Перелік робіт, що виконують під час корозійного обстеження газопроводів

1. Корозійне обстеження газопроводів проводять з метою визначення ступеня корозійної небезпеки. Завдяки корозійному обстеженню виявляють ділянки газопроводів, які:

знаходяться в агресивному середовищі або ґрунтах низької, середньої і високої корозійної агресивності та мають інші корозійно-небезпечні ділянки;

мають анодні або катодні зони гальванострумів, індукційних струмів;

знаходяться в зоні впливу електрозахисних установок (далі - ЕЗУ), установлених на суміжних підземних комунікаціях;

знаходяться в зоні впливу конкретно визначених джерел блукаючих струмів;

мають захисний потенціал від джерел блукаючих струмів;

не мають захисного потенціалу із-за відсутності або несправності діючих засобів захисту від корозії;

не піддаються комплексному захисту від корозії;

мають захисний потенціал і знаходяться в зоні дії ЕЗУ, установлених на газопроводі, за умови забезпечення нормованого рівня захисту за протяжністю і в часі.

У разі необхідності визначається також технічний стан підземної споруди (стан захисного покриття і металу труби, наявність і кількість корозійних пошкоджень, геолого-геофізичний розріз ґрунту тощо). Під час експертного обстеження можливе встановлювання тимчасової дослідної (пересувної) установки електрохімзахисту.

2. Наявність блукаючих струмів визначають за результатами зміни різниці потенціалів на діючих газопроводах відносно землі або між двома електродами, встановленими на поверхні землі, спостерігаючи за величиною (цифрою) і знаком (+, -) показників приладу.

Вплив блукаючих струмів є небезпечним, коли розмах коливань значень потенціалу газопроводу, який вимірюється приладом відносно землі, по мідносульфатному електроду порівняння перевищує 0,04 В, а також у разі наявності протягом вимірювань миттєвого позитивного зсуву потенціалу газопроводу незалежно від корозійної агресивності ґрунтів.

3. Послідовність визначення рівня захисту газопроводу:

3.1. Вздовж траси газопроводу, що обстежується, виконують вимірювання різниці потенціалів "газопровід-земля" в облаштованих КВП на газопроводах або на стояках дворових вводів. Порядок вимірювання наведено в методиках чинних нормативних документів. Тривалість періоду виміру в кожному пункті виконання вимірювань (далі - ПВ) встановлюється завданням на корозійне обстеження (може бути від десятихвилинного до добового і більше).

3.2. Вимірювання потенціалів по трасі здійснюють на таких об'єктах:

в зонах впливу електрифікованого рейкового транспорту (джерела блукаючого струму) - в ПВ, не рідше ніж через кожні 100 м (10 вимірювань на 1 км траси);

при відсутності впливу блукаючого струму - в ПВ не рідше ніж сім вимірювань на 1 км траси;

у населених пунктах сільської місцевості - в ПВ не рідше ніж п'ять вимірювань на 1 км траси;

на трасах за межами населених пунктів - в ПВ не рідше ніж два вимірювання на 1 км.

3.3. Крім цього, виконують перевірку ефективності роботи ізолюючих з'єднань (далі - ІЗ) у місцях виходу газопроводу з землі, перед ГРП та інших місцях в зоні обстеження. З цією метою здійснюють синхронні вимірювання потенціалів на газопроводі до і після ІЗ, а також падіння напруги на ІЗ.

3.4. Якщо потенціал "газопровід-земля" до і після ІЗ при одночасному вимірі синхронно змінюється, то ІЗ не працює. Якщо виміряна різниця потенціалів між трубами з обох сторін ІЗ перевищує 5 мВ, ІЗ працює ефективно.

3.5. За результатами вимірювань будують діаграму зсуву потенціалів (час вимірів - від десяти хвилин до однієї доби залежно від програми корозійного обстеження) і виконують розрахунок анодних, знакозмінних і катодних зон за певною довжиною, а також у відсотковому відношенні до загальної довжини обстежуваної траси газопроводу.

3.6. Зсув потенціалів розраховують за формулами:

DEmin = Emin - Eс,	(1)
DEmax = Emax - Eс,	(2)

де E_min - найменше значення виміряного потенціалу газопроводу;

E_max - найбільше значення виміряного потенціалу газопроводу;

E_с - стаціонарний потенціал газопроводу (якщо відсутня можливість визначення стаціонарного потенціалу, то приймають значення E_с = - 0,7 В по мідносульфатному електроду порівняння).

3.7. Діаграму зсуву потенціалу будують у такій послідовності:

3.7.1. Трасу обстежуваного газопроводу на схемі приймають за вісь абсцис, на яку наносяться ПВ.

3.7.2. На осі ординат відкладають в прийнятому масштабі мінімальні і максимальні значення зсувів потенціалів (DE_min і DE_max).

3.7.3. Потім усі сусідні точки найменших і окремо усі сусідні точки найбільших зсувів з'єднують лініями.

3.7.4. Простір між віссю абсцис і лінією негативних значень фарбують у синій колір, а між віссю абсцис і лінією позитивних значень - у червоний колір (рис. 1).

Рис. 1. Діаграма зсуву потенціалів на ділянці газопроводу:

I - анодна зона; II - знакозмінна зона; III - катодна зона (зона захисту)

3.8. Довжина анодної, знакозмінної та катодної зон визначається по діаграмі зміщення потенціалів відповідно до масштабу. Визначення анодних, знакозмінних і катодних зон здійснюють обчисленням співвідношення довжини анодної, знакозмінних та катодної зон відповідно до загальної довжини газопроводу, що обстежується, у відсотковому відношенні.

Рівень захисту газопроводу визначають у відсотках як відношення довжини катодної зони газопроводу до загальної довжини газопроводу, що обстежується.

3.9. За результатами вимірювань і побудованих діаграм зміщення потенціалів в режимах вкл./викл. діючого засобу ЕХЗ роблять висновок стосовно ефективності роботи діючих засобів захисту і дають рекомендації щодо необхідності виконання додаткових заходів захисту. ПВ розміщують по зовнішньому периметру (границям) та усередині зони захисту на відстанях між ними не більше 100 метрів. Зовнішня границя зони захисту умовно проходить через ПВ, де DE_min ³ 100 мВ або E_max £ - 0,9 В, за умови, що біля установки ЕХЗ E_{min ³} - 2,5 В.

4. Визначення шкідливої дії джерел блукаючих струмів на газопроводи:

4.1. Для виявлення умов поширення блукаючих струмів і ступеня їхнього впливу на газопроводи виконують вимірювання різниці потенціалів "рейка-земля" (E_min і E_max) по рейкових коліях електрифікованого транспорту з інтервалом між ПВ не більше 100 метрів. Принцип вимірювання такий, як і для вимірювання різниці потенціалів "трубопровід-земля", але в даному випадку як допоміжний електрод використовують електрод порівняння, який віддаляють на відстань 20 м від рейкової мережі.

За результатами вимірів будується потенціальна діаграма "рейка-земля" з позначенням анодних, знакозмінних і катодних зон.

На газопроводах, що проходять вздовж знакозмінних і катодних ділянок рейкових колій, виконують синхронні виміри потенціалів "рейка-земля" (E_min і E_max) і "газопровід-земля" (E_min і E_max) або при технічній можливості одночасні виміри різниці потенціалів "газопровід-рейка" (DE_min і DE_max). Місце, де анодна зона газопроводу досягає максимальних значень при наявності одночасного піку катодної зони на рейкових коліях, вважається найбільш корозійно небезпечним і потребує обов'язкового використання засобів дренування блукаючих струмів до свого джерела.

4.2. Підприємства-власники електрифікованого рейкового транспорту надають відомості до газового господарства про різницю потенціалів між пунктами приєднання до рейкових колій негативних ліній живлення тягових підстанцій та потенціальні діаграми рейкових колій.

Отримані результати вимірювань порівнюють з нормативними значеннями.

 

Додаток 5 до Порядку технічного огляду, обстеження, оцінки та паспортизації технічного стану, здійснення запобіжних заходів для безаварійного експлуатування систем газопостачання

Рис. 1. Перелік робіт з технічного обстеження об'єктів системи газопостачання, під час виконання яких застосовують вимірювальну апаратуру

 

Додаток 6 до Порядку технічного огляду, обстеження, оцінки та паспортизації технічного стану, здійснення запобіжних заходів для безаварійного експлуатування систем газопостачання