Вимоги до тексту документа

Основою службового документа є текст, який має чітко й переконливо відбивати причину й мету його написання, роз­кривати суть конкретної справи.

Текст— це сукупність речень, об'єднаних у тематичну й структурну цілісність за правилами певної мовної системи.

Текст документа повинен містити певну аргументовану інформацію, викладену стисло, грамотно, зрозуміло та об'єк­тивно, без повторень та вживання слів і зворотів, які не несуть змістового навантаження. Він оформляється у вигляді суцільного складного тексту, анкети, таблиці або поєднання цих форм.

Суцільний складний текст документа містить граматично і логічно узгоджену інформацію про управлінські дії та вико­ристовується під час складання правил, положень, листів, розпорядчих документів.

Форма анкети використовується під час викладення циф­рової або словесної інформації про один об'єкт за певним обсягом ознак. Анкетними текстами послуговуються в орга­нізаційно-розпорядчих документах, документах з матеріаль­но-технічного постачання і збуту.

Тексти у вигляді таблиці використовуються у звітно-ста­тистичних, бухгалтерських, планових та інших документах.

Текст поділяється на взаємозумовлені логічні елементи: вступ, основну частину (доказ), закінчення. У вступі зазна­чається причина написання документа; в основній частині викладається суть питання, наводяться докази, пояснення,

Таблиця 2. Розташування та правила оформлення реквізитів

 

№ п/п	Реквізити	Розташування та правила оформлення
	Державний герб України	Посередині бланка або у кутку над серединою рядка з назвою організації
	Емблема організа­ції чи підприємства	Поряд з назвою організації. Як емблему можна використовувати товарний знак, зареєстрований у встановленому порядку
	Зображення дер­жавних нагород	У верхньому лівому кутку або посередині документа
	Код підприємства, установи, організа­ції	У верхньому правому кутку
	Код форми доку­мента	У верхньому правому кутку під кодом підприємства, організації, установи
	Назва міністерства або відомства, яко­му підпорядко­вується установа	У верхньому лівому кутку або посередині сторінки
	Повна назва уста­нови, організації або підприємства — автора доку­мента	У верхньому лівому кутку. Може наноситися за допомогою штампа або друкарським способом. Назва установи повинна відповідати найменуванню, зазначеному в положенні (статуті) про неї

 

	Назва структурного підрозділу	У верхньому лівому кутку. Дозволяється друкувати машинописним способом
	Індекс підприєм-	У верхньому лівому кутку, оформляється відповідно до поштових правил:
	ства зв'язку, пош-	01054, м, Київ-54, вул. Пирогова, 9,
	това й телеграфна	т. 221-99-33
	адреса, номер теле-	На бланку для листів указується номер розрахункового рахунка у відділенні банку:
	тайпа, номер теле-	розрахунковий рахунок № 11632516 в Укрінбанку м. Києва
	фону, факсу, номер	МФО № 321518
	рахунка в банку
	Назва виду	Зліва або посередині сторінки. В усіх документах, крім листів, наводиться назва
	документа	його виду. Залежно від цієї назви встановлюється формуляр, структура тексту, особливості викладу
	Дата	Документ датується днем його підписання або затвердження. На бланках дату під­писання документа ставлять у лівій верхній частині разом із індексом на спеціаль­но відведеному для цього місці. Якщо документ складений не на бланку, то дату ставлять під текстом зліва. Вона записується словесно-цифровим способом (24 серпня 2002 р.) або цифровим — арабськими цифрами у такій послідовності: день, місяць, рік — 17.06.2002 (тобто 17 червня 2002 року). Якщо порядковий номер місяця або числа складається з однієї цифри, то перед нею проставляється 0 (нуль): 03.04.2002; 05.08.99. У документах матеріально-фінансового характеру дата оформляється словесно-цифровим способом.

Продовження табл. 2

№ п/п	Реквізити	Розташування та правила оформлення
	Дата	Дата на документі проставляється особою, яка його підписує або затверджує, в момент підписання або затвердження. Обов'язковому датуванню і підписанню підлягають усі службові відмітки на документах, пов'язані з їх проходженням та виконанням (резолюції, візи, відмітки про виконання документа й направлення його до справи)
	Індекс	У верхній частині сторінки зліва. Цей реквізит дає змогу забезпечити оперативний довідково-інформаційний пошук документа, контроль виконання. Індекс документа включає в себе три пари арабських цифр, де перша пара — індекс структурного підрозділу, друга — номер справи за номенклатурою для підрозділу, третя — порядковий номер за журналом обліку. Наприклад: № 02-10/36, де 02 — шифр структурного підрозділу; 10 — номер справи; 36—реєстраційний номер документа за журналом обліку вхідних документів та канцелярії
	Посилання на	У верхній частині сторінки зліва. Містить дату та індекс, вказані у документі
	індекс та дату вхід-	організацією, яка уклала чи видала документ. Наприклад: на № 02-10/135 від
	ного документа	01.03.96, де 02 — індекс структурного підрозділу; 10 — номер справи за номенклатурою; 135 — порядковий номер
	Місце укладання	У верхній частині сторінки зліва. Містить назву міста чи населеного пункту, де
	чи видання	видається документ
	Гриф обмеження	3 правого боку під кодом форми. Записується з середини рядка: «Для службового
	доступу до доку-	користування», «секретно», «цілком секретно»
	мента

 

	Адресат	3 правого боку у верхній частині сторінки. Кожний елемент — назва установи, під­розділу, посада, прізвище та ініціали особи, поштова адреса — пишеться з середини нового рядка з великої літери. Якщо документ адресовано до установи, то поштова адреса вказується після назви установи, структурного підрозділу й прізвища особи; коли приватній особі — тоді перед її прізвищем. Наприклад: Друкарня «Преса України» Никонову Миколі Петровичу Головному редакторові вул. Грінченка, буд. 7, кв. 19 Романову В. Ю. Київ-04 01004 Якщо документ адресується установі, її структурному підрозділу без зазначення посадової особи, їх найменування подаються у називному відмінку: Міністерство охорони здоров 'я України Якщо документ надсилається посадовій особі, найменування установи подається у родовому відмінку: Директорові Київської
		загальноосвітньої школи № 7
	Гриф	У верхній правій частині документа. Затвердження — спосіб засвідчення докумен-
	затвердження	та після його підписання, який санкціонує поширення дії документа на визначене коло структурних підрозділів, організацій чи службових осіб. Елементи грифа затвердження: — слово ЗАТВЕРДЖУЮ; — назва посади; —особистий підпис; — ініціали та прізвище особи, що затвердила документ; —дата затвердження.

Продовження табл. 2

 

№ п/п	Реквізити	Розташування та правила оформлення
	Гриф	Наприклад: ЗАТВЕРДЖУЮ
	затвердження	директор школи (підпис) Л. С. Семенова 07.10.2002 Під час затвердження документа розпорядчим актом на документі зазначається гриф за такою формою: ЗАТВЕРДЖУЮ Наказ Міністерства фінансів України 20.04.2002, № 15
	Резолюція	Це напис, зроблений керівником установи на документі, який містить вказівки щодо виконання цього документа. У правому верхньому кутку. Якщо це місце зайняте іншим реквізитом, то резолюцію вміщують на будь-якій вільній площі лицьового боку сторінки документа, крім полів. Складається з таких елементів: — прізвище та ініціали виконавця, якому відправлений документ; — вказівка на порядок виконання документа; — термін виконання документа; — особистий підпис керівника; — дата. Як виконавці у резолюції зазначаються службові особи, а не структурні підрозділи. Відповідальною за виконання документа є особа, названа в резолюції першою.

 

		На документі повинно бути не більше однієї резолюції. Інші резолюції можливі тільки тоді, коли є необхідність деталізації порядку виконання документа. Якщо документ підлягає поверненню або деталізується порядок його виконання, оформляється резолюція на окремих аркушах чи спеціальних бланках
	Заголовок	Друкується малими літерами, розміщується під назвою виду документа, відображає
	до тексту	головну ідею документа і, здебільшого, починається з прийменника «про»; має бути лаконічним і точним, якнайповніше розкривати зміст документа. Якщо у документі йдеться про кілька питань, заголовок може бути узагальненим. Текст документа, надрукований на папері А5, дозволяється подавати без заголовка. Заголовки не складаються до текстів телефонограм, телеграм та повідомлень
	Відмітка	3 лівого боку у верхній частині поля першої сторінки документа. її проставляють
	про контроль	за формою «К» або «Контроль»
	Текст	Складається з таких логічних елементів: — вступу; — доказу; — закінчення. Розташовується на всю ширину сторінки (від поля до поля)
	Відмітка про на-	Додатки до документів можуть бути трьох видів:
	явність додатка	а) додатки, що затверджуються або вводяться в дію розпорядчими документами (додатки до розпорядчих документів); б) додатки, що є самостійними документами і надсилаються із супровідним листом; в) додатки, що пояснюють або доповнюють зміст основного документа.

Продовження табл. 2

№п/п	Реквізити	Розташування та правила оформлення
	Відмітка про на-	У розпорядчому документі відомості про наявність додатків зазначають у тексті:
	явність додатка	Розробити і подати на затвердження графік комплексного плану наукової організації праці (НОТІ) за формою, зазначеною у додатку 1. Додатки до розпорядчого документа повинні мати відмітку з посиланням на цей розпорядчий документ, його дату і номер. Відмітка робиться на верхньому правому полі першої сторінки додатка: Додаток до наказу Міністерства освіти і науки України 15.10.2002 № 15 Додатки до розпорядчих документів повинні підписуватися керівниками структурних підрозділів установи на лицьовій стороні останньої сторінки додатка. Відомості про наявність додатків до планів, звітів, протоколів, повідомлень, листів тощо оформляються у такому порядку: 1) якщо документ має додатки, згадувані в тексті, або ті, що пояснюють його зміст, то відмітку про це оформляють так: Додаток: на 2 арк. у 3 прим.; 2) якщо документ має додатки, не зазначені в тексті, то їх потрібно перелічити із вказівкою на кількість сторінок у кожному з них і кількість примірників:
	Додаток: «Проект реконструкції ділянки» на 5 арк. у 2 прим.
		Якщо додаток залишається у справі, то зазначається:
	Додаток: на 2 арк. лише адресатові.

 

		У разі великої кількості додатків окремо складається їх опис, а в самому документі
		після тексту зазначається:
		Додаток: відповідно до опису на 7 арк.
		Якщо додаток надсилається не за всіма зазначеними у документі адресами,
		відмітку про наявність додатка оформляють за формою:
		Додаток: на 6 арк. у 2 прим, на першу адресу
	Підпис	Підписують, як правило, перший примірник документа. До складу підпису входять: — найменування посади (з лівого боку); — підпис {між назвою посади й прізвищем); — ініціали й прізвище особи, що підписала документ (праворуч): Голова Державного комітету архівів України (підпис) (ініціали, прізвище) У разі надсилання документа одночасно кільком установам вищого рівня керівник підписує всі примірники. Якщо надсилають документ одночасно кільком установам, що належать до сфери управління установи, підписується тільки оригінал, який залишається у справі установи-автора, а на місця розсилаються засвідчені канцелярією примірники. Підписи кількох службових осіб на документах розташовуються один під одним у послідовності, що відповідає посаді. Якщо документ підписують кілька осіб, що обіймають однакові посади, то їхні підписи розташовуються на одному рівні: Директор зош № 277 Директор зош № 282 (підпис) Л. С. Семчук (підпис) Ю. Ю. Новак Розшифрування підпису в дужки не береться.

Продовження табл. 2

 

№ п/п Реквізити	Розташування та правила оформлення
	Підпис	Якщо посадова особа, підпис якої зазначений на документі, відсутня, то документ підписує особа, яка виконує її обов'язки, або її заступник. При цьому обов'язково зазначається посада особи, яка підписала документ, і її прізвище (виправлення вно­сяться чорнилом або машинописним способом: «в. о.», «заст.»). Не допускається підписання документа з прийменником «за» або проставленням скісної риски перед найменуванням посади. Документ колегіальних органів підписує голова та секретар колегіального органу
	Гриф погодження	Розрізняють дві форми погодження документів — внутрішнє (з підрозділами та службовими особами установи) й зовнішнє (з підвідомчими та непідвідомчими організаціями). Цей реквізит складається із: — слова «ПОГОДЖЕНО»; — назви посади службової особи, з якою погоджується документ, та назви установи; — особистого підпису; — його розшифрування; — дати. Грифи погодження розташовуються нижче від реквізиту «підпис» або на окремій сторінці. Наприклад: ПОГОДЖЕНО Директор зош № 246 (підпис) С. Б. Дмитрів 01.09.2002

 

		Якщо зовнішнє погодження документа здійснюється з колегіальним органом, то гриф погодження оформляється так: ПОГОДЖЕНО Протокол засідання Вищої атестаційної комісії України 01.07.2002, № 12 Якщо зміст документа стосується більше ніж трьох установ, складається «Аркуш погодження», про що робиться відмітка у самому документі на місці грифа погодження: Аркуш погодження додається Аркуш погодження оформляється за такою формою: АРКУШ ПОГОДЖЕННЯ Назва документа Найменування посади Найменування посади Підпис, ініціали, прізвище Підпис, ініціали, прізвище Дата Дата
		Віза	Внутрішнє погодження проекту документа — це його візування. Віза складається з: — особистого підпису особи, що візує; — дати. У разі потреби зазначається посада особи, що візує, і розшифровується її підпис (зазначаються ініціали та прізвище): Завідувач кафедри (підпис) Б. М. Сайко 28.08.2002 Невеликі зауваження (1—2 рядки) розташовуються перед візою. У разі внутріш­нього погодження візи ставляться на першому примірнику документа, а листи чи інші вихідні документи візуються на примірнику, який лишається в установі

Закінчення табл. 2

Ха п/п	Реквізити	Розташування та правила оформлення
	Печатка	Печатка прикладається до документів, що вимагають особливого засвідчення. Печатки є гербові та прості. Гербова печатка прикладається до документів, що засвідчують юридичні або фізичні права осіб; до статутів, положень, які вимагають відбитка печатки, та ін. Прості печатки мають різну форму: круглу, квадратну, три­кутну. Герб на них не зображується. Просту печатку прикладають до документів, що виходять за межі організації, до розмножених примірників розпорядчих доку­ментів для їх розсилання, до довідок з місця роботи і т. п. Печатку треба простав­ляти таким чином, щоб вона захоплювала останні кілька літер найменування поса­ди особи, яка підписала документ
	Відмітка про	У правому верхньому кутку пишеться слово «копія»; під реквізитом «підпис» —
	засвідчення копій	слово «правильно»; дата; посада виконавця; підпис і його розшифрування. За потреби підпис завіряється печаткою
	Прізвище вико-	Цей реквізит обов'язковий на вихідних документах (листах, довідках, висновках).
	навця та номер	Складається з:
	його телефону	— прізвища виконавця; — номера його службового телефону. Вони ставляться в нижньому лівому кутку зворотного або лицьового боку останньої сторінки документа.

 

	Відмітка про ви-	Цей реквізит розміщується в лівій або центральній частині нижнього поля першої
	конання документа	сторінки документа й містить такі відомості:
	й направлення його	— стислу довідку про виконання;
	до справи	— слова «До справи» та номер справи, до якої має бути підшитий документ; — дату скерування документа до справи; — підпис керівника структурного підрозділу або виконавця: До справи № 07/54 Питання вирішено позитивно у телефонній розмові 05.09,2002 (посада, ініціали, прізвище) Відмітка «До справи» свідчить про те, що роботу над документом закінчено
ЗО	Відмітка про	Розміщується після тексту на нижньому правому полі першої сторінки документа.
	перенесення	Містить: — запис «Інформація перенесена на машинний носій»;
	відомостей на	— підпис особи, відповідальної за перенесення даних;
	машинний носій	— дату перенесення
	Відмітка про	Містить: — скорочену назву організації, що отримала документ;
	надходження	— дату його надходження. Ця відмітка робиться від руки чи за допомогою гумового штемпеля організації (реєстраційного штампа). Відбиток штампа містить: — назву організації; — дату надходження; — індекс документа. Відмітка про надходження розташовується на нижньому правому полі першої сторінки документа

міркування; у закінченні вказується мета, заради якої скла­дено документ.

Під час складання текстів документів слід дотримуватися

таких правил:

-ф- Текст викладати від третьої особи: Комісія ухвалила... ; Інститут просить...; Ректорат клопочеться...

^ Від першої особи пишуться заяви, автобіографії, допо­відні й пояснювальні записки, накази.

-ф- Не вживати образних виразів, емоційно забарвлених слів і синтаксичних конструкцій.

-Ф- Уживати стійкі (стандартизовані) сполучення типу: від­повідно до, у зв 'язку з, згідно з, з метою, необхідний для, в порядку.

-ф- Використовувати синтаксичні конструкції типу: Доводи­мо до Вашого відома, що...; Нагадуємо Вам, що...; Під­тверджуємо.з вдячністю... ; У порядку надання мате­ріальної допомоги... ; У порядку обміну досвідом... ; Узв 'язку з вказівкою...; Відповідно до попередньої домов­леності... ; Відповідно до Вашого прохання...

Ф- Дієприслівникові звороти вживати на початку речення: Враховуючи... ; Беручи до уваги... ; Розглянувши... ; Вва­жаючи...

-ф. Використовувати мовні засоби, що відповідають нормам літературної мови і зрозумілі для широкого кола читачів.

ф- Уживати прямий порядок слів у реченнях (підмет передує присудкові, означення стоїть перед означуваними сло­вами, додатки — після опорного слова, вставні слова — на початку речення).

-ф- Щоб не виявляти гостроти стосунків з партнером, ак­тивну форму дієслів варто заміняти на пасивну. Напри­клад: Ви не висловили свої пропозиції — Вами ще не висловлені пропозиції...

$ Якщо ж важливо вказати на конкретного виконавця, то тоді треба вживати активну форму: Університет не га­рантує...

«ф- Уживати інфінітивні конструкції: створити комісію; від­кликати працівників...

•ф- У розпорядчих документах слід вживати дієслівні конст­рукції у формі наказового способу: Наказую... ; Пропо­ную...

-ф- Використовувати скорочення слів, складноскорочені сло­ва й абревіатури, які пишуться у діловодстві за загаль­ними правилами: р-н, обл., км, напр., канд. філол. наук.

-Ф- Віддавати перевагу простим реченням. Використовувати форми ввічливості за допомогою слів: шановний; високо­шановний; вельмишановний; високоповажний...

Оформлення сторінки

Організаційно-розпорядчі документи оформляють на па­пері формату А4 (294x210) та А5 (146x210). Для зручності з обох боків сторінки залишають вільні поля: ліве — 35 мм; праве — не менше 8 мм; верхнє — 20 мм; нижнє — 19 мм (для формату А4) і 16 мм (для формату А5),

На бланку друкується тільки перша сторінка документа, а наступні — на чистих аркушах паперу. Якщо текст доку­мента займає більше однієї сторінки, то на другу сторінку не можна переносити один підпис, на ній має бути не менше двох рядків тексту.

Нумерація сторінок. У документах, оформлених на двох і більше аркушах паперу, нумерація сторінок почи­нається з другої.

Якщо текст документа друкується з одного боку аркуша, то номери проставляються посередині верхнього поля арку­ша арабськими цифрами на відстані не менше 10 мм від краю. Слово «сторінка» не пишеться, а також біля цифр не ставляться ніякі позначення.

Якщо текст друкується з обох боків аркуша, то непарні сторінки позначаються у правому верхньому кутку, а пар­ні — у лівому верхньому кутку аркуша.

Рубрикація. Це членування тексту на складові час­тини, графічне відокремлення однієї частини від іншої, а також використання заголовків, нумерації та ін. Рубрикація є зовнішнім вираженням композиційної будови ділового папе­ра. Ступінь складності рубрикації залежить від обсягу, тема­тики, призначення документа. Найпростіша рубрикація — поділ на абзаци.

Абзац — це відступ управо у початковому рядку, яким починається виклад нової думки у документі, а також фраг­мент тексту між двома такими відступами. Середня довжина абзацу має бути 4—6 речень, хоча в текстах документів є абзаци, що складаються з одного речення. Слід пам'ятати, якою б не була його довжина, абзац — це внутрішньо замк­нене смислове ціле, що виражає закінчену думку.

Абзацне членування тексту доповнює нумерація рубрик тексту, що вказує на взаємозалежність певних розділів, час­тин, пунктів та & підпорядкування. Існує дві системи нуме­рації — комбінована (традиційна) й нова.

Комбінована(традиційна) ґрунтується на використанні різних типів знаків — слів, літер, арабських та римських цифр. Ця система використання різних позначень обов'язко­во має бути логічною, послідовною і будуватися за ознакою зростання.

Новасистема базується на використанні лише арабських цифр, розміщених у певній послідовності. Застосовуючи цю систему, слід дотримуватися таких правил: -ф. після номера частини, розділу, пункту, підпункту ста­виться крапка; <$ номер кожної складової частини включає номери вищих ступенів поділу: розділи — 1.; 2.; 3.; 4.;

номер підрозділу складається з номера розділу й поряд­кового номера підрозділу, відокремлених крапкою —1.2.;

1.3.;

номер пункту містить порядковий номер розділу, підроз­ділу й пункту, відокремлених крапкою — 1.1.1.; 1.2.2.; номер підпункту складається з номера розділу, підрозділу,

пункту, підпункту, відокремлених крапкою — 1.1.1.1.; 1.2.2.2. і т.д.

Застосування нової системи нумерації спрощує оброб­лення документів та дозволяє не вживати словесних найме­нувань і символів:

 

Комбінована (традиційна)	Нова
А. Б. В. Розділ І
І. II. III. Частина 1	1.1
1. 2. 3. Частина 2	1.2
1); 2); 3); пункт 1	1.2.1
а); б); в); § 1	1.2.2.1
§2	1.3
	і т.д.

ПРАКТИЧНИЙ БЛОК

Вправа 1. Прочитайте текст Статті 10 Конституції України. Дайте визначення державної мови.

Державною мовою в Україні є українська мова.

Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України.

В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України.

Держава сприяє вивченню мов міжнародного спілку­вання.

Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом.

Вправа 2. Прочитайте висловлювання про мову. Яке зна­чення має мова в житті суспільства та людини?

«Мова є формою існування людської свідомості, найіс­тотнішою з ознак, якими людське суспільство відрізняється від тваринного стада.

Мовна діяльність є основним засобом організації та ко­ординації всіх інших видів суспільної діяльності, в тому числі в галузі виробництва, обслуговування, побуту, куль­тури, освіти, науки» (О. Мельничук).

«Найбільше і найдорожче добро в кожного народу — це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сповідання, розум, досвід, почування» {Панас Мирний).

«Мова—то цілюще народне джерело, і хто не припаде до нього вустами, той сам всихає від спраги.

Без поваги, без любові до рідного слова не може бути ні всебічної людської вихованості, ні духовної культури» (В. Сухомлинський).

«Той, хто зневажливо ставиться до рідної мови, не може й сам викликати поваги до себе» (О. Гончар).

«Народ, що не усвідомлює значення рідної мови для свого вищого духовного життя і сам її відкидає й відрікається, чинить над собою самовбивство» (Я. Шафарик).

Вправа 3. Доберіть із різних джерел і запишіть 4—5 ви­словлювань учених, письменників, відомих політичних діячів про українську мову. Підготуйтесь до бесіди «Значення мови в житті людини».

Вправа 4. Прочитайте, порівняйте визначення і з'ясуйте різницю між ними.

1. Літературна мова — унормована мова суспільного спілкування, зафіксована в писемній та усній практиці, одна з форм національної мови, що існує поряд з іншими її фор-мами-діалектами (територіальними, соціальними), просто­річчям, мовою фольклору.

2. Державна мова — закріплена традицією або законо­давством мова, вживання якої обов'язкове в органах дер­жавного управління, громадських органах та організаціях, на підприємствах, у закладах освіти, науки, культури, в сфері зв'язку та інформатики (Укр. мова. Енциклопедія).

Вправа 5. Прочитайте, випишіть приклади орфографіч­них (правописних), стилістичних (доцільність використання мовно-виражальних засобів у конкретному лексичному ото­ченні, відповідній ситуації спілкування), граматичних (вибір правильного закінчення, синтаксичної форми) норм.

Культура мови — це проблема, що так чи інакше наявна в усякій національній спільноті й буває предметом публічного обговорення та пильної уваги мовознавців, письменників, узагалі людей, небайдужих до виражальних можливостей слова або до престижу своєї мови. Адже літературна мова в

усіх народів відрізняється від розмовної, «народної», і потре­бує постійного дбайливого догляду, культивування.

Але в Україні питання культури української мови стояло і стоїть принципово інакше, ніж у національно «благополуч­них» суспільствах, бо його драматичним тлом є багато­страждальна історія нашої мови взагалі, століття прямих заборон і переслідувань або більш-менш прихованого під­ступного витіснення її з публічного вжитку.

Та й сьогодні, в незалежній Українській державі, питання про культуру повсякденного мовлення українців, на жаль, не втратило свого драматизму. Воно не зводиться до клопотів професійного вдосконалення мовців, як у «нормальних» су­спільствах, а стосується долі рідної мови взагалі і є частиною ширшого питання про масштаби і якість суспільного функ­ціонування української мови.

Ці дві сторони справи щільно взаємопов'язані. Витіснен­ня української мови з багатьох сфер публічного спілкування призводило до нехтування її функціональних можливостей, до «завмирання» багатьох природних форм вираження, на зміну яким за умов потужного тиску російщення приходили форми спотворені, аж до так званого суржику. З другого боку, втрата природності й краси, засилля кальок з російської та суржику позбавляють мову унікальності, небезпечно змен­шують «конкурентоздатність» української мови в публіч­ному і приватному мовленні, компрометують її, дають до­даткові аргументи її недоброзичливцям.

Тому видатні українські письменники й мовознавці по­слідовно протистоять «псуванню» української мови, обстою­ють її право бути собою і розвиватися, реагувати на зміни життя і суспільно-комунікативних потреб, виходячи з влас­ної природи, а не з чужої моделі (У. Дзюба).

Вправа 6.Перепишіть слова, поставте правильно наго­лоси, звірте зі «Словником наголосів». Запам'ятайте ці слова.

І. Випадок, новий, фаховий, середина, ненависть, тексто­вий, беремо, валовий, виразний, вісімдесят, дошка, кінчити, контрактовий, котрий, щипці, ознака, обруч, нести, мета­лургія.

II. Легкий, кухонний, курятина, приятель, ринковий, тс рези, черствий, кидати, феномен, твердий, кроїти, ненавис­ний, Полтавщина, порядковий, предмет.

Вправа 7.Відредагуйте подані речення відповідно до норм літературної мови.

1. Для капітального ремонту нам підійде любий мате­ріал.

2. Ми діяли згідно законів України.

3. У відповідності з рішеннями у жовтні учні профтех­училищ проходять практику.

4. Відношення між учнями і вчителями мають бути до­брозичливими.

5. Я згодився на її предложення.

6. Його усунули з цієї посади.

7. Учні не зрозуміли смислу слова.

8. У цьому році я завершую школу.

9. Зустрінемося через пару днів.

10. Це можна зробити при всіх обставинах.

Вправа 8.Визначте, до яких функціональних стилів на­лежать подані тексти. Назвіть основні ознаки цих стилів.

І. Термін лексикографія (від грец. Іехікоп — словник, §гарпо — пишу) називає:

а) розділ мовознавства, що визначає теоретичні принципи
укладання словників;

б) процес збирання слів певної мови, упорядкування їх,
опис словникового матеріалу;

в) сукупність словників певної мови і наукових праць з
цієї галузі. Коротко зміст розділу «Лексикографія» визна­
чають кількома словами: це наука про словники.

Словники розширюють світогляд людей. У них пред­ставлено знання, якими володіє людство у певну епоху, з різних галузей науки, техніки, мистецтва. їх заслужено нази­вають супутниками цивілізації.

Словники відіграють значну роль у нормалізації мови, поширенні мовних норм, у піднесенні мовної культури. Вони служать довідниками про те, як правильно вимовляти і

писати слова, як тлумачити значення слів, як виникло це значення, якого походження слово (з посібника).

II. Десь зовсім близько від них невгамовно виводив свою
пісню соловейко. Спершу, коли починав заливатися, здава­
лось, що у горлечку в нього билася маленька співуча на­
мистинка. Короткий свист — і ось вона вже вискакувала з
дзьобика і стрімко влетіла над лісом, а за нею вискакували
такі ж самі намистинки, і всі вони нанизувалися у довгий
невидимий разок. Потім нитка на тому разку рвалася, і на­
мистинки падали в лунке озеро. Соловейкові жаль ставало їх,
і він заходжувався ойкати, схлипувати. Швидко заспокоїв­
шись, розщедрювався і без жалю розсипав навкруги кош­
товності: камінці-самоцвіти, бурштинові намистинки, черво­
ні коралі, срібні сережки, золоті колечка (за Б. Комаром).

III. У XXI столітті освіта постала перед необхідністю пе­
регляду ряду звичних упродовж десятиліть і століть харак­
теристик, усталених норм освітньої діяльності. Такий пе­
регляд належить реалізувати в процесі модернізації освіти
відповідно до Національної доктрини розвитку освіти.

Перше. Потребує змін сам зміст навчання. Слід більш чітко та однозначно визначити фундаментальні знання у різ­них сферах вивчення людини і світу.

Друге. Потребує корекції направленість навчального про­цесу.

Сучасний, а тим більш майбутній, динамізм зміни знань, інформації, технологій означає, що навчити в школі чи навіть у найкращому університеті людину на все життя неможливо. Виникає потреба вироблення в учня розуміння необхідності та уміння навчатися впродовж життя.

Третє. В інформаційному суспільстві знання стають без­посередньою продуктивною силою. Відповідно це вимагає від суспільства в цілому, а також окремої людини, вміння застосовувати все нові й нові знання, набуті впродовж життя, у власній практичній діяльності.

Отже, учень у навчальному і виховному процесі повинен набути важливих компетенцій через застосування знань. Для цього необхідний перехід від кваліфікації до компетенції, яка

дозволяє знаходити рішення в будь-яких професійних та життєвих ситуаціях (В. Кремень).

IV. Генеральному директорові
Луцького автомобільного заводу
Кудієнку В. І.

випускника Київського професійно-технічного училища № 5 Борищука О. П.

Заява

Прошу призначити мене на посаду слюсаря-електромок-тажника вашого заводу.

18.04.2003 Власноручний підпис

V. Наступного дня всією родиною виїжджаємо до Канева.
їдемо на могилу Тараса Григоровича Шевченка. Для кожного
українця постать Кобзаря знакова — вона найбільша наша
духовна святиня.

— А чому всі українці так задушевно шанують Шевчен­ка? — розпитувала я у батьків.

— Тарас Шевченко писав про нас, наше життя, — пояс­нювала мама. — Він страждав за нас, за Україну, боронив простих людей. За це його вислали далеко в Азію.

— Тарас Шевченко — це ми, — додав тато.

І треба було бачити їхні обличчя, щоб відчути, яку гли­боку шану й любов вони відчувають до Кобзаря, коли зга­дується його ім'я (М. Ковальська).

VI. Дорогий сину, дякую Тобі за листа. Знаєш, я був
приємно здивований, що Ти став краще вчитися, братися до
навчання. Може, Ти й справді зможеш закінчити чверть без
трійок? Чи задоволена Тобою мама? Бо я за весь час дуже
хотів бути задоволеним Тобою, але, на жаль, не дочекався
такого. Якось у нас не вийшло знайомства, не змогли ми
подолати холоду восьмирічної розлуки. Я шкодую дуже, що
Ви з мамою не змогли приїхати в січні. Добре було, щоб ви
таки приїхали удвох — із мамою. Але коли то буде можна —
ще невідомо.

 

Шануйся, сину. Не залишай маму саму, частіше бувай із нею, не пускай маму саму нікуди — завжди, коли вона не перечитиме.

За мене не турбуйся. Я нібито залізний, бо інакше мені просто не можна.

Обіймаю і зичу добра.

Пиши, що ти читаєш тепер. Але пиши—тільки тоді, коли є настрій, бажання, а не просто мус.

Будьмо ж!

Твій тато.

Вправа 9.Сформулюйте й запишіть визначення доку­мента. Обґрунтуйте значення документів у житті людей.

Вправа 10.Розкрийте зміст поняття «реквізит». Назвіть основні реквізити організаційно-розпорядчих документів.

Вправа 11.Виправте помилки в оформленні реквізиту «адресат». Запишіть правильні варіанти.

1. Директор Павлюку Сергію Петровичу.

2. Генеральні директори виробничих об'єднань, директори підприємств і керівники організацій.

3. Міністерству освіти і науки України.

4. Міністерство промислової політики України. Управління справами

Головний спеціаліст Кононенку В. П.

Вправа 12.Прочитайте поданий документ. Допишіть ре­золюцію і візу як реквізити. Назвіть елементи, з яких скла­даються ці реквізити.

Директорові Переяслав-Хмельницького

профтехучилища № 6

Доценту А. В.

випускника загальноосвітньої

середньої школи №106

Лазарчука Василя Васильовича

Заява Прошу зарахувати мене на І курс училища за спеціаль­ністю електромонтажник силових мереж та електроустат­кування.

20 серпня 2003 Власноручний підпис

Вправа 13.Розкрийте значення поданих слів. Користуй­теся «Словником іншомовних слів».

Копія, формуляр, реквізит, бланк, абзац, витяг, рубрика­ція, оригінал.

Вправа 14. Розгадайте кросворд.

По горизонталі: 1. Друкована стандартна форма доку­мента з реквізитами, що містять постійну інформацію. 2. Відтворення частини документа. 3. Другий примірник до­кумента, виданий у зв'язку із втратою оригіналу. 4. Найваж­ливіший, уніфікований засіб спілкування. 5. Відступ управо у початковому рядку, яким починається виклад нової думки у документі. 6. Напис, зроблений керівником установи на до­кументі, що містить вказівки щодо виконання цього доку­мента. 7. Основний вид ділового мовлення, що фіксує та передає інформацію, підтверджує її достовірність, об'єктив­ність. 8. Перший і єдиний примірник документа. 9. Ознака, за якою виділяють вхідні й вихідні документи. 10. Внутрішнє

погодження проекту документа. 11.Сукупність реквізитів, розташованиху певнійпослідовності на бланку. 12. Реквізит, що підтверджує юридичну чинність документа. 13. Критич­ний відгук на науковий або інший твір, що містить заува­ження, пропозиції.

Ключ: Якщо кросворд розгадано правильно, то по верти­калі у виділених клітинках ви прочитайте назву документа, що означає опис свого життя.

Вправа15. Оформіть правильно гриф затвердження до­кумента директором навчального закладу, де ви навчаєтеся.

Вправа16. Виправте помилки в оформленні реквізиту «підпис». Правильні варіанти запишіть.

1) Директор школи О. П. Лисенко підпис

2) Директор профтехучилища підпис Потапенко А. П.

3) Начальник відділу інспектування професійно-техніч­них навчальних закладів Стрілько О. Г. підпис

Вправа17. Оформіть перелік документів, що додаються до заяви про зарахування до навчального закладу.

Вправа18. Виправте помилки в оформленні реквізиту «дата». Правильні варіанти запишіть.

!)5.Х.03;2) 1 вересня 02 року; 3) 30.2.2003 р.; 4) 8.4.01.

Вправа 19.Запишіть текст, правильно оформивши заго­ловок та підзаголовок. Поділіть на абзаци текст документа.

Приймання, розгляд і реєстрація документів. Приймання документів. Усі документи, що надходять до установи, при­ймаються централізовано в канцелярії. У разі надходження документів у неробочий час вони приймаються черговим працівником. У канцелярії розкриваються всі конверти, за винятком тих, що мають напис «особисто». Конверти збе­рігаються і додаються до документів у разі, коли лише за конвертом можна встановити адресу відправника, час від­правлення та одержання документа. Попередній розгляд до­кументів. Всі документи, що надійшли до установи, підля-

гають обов'язковому попередньому розгляду. Попередній розгляд документів здійснюється керівником канцелярії установи або іншою виділеною для цього особою відповідно до розподілу обов'язків між працівниками. Попередній роз­гляд документів повинен здійснюватись у день одержання або в перший робочий день у разі надходження їх у неробо­чий час. Доручення органів вищого рівня, телеграми, теле­фонограми розглядаються негайно,

БЛОК ІНДИВІДУАЛЬНИХ ДОМАШНІХ
ЗАВДАНЬ

Вправа 1. Продовжіть речення.

І.Мова — це ...

2. Відповідно до статті 10 Конституції України українська мова є ...

3. Державна мова — це ...

4. Утвердження української мови як державної немож­ливе без взаємодії двох засад: ...

Вправа 2,Прочитайте, за поданим початком продовжіть розповідь.

I. Українська мова.

Українська мова — мова корінного населення України, а також українців, що проживають за її межами: у Росії, Біло­русі, Казахстані, Польщі, Словаччині, Румунії, Канаді, США, Австралії та ін. країнах. Українська мова входить до другого десятка найпоширеніших мов світу, нею розмовляє близько 45 млн людей. Найближчі їй—білоруська і російська мови.

II. Рідна мова.

Рідна мова — мова, з якою людина входить у світ, при­лучається до загальнолюдських цінностей у їх національній своєрідності. Людина стає свідомою, оволодіваючи мовою

своїх батьків. Тому в художній літературі — поезії і прозі --всіх народів поняття рідної мови виступає поряд з поняттям рідного краю, батьківської хати, материнського тепла, віт­чизни.

Вправа 4.Пригадайте визначення літературної мови. Прочитайте, встановіть спільне та відмінне між літературною мовою і територіальним діалектом.

Територіальний діалект — різновид національної мови, якому властива відносна структурна близькість і який є за­собом спілкування людей, об'єднаних спільністю території, а також елементів матеріальної і духовної культури, істори-ко-культурних традицій, самосвідомості. Сукупність струк­турно близьких діалектів утворює наріччя, сукупність усіх наріч — діалектну мову, що є однією з двох основних форм існування національної мови (Укр. мова. Енциклопедія).

Вправа5. Продовжіть речення.

1. Літературна мова — це ...

2. Літературна мова реалізується в ...

3. Норма літературної мови — це ...

4. Розрізняють такі типи норм: ...

Вправа 6. Поясніть, чи є нормативними для літературної мови подані слова і сполучення слів.

Поставщик, слідуючий, діючий закон, міроприємство, дякуючи допомозі, малоімущий, сухарний діабет, згідно розкладу.

Вправа 7.Продовжіть речення.

1. Мовний стиль — це ...

2. Жанри — це ...

3. Офіційно-діловий стиль — це ...

4. Основні ознаки офіційно-ділового стилю такі: ...

Вправа 8. Доберіть приклади текстів різних стилів.

Вправа9. Почитайте, визначте, до якого стилю належить поданий текст, та назвіть мовні особливості цього стилю.

НАЦІОНАЛЬНА ДОКТРИНА РОЗВИТКУ ОСВІТИ УКРАЇНИ

У XXI СТОЛІТТІ.

МЕТА, ПРІОРИТЕТИ І ПРИНЦИПИ РОЗВИТКУ ОСВІТИ

Головна мета української системи освіти — створити умови для розвитку і самореалізації кожної особистості як громадянина України, формувати покоління, здатні навча­тися впродовж життя, створювати й розвивати цінності гро­мадянського суспільства.

Система освіти має забезпечувати:

— формування особистості та професіонала — патріота України, який усвідомлює свою належність до сучасної євро­пейської цивілізації, чітко орієнтується в сучасних реаліях і перспективах соціокультурної динаміки, підготовлений до життя і праці у XXI столітті;

— збереження і продовження української культурно-істо­ричної традиції, виховання шанобливого ставлення до дер­жавних святинь, української мови і культури, історії і куль-

• тури народів, які проживають в Україні, формування куль­тури міжетнічних відносин — розвиток у дітей і молоді цілісної наукової картини світу і сучасного світогляду, здіб­ностей і навичок самостійного наукового пізнання.

Вправа 9.Продовжіть речення та поясніть в них розділові знаки.

1. Документ — це ...

2. Документи відтворюють на ...

3. За походженням документи поділяються на ...

4. За призначенням виділяють такі документи ...

5. Звичайні безстрокові документи — це ...

6. За стадіями створення виділяють такі документи: ...

7. Діловодством називається...

8. Реквізит — це ...

9. Формуляр — це ...

 

10. Для документів з високим рівнем стандартизації дру­карським способом виготовляють ...

11. Бланк — це ...

12. Розрізняють дві форми погодження документів:...

13. Віза складається з ...

Вправа10. Правильно оформіть гриф затвердження.

I. 28.06.2003.

Наказ Міністерства освіти і науки України. №15. Затверджено

II. 03.08.2003.

(підпис) К. М. Шевченко. Затверджую. Директор училища.

Вправа 11. Оформіть дату цифровим способом. Поясніть, яким днем датується документ.

П'ятого вересня дві тисячі другого року, дванадцятого липня тисяча дев'ятсот п'ятдесят четвертого року, восьмого лютого дві тисячі третього року, двадцятого березня двох­тисячного року, першого січня тисяча дев'ятсот дев'яносто дев'ятого року.

Вправа 12.Прочитайте, правильно оформіть реквізит «резолюція».

Оголосити подяку на Педагогічній раді учителів 15.05.2003. особистий підпис доц. Ковальчуку 1.1.

Вправа 13.Продовжіть речення.

1. Текст — це ...

2. Текст документа повинен містити ...

3. Оформляється текст у вигляді...

4. Форма анкети використовується ...

5. Текст поділяється на взаємозумовлені логічні елемен­ти: ...

6. Під час складання текстів документів слід дотримува­тися таких правил: ...

Вправа 14.Оформіть правильно реквізит «підпис».

1. (підпис) директор профтехучилища № 2 С. С. Шевчук

2. Назаренко М. К. Директор зош № 186 (підпис) Директор зош № 136 Васильченко Н. П. (підпис)

Вправа 15.Продовжіть речення.

1. Організаційно-розпорядчі документи оформляють ...

2. Для зручності з обох боків сторінки залишають ...

3. На бланку друкується ...

4. Нумерація сторінок починається ...

5. Рубрикація — це ...

6. Абзац — це ...

7. Нова система нумерації рубрик базується на ...

Вправа 16.Доповніть речення відокремленими обстави­нами, вираженими дієприслівниковими зворотами, поставте розділові знаки при них; обґрунтуйте їх вживання.

1. Додаємо перелік нашої нової продукції.

2. Ми змушені відхилити Ваше замовлення.

3. Погоджуємося надати Вам зниження в обсязі 5 %.

4. Ми надали пану Сергієчку право підпису документів.

5. Повідомляємо, що не можемо відправити учнів на екс­курсію.

Вправа 17.Перепишіть речення, уживаючи прямий поря­док слів.

Укладається документ кожний згідно з нормами та пра­вилами узаконеними. Мають відповідати документи всі ви­могам таким:

— не суперечити законодавству чинному держави, нор­мам права юридичного та адміністративного, положенням директивним органів керівних;

— видаватися лише органами уповноваженими або осо­бами службовими згідно з компетенцією їх;

— відповідати призначенню своєму, назві й за формою встановленою укладатися;

—достовірними бути, переконливіше й меті та завданням відповідати закладу конкретного.

Вправа 18.Запишіть подані слова та словосполучення у кличному відмінку, додавши до них форму ввічливості.

Пан Олег, колеги, професор, пан Ілля, президент, Марія Степанівна, пан прокурор, міністр, сестра.