З ювілеєм установи, її працівника

Шановні панове!

Прийміть наші найщиріші вітання з нагоди 25-річного ювілею Вашого училища.

Завдяки неабияким зусиллям та самовідданості Ваших працівників навіть за нинішніх складних умов Ви зуміли до­сягти значних успіхів.

Ще раз вітаємо з ювілеєм і зичимо подальших успіхів. Щиро дякуємо Вам за приємне і взаємовигідне співробіт­ництво упродовж багатьох років.

З повагою...

Вельмишановний... !

Сьогодні ми відзначаємо 20-річний ювілей Вашої діяль­ності на посаді керівника заснованого Вами концерну.

Упродовж: цих років завдяки Вашим здібностям і зваже­ним рішенням, що ґрунтувалися на великому досвіді, наша фірма посіла належне місце на вітчизняному ринку.

Прийміть наші найщиріші вітання і побажання подаль­ших успіхів та усіляких гараздів.

З повагою...

З днем народження

Високошановна пані... !

Прийміть наші найщиріші вітання з нагоди Вашого 50-річного ювілею.

Відповідальна й принципова, уважна й терпелива, Ви зав­жди були поруч з нами в усіх справах і починаннях.

Сповна розкриваються Ваші мудрість і душевна щед­рість, добро та милосердя у громадській роботі.

Нехай же Вам випадають щасливі дороги, легкими бу­дуть Ваші думки й ніколи не болять натруджені руки.

Довгої та світлої Вам долі, здоров 'я, теплого, привіт­ного сонця, злагоди в родині, успіхів, вічного натхнення у праці.

З повагою.

Колектив...

З одруженням та річницею шлюбу

Дорогі друзі! Щиро вітаємо Вас із народженням сім'ї. Хай щастя увійде у ваш дім з приємними клопотами й батьківськими обов 'язками, а ваше подружнє життя завжди буде світлим і щирим.

Підпис

Дорогі друзі! Щиро вітаємо з щасливою річницею подружнього життя! Міцного здоров'я Вам на довгі роки, злагоди й достатку, взаємоповаги, великого кохання.

Колеги

Зі святом

Чарівні, любі жінки, — зі святом Вас! Бог створив воістину прекрасне диво —Жінку, яка осяяла світ своєю красою й ніжністю, запалила в серцях кохання, сповнила життя дивовижною гармонією. І відтоді ви, доро­гі жінки, постійно в долі кожного: лагідністю й добротою маминих рук, благословенною молитвою бабусі, незабутнім

святом кохання, вірністю дружини, довірливими обіймами донечок і онучок. За це —уклін вам і найглибша вдячність.

Від усього серця вітаємо вас із днем весни й любові й зичимо вам, вашим рідним Божого благословення, віри, надії, здоров 'я, добробуту. Бажаємо, щоб кожної миті були впев­нені: ви —улюблені, єдині, прекрасні, неповторні,

Хай радість, як весняне сонечко, осяває кожен Ваш крок! Хай життя щедро дарує вам щастя!

Підпис

ТИПОВІ МОВНІ ЗВОРОТИ

1.Прийміть наші найщиріші вітання з нагоди ...

2. Від щирого серця вітаю (вітаємо) Вас з ...

3. Щиро вітаю (вітаємо) Вас з ...

4. Вітаємо з успішним завершенням ...

5. Прийміть наші вітання з нагоди відкриття ...

6. Щиросердно вітаємо з ...

7. Прийміть мої (наші) найщиріші вітання в день ...

8. Ще раз щиро вітаємо Вас з ювілеєм і бажаємо по­дальших успіхів!

9. Зичимо Вам щастя, радості, тепла й уваги рідних та друзів! Хай будуть святковими Ваші будні! Хай завжди у Вашій душі квітне сад любові!

 

10. Енергії, завзяття й оптимізму в будівництві нового жит­тя, нової України, в якій краще жилося б нам, нашим дітям і онукам!

11. Світлого весняного настрою, успіхів у Вашій благо­родній праці, особистого щастя бажають Вам колеги та друзі.

12. Міцного здоров'я, удачі й тепла Вам на довгі, щасливі роки!

13. Здоров'я, щастя, активного довголіття! Нехай Бог бла­гословить кожну мить Вашого життя!

14. Бажаємо прожити ще багато літ під Божим і людським благословенням!

15. Бажаємо подальшого процвітання та успіхів Вашій фірмі!

16. Щасливих днів і плідних справ, завжди гарного на­строю, легких доріг бажають Вам щирі друзі.

17. Нехай мир, добро і злагода повсякчас зігрівають Вашу привітну й гостинну оселю!

 

18. Визначних досягнень та успіхів у всіх починаннях зи­чать Вам ...

19. Талановитого керівника, чарівну жінку, особистість, а ще люблячу дружину, маму й бабусю, світлої душі людину, вірного друга від щирого серця вітають (вітаємо)...

20. Ваша невичерпна енергія, шановна колего, є неаби­яким стимулом до праці і для нас, а відкрите, щире серце дарує людям тепло спілкування. Зичимо світла, добра та радості в житті!

21. Впевнені, що відкриття фірми буде гідним продовжен­ням Вашого бізнесу. Бажаємо успіхів на цій ниві!

22. У цей приємний (щасливий) для Вас та всіх нас день бажаємо Вам щастя, радості, здоров'я, успіхів, усіляких гараздів!

23. Нещодавно дізналися про те, що Ви стали щасливим батьком чудової донечки. Прийміть наші найщиріші вітання! Хай донечка росте здоровою і щасливою!

24. Зичимо активного творчого довголіття, здоров'я, ра­дості, добра!

25. Козацького Вам здоров'я, дорогий і шановний ювіляре, незмінних успіхів, аби дебет з кредитом не розминалися!

26. Зичимо успіхів, нехай команда однодумців буде на­дійною, щоб справдилися всі Ваші сподівання!

 

27. Незмінних Вам успіхів у справах, незрадливих друзів-однодумців. Хай щастить на всіх перехрестях долі!

28. Щоб справдились усі Ваші сподівання, реалізувалися масштабні плани й починання!

29. Хай доля Ваша стелиться рушником щастя, добро­буту, вірності й любові!

30. Щиро вітаємо з присвоєнням нового звання. Відмінних Вам успіхів, пане полковнику (капітане)!

Лист-запрошенна -це різновид службового листа, у якому~адр"есата запрошують взяти участь у певному заході. У листі-запрошенні обов'язково вказується хто, кого, куди,коли і з якої нагоди запрошує. Все це має бути оформ­лено бездоганно грамотно й ретельно, що й засвідчить вашу повагу до адресата. Крім чіткого і недвозначного викладу змісту, дуже важливим є дотримання таких вимог:

- слід використовувати зі смаком оформлені та якісні бланки, адже вигляд представницької продукції є чи не найпершим свідченням надійності вашої установи (фірми, компанії);

- важливо пам'ятати, що конверт за своїм дизайном не­одмінно повинен відповідати бланку;

- оформлюючи листа, текст потрібно симетрично роз­містити на аркуші. Найважливішу інформацію можна виокремити, скори­ставшись іншим шрифтом, великими літерами чи підкрес­ленням. Запрошення на суто ділові заходи (з'їзди, конферен­ції, форуми, симпозіуми, презентації) пишуть, здебільшого, на фірмових бланках, а з нагоди культурно-мистецьких захо­дів та різноманітних урочистостей виготовляють художньо оформлені, оздоблені бланки.

Пам'ятайте, що вашим партнерам приємно буде отримати листа, який естетично і грамотно оформлений. Подаємо зраз­ки письмових запрошень, що виконують функцію квитка чи перепустки:

Вельмишановна пані,.. ! Маємо честь запросити Вас на відкриття персональної виставки, присвяченої ...річчю творчої діяльності... Урочистість відбудеться... (дата, адреса).

Високоповажний пане... !

Розважальний комплекс «Динамо-ШХ» має честь запро­сити Вас на презентацію з нагоди свого відкриття.

Чекаємо Вас... (дата) о... год за адресою: вул. Грушев-ського, З, тел. (044) 229-28-84.

Запрошення дійсне на дві особи.

Наступні запрошення мають на меті залучити особу до участі в роботі «круглого столу».

Шановний пане.,. ! Міністерство України у справах сім 'ї та молоді спільно з Міністерством освіти і науки України проводять у рамках акції «Передаймо нащадкам наш скарб — рідну мову»

«круглий стіл» на тему «Українським учням — українське слово».

Запрошуємо Вас узяти участь у роботі «круглого столу», засідання якого відбудеться 20 вересня 2003р. о 16 год. в залі засідань колегії Міністерства у справах сім 'ї та молоді (вул. Десятинна, 14, к. 319).

З повагою....

Шановна пані... !

... (назва організації) проводить звітну наукову конферен­цію викладачів університету за 2003 рік, що відбудеться... (дата і місце).

Оргкомітет пропонує такі напрямки роботи конферен­ції:

1. Україна в перехідний період розвитку: сутність та провідні тенденції.

2. Наука в Україні: соціологічний аналіз.

3. Проблеми сільської школи в умовах ринкової економіки.
Порядок роботи:

2 квітня — пленарне засідання (реєстрація учасників з 9.00 до 10.00).

3 квітня —робота секцій.

Запрошуємо Вас узяти участь у роботі конференції. Тези доповідей, що друкуватимуться у збірнику «Наукові запис­ки», просимо надіслати до... (дата).

З повагою...

ТИПОВІ МОВНІ ЗВОРОТИ

1. Запрошуємо Вас узяти участь в роботі конференції (з'їзду, наради, симпозіуму)...

2. Маємо честь запросити Вас на перше зібрання клу­бу ...

3. Дозвольте запросити Вас на урочисте відкриття фес­тивалю (виставки)...

4. Будемо раді бачити Вас ... (дата) в Національному академічному театрі російської драми імені Лесі Українки на урочистому вечорі з нагоди ...

5. Звертаємося до Вас як до фахівця з проблем ... ї запрошуємо взяти участь у роботі... та виголосити доповідь.

ЛОїЧ
7 Ділове мовл. (модульн. к.) ' ^^

6. Чекаємо на Вас і будемо раді отримати Ваші відгуки про виставку.

7. На знак вдячності запрошуємо Вас на урочистий обід, який влаштовує...

8. Запрошуємо пана ... та пані... на безкоштовний обід. Чекаємо на Вас у будь-який зручний для Вас час.

9. Будемо раді вітати Вас на урочистостях з нагоди..., що відбудуться ... (дата і місце).

 

10. Нам буде приємно бачити Васта пані... серед гостей...

11. Ми б дуже хотіли бачити Вас серед гостей з нагоди святкування ... річниці нашого клубу.

12. Будемо вдячні, якщо Ви виголосите доповідь на тему ...

13. Будемо раді, якщо Ви зможете виступити перед учас­никами наради ...

14. Запрошуємо на відкриття персональної виставки, при­свяченої 20-річчю творчої діяльності...

15. Маємо честь запросити Вас на презентацію книги ...

16. Сподіваємося, що Ви відвідаєте показ-презентацію на­шої колекції, що відбудеться ... (дата і місце).

17. Просимо Вас скористатися з нагоди й завітати до ...

18. Щиро сподіваємося, що Ви знайдете змогу й відвіда­єте фестиваль.

19. Гадаємо (сподіваємося), Ви не відмовитеся відвідати сезонний розпродаж харчових продуктів зі знижкою у ме­жах ... %.

20. Розраховуємо на Вашу згоду й просимо до ... (дата) повідомити про час свого приїзду.

21. Сподіваємося незабаром зустрітися з Вами.

3.2. Прес-реліз, стаття

Прес-реліз— це коротке повідомлення для преси про певну важливу подію.

Існують різні підстави для написання прес-релізів. Голов­ною з них є усвідомлення необхідності ознайомити якомога ширшу аудиторію з подією (подіями), що пов'язані з діяль­ністю вашої установи, фірми, компанії.

Подія може вважатися об'єктом новин, якщо:

- є цікавою, важливою для широкого кола людей;

- походить із джерела, що заслуговує на довіру;

- стосується подій, що відбулися нещодавно чи відбу­дуться незабаром;

- пов'язана з певним відкриттям, із захистом інтересів громадян.

Слід враховувати й те, чи є важливими ці події' для вас.

Якщо ви хочете досягти успіху, треба пам'ятати:

1) не повідомляйте інформацію, що потенційно не здатна привернути увагу (зацікавити) громадськості;

2) визначте ЗМІ (національні або регіональні газети, що­тижневики, дайджести новин, випуски новин на радіо й те­лебаченні, місцеві телеканали, рекламні оголошення), що позитивно відреагують на ваше повідомлення;

3) запропонуйте можливий варіант назви публікації, а також додайте до прес-релізу фотокартку (читачі насамперед звертають увагу на фото та заголовки, а вже потім знайом­ляться з текстом);

4) переконайтеся, що прес-реліз надіслано саме тому жур­налістові, який відповідає за подібні речі (оскільки важливо, аби ваше повідомлення не загубилося в паперовому морі або не пішло «блукати» редакційними столами).

Прес-реліз має такі реквізити:

1. Назва документа.

2. Адресат (може зазначатися або ні).

3. Формулювання мети.

4. Текст.

5. Дата розсилання.

6. Підпис(и).

7. Адреса й контактний телефон відправника (у разі по­треби журналісти зможуть зателефонувати для з'ясування більш детальної інформації).

Готуючись до написання прес-релізу, перш за все визнач­те, яку саме інформацію потрібно висвітлити в тексті; сфор­мулюйте її одним-двома реченнями перед текстом та виділіть жирним шрифтом.

7* 195

Початкова фраза (мета повідомлення) повинна бу­ти коротким викладом усього прес-релізу, вона має містити найважливішу інформацію вашого повідомлення в кількох вступних рядках. Формулюючи мету, необхідно пам'ятати п'ять запитань: Хто? Що? Де? Коли? Чому? і відповісти на них. Наприклад:

На ринку відеопрокату в Україні з 'явилися стрічки віт­чизняного кінематографа.

Щодо написання тексту прес-релізу не існує єдиних за­гальних настанов, оскільки повідомлення про створення но­вої установи, фірми вимагатиме зовсім іншого підходу й міститиме зовсім іншу інформацію, ніж, скажімо, про від­крита? у медицині нових ліків. Без сумніву, текст має бути коротким, достовірним і по суті.

Отже, найголовніше для написання прес-релізу — обізна­ність із предметом повідомлення та достатня інформатив­ність.

Якщо прес-реліз за обсягом перевищує 2 сторінки, ба­жано робити підзаголовки до головних питань (пунктів) або залишати достатньо вільного місця для того, щоб редактор зміг використати його для написання власних підзаголовків. Тобто не рекомендують перетворювати текст на один су­цільний блок інформації, що може дуже швидко відвернути увагу. Такий текст можуть недочитати до кінця.

Речення у прес-релізі мають бути короткими, але зміс­товними та зрозумілими.

Прес-реліз слід друкувати через півтора інтервала — по­рівняно невеликий проміжок між рядками полегшує роботу журналіста з текстом і спрощує внесення його до редак­ційного комп'ютера.

Після того, як ви надіслали прес-реліз до редакції, варто зателефонувати згодом (скажімо, наступного дня) для того, щоб дізнатися, чи було його прочитано і який журналіст є «відповідальним» за його подальшу долю. Це значно полег­шить спілкування з конкретним виданням і сприятиме вста­новленню особистих контактів із працівниками редакції.

Зразки прес-релізів:

У редакцію газети_____________________

Відділ культури

ПРЕС-РЕЛІЗ

20 жовтня 1999 року у переглядовій залі Національної кіностудії імені О. П. Довженка відбувся допрем'єрний показ телевізійного художнього фільму «Поет і княжна». Поет — Тарас Григорович Шевченко. Княжна—донька князя Рєпніна Варвара. Це єдиний за останні 35 років і перший у незалежній Україні художній фільм про Великого Кобзаря. Цей фільм є результатом спільної роботи Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Т. Г. Шевченка, Міністерства освіти й науки України, Національної кіностудії імені О. П. Довженка, теле­каналу «інтер» та продюсерської агенції «Зелений пес».

Телевізійна прем'єра фільму відбудеться на телеканалі «Інтер» ЗО жовтня 1999 року.

Тарас Шевченко на сьогодні є чи не найскандальнішою постаттю в українській культурі. Навколо нього відбуваються наукові, культурологічні та публіцистичні баталії за участі та­ких уславлених «бійців», як Оксана Забужко, Джордж Грабо-вич та Олесь Бузина.

Запекло борються дві тенденції — з одного боку, сте­рилізації образу Шевченка, а з іншого — скандалізації і зви­нувачення у всіх смертних гріхах.

Творча група фільму не ставить собі за мету вступати в цю суперечку, тим більше що робота над фільмом почалася ще у 1991 році, коли жодних новацій у шевченкознавстві навіть не планувалося,

Це фільм про кохання. Якщо хочете, мелодрама. І те, що її героями є реальні історичні постаті, тільки підсилює драма­тизм сюжету.

У фільмі Тарас Шевченко кохається з жінками, п'є горілку в компанії гультіпак, тобто поводиться як нормальна людина, що не вкладається в координати традиційних потрактовувань його життя як суцільної національно-визвольної боротьби. І водночас це драма Кохання з великої літери. Кохання, яке могло відбутися, мало відбутися, але не відбулося.

У рік непоміченого широкою громадськістю ювілею Поета творча група презентує глядачам цей фільм і висловлює подяку всім учасникам проекту, а саме:

Міністерству культури і мистецтв України

Національній кіностудії художніх фільмів

імені Олександра Довженка

Міністерству освіти й науки України

Українському фонду культури

Всеукраїнському товариству «Просвіта»

Державному музею архітектури та побуту України

Державному музею Тараса Григоровича Шевченка

Державному дендропарку «Олександрія»

Державному заповіднику «Качанівка»

Можна зауважити: це далеко не перший художній фільм про Тараса Григоровича, Справді, не перший. Цим питанням поцікавилися й ми. З'ясували: перший фільм про Шевченка 1927 року зняв Петро Чардинін; наступний з'явився на теле­візійних екранах 1951 року («Тарас Шевченко», режисер Сав-ченко І); останній художній фільм про Шевченка — «Сон» (режисер В. Денисенко, 1963—1964 рр.). Знято також і кілька документальних фільмів про життя і творчість поета; один з останніх фільмів датований 1987—1989 рр. Отож, упродовж 90-х на наших телевізійних екранах, окрім кількох публіцис­тичних передач, не з'явилося жодного ґрунтовного, жодного вартого уваги художнього осмислення життя і творчості чи не найвидатнішого українського поета.

Колектив сценаристів — знані письменники, літературо­знавці, режисери:

Іван Михайлович Дзюба, академік Національної Академії наук України, письменник, головний редактор журналу «Су­часність»

Павло Михайлович Мовчан, голова Всеукраїнського то­вариства «Просвіта», народний депутат України

Борис Ілліч Олійник, Голова правління Українського фон­ду культури, поет, народний депутат України

Станіслав Клименко, котрий, водночас, є і постановником фільму. Він добре відомий глядачам за фільмами «Дуда­рики» (1979), «Вир» (1982), «Женихи» (1985), «Камінна ду­ша» (1989), «Кому вгору, кому вниз» (1990) тощо.

Виконавець головної ролі—Тарас Денисенко. Актор зняв­ся у понад 15 художніх стрічках. Перший його фільм — «Ви­сокий перевал» (1981). Потім — «Які ж були ми молоді...» (1985). Цей фільм отримав спеціальний приз журі на кіно­фестивалі у Берліні 1986 року, а також срібний приз на фести­валі неореалістичних фільмів «Авеліно» в Італії (1987). Знають глядачі Тараса Денисенка за ролями у стрічках «Звинувачують весілля» (1986), «Караул» (1989), «Кисневий голод» (1992). Щодо художнього фільму «Кисневий голод» варто відзначити, що він отримав гран-прі за кращу чоловічу роль на кінофестивалі в Солоніках 1992 року, а також приз критики на фестивалі у Венеції. З останніх робіт актора варті уваги ролі у стрічках «Фучжоу» (1994) та «Будем жить» (1995).

Варвара Рєпніна — Галина Стефанова. Здебільшого відо­ма як акторка театру, котра на «Київській пекторалі» 1996 року отримала приз за кращу жіночу роль, а саме — за роль Варвари Рєпніної у Театрі одного актора.

Ганна Закревська — Світлана Прус

Олексій Капніст — Ярослав Гаврилюк

Княгиня Рєпніна — Наталія Наум

Князь Рєпнін — Анатолій Мокренко

Василь Рєпнін — Василь Мазур

Шевченко у літньому віці — Віктор Логозинський

Станіслав Клименко про стрічку: «Фільм розповідає про інтимні почуття Тараса Шевченка, якому був притаманний не тільки глибокий соціальний зір, а й проникливий закоханий погляд на жіночу красу. Однак, на жаль, його любов до жінки так і не реалізувалась у сімейному щасті...»

Тарас Денисенко про фільм: «У кожного народу є свій Шевченко, кожному народові потрібен власний поет(митець)-символ, так і Україні конче потрібен Тарас Шевченко. Шевченко живий, близький і зрозумілий. Створюючи фільм, ми й мали на меті наближення поета до народу».

Додаткову інформацію можна отримати у продюсерській агенції «Зелений пес». Будемо раді співпрацювати.

З повагою...

Стаття — це науковий або публіцистичний твір невели­кого розміру в збірнику, журналі, газеті. Вона є результатом мисленнєвого процесу, в якому поєднуються аналіз, струк-турування, формулювання та висловлення думок.

Отже, стаття — це візуальне вираження результатів мис-леннєвої діяльності.

Якщо ви вирішили написати статтю, спершу зосередьтесь на з'ясуванні таких питань:

1. Головна тема статті.

2. На кого розрахована стаття (хто буде користувачем ва­шого повідомлення).

3. Допоміжні засоби, якими ви можете скористатися під час написання статті.

Як свідчать дослідження, є три категорії читачів. 1. Поверховий читач. Ці користувачі зазвичай:

читають заголовки та підзаголовки;

перечитують початкові та кінцеві положення статті;

переглядають використані джерела;

зосереджують увагу на цифрах і таблицях;

швидко переглядають зноски й виділені у тексті ре­чення.

2с «Середній» читач. На відміну від перших, вони більш уважні до власне змісту статті: зосереджуються на її голов­них положеннях.

3. Уважний читач. Це найменша група, котра ретельно вивчає матеріал, перечитуючи його двічі й більше, та робить при цьому письмові зауваження.

Процес написання статті складається з таких етапів:

1. Попередній збір інформації— нотатки, опрацювання літератури, контакти з компетентними в цій сфері особами, підбір ілюстрацій.

2. Формування тексту статті — поділ зібраного мате­ріалу на групи відповідно до визначеної тематики.

3. Визначення структури статті — заголовків, підза­головків, кількості частин, глав тощо. З'ясування питання, в яких структурних частинах тексту буде розкриватися голов­ний зміст.

4. Написання статті. Під час написання статті можете скористатися такими порадами:

чітко з'ясуйте, яка остаточна мета вашої статті;

стаття має ґрунтуватися на переконливих фактах, уни­кайте сумнівних прикладів;

найважливіше й найголовніше повідомляйте на початку статті (підзаголовок під основним заголовком);

поділіть текст на абзаци, оскільки суцільний текст по­гано сприймається читачем;

будуючи речення, уникайте однієї й тієї ж структури. Одноманітність ніколи не була привабливою;

намагайтесь уникати іншомовних слів;

дотримуйтесь норм літературної мови;

намагайтесь уникати надто довгих речень;

всередині тексту подайте заголовки та підзаголовки;

зробіть широкими поля та відстань між рядками — це дозволить надалі робити помітки, виправлення;

якщо це стаття в газету, звертайтесь у тексті до читачів, використовуючи слова ви, ми, добродії, друзі;

написавши статтю, дайте «сирому» тексту відлежатися хоча б один день, потім критично перечитайте його й відредагуйте.

Ви можете припуститися помилок у тексті, але це зовсім не свідчить про те, що ви не вмієте писати! Справа це не­легка!

Ш Зразок статті:

Незалежна держава й державна мова Історично склалося так, що український народ упродовж століть був розкиданий по різних державах, не маючи влас­ної, яку втратив після занепаду Київської Русі. Та попри всі злигодні долі українці на своїх етнографічних теренах виро­били спільний спосіб думання, спільні ідеали, спільні уяв­лення про добро і зло. А мбва, як відомо, не лише засіб спілкування, а й спосіб відтворення в свідомості народу явищ навколишньої дійсності. ! в Євангелії від Івана читаємо: «Спочатку було Слово... Воно в Бога було споконвіку. Усе через нього постало». Народ може з об'єктивних причин чи

суб'єктивних змінити місце мешкання, свою назву, втратити державність, але залишатися народом, поки живе його обе­ріг — рідна мова.

Цю істину добре усвідомлювали й усвідомлюють заво­йовники народів. Недаремно метою правителів усіх імперій була насамперед мовна асиміляція підкорених земель.

І от коли будь-який народ визволяється з-під колоніаль­ного ярма і творить чи відтворює власну державу, однією з найважливіших його проблем стає відродження занедбаної мови. Стан державної мови, рівень володіння нею, пошире­ність у різних сферах життя — усе це показники цивілізо­ваності суспільства. Бо хіба можна сподіватися на створення привабливого образу України в світі, коли мовна ситуація в ній змінилася тільки на папері? Отже, місію відродження української мови мусить узяти на себе українська інтеліген­ція, ми з вами. Ми мусимо знати й любити українську мову, говорити нею так, аби всім, хто її слухає, захотілося навча­тися нашої мови й користуватися її скарбами. Шлях цей складний і тернистий, оскільки від 1240 року, коли Київська Русь упала, не витримавши натиску монголів, тобто 7 з поло­виною століть, ми не мали своєї держави, А після поразки Івана Мазепи під Полтавою 1709 року ім'я України надовго зникло з мапи світу. Представники інших країн почали спри­ймати нашу Батьківщину в найкращому разі як екзотичну область Росії. Цьому сприяли, зокрема, працівники турис­тичних екскурсійних організацій. Адже майже всі екскурсії вели російською мовою, усе було російське — і Софія, й Печерська Лавра і старокиївські князі. Адже в іноземних мовах не розрізняють поняття руськийі російський.Для англомовних усе те рашен,для німців руссіш,для греків росікос.За часів більшовицького правління нав'язувалося сприймання довкілля крізь призму російської мови. В Україні можна було народитися, вирости, дістати вищу освіту, про­працювати до пенсії, не відчувши жодної потреби в укра­їнській мові. Дехто й зараз гадає, що треба лише надати російським словам чудернацького звукового оформлення як їхня думка набуде українського втілення. Але близькість двох мов тільки уявна, бо справжні українські фонетика, вимова, лексика, граматика вельми оригінальні, мають окреслені на­ціональні риси_; які людина вбирає з молоком матері. Від

людей, які не опанували цих істин, чуємо: я рахую (замість на мою думку, я вважаю), гривна (замість гривня), в обличчі (замість в особі). А ще причина цього в тому, що в повсякденні багато хто не послуговується українською мовою. Ну напри­клад, студенти спілкуються російською мовою і лише на за­няттях з української мови говорять рідною. А чому? Питання риторичне.

Отже, я всіх закликаю, навчаючись чужого, ніколи не цу­райтеся свого, залишайтеся неповторною українською осо­бистістю в широкому колі особистостей, що репрезентують решту народів світу (О. Пономарів).

Анотація

Анотація— це коротка, стисла характеристика змісту книги, статті, рукопису тощо. В ній зосереджується увага на найсуттєвішому: викладається зміст роботи та її мета. Ано­тація суттєво допомагає під час добору та вивчення літера­тури з того чи іншого питання та ознайомлення зі змістом книги.

У кінці анотації обов'язково зазначають користувачів, яким рекомендовано роботу.

Отже, якщо вам швидко треба ознайомитися зі змістом книжки й мати про неї певне уявлення, читайте анотацію.

Н Зразки анотацій:

Дибкова Л. М. Інформатика та комп'ютерна техніка. — К.: Академвидав, 2002. — 320 с.

У посібнику подано структуру програмного забезпечення та компоненти апаратного забезпечення сучасних комп'ю­терів, аналіз операційних систем, основні принципи роботи в середовищі УУіпсіожз 98 із програмою «Проводник». Деталь­но описано роботу прикладних програм МісгозоЙ ОтТісе 2000: Місго80Й УЧогд, МісгозоЯ ЕхсеІ, МісгозоЙ Ассезз та їх застосу­вання, а також основи програмування мовою УізиаІ Вазіс 6.0. Розкрито ризики щодо безпеки інформації та основні прийоми її захисту. Описано роботу в мережі Іпіегпеі (електронну

пошту, створення сторінок), розглянуто напрями розвитку су­часних інформаційних технологій.

Посібник містить плани лабораторних робіт, завдання і тести для поточного та підсумкового контролю, а також корот­кий термінологічний словник.

Для студентів вищих навчальних закладів. Прислужиться слухачам курсів, семінарів, учням ліцеїв, усім, хто має намір оволодіти комп'ютером.

Олександр Пономарів. Культура слова: Мовностилістичні поради: Навч. посібник. — К.: Либідь, 1999. — 240 с.

У посібнику даються поради щодо вибору слів, вимовних, наголосових та морфологічних варіантів, синтаксичних конс­трукцій для найкращого висловлення думки в різних стилях української літературної мови. Рекомендації автора ґрун­туються на мовному досвіді українського народу, відбитому в творах класичного та сучасного письменства.

Для студентів, викладачів, науковців, редакторів, лекто­рів, журналістів.

Українська мова: Енциклопедія / Редкол.: В. М. Русанівсь-кий, О. О. Тараненко (співголови), М. П. Зяблик та ін. — К.: Укр. енцикл., 2000. — 752 с.

В енциклопедії «Українська мова» на основі досягнень сучасного мовознавства подано відомості про українську мову та українське мовознавство. В ній розкрито терміно­логічні одиниці, номенклатурні одиниці, розглянуто різні ас­пекти опису української мови, подано основні поняття за­гального мовознавства. Багато статей присвячено мовознав­цям, письменникам, які зробили істотний внесок у розвиток української мови, мовознавчої науки тощо. Вміщено статті про установи та організації, друковані органи, які ведуть дослідження та пропаганду української мови. Книга містить 1797 статей, карту та ілюстративний матеріал. Розрахована як на філологів, так і на широке коло читачів.