Проблеми та перспективи співпраці України та Російської Федерації.

Відносини з Російською Федерацією є стратегічно важливим і пріоритетним напрямом зовнішньоекономічних зв’язків нашої держави. Особливості становлення українсько-російських відносин обумовлені багатьма факторами і причинами, серед яких головними є: багатовікові історичні зв’язки між країнами, геополітичне положення України між Росією та Західною Європою, наявність взаємопов’язаних економік обох країн, щільність виробничих, наукових, культурних і суто людських взаємозв’язків. Для України Росія – необмежений російський ринок, основний постачальник енергоресурсів і один з головних кредиторів. Україна та Російська Федерація мають близьке конституційне поле, багато в чому подібні політичні системи і режими, структури і форми управління, взаємопов’язаний інформаційний простір. Протягом 2005-2006 рр. Російська Федерація продовжувала залишатись найбільшим ринком збуту українських товарів харчової промисловості. Основними експортоспроможними товарами даної товарної підгрупи на російському ринку є етиловий спирт, продукція борошномельного виробництва, алкогольні та безалкогольні напої, тютюн тощо. Слід зазначити, що структура українського експорту була більш досконалою порівняно із структурою російського експорту, тому що складалася з продукції глибокої чи достатньо глибокої переробки, а експорт Росії до України на 80-85% складався з товарів із низьким У структурі імпорту з Росії впродовж 2005-2006 рр. енергоносії займали відповідно 55,1% та 48,2% загального обсягу імпорту. Це є логічним, оскільки Україна на 90% забезпечує свою потребу в енергоносіях за рахунок поставок з Росії. Значну питому вагу російського імпорту становила продукція машинобудівного комплексу (у 2005 р. – 14,6% у Стосовно торгівлі послугами, Росія посідає перше місце, як серед країн замовників українських послуг, так і серед постачальників в Україну. Найбільшу питому вагу займають 151 транспортні послуги, особливо трубопровідний (оскільки основною експортною послугою є перекачування трубопроводами через українську територію російських енергоносіїв до країн Західної та Центральної Європи). Для України співробітництво з РФ сприяє забезпеченню стратегічних пріоритетів створення високотехнологічної, інноваційної продукції. Важливою конкурентною перевагою для обох країн є можливість на значно вигідніших умовах, аніж з іншими країнами, наповнити власні місткі внутрішні ринки, що є запорукою поліпшення засад економічного зростання та розширення економічного потенціалу. Нажаль, в економічних стосунках України й РФ й досі наявні проблеми, які так і залишилися невирішеними. По-перше, нашим країнам так і не вдалося встановити реальний режим вільної торгівлі, попри те, що формально він затверджений відповідною міжнародною угодою. Численні виключення з режиму вільної торгівлі – так звані “антидемпінгові розслідування”, квотування, заборонні мита, дискримінаційні експортні мита суттєво скорочують можливості ефективної торгівлі та взаємовигідного поділу праці. Поряд з цим відсутність злагодженого контролю на сухопутних та морських кордонах призводить до руху в обидві сторони контрабандного та неякісного товару, провокує нераціональне використання природних ресурсів моря та забруднення його акваторії. По-друге, суттєвою перешкодою подальшому розвитку економічного співробітництва між Україною та РФ є домінуючий вплив неформальних угод, на основі яких ухвалюються рішення щодо змін в економічних стосунках. Закритість цього процесу для широкого загалу провокує недовіру до економічного співробітництва між нашими країнами у значної частини суспільства, надає йому негативного забарвлення. Крім цього, це значно підриває імідж України у світі. Отже, перед Україною та РФ стоїть завдання визнання важливості розв’язання наявних суперечностей економічного співробітництва та створення механізмів його подолання. Необхідно здійснити трансформацію взаємовідносин, що передбачає побудову цивілізованих, інституційно оформлених ефективних торговельно-економічних зв’язків, перехід до правил та вимог ГАТТ/СОТ, наближення до Копенгагенських критеріїв ЄС. Необхідно забезпечити позитивні зрушення в системі українсько-російських відносин з урахуванням активізації проголошеного нашою державою курсу на європейську та євроатлантичну інтеграцію. Новий етап розвитку відносин України та Росії буде періодом глибоких якісних перетворень у всіх сферах двосторонніх відносин – економічній, соціальній, політичній.Сьогодні українсько-російські відносини знаходяться в критичному стані. Спостерігається зростання конфліктності в ключових сферах співробітництва — політичній, соціально-економічній, гуманітарній. Відносини з Росією є стратегічно важливими для України як із погляду реалізації її стратегічного курсу на європейську та євроатлантичну інтеграцію, так і в контексті її економічних інтересів у ширшому спектрі. Це положення має рацію, незважаючи на можливі майбутні кадрові зміни навіть у найвищих ешелонах влади наших країн. Варто окремо наголосити на помилковості й необґрунтованості протиставлення євроатлантичного курсу України розвитку відносин із РФ. Стабільне співробітництво з Росією є необхідною передумовою реалізації європейської та євроатлантичної стратегії нашої держави, що передбачає органічне поєднання процесу імплементації європейських принципів і норм із розвитком взаємовигідної україно-російської співпраці.Стратегічна важливість україно-російських відносин зумовлена серйозними чинниками. До них ми відносимо те, що попередня участь, а потім головування Росії на зустрічі лідерів «Великої вісімки» зафіксувала повернення РФ до складу найважливіших діючих гравців світової політики. Зростає вага Російської Федерації у формуванні нової політико-економічної рівноваги в Східній Азії, у вирішенні складних міжнародних питань. Нині вона є важливим учасником розв’язання багатьох глобальних проблем і усунення реальних загроз світовій безпеці й стабільності. Партнерські відносини з Росією — фундаментальний чинник стабільності на всьому європейському просторі, в їхньому взаємовигідному розвитку зацікавлені європейські країни та США, Євросоюз і НАТО. Російська Федерація є найбільшою континентальною державою, що володіє стратегічними вуглеводними ресурсами й за нинішніх умов — фактичний монополіст на шляху їх постачання в Україну. Останніми роками Росія ввійшла до кола найбільших світових економік, а її зростаючий внутрішній ринок стає полем серйозної конкуренції експортерів. Україно-російська економічна співпраця є однією зі стратегічних складових зовнішньоекономічної стратегії України, з огляду на друге, після ЄС, місце Росії в зовнішньоторговельному обігу нашої держави. Саме тому характер відносин України з Росією — один із принципових елементів міжнародних відносин на Європейському континенті, що значною мірою впливає на геополітичну конфігурацію й баланс сил між європейським (ЄС, НАТО) і євразійським (Росія — домінанта) центрами тяжіння.