;
- країни з незначним д-авним бюджетом можуть позичити фінансові кошти і таким чином сприяти економічному зростанню, не вдаючись до різкого збільшення податків;
- необмежений доступ до міжнародних фінансів спонукає уряди до проведення більш обґрунтованої пол-ки, наприклад щодо запобігання надмірного зовнішнього запозичення або незваженого регулювання у банківській сфері. Побоювання таких негативних наслідків, як відплив капіталів і зростання відсоткових ставок, робить таку нерозсудливу поведінку менш привабливою.
- міжнародні фінансові ринки дають змогу спрямовувати світові заощадження до місць їх найбільш продуктивного використання, незалежно від географічного розташування.
Як відзначають експерти МВФ, різні країни (за рівнем економічного розвитку і соціальних стандартів) по-різному сприймають вплив фінансової глобалізації: у країнах зі стабільними д-авними інститутами, розвинутою внутрішньою фінансовою системою і сталою макроекономічною політикою посилення фінансової інтеграції не супроводжується значним підвищенням макроек. нестабільності; у д-авах, де названі умови не дотримані, більша відкритість фінансових ринків призводить до посилення нестабільності
Фінансовій глобалізації сприяють високі технології, мобільність капіталу і дерегулювання руху капіталу з боку д-ави. При цьому посилюється роль світових фінансових центрів як місць здійснення великих фінансових угод і торгівлі різноманітними фінансовими продуктами, кількість видів яких останніми роками стрибкоподібно зростає. В умовах глобалізації статусу світових фінансових центрів набувають не лише традиційні Нью-Йорк, Лондон і Токіо, а й нові міста в Азії, на Близькому Сході та в інших регіонах світу. Зростанню числа нових міжнародних фінансових центрів сприяють:
- переміщення ділової активності і нових робочих місць у Китай, Індію та інші країни з ринками, що активно формуються (emerging markets);
- зростаючий попит на природні ресурси, зосереджені в країнах Близького Сходу, Азії і Латинської Америки.
Незважаючи на появу нових, абсолютне домінування двох старих фінансових центрів - Нью-Йорка і Лондона - залишається і навіть посилюється в умовах фінансової глобалізації.
У динамічному Азіатському регіоні найбільшим фінансовим центром залишається Токіо, проте за темпами розвитку серед лідерів - Шанхай. Інші важливі фінансові центри - Гонконг, Сінгапур, Сеул, Бомбей. Набирають темпів близькосхідні центри: Катар, Бахрейн й Абу-Дабі, але найбільшим у цьому регіоні є Дубай - зона, вільна від податків на оптову торгівлю фінансовими послугами. Його приклад свідчить, що уряд має сприяти створенню міжнародного фінансового центру з нуля.
Фінансова глобалізація має багато потенційних і діючих переваг: захист від національних шоків, ефективніший глобальний розподіл ресурсів, покращення міжнаціональних стандартів життя. Однак взаємозв'язок, викликаний глобалізацією, збільшує відкритість учасників та їхню вразливість до фінансових і реальних шоків й до ризику, що раптові зміни на ринку капіталу можуть перейти у великомасштабну економічну кризу. Фінансові кризи світового масштабу повторюються і є сигналом про необхідність зміни міжнародної валютно-фінансової системи.
Значним зовнішнім шоком для фінансових ринків є те, що сучасні валютні і фондові ринки головним чином здійснюють спекулятивні операції, розмах яких із кожним роком зростає, як і їхня відірваність від реального сектора ек-ки. Усі зазначені чинники посилюють імовірність глобальних фінансових криз, які почастішали в кінці XX - на початку XXI ст.
1. МЕ, її предмет і методи
2.Ознаки сучасної світової ек-ки
3.Форми МЕВ та їх характерні особливості
4.Суть і фактори розвитку МПП
5.Осн тенденції МПП
6.Форми і напрями розвитку міжн спеціалізації і кооперації
7.Проблеми участі України у МПП
8.Сутність та етапи екон глобалізації
9.Особливості сучасної екон глобалізації
10.Матеріальні форми глобалізації
11.Сучасні теорії міжнародної торгівлі.
12.Суть світової торгівлі та її показники.
13.Динаміка та тенденції світової торгівлі.
14.Типи зовнішньо-торгівельної пол-ки д-ави.
15.Д-авне та надд-авне регулювання зовн.торгівлі.
16. Тарифні інструменти регулювання
17.Нетарифні інструменти
18.Сутність та функції світового фінансового ринку
19.Будова та механізм функціонування міжнародних фінансових ринків
20.Тенденції розвитку міжнародних фінансових ринків.
21.Глобалізація фінансових ринків.