Вимоги до оформлення основного тексту та списку використаних джерел
Таблиця 2
Огляд спеціальної літератури та нормативно-правової бази з моделювання об’єкту управління як складної системи
| № пор. | Ознака класифікації | Джерело інформації (автор, нормативно-правова база)* | Елементи системи |
* - обов’язкове посилання на список використаної літератури
За допомогою методу наукового пізнання - синтезу, будується матриця взаємозв’язку різних класифікаційних ознак. Об’єкт управління розглядається як цілісне явище.
У підрозділі 1.2роботи проводиться поглиблений економіко-правовий аналіз чинної нормативної бази та огляд спеціальної літератури з обраної теми. У процесі економіко-правового аналізу нормативної бази вивчаються чинні закони, постанови Верховної Ради України, укази Президента України, накази Міністерства фінансів України та інших органів державного управління, Положення (стандарти) бухгалтерського обліку (далі – П(С)БО, Міжнародні стандарти фінансової звітності (далі – МСФЗ) тощо.
Результати вивчення нормативних документів узагальнюються у таблиці, яка повинна включати не менше 30 позицій і розміщується у додатках до випускної кваліфікаційної роботи (табл. 3).
Таблиця 3
Характеристика діючої нормативно - правової бази з обліку, оподаткування та контролю (аудиту)
| № пор. | Нормативний документ | Проблемні питання | При розкритті яких питань в роботі доцільно використовувати |
За результатами дослідження нормативної бази необхідно виявити неузгодженості в різних нормативних актах, а також сформулювати конкретні пропозиції щодо їх удосконалення.
Здійснюючи огляд спеціальної літератури, студент опрацьовує сучасну вітчизняну та іноземну літературу за темою випускної кваліфікаційної роботи. Систематизація інформації може бути наведена у формі таблиці (табл. 4), яка повинна включати не менше 40 позицій і розташована в додатках до випускної кваліфікаційної роботи.
Таблиця 4
Огляд спеціальної літератури з питань обліку, оподаткування, аналізу і контролю (аудиту)
| № пор. | Джерело | Проблемні питання | Використання в роботі для удосконалення обліку, аналізу і контролю (аудиту) |
На основі аналізу джерел необхідно виявити науковий рівень та повноту розробки теми. Рекомендується критично оцінити публікації вітчизняних та зарубіжних авторів. На підставі зіставлення з П(С)БО та МСФЗ, різних точок зору, необхідно окреслити ключові напрямки удосконалення систем обліку, аналізу та контролю (аудиту) об’єкту випускної кваліфікаційної роботи. Сформулювати узагальнення наприкінці підрозділу.
У підрозділі 1.3 розкрити галузеві особливості підприємства, що впливають на методику та організацію обліку, аналізу та контролю (аудиту) на базовому підприємстві. Розробити модель обліку, аналізу та контролю (аудиту). Розкрити організаційну та виробничу структури базового підприємства, інформаційні потреби окремих користувачів облікової інформації. Проаналізувати основні техніко-економічні показники діяльності базового підприємства за останні п’ять років. Дані проведеного аналізу оформити у формі таблиці з обов’язковим поясненням результатів аналізу. Дослідити вплив організаційної та виробничої структур базового підприємства на організацію та методику обліку, аналізу та контролю (аудиту). Надати характеристику облікової політики, що застосовує базове підприємство. Сформулювати узагальненні висновки за розділом.
Рекомендований обсяг першого розділу 35-40 стор.
Другий розділ має науково - практичний характер та присвячується проблемам організації та методики обліку досліджуваного об’єкту. Розділ необхідно розкрити на основі даних практичної роботи досліджувального підприємства та міжнародного досвіду організації і методики обліку об’єкту. Особливу увагу слід приділити недолікам, притаманним практиці ведення обліку на підприємствах України взагалі, і системі обліку базового підприємства. Зокрема, автору необхідно обґрунтувати пропозиції щодо вдосконалення методики та організації обліку. Теоретичні положення окремих підрозділів слід підтвердити конкретними даними з практики роботи підприємства. Одним із прийомів наукового дослідження повинно стати анкетування. Зразок розробленої дослідником анкети доцільно розмістити у додатках до випускної кваліфікаційної роботи.
У розділі має бути розкрито формування фактографічної інформації на паперових та електронних носіях, розглянута організація та методика обліку. Необхідно надати характеристику первинних документів, облікових регістрів синтетичного і аналітичного обліку з точки зору їх відповідності вимогам користувачів облікової інформації.
Проаналізувати можливості інформаційної бази підприємства, Розробити та привести в додатках зразки удосконалених первинних документів та регістрів обліку, які автор випускної кваліфікаційної роботи рекомендує до впровадження в практику обліку.
Охарактеризувати рахунки (субрахунки) бухгалтерського обліку, які використовують для обліку об’єкту дослідження. Проаналізувати Робочий план рахунків для базового підприємства (табл. 5) і запропонувати заходи щодо його удосконалення.
Таблиця 5
Робочий план рахунків базового підприємства
| Шифр та назва рахунків (субрахунків) Робочого плану рахунків | Характеристика рахунку (субрахунку) за призначенням та структурою | |
| Шифр | Назва | |
Відповідно до законодавчої бази України скласти типові кореспонденції бухгалтерського обліку об’єкту дослідження. Порівняти їх з кореспонденціями, які використовують на базовому підприємстві. Результати дослідження представити в таблиці (табл. 6), яку доцільно винести в додатки.
Таблиця 6
Кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку господарських операцій за темою випускної кваліфікаційної роботи
| № пор. | Первинний документ | Зміст операції | Типова кореспонденція рахунків | Кореспонденція рахунків, яку застосовує підприємство | |||
| Дебет | Кредит | Дебет | Кредит | Сума, грн. | |||
Надати характеристику МСФЗ з предмету дослідження. Зробити порівняльний аналіз міжнародних та національних стандартів обліку, виявити неузгодженості та рекомендації щодо їх удосконалення.
Визначити податкові наслідки господарських операцій щодо об’єкту дослідження.
Крім того, окремий підрозділ доцільно присвятити розгляду методики узагальнення інформації з метою формування фінансової та податкової звітності.
Розглянути фінансову звітність відповідно до П(С)БО (МСФЗ), методику і техніку їх складання, порядок і термін подання. Проаналізувати структуру та зміст форм фінансової звітності, що застосовують у міжнародній практиці. Надати пропозиції по удосконаленню фінансової звітності, порядок формування якої регламентований національними стандартами обліку.
Дослідити взаємозв’язок та відмінності фінансової та податкової звітності. На підставі проведеного аналізу надати пропозиції щодо їх удосконалення та сформулювати узагальнення.
У окремому підрозділі необхідно надати характеристику обліку об’єкту дослідження, як складової менеджменту. Дослідити сучасні концепції управлінського обліку. Розкрити можливі варіанти організації управлінського обліку на досліджувальному підприємстві. Враховуючи вітчизняний і міжнародний досвід, особливості організаційної та виробничої структури базового підприємства, його господарської діяльності – рекомендувати найбільш раціональну форму організації управлінського обліку предмету дослідження.
На підставі дослідження потреб базового підприємства в поточній інформації, розробити показники, інформаційні моделі та форми внутрішньої звітності щодо потреб в інформації призначені для внутрішнього користування при обґрунтуванні й прийнятті управлінських рішень. Доцільно розробити анкету та провести опитування менеджерів усіх рівнів управління. Визначити періодичність, форми надання і напрямки представлення інформації. Окреслити коло внутрішніх користувачів внутрішніх форм звітності. Розробити форми внутрішньої звітності для різних цілей, використовуючи АВС-CVP функціонально-вартісний аналіз, директ-костинг, стандарт-костинг, АВС калькулювання, розробити облікові моделі для конкретного підприємства.
Використовуючи методичні прийоми бюджетування, бажано розробити пропозиції щодо формування конкретних бюджетів на прикладі базового підприємства (розробити бюджети, варіанти альтернативної моделі для прийняття рішень) та сформулювати узагальнення.
У даному розділі необхідно висвітлити питання організації обліку та звітності за умов застосування інформаційних технологій обліку. Насамперед слід навести критичний аналіз сучасного програмного забезпечення, сформулювати висновки щодо задоволення на його основі потреб користувачів з урахуванням практичних потреб досліджувального підприємства. Необхідно визначити склад та інформаційне забезпечення задач, організацію обліку в інформаційних системах, надати окремі вихідні документи, розглянути можливості їх використання в управлінні та сформулювати узагальнення.
Сформулювати узагальнені висновки за розділом та надати пропозиції щодо поліпшення обліку на базовому підприємстві та рекомендації щодо удосконалення обліку в Україні.
Рекомендований обсяг другого розділу 40-50 стор.
Третій розділ роботи носить аналітико-дослідницький та проектно-рекомендаційний характер. В ньому розкривається: інформаційна база, основні показники та діючі методики контролю (аудиту) та аналізу. Питання слід розкривати з критичної точки зору та формулювання висновків щодо удосконалення показників та методів контролю (аудиту) і аналізу. Для цього слід використати вітчизняну і зарубіжну літературу. Зміст розділу залежить від теми, розробленого плану та методики, яку обрано для дослідження. Методика та організація аналізу і контролю (аудиту) розкривається на основі практичних матеріалів підприємств України. Головна увага повинна бути приділена показникам діяльності базового підприємства.
У третьому розділі розкривається суть організаційно – інформаційної моделі аналізу та контролю (аудиту), її склад і зміст, пропонуються удосконалення методики аналізу та аудиту з обраної теми. При цьому основна увага повинна бути сконцентрована на впровадженні передових ефективних форм та методів організації аналізу та аудиту, використанню сучасних комп’ютерних технологій. Розкривається зміст запропонованих методик, що спрямовані на удосконалення управління об’єктом в цілому та обґрунтування рекомендацій з поліпшенням окремих аспектів господарської діяльності і системи управління нею.
Реальне практичне значення пропозицій і рекомендацій доцільно підтвердити техніко – економічними розрахунками та визначенням розміру очікуваного економічного ефекту, який буде отриманий в результаті впровадження методик і проектів в практику.
Обґрунтовується методика здійснення загального та факторного аналізу об’єкта дослідження в фінансово-господарській діяльності базового підприємства. Для проведення економічного аналізу доцільно використовувати співставні показники не менше, ніж за 5 останніх років діяльності підприємства.
Важливими елементами розділу є: розрахунок впливу на зміну показників ефективності окремих факторів, виявлення резервів, обґрунтування варіантів управлінських рішень, прогнозування показників у майбутньому. З цією метою необхідно, за допомогою відповідних методів, обробити інформацію базового підприємства, згрупувати її за суттєвими ознаками та виявити напрями змін та можливого розвитку економічного явища.
У розділі також розробляються основні концепції здійснення контролю (аудиту). Розглядається організація та методика аудиторської перевірки.
Насамперед необхідно охарактеризувати теоретичні основи аналізу та контролю (аудиту) як функції управління. Дослідити окремі види, визначити прийоми, об’єкти та джерела аналізу та контролю (аудиту). Дати характеристику загальної організаційної побудови аналітичного та контрольного процесу в умовах функціонування автоматизованих систем обробки інформації.
Окремий підрозділ має бути присвячений аналізу показників, що характеризують стан розвитку об’єкта дослідження. Необхідно здійснити оцінку досліджуваних показників звітного періоду та проаналізувати їх динаміку за п’ять звітних періодів, розкрити причини відхилень та сформулювати відповідні висновки. Результати аналізу оформити рисунками, графіками та діаграмами. Дати характеристику аналітичних номенклатур, матеріальних носіїв аналітичного процесу, технології аналітичного процесу в умовах функціонування автоматизованої системи обробки інформації та сформулювати узагальнення наприкінці підрозділу.
Дослідити методику та організацію контролю (аудиту) об’єкту дослідження згідно поставленої мети, завдань, джерел контролю (аудиту) та обґрунтованої методики.
Виконання перевірки повинно супроводжуватись складанням робочих документів, збором аудиторських свідчень, доказів, які в подальшому використовуються для формування робочих документів контролера за допомогою комп’ютерної техніки. В процесі виконання контролю (аудиту) необхідно використовувати інформаційні системи: з метою складання таблиць, формулювання пояснень, вибірки, актів звірки. Дати характеристику організації номенклатур контролю, матеріальних носіїв контрольного процесу, технології контрольного процесу в умовах автоматизованої системи обробки інформації.
Визначити особливості організації контрольного процесу внутрішньогосподарських підрозділів та сформулювати узагальнення наприкінці підрозділу.
Наприкінці розділу формулюється узагальнюючий висновок щодо перспектив діяльності підприємства тощо.
Рекомендований обсяг третього розділу - 30-35 стор.
У загальних висновкахпідводять підсумки дослідження, формулюють та обґрунтовують пропозиції, визначаючи їх вагомість для удосконалення практики та розв’язання проблем, пов’язаних з управлінським, фінансовим та обліком, обліком з метою оподаткування, аналізом і контролем (аудитом). Висновки починаються з невеликої преамбули (вступу) та повинні узгоджуватися з метою, завданнями випускної кваліфікаційної роботи та сформульованими висновками за розділами роботи. Кожен висновок структурно містить констатуючу та конструктивну частини.
Рекомендований обсяг загальних висновків до 3-4 стор.
Зміст роботи потрібно викладати лаконічно, не припускаючи повторень та непотрібних відступів від основної теми, перенавантажувати текст описами, довгими математичними викладками та розрахунками.
Випускна випускна кваліфікаційна робота повинна бути логічно викладена, написана чітко, без пропусків та скорочень слів. Необхідно намагатися щоб обсяг пунктів був приблизно однаковим за розділами, а в середині розділів – за підрозділами. Деякі відхилення в обсязі певних параграфів припускаються, але не рекомендується, щоб обсяг одного розділу перевищував 50 відсотків загального обсягу роботи.
Рекомендований обсяг випускної кваліфікаційної роботи – 120-150 стор. До цього обсягу не включають список використаних джерел та додатки.
До додатків доцільно включати допоміжний матеріал, необхідний для повноти розкриття теми роботи, а саме:
- пояснювальна записка;
- перелік джерел, нормативних документів;
- облікові регістри;
- форми звітності;
- аналітичні (розрахункові) таблиці;
- робочі документи аудиторської перевірки;
- ілюстрації допоміжного характеру;
- розроблені анкети.
Додатки оформлюються як продовження роботи та розташовуються у послідовності їх появи за текстом випускної кваліфікаційної роботи.
4. Методичні рекомендації до структури та змісту реферату до випускної кваліфікаційної роботи
Завершальним етапом виконання випускної кваліфікаційної роботи є написання реферату, який містить загальну характеристику випускної кваліфікаційної роботи (інформацію щодо структури роботи, кількості додатків, ілюстрацій, таблиць, використаних джерел; обсяг випускної кваліфікаційної роботи у сторінках) та стислий виклад основного змісту (за розділами), висновків та анотації.
В анотації, обсяг якої складає до 800 знаків, зазначається прізвище та ініціали студента, назва роботи, основний зміст та результати дослідження, ключові слова (слова специфічної термінології за темою, які найчастіше зустрічаються у дипломній роботі) наводяться у називному відмінку. Кількість ключових слів – 5–7.
Анотація має бути написана українською, російською та однією з іноземних мов (найчастіше - англійською).
5. Основні вимоги до оформлення випускної кваліфікаційної роботи
Вимоги до оформлення основного тексту та списку використаних джерел
У процесі підготовки випускної кваліфікаційної роботи застосовуються методичні й технічні прийоми наукової роботи.
Норми наукової комунікації регламентують характер викладення інформації, передбачаючи відмову від висловлювання власної думки від першої особи. У зв’язку з цим вживаються мовні конструкції, в яких замість особового займенника «я» вживається займенник «ми», оскільки дослідження здійснюється під постійним консультуванням з боку наукового керівника.
Випускна кваліфікаційна робота виконується державною мовою.
Написання випускної кваліфікаційної роботи іншою, ніж державна мова, можливе за поданням факультету та погодженням ректора.
Оформлення роботи має відповідати загальним вимогам до наукових робіт згідно з державним стандартом ДСТУ 3008-95 «Документація. Звіти у сфері науки та техніки. Структура і правила оформлення».
Набір тексту роботи здійснюється на комп’ютері через 1,5 міжрядкових інтервали (29–30 рядків на сторінці), друк – на принтері з одного боку аркуша білого паперу формату А4 (210´297 мм); шрифт текстового редактора – Word Times New Roman чорного кольору. Висота шрифту – 14 мм. Поля: зліва – не менше 25 мм, справа – не менше 10 мм, зверху і знизу – не менше 20 мм. Шрифт друку повинен бути чітким, щільність тексту – однаковою.
Кожну структурну частину роботи починають з нової сторінки. Заголовки структурних частин роботи: «Зміст», «Вступ», «Розділ», «Висновки», «Список використаних джерел», «Додатки» друкують великими літерами симетрично до тексту по центру сторінки (без крапки).
Зміст має відповідати плану роботи. На сторінці зі змістом зазначається номер початкової сторінки кожної складової роботи. Якщо у роботі наводяться маловідомі скорочення, нові символи, позначення, то їх перелік надається перед вступом і вноситься до змісту як «Перелік умовних позначень».
Сторінки роботи нумеруються арабськими цифрами (без знака №) у правому верхньому куті аркуша.
У роботі передбачені декілька видів нумерації.
Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, ілюстрацій, таблиць подають арабськми цифрами без знака «№».
Усі сторінки роботи нумерують суцільною нумерацією у правому верхньому куті листа без крапки, починаючи зі структурного розділу ЗМІСТ і закінчуючи останнім аркушем роботи.
Титульний аркуш роботи входить до суцільної нумерації сторінок, але на ньому номер сторінки не проставляється.
Останніми сторінками є декілька пустих файлів, що прошиваються у кінці роботи, але номер на них не проставляється.
Зразок оформлення титульного аркуша наведений в додатку Г.
Текст основної частини випускної кваліфікаційної роботи поділяють на розділи, підрозділи (можливо пункти). Кожний розділ починають з нової сторінки.
Зміст, перелік умовних позначень, вступ, висновки, список використаних джерел не нумерують.
Номер розділу ставлять після слова «Розділ», без крапки, а потім з нового рядка друкують заголовок розділу.
Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. Наприкінці номера підрозділу ставиться крапка. Наприклад: «2.3.» (третій підрозділ другого розділу), за якою у тому ж рядку зазначають заголовок підрозділу. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Наприкінці заголовка крапки не ставлять.
В окремих випадках підрозділи можуть бути поділені на пункти, які нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, між якими ставлять крапку. Наприкінці номера ставиться крапка, наприклад: «1.3.2.» (другий пункт третього параграфа першого розділу). Посилання по тексту на джерела наводять у квадратних дужках із зазначенням джерела та сторінки (крім газетних статей і випадків, коли посилаються на джерело в цілому). Перша цифра у квадратних дужках відповідає номеру джерела у списку використаних джерел, друга цифра – номеру сторінки (наприклад, [22, с. 35]).
Фактичні та статистичні дані наводяться в однакових одиницях виміру: абсолютних (грн., дол. США, т, м, шт.) або відносних (%).
Оформлення посилань. При опрацюванні літератури, періодичних видань та складанні записів, слід звернути увагу на те, що вони можуть бути повними і точними (дослівно) або скороченими (короткий виклад). Так, наприклад, можна зробити: детальний запис основних положень робіт, фактичного матеріалу тощо; короткі записи зі своїми роздумами або без них; виписки у вигляді цитат.
Під час роботи з різними джерелами (наукова та навчальна література, періодичні видання) студент виписує цитати. Науковий етикет вимагає точно відтворювати цитований текст, бо найменше скорочення може спотворити зміст, викладений автором. У теоретичній частині на одній сторінці тексту можна наводити 2–3 цитати різних авторів.
Загальні вимоги до цитування такі:
1) текст цитати починається ї закінчується лапками і наводиться в граматичній формі, в якій він поданий в джерелі, із збереженням особливостей авторського написання. Наукові терміни, запропоновані іншими авторами, не виділяються лапками, за винятком тих, що викликали загальну полеміку. У цих випадках використовується вираз «так званий»;
2) цитування має бути повним, без довільного скорочення авторського тексту і без перекручень думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні авторського тексту позначається трьома крапками, які можуть ставитися на початку, всередині та в кінці цитати;
3) кожна цитата обов’язково супроводжується посиланням на джерело;
4) при непрямому цитуванні (переказ, виклад думок інших авторів своїми словами) слід бути максимально точним щодо думок автора, коректним в оцінюванні його результатів і робити відповідні посилання на джерела;
5) цитування повинно бути оптимальним, враховуючи, що надмірне цитування створює враження компілятивності, а недостатнє – знижує наукову цінність викладеного матеріалу.
Рекомендується робити посилання на останні видання авторів, публікації, з яких запозичені матеріали або окремі результати. На більш ранні видання можна посилатися у тих випадках, коли праці, в яких міститься необхідний матеріал, не перевидавалися.
При використанні відомостей, матеріалів з монографій, оглядових статей, інших джерел, що мають велику кількість сторінок, в посиланні слід точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, на які є посилання в роботі.
Ілюстрований матеріал (окремі слова і вирази) наводять курсивом, в лапках (також курсивом) подають цитати з посиланням на автора та через кому на сторінку (прямим шрифтом).
Наприкінці роботи наводиться список використаних джерел. Рекомендованакількість назв – не менше 50. До цього списку включаються всі нормативно-правові акти, публікації вітчизняних і зарубіжних авторів, на які є посилання в роботі. Всі джерела вказуються мовою оригіналу, якою вони видані.
При складанні списку використаних джерел необхідно дотримуватися національного стандарту ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання». Він прийнятий для уніфікації складання бібліографічного опису на міжнародному рівні, забезпечення можливості обміну результатами каталогізації.
Основними елементами бібліографічного опису є інформація про: автора (-ів); назву твору; вид видання (за потреби – про перевидання чи переклад); місце видання, видавництво; рік видання та обсяг публікації.
Список формують: або за прізвищами авторів в алфавітному порядку (за першою літерою назви твору) або за порядком посилання на джерела у тексті (література іноземними мовами наводиться в кінці списку).
Праці авторів з однаковими прізвищами подають у списку за їх ініціалами в алфавітному порядку, одного автора – за першою літерою назви його праці. Прізвища авторів наводять у послідовності їх подання у виданні, та розділяють комами. Праці чотирьох і більше авторів подають за прізвищем першого з них, додаючи «та ін».
Якщо у роботі використано праці, які розповсюджено на правах рукопису (кандидатські, докторські дисертації, автореферати дисертацій), то при бібліографічному описі використовують інформацію, подану на титульному аркуші.
Журнальні статті описують за схемою: прізвище автора (авторів), назва статті, зона відповідальності, назва журналу, рік видання, номер журналу, сторінки, на яких надрукована стаття.
Газетні статті описуються за схемою: прізвище автора (авторів), назва статті, зона відповідальності, назва газети, рік видання, число і місяць, сторінки, на яких надрукована стаття.
Статті, опубліковані в наукових збірниках, описують за схемою: автор, назва статті, назва збірника, дані про наукового редактора, місце видання, видавництво, рік видання, сторінки.
У списку можуть бути наведені посилання на публікації з мережі Інтернет. Відповідно до стандарту ISO 690-2 бібліографічний опис таких джерел передбачає запис джерела (відповідно до вимог бібліографічного опису книги, статей періодичних видань), після якого у квадратних дужках зазначають слово Цит., дату відвідання сторінки в Інтернеті та зазначають: Доступний з: і в < > URL адресу сторінки.
Приклади бібліографічного опису використаних джерел наведено у додатку Ж.
5.2. Оформлення допоміжних матеріалів
До допоміжних матеріалів відносять: ілюстрації (схеми, графіки, креслення тощо), формули, таблиці, додатки.
Ілюстрації позначають словом «Рис.» і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках. Номер ілюстрації складається з номера розділу та порядкового номера ілюстрації через крапку.
Номер, назва ілюстрації та пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією по центру. Наприклад, другий рисунок першого розділу:
Рис. 1.2 __________________
назва
Ілюстрації слід наводити безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації, розміщені на окремих сторінках роботи, включають до загальної нумерації сторінок. Ілюстрацію, розміри якої більше формату А4, рекомендується розміщувати у додатках. За потреби, ілюстрації доповнюють або поясненнями, або коментарем.
Цифровий матеріал, як правило, оформлюють у вигляді таблиць. Таблиця має мати назву та номер. Нумерують таблиці послідовно суцільною нумерацією в межах розділу арабськими цифрами (за винятком таблиць, що наводяться у додатках). Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, відокремлених крапкою, наприклад, таблиця 2.1 – перша таблиця другого розділу. У правому верхньому куті над заголовком таблиці курсивом вказують «Таблиця» та ії номер. У наступному рядку, по центру, вказують назву таблиці (жирним шрифтом малими літерами (крім першої великої). Назва має бути стислою і відбивати зміст таблиці.
Наприклад:
Таблиця 1.2
Назва таблиці
| Заголовок графи | Заголовок графи | Заголовок графи | Заголовок графи | |
| підзаголовок графи | підзаголовок графи | |||
| Заголовок рядка | ||||
| Заголовок рядка |
Таблицю бажано розміщувати на одній сторінці.
При перенесенні частини таблиці на іншу сторінку у верхньому правому куті вказується «Продовження табл. 1.2» або «Закінчення табл. 1.2».
При поділі таблиці на частини допускається її шапку або заголовки рядків заміняти відповідно номерами граф чи рядків, нумеруючи їх арабськими цифрами у першій частині таблиці.
Заголовки граф таблиці починають з великої літери, а підзаголовки – з малої, якщо вони складають одне речення з заголовком. Підзаголовки, що мають самостійне значення, пишуть з великої літери. В кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставлять. Заголовки і підзаголовки граф указують в однині.
У таблиці слід обов’язково зазначати одиницю виміру (відповідно до стандартів); числові величини повинні мати однакову кількість десяткових знаків.
Якщо цифрові або інші дані в якому-небудь рядку таблиці не наводяться, то в ньому ставиться прочерк (–).
Посилання на таблиці вказують скорочено, наприклад, «подано в табл. 1.2».
Формули нумерують у межах розділу арабськими цифрами. Номер формули складається з номера розділу та порядкового номера формули в розділі, відокремлених крапкою. Номери формул пишуть біля правого поля сторінки на рівні відповідної формули у круглих дужках, наприклад: (2.1) (перша формула другого розділу). Посилання на формули зазначають порядковим номером формули в дужках, наприклад: «... у формулі (2.1)». Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів формули наводять під нею в тій послідовності, в якій вони подані у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта записують з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова «де» без двокрапки.
Кожна формула відокремлюється від тексту одним вільним рядком. Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його слід перенести після знаків: (=), (+), (-), (´), (:).
Формула та рівняння виконуються у формульному редакторі Microsoft Equation 3.0 або MathType 4.0 Equation, розташовуються безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині рядка.
Вище і нижче формули повинно бути залишено не менше одного вільного рядка.
Додатки оформлюються як продовження наукової роботи на таких її сторінках, розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті.
Кожний додаток друкується з нової сторінки.
До обсягу випускної кваліфікаційної роботи вони не включаються, номера сторінок на них не проставляють.
Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. З правого боку рядка малими літерами з першої великої друкується слово «Додаток __» (але без знака №) і велика літера української абетки, що позначає додаток, за винятком Ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь. Наприклад, Додаток А, Додаток Б.
Текст кожного додатка, може бути поділений на розділи й підрозділи, які нумерують у межах кожного додатка. У цьому випадку перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку. Наприклад: А.2 – другий розділ дод. А; В.3.1 – перший підрозділ третього розділу дод. В.
Ілюстрації, таблиці та формули, розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка. Наприклад: рис. Д.1.2 – другий рисунок першого розділу дод. Д; формула (А.1) – перша формула дод. А.
У разі якщо зміст додатка не вміщується на одну сторінку, то на наступній сторінці у верхньому правому кутку зазначається «Продовження додатку…».
Оформлення реферату
За рішенням кафедри студенти пишуть реферат. Реферат містить інформацію щодо структури, кількості додатків, ілюстрацій, таблиць, використаних джерел; обсяг роботи у сторінках та стислий виклад основного змісту (за розділами), висновків та анотації.
Обсяг реферату має бути до 3 сторінок.
Оформлення реферату аналогічно оформленню основного тексту випускної кваліфікаційної роботи, за винятком розміру інтервалу. Текст реферату друкують через одиничний інтервал. Нумерація сторінок здійснюється окремо від нумерації сторінок випускної кваліфікаційної роботи. Першою сторінкою реферату є його титульний аркуш, який не нумерується (додаток М). Реферат випускної кваліфікаційної роботи не підшивається разом з роботою у тверду обкладинку.
6. Захист випускної кваліфікаційної роботи
6.1. Підготовка випускної кваліфікаційної роботи до захисту та його організація
До захисту випускної кваліфікаційної роботи допускаються студенти, які успішно склали заліково-екзаменаційну сесію, завершили переддипломну практику та захистили звіт з неї, склали державний іспит (у разі, якщо він передбачений навчальним планом).
Завершена та належним чином оформлена робота подається науковому керівнику для перевірки ії змісту, структури та оформлення роботи у строки, визначені у Завданні, але не пізніше 15 днів до засідання екзаменаційної комісії (ЕК).
Науковий керівник перевіряє на відповідність встановленим вимогам оформлення випускної кваліфікаційної роботи та надає відгук (додаток К).
Випускна кваліфікаційна робота має бути обов’язково рецензована.
Рецензентами можуть бути: висококваліфіковані фахівці (викладачі і науковці) КНТЕУ (внутрішнє рецензування), провідні спеціалісти виробничих і наукових організацій (зовнішнє рецензування). Склад рецензентів затверджується деканом за поданням завідувача кафедри.
Рецензія від підприємства, за матеріалами якого проведено дослідження, завіряється підписом його керівника та відповідною печаткою.
При рецензуванні роботи рекомендується визначати:
- новизну постановки і розроблення питання;
- використання сучасних методів дослідження;
- аргументованість висновків і обґрунтованість пропозицій;
- вміння здобувача освітнього ступеня магістра, чітко, грамотно і аргументовано викладати матеріал, правильно оформлювати його;
- вміння магістранта чітко, грамотно й аргументовано викладати матеріал, правильно оформлювати його;
- недоліки та зауваження щодо змістової частини роботи, оформлення;
- висновок про можливість допуску до захисту.
Рецензія надається письмово і містить загальний висновок щодо рекомендації до захисту із зазначенням оцінки за прийнятою шкалою знань у КНТЕУ. Зразок рецензії наведено у додатку И.
Негативний письмовий відгук наукового керівника або негативна рецензія щодо змісту випускної кваліфікаційної роботи та отриманих результатів дослідження не є підставою недопущення до захисту.
За наявності зовнішніх рецензій та довідки з підприємства (додаток Л), випускна кваліфікаційна робота реєструється на кафедрі.
Студент не має права вносити зміни до випускної кваліфікаційної роботи після ії реєстрації. Представлена до захисту робота повинна мати на титульній сторінці підписи студента, наукового керівника, та допуск до захисту керівника освітньо-професійної програми, наукового консультанта.
У разі виявлення формальних невідповідностей, у т.ч. в формулюванні теми, назві підприємства, за матеріалами якого виконано дослідження тощо, випускна кваліфікаційна робота не реєструється, на рецензування не приймається і до захисту не допускається.
З метою визначення якості і ступеня готовності до захисту випускної кваліфікаційної роботи кафедра організовує попередній ії захист з обов’язковою презентацією студентом основних положень.
Попередній захист випускної кваліфікаційної роботи проходить із залученням профільних фахівців кафедри, за участі керівника освітньо-професійної програми, та регламентується розпорядженням по кафедрі з представленням графіку, який доводиться до відома студента.
Комісія робить узагальнений висновок про готовність випускної кваліфікаційної роботи до захисту, про що ставить відповідну позначку в індивідуальному плані на виконання випускної кваліфікаційної роботи.
Після успішного проходження попереднього захисту, випускна кваліфікаційна робота передається на розгляд завідувачу кафедри, який робить висновок про рекомендацію його до захисту на засіданні ЕК.
Студенти, випускні кваліфікаційні роботи яких на попередньому захисті і розгляді завідувачем кафедри були оцінені позитивно допускаються деканом до захисту на засіданні ЕК не пізніше, ніж за 5 днів до початку ії роботи. У такий же термін студент подає на кафедру переплетену випускну кваліфікаційну роботу.
Студент готує виступ на 10-12 хвилин з використанням необхідного ілюстративного матеріалу (таблиць / графіків / слайдів / формул тощо). Зміст та якість ілюстративного матеріалу, а також підготовлену доповідь перевіряє науковий керівник. Кількість примірників ілюстративного матеріалу повинна відповідати кількісному складу ЕК. Зразок оформлення титульної сторінки ілюстративного матеріалу наведено у додатку Н.
Виступ студента на захисті випускної кваліфікаційної роботи повинен бути стислим і змістовним. На початку потрібно назвати тему випускної кваліфікаційної роботи, охарактеризувати ії актуальність та об’єкт дослідження. Більшу частину доповіді необхідно приділити розкриттю сучасного стану проблемних питань роботи (недоліки, виявлені в ході дослідження та аналізу), суті пропозицій, запропонованих студентом для усунення недоліків та оцінити вірогідну ефективність пропонованих рекомендацій.
У разі вибору студентом захисту випускної кваліфікаційної роботи іноземною мовою, реферат повинен бути підготовлений цією ж мовою.
Для одержання дозволу на захист роботи іноземною мовою студент подає на ім’я декана факультету заяву із візами завідувача кафедри сучасних європейських мов та керівника освітньої програми. До складу ЕК у такому випадку має бути включений викладач або фахівець-практик, який вільно володіє даною іноземною мовою.
Захист випускної кваліфікаційної роботи може відбуватися у КНТЕУ, або на базі підприємств, з якими укладені договори про співпрацю. Захист проходить в атмосфері високої вимогливості, принциповості, дотримання наукової етики. Ґрунтовному аналізу повинні піддаватись достовірність усіх висновків та рекомендацій наукового і практичного характеру.
6.2. Загальні критерії оцінювання випускної кваліфікаційної роботи
Випускна кваліфікаційна робота автора має продемонструвати: вміння логічно та аргументовано викладати матеріал, коректно використовувати аналітичні, статистичні, математичні та інші методи наукового дослідження; володіти навичками узагальнення, формулювання висновків та вміння працювати з літературними джерелами.
Критеріями оцінювання випускної кваліфікаційної роботи є:
- чіткість, повнота та послідовність розкриття кожного питання плану;
- рівень розв’язання сформульованих завдань і досягнення поставленої мети дослідження;
- рівень наукового обгрунтування результатів проведеного дослідження;
- ступінь самостійності проведення дослідження та наявність власних міркувань, узагальнень, висновків, результатів;
- широта та доцільність застосування методичного апарату дослідження;
- науковість стилю викладання;
- відсутність орфографічних і синтаксичних помилок;
- правильне оформлення роботи відповідно до державних стандартів (при значних відхиленнях від встановлених вимог робота може бути взагалі недопущена до захисту або це суттєво вплине на загальну оцінку).
Випускна кваліфікаційна робота, яка не відповідає вимогам щодо змісту і оформлення, дотримання затвердженого плану, виконана з порушеннями затвердженого графіку, містить ознаки плагіату, не має зовнішньої рецензії та довідки з підприємства до захисту не допускається, і за поданням витягу з протоколу засідання кафедри, студент відраховується з КНТЕУ.
Плагіатом вважається:
- перефразування частин тексту інших авторів без посилання на джерело;
- оприлюднення твору, написаного третьою особою на замовлення студента;
- копіювання письмових робіт інших студентів, викладачів, аспірантів, наукових співробітників;
- компіляції частин запозиченого тексту без посилання на цитати.
ЕК оцінює рівень якості презентації основних результатів досліджень та відповідей на запитання під час захисту випускної кваліфікаційної роботи.
Оцінюючи випускну кваліфікаційну роботу, комісія враховує не лише якість самого наукового дослідження, його наукову новизну, практичну значущість, вміння захистити сформульовані положення та висновки, але й відповідність оформлення встановленим вимогам.
Результати захисту випускних кваліфікаційних робіт оцінюються за 100-баловою шкалою КНТЕУ, яка відповідно переводиться в чотирибалову шкалу («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно») та шкалу ЄКТС.
Робота, в якій, крім виконання основних вимог, зроблено власний критичний аналіз різних літературних джерел, представлено результати власних досліджень, використано кількісні методи дослідження, побудовано формалізовану модель проблеми, проведено власні дослідження, розрахунки і на їх основі – аргументовано висновки та обґрунтовано пропозиції, а результати наукового дослідження опубліковані крім статті у Збірнику наукових статей студентів КНТЕУ, в інших виданнях або матеріалах наукових конференцій, може бути оцінена на 90-100 балів («відмінно»).
Робота, в якій дано власну оцінку використаних джерел, самостійно проаналізовано підібраний статистичний матеріал, звітні дані підприємства, на базі якого досліджувалася тема, зроблено висновки та сформульовано пропозиції, але вони не є достатньо аргументованими, може бути оцінена на 75-89 балів («добре»).
Випускна кваліфікаційна робота, в якій розкрито тему, прореферовано використані джерела, здійснено аналіз певної інформаційної та статистичної бази даних, сформульовано висновки без необхідного їх обґрунтування допускається до захисту, але не може бути оцінена вище ніж 74 бали («задовільно»).
Рішення щодо підсумкової оцінки приймається більшістю голосів членів ЕК за результатами захисту з урахуванням висновків наукового керівника та рецензента.
Студент, який не захистив з поважних причин у встановлений термін випускну кваліфікаційну роботу, має право на повторну атестацію в наступний термін роботи ДЕК протягом трьох років під час роботи ЕК за тією ж спеціалізацією. Якщо захист випускної кваліфікаційної роботи визнається незадовільним, ЕК визначає, чи може студент подавати на повторний захист ту саму роботу з доопрацюванням, чи він повинен підготувати випускну кваліфікаційну роботу за новою темою.
Додаток А
Орієнтовна тематика випускних кваліфікаційних робіт
спеціальність 6.030509 «Облік і аудит»,
спеціалізація «Облік і аудит в підприємництві»
| № пор. | Тема випускної кваліфікаційної роботи* | |
| 1. | Облік, контроль і аналіз надходження основних засобів | |
| 2. | Облік, контроль і аналіз вибуття основних засобів | |
| 3. | Облік, контроль і аналіз витрат на ремонт та поліпшення основних засобів | |
| 4. | Облік, контроль і аналіз застосування основних засобів | |
| 5. | Облік, аудит і аналіз операційної оренди основних засобів | |
| 6. | Облік, аналіз і аудит фінансової оренди основних засобів | |
| 7. | Облік, контроль і аналіз інвестиційної нерухомості | |
| 8. | Облік, контроль і аналіз зносу (амортизації) засобів праці | |
| 9. | Облік, аналіз і аудит об’єктів інтелектуальної власності | |
| 10. | Облік, контроль і аналіз надходження нематеріальних активів | |
| 11. | Облік, контроль і аналіз вибуття нематеріальних активів | |
| 12. | Облік, контроль і аналіз застосування нематеріальних активів | |
| 13. | Облік, аналіз і аудит довгострокових фінансових інвестицій врахованих за методом участі в капіталі | |
| 14. | Облік, аналіз і аудит довгострокових фінансових інвестицій що утримуються до погашення | |
| 15. | Облік, аналіз і аудит довгострокових фінансових інвестицій пов’язаним сторонам | |
| 16. | Облік, аналіз і аудит довгострокових фінансових інвестицій сторонам що не є пов’язаними | |
| 17. | Облік, контроль і аналіз довгострокової дебіторської заборгованості | |
| 18. | Облік, контроль і аналіз виробничих запасів підприємства | |
| 19. | Облік, контроль і аналіз малоцінних необоротних та оборотних засобів праці | |
| 20. | Облік, контроль і аналіз виробничих запасів на будівельних підприємствах | |
| 21. | Облік, контроль і аналіз готової продукції власного виробництва | |
| 22. | Облік, контроль і аналіз продукції сільськогосподарського виробництва | |
| 23. | Облік, контроль і аналіз надходження товарів | |
| 24. | Облік, контроль і аналіз реалізації товарів | |
| 25. | Облік, контроль і аналіз товарних операцій на підприємствах торгівлі | |
| 26. | Облік, контроль і аналіз реалізації товарів у роздрібній торгівлі | |
| 27. | Облік, контроль і аналіз грошових коштів у національній валюті | |
| 28. | Облік, контроль і аналіз грошових коштів у іноземній валюті | |
| 29. | Облік, контроль і аналіз еквівалентів грошових коштів | |
| 30. | Облік, контроль і аналіз поточних фінансових інвестицій | |
| 31. | Облік, контроль і аналіз операцій з векселями | |
| 32. | Облік, контроль і аналіз операцій з акціями невласної емісії | |
| 33. | Облік, контроль і аналіз операцій з облігаціями невласної емісії | |
| 34. | Облік, контроль і аналіз поточної дебіторської заборгованості підприємства малого бізнесу | |
| 35. | Облік, контроль і аналіз оборотних активів підприємства малого бізнесу | |
| 36. | Облік, контроль і аналіз операцій з покупцями та замовниками | |
| 37. | Облік, контроль і аналіз розрахунків із контрагентам за авансами | |
| 38. | Облік, контроль і аналіз розрахунків із підзвітними особами | |
| 39. | Облік, контроль і аналіз розрахунків за нарахованими доходами | |
| 40. | Облік, аналіз і аудит зареєстрованого капіталу товариства не акціонерного типу | |
| 41. | Облік, аналіз і аудит зареєстрованого капіталу товариства акціонерного типу | |
| 42. | Облік, контроль і аналіз капіталу в дооцінках | |
| 43. | Облік, контроль і аналіз додаткового капіталу | |
| 44. | Облік, контроль і аналіз операцій з цільового фінансування та забезпечень майбутніх витрат та платежів | |
| 45. | Облік, контроль і аналіз операцій за довгостроковими позиками | |
| 46. | Облік, контроль і аналіз операцій з облігаціями власної емісії | |
| 47. | Облік, контроль і аналіз операцій за короткостроковими позиками | |
| 48. | Облік, контроль і аналіз операцій з постачальниками та підрядниками | |
| 49. | Облік, контроль і аналіз розрахунків за податком на додану вартість | |
| 50. | Облік, контроль і аналіз розрахунків за податком на прибуток | |
| 51. | Облік, контроль і аналіз розрахунків за місцевими податками та платежами | |
| 52. | Облік, контроль і аналіз митних платежів підприємства | |
| 53. | Облік, контроль і аналіз внесків на соціальне забезпечення персоналу підприємства | |
| 54. | Облік, контроль і аналіз праці та її оплати | |
| 55. | Облік, контроль і аналіз виплат працівникам, не повязаних із використанням праці | |
| 56. | Облік, контроль і аналіз операцій з засновниками підприємства | |
| 57. | Облік, контроль і аналіз доходів діяльності підприємства малого бізнесу | |
| 58. | Облік, контроль і аналіз доходів від операційної діяльності підприємств малого бізнесу | |
| 59. | Облік, контроль і аналіз витрат операційної діяльності підприємств оптової торгівлі | |
| 60. | Облік, контроль і аналіз витрат операційної діяльності підприємств роздрібної торгівлі | |
| 61. | Облік, контроль і аналіз витрат операційної діяльності підприємств готельного бізнесу | |
| 62. | Облік, контроль і аналіз витрат операційної діяльності підприємств туристичного бізнесу | |
| 63. | Облік, контроль і аналіз витрат операційної діяльності підприємств ресторанної справи | |
| 64. | Облік, контроль і аналіз витрат операційної діяльності підприємств рекламного бізнесу | |
| 65. | Облік, контроль і аналіз витрат операційної діяльності підприємств побутового обслуговування | |
| 66. | Облік, контроль і аналіз витрат операційної діяльності підприємств комунального бізнесу | |
| 67. | Облік, контроль і аналіз витрат операційної діяльності будівельного підприємства | |
| 68. | Облік, контроль і аналіз витрат операційної діяльності фермерського господарства | |
| 69. | Облік, контроль і аналіз витрат операційної діяльності переробних підприємств | |
| 70. | Облік, контроль і аналіз витрат операційної діяльності промислових підприємств | |
| 71. | Облік, контроль і аналіз витрат операційної діяльності хлібопекарних підприємств | |
| 72. | Облік, контроль і аналіз витрат операційної діяльності підприємств з виробництва продуктів харчування | |
| 73. | Облік, контроль і аналіз витрат операційної діяльності молокопереробних підприємств | |
| 74. | Облік, контроль і аналіз витрат операційної діяльності підприємств з виготовлення одягу | |
| 75. | Облік, контроль і аналіз витрат операційної діяльності підприємств з виготовлення меблів | |
| 76. | Облік, контроль і аналіз витрат операційної діяльності поліграфічних підприємств | |
| 77. | Облік, контроль і аналіз витрат операційної діяльності підприємств з виробництва програмних продуктів | |
| 78. | Облік, контроль і аналіз витрат операційної діяльності підприємств з надання послуг | |
| 79. | Облік, контроль і аналіз доходів операційної діяльності підприємств оптової торгівлі | |
| 80. | Облік, контроль і аналіз доходів операційної діяльності підприємств роздрібної торгівлі | |
| 81. | Облік, контроль і аналіз доходів операційної діяльності підприємств готельного бізнесу | |
| 82. | Облік, контроль і аналіз доходів операційної діяльності підприємств туристичного бізнесу | |
| 83. | Облік, контроль і аналіз доходів операційної діяльності підприємств ресторанної справи | |
| 84. | Облік, контроль і аналіз доходів операційної діяльності підприємств рекламного бізнесу | |
| 85. | Облік, контроль і аналіз доходів операційної діяльності підприємств побутового обслуговування | |
| 86. | Облік, контроль і аналіз доходів операційної діяльності підприємств комунального бізнесу | |
| 87. | Облік, контроль і аналіз доходів операційної діяльності будівельного підприємства | |
| 88. | Облік, контроль і аналіз доходів операційної діяльності фермерського господарства | |
| 89. | Облік, контроль і аналіз доходів операційної діяльності переробних підприємств | |
| 90. | Облік, контроль і аналіз доходів операційної діяльності промислових підприємств | |
| 91. | Облік, контроль і аналіз доходів операційної діяльності хлібопекарних підприємств | |
| 92. | Облік, контроль і аналіз доходів операційної діяльності підприємств з виробництва продуктів харчування | |
| 93. | Облік, контроль і аналіз доходів операційної діяльності молокопереробних підприємств | |
| 94. | Облік, контроль і аналіз доходів операційної діяльності підприємств з виготовлення одягу | |
| 95. | Облік, контроль і аналіз доходів операційної діяльності підприємств з виготовлення меблів | |
| 96. | Облік, контроль і аналіз доходів операційної діяльності поліграфічних підприємств | |
| 97. | Облік, контроль і аналіз доходів операційної діяльності підприємств з виробництва програмних продуктів | |
| 98. | Облік, контроль і аналіз доходів операційної діяльності підприємств з надання послуг | |
| 99. | Облік, контроль і аналіз фінансової діяльності підприємства | |
| 100. | Облік, контроль і аналіз інвестиційної діяльності підприємства | |
| 101. | Облікові, контрольні та аналітичні процедури узагальнення даних з метою складання фінансової звітності | |
| 102. | Облік і аудит ліквідації та оцінка банкрутства підприємства | |
| 103. | Облік, контроль і аналіз операцій з монетарними активами | |
| 104. | Облік, контроль і аналіз витрат на виробництво та реалізацію товарів на підприємствах ресторанної справи | |
| 105. | Облік, контроль і аналіз імпортних операцій | |
| 106. | Облік, контроль і аналіз експортних операцій | |
| 107. | Облік, контроль і аналіз зовнішньоекономічних товарообмінних операцій | |
| 108. | Облік, контроль і аналіз іноземних інвестицій | |
| 109. | Облік, контроль і аналіз інвестицій за кордон | |
| 110. | Обліково – аналітичні аспекти банкрутства підприємства та оцінка конкурентоспроможності підприємства | |
| 111. | Облік, контроль і аналіз операційної діяльності інтернет–магазинів | |
| 112. | Облік, аналіз і аудит процесів припинення діяльності підприємства | |
| 113. | Облік, контроль і аналіз операцій з надання фінансових послуг | |
| 114. | Облік, контроль і аналіз операцій з надання послуг зі страхування | |
| 115. | Облік, контроль та оцінка впливу ефективності використання основних засобів на фінансовий стан підприємства | |
| 116. | Облік, контроль і аналіз операцій з давальницькою сировиною | |
| 117. | Облік, контроль та оцінка корпоративних прав | |
| 118. | Облік, контроль та оцінка транспортних засобів підприємства | |
| 119. | Облік, оцінка та аналіз дебіторської та кредиторської заборгованості підприємства | |
| 120. | Облік, оцінка та аналіз зобов’язань підприємства | |
| 121. | Облік, оцінка та аналіз виробничих запасів підприємства | |
| 122. | Облік, оцінка та аналіз нематеріальних активів підприємства | |
| 123. | Комплексна оцінка вартості підприємства |
* Примітка: В якості базових підприємств використовуються такі об`єкти:
1. Виробничі підприємства
2. Підприємства оптової торгівлі
3. Підприємства роздрібної торгівлі
4. Підприємства ресторанного господарства
5. Оптово-роздрібні і торгово-виробничі підприємства
6. Підприємства сфери послуг
Додаток Б
| Завідувачу кафедри________________ _________________________________ ПІБ зав. кафедри | ||
| _________________________________ ПІБ студента гр.___, _______ курс, _________________________________ _________________________________ спеціальність, спеціалізація, факультет |
Заява
Прошу затвердити тему випускної кваліфікаційної роботи: ____________________________________________________________
____________________________________________________________
за матеріалами ____________________________________________________________
(повна юридична назва підприємства, основний вид діяльності)
____ ____________
дата підпис студента
Додаток В
Київський національний торговельно-економічний університет
Факультет____________________ Кафедра _______________________
Спеціальність, спеціалізації ____________________________________
Затверджую
Зав. кафедри_____________
_______________________ «___»____________ 201_ р.
Завдання
на випускну кваліфікаційну роботу студентові
____________________________________________________________
(прізвище, ім’я, по батькові)
1. Тема випускної кваліфікаційної роботи
________________________________________________________________________________________________________________________________
Затверджена наказом ректора від «___» _______ 201__ р. № ____
2. Строк здачі студентом закінченої роботи ______________________
3. Цільова установка та вихідні дані до роботи
Мета роботи _____________________________________________________________________________________________________________________________________
Об’єкт дослідження ________________________________________________________________________________________________________________________________
Предмет дослідження_________________________________________
________________________________________________________________________________________________________________________________
4. Перелік графічного матеріалу
________________________________________________________________________________________________________________________
5. Зміст випускної кваліфікаційної роботи (перелік питань за кожним розділом)
__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________