РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ ПРИ ВІДОКРЕМЛЕНИХ ЧЛЕНАХ РЕЧЕННЯ

Відокремлення — це смислове та інтонаційне виділення дру­горядних членів речення з метою посилення їх смислової значу­щості, а також для пояснення чи уточнення якоїсь частини ви­словлення. Відповідно до цього відокремлені члени поділяються на дві групи: власне відокремлені й уточнювальні.

Загальними умовами відокремлення є:

1) видільна інтонація;

2) порядок слів;

3) ступінь поширення;

4) смислове навантаження;

5) характер означуваного слова.


1. ВІДОКРЕМЛЕНІ ОЗНАЧЕННЯ

Відокремленими можуть бути узгоджені і неузгоджені озна­чення.

 

Відокремлюються
1. Означення, виражені прикметниковим чи дієприкметниковим
зворотом, якщо стоять після означуваного слова: Плід червоний, соку повен, рвуть маленькі руки(Сос). Нероздільність дитини з
рідною мовою починається з першого маминого слова, промов-
леного до немовляти.
2. Непоширені означення, якщо вони стоять після означуваного слова, перед яким є інше означення: Морозний сніг, блискучий та легкий, здається, падає на серце прямо... (Рил.).
3. Означення у будь-якій позиції, якщо вони відносяться до осо-
бового займенника: Довго, довго чув я, полонений сном, солов "ту
пісню за моїм вікном (Сос). Палкої, поетичної вдачі, вона не
могла вдовольнитися буденним життям (Коц.).
4. Поширені й непоширені означення, що стоять перед означу­ваним словом, якщо вони мають обставинне значення: Осяяні
сонцем, гори блищать, їм кедри і сосни казки шелестять (Олесь). Знесилений, кінь зупинився, важко дишучи (Гонч.).
5. Означення, відірване від означуваного слова іншими членами речення: Село ще спало, намокле, змерзле, ховалося під білу ковд­ру квітучих садків (Карп).
6. Поширені й непоширені означення, які відносяться до відсут­нього в означено-особовому реченні займенника-підмета: Іду, чу-
жий самотності й печалі, і сонце усміхається мені (Сос).
7. Неузгоджені означення, виражені іменниками в непрямих від-
мінках, якщо стоять після узгоджуваних: Невід 'ємною частиною обличчя Києва стали квартали новобудов, світлі, з широкими проспектами та бульварами(з газ.)
Не відокремлюються
1. Означення, які стосуються не лише підмета, а й присудка:
Я прийшов утомлений, розбитий, мовчазнийі ніби незкивийне
молить, не плакать, не просити, я сказавлиш тихо обігрій (Рил.).

 

2. Означення, що стосуються означальних, вказівних, присвійних та неозначених займенників: Усі подаровані автором книги збе­ рігалися у бібліотеці. 3. Означення, виражені прикметниковим чи дієприкметниковим зворотом, що стоять перед означуваним словом і не мають обста­ винного значення: / дощами вмиті журавлі в блакиті відліта­ ють у тривожний дальній шлях(Мал.)

Примітка. Відокремлені означення, як правило, виділяються кома-ми. Кілька відокремлених означень зрідка можуть виділятися за допомо­гою тире: 3 моря здіймалась хмара чорна, важка, з суворими обрисами, схожа на гірське пасмо(з газ.).

2. ВІДОКРЕМЛЕНІ ПРИКЛАДКИ

Прикладки як різновид означення можуть відокремлюватись і не відокремлюватись.

 
Відокремлюються
1. Поширена прикладка, якщо стоїть після пояснюваного імен-
ника:Коли слова для тебе грище, звукосполучення нове, тебе
народ, суддя найвищий, марнописателем назве (Рил.).
2. Поширена прикладка, що стоїть перед пояснюваним іменником
і має обставинне значення: Сип бідного сільського титаря,
Павло Грабовський в дитинстві пізнав не тількизлидні, щоденні
важкі турботи про хліб насущний, а й поетичні образи, сумовиту
красу української пісні (0. Дей).
3. Поширена й непоширена прикладка, яка стосується особового
займенника, незалежно від позиції щодо означуваного слова:
А він, орел, шумить, клекоче, мов людям розказати хоче про
поєдинок у яру (В. Шевчук). Заслужений митець, він з радістю
передає свій багатий досвід молоді (з газ.).
4. Поширена і непоширена прикладка, виражена загальним імен-
ником, стосується власної назви і стоїть після неї: Дядько Максим,
залізничник, теж: після війни живу Черкасах (з газ.).
5. Прикладка, яка приєднується за допомогою слів родом, на ім'я,
на ймення, так званий, тобто, або: Козак Бобренко, на ім'я
Григорій, єдиний син достойної вдови (Кост.).

6. Прикладка, що приєднується за допомогою слова як і має обставинний відтінок причини: Гордій Байда, як колишній офіцер, розумівся на військовій справі (Дг Панч)
Не відокремлюються
1. Прикладка, яка стоїть перед пояснюваним іменником і має тільки означальне значення: Студентка сільськогосподарського інституту Надія добре уявляла своє майбутнє (з газ.). 2. Прикладка, що приєднується за допомогою слова як і означає «в ролі кого або чого виступає предмет»: Я виїхав в Одесу і влаштувався на кінофабрику як режисер(Довж.)

Примітка. Поширені прикладки, які мають значення уточнення або містять у своєму складі розділові знаки, відокремлюються за допомогою тире: Зречення рідної мови призводить до найбільшої кари духовного каліцтва (з журн.) Взимку сміливий маляр-мороз малював на вікнах буйні вітражі білі розложисті папороті, лілеї, химерне квіття тропіків (Гонч.).

3. ВІДОКРЕМЛЕНІ ОБСТАВИНИ

Обставини так само, як й інші другорядні члени, можуть від­окремлюватись і не відокремлюватись.

 

Відокремлюються
1. Обставини, виражені дієприслівниковим зворотом, незалежно
від їх позиції у реченні: Шуміло море, виграючи на сонці, ваблячи
зір заспокійливим синім простором (Гонч.). Вітру в обличчя
жбурляючи піну, плив пароплав у далеку країну (Прип).
2. Обставини, виражені одиничними дієприслівниками, якщо
означають додаткову дію, час, причину, умову: Дівчата йдуть,
співаючи, з ланів (Укр.).
3. Обставини допусту, виражені іменником з прийменником не-
зважаючи на:Освіта в Україні, незважаючи на деякі промахи
та кризовий стан, наближена до світового рівня (Гонч.).
4. Обставини, виражені іменниками з прийменниками всупереч,
наперекір, попри, за браком, на випадок, на відміну, у зв'язку
з, внаслідок, завдяки, згідно з, подібно до (за бажанням автора):
Всупереч зовнішній легковажності, Люба напрочуд чесно уміла
зберігати таємниці (Гонч.).

 

5. Поширені й непоширені обставини (місця, часу тощо), вира-
жені прислівниками чи іменниками, які уточнюють попередню
обставину: На самій горі, понад шляхом,маячив білий стовп
(Гонч.)
Не відокремлюються
1. Дієприслівникові звороти фразеологічного типу: Працювати не
покладаючи рук. Говорити не переводячи духу. Бігти не чуючи ніг.
Сидіти склавши руки.
2. Обставина, виражена дієприслівниковим зворотом, на початку
якого стоїть підсилювальна частка і (й): Можна помилятися й
маючи результати досліджень.
3. Обставина, виражена одиничним дієприслівником, яка означає
спосіб дії: Художник працював сидячи... (Гонч.).
4. Обставина, виражена дієприслівниковим зворотом, якщо вона
поєднується з іншою однорідною невідокремленою обставиною
неповторюваним єднальним сполучником: Солдати стояли
струнко й не зводячи з командира очей.
5. Дієприслівниковий зворот, утворений дієприслівником і спо-
лучним словом який, у складі підрядного речення: Українська
народна творчість це світ, поринувши в який стаєш духовно
багатшим (з підруч.)

4. ВІДОКРЕМЛЕНІ ДОДАТКИ, ПІДМЕТИ, ПРИСУДКИ

 

Відокремлюються Приклади
1. Додатки, якщо вони вжива- Микола, замість панського
ються із словами крім, окрім, лану, вийшов на поле (Н.-Лев.).
замість, включаючи, навіть, Всі дерева парку, за винятком
особливо і мають значення кількох старих дубів, уже вкри-
включення, виключення або лися зеленим листом (Гонч.).
заміщення.  
2. Додатки, коли вони виступа- Я бажаю поетові дальшого
ють у ролі уточнювального росту, тобто поширення і
члена речення, при них можуть поглиблення тематики, нових
стояти слова тобто, цебто, а досягнень у формі (Рил.).
саме.