Методи і методики технічного обстеження підводних переходів

1. Візуальний огляд:

1.1. Візуальний огляд берегових ділянок підводного переходу виконують шляхом обходу або об'їзду з метою:

виявлення порушень експлуатації ППГ та проектної документації;

оцінки стану інформаційних знаків;

оцінки стану берегових ділянок, виявлення розвитку ярів, зсувів, розмивів дна у руслі та на берегах;

виявлення можливих пошкоджень газопроводу і витоків газу;

спостереження за цілісністю берегозахисних споруд від розмиву, станом рослинності на покритті укріплень, що призначене для захисту від руйнівної дії розмиву;

оцінки стану ізоляційного покриття і металу труби на відкритих ділянках газопроводу;

визначення планово-висотного положення газопроводу і його змін порівняно з проектними та виконавчими даними;

заглиблення газопроводу в ґрунт;

оцінки стану газопроводу (наявність чи відсутність зовнішніх корозійних пошкоджень металу труби в місцях порушення ізоляції);

виявлення і характер деформації рельєфу дна та берегових схилів.

1.2. Візуальний огляд берегових ділянок ППГ виконує власник (балансоутримувач).

1.3. Витоки газу на берегових ділянках виявляються приладами або візуально за такими ознаками:

шум та запах газу;

зміна кольору або поява посохлої рослинності;

поява бульбашок газу на поверхні води;

потемнення снігу;

рух ґрунту або снігу в місцях витоку.

1.4. Під час візуального огляду берегових ділянок ППГ необхідно звертати увагу на стан споруд для відводу поверхневих вод вздовж осі газопроводу, а також запобігати поширенню ярів і промоїн, що виникають в охоронній зоні.

1.5. Об'єми робіт визначаються в завданні на технічне обстеження ППГ з урахуванням результатів попередніх обстежень та оглядів.

1.6. Під час технічного обстеження стану ППГ застосовують такі методи:

огляд технічного коридору переходу (з застосуванням фото або відеозйомки за вимогою СПГГ);

приладове обстеження газопроводу (з донної поверхні);

водолазне або приладово-водолазне обстеження дна річки та газопроводу.

1.7. Регулярні спостереження за берегоукріплювальними спорудами повинні передбачати:

встановлення фактичного профілю споруди та зіставлення його з проектним;

проміри глибин перед підошвою укосів укріплення берегів;

перевірку стану привантаження, обдернування та інших елементів укріплення;

спостереження за станом рослинності на покритті укріплення, що призначене для захисту від руйнівної дії розмивів.

1.8. Якщо берегозахисні споруди надбережжя складаються з глинистих ґрунтів, необхідно проводити регулярні спостереження з метою прогнозування та запобігання утворенню зсувів.

1.9. У разі виявлення активних зсувних процесів у берегових зонах переходу рекомендується скоротити інтервал між оглядами.

1.10. Деформація нахильних берегоукріплювальних споруд з розвитком тріщин на поверхні стає провісником виникнення зсуву. В таких випадках належить вжити невідкладних заходів з підсилення або реконструкції берегоукріплення.

1.11. Цілісність інформаційних знаків ППГ встановлюється шляхом зіставлення їх місцезнаходження з наявним планом переходу, перевіркою текстів інформування, міцності кріплення, якості фарбування, видимості на фоні оточуючого ландшафту.

1.12. Результати огляду ППГ потрібно занести до експлуатаційного паспорта газопроводу.

2. Приладове обстеження:

2.1. Приладове обстеження ППГ виконують з метою:

визначення просторового положення газопроводу, заглиблення газопроводу у ґрунті, виявлення відкритих і провисаючих ділянок;

оцінки антикорозійного захисту і стану ізоляційного покриття;

виявлення витоків газу;

визначення рельєфу берегових ділянок, встановлення загрози розмиву газопроводу внаслідок зміщення руслових форм або берегових схилів (для річок, що динамічно змінюють своє русло).

3. Водолазне обстеження:

3.1. Водолазне обстеження виконують з метою:

виявлення витоків газу;

визначення величини заглиблення газопроводу в ґрунті, виявлення довжини відкритих і глибини провислих ділянок;

визначення напружено-деформованого стану трубопроводу;

визначення рельєфу дна та берегових ділянок, встановлення загрози розмиву трубопроводу внаслідок зміщення руслових форм або берегових схилів;

візуальної оцінки стану захисного та ізоляційного покриття, привантажень на відкритих та провислих ділянках;

визначення розмірів і стану корозійних дефектів на відкритих ділянках газопроводу;

обстеження дна, стану донних ґрунтів, підводної частини споруд захисту берегів від розмиву;

пошуку та ідентифікації поблизу газопроводу предметів, що несуть потенційну небезпеку його пошкодження.

3.2. Обстеження водолазами дна повинно проводитися за промірними маршрутами, що прив'язуються до плану, для чого визначають координати обох або однієї з крайніх точок, довжину та напрям маршруту.

Під час обстеження дна водолази повинні виявити перешкоди, у разі необхідності визначити склад донних відкладень (наносів), встановити ознаки, що характеризують напрям та інтенсивність процесів розмивання газопроводу і на прилеглих ділянках.

3.3. Вивчення особливостей залягання наносів виконують для виявлення умов їх формування, оцінки рухомості і впливу потоку води нижче та вище ППГ за течією річки.

3.4. Під час обстеження дна акваторії річки безпосередньо у берегоукріплень, відсипів або розмивів газопроводу необхідно виявляти ознаки дефектів, що пов'язані з порушенням поздовжньої або поперечної стійкості газопроводу.

При наявності кам'яно-щебенистих відсипок, що виконані для захисту ППГ, водолази оцінюють їх якість, наявність місцевих зсувів чи вимоїн.

3.5. Під час огляду мішків з піщано-цементною сумішшю, що укладені над газопроводом, вимірюють їх просадку для підрахунку обсягу додаткової підбивки мішками.

3.6. Під час виконання водолазних робіт використовують підводну фото або відеозйомку для оцінки якості виконаних робіт.

3.7. Усі засоби вимірювання, що застосовуються для контролю технічного стану ППГ, повинні бути метрологічно забезпечені.

3.8. Організація, що виконувала водолазні роботи, надає власнику ППГ звіт за результатами обстеження ППГ з рекомендаціями стосовно подальшої експлуатації об'єкта.

 

Додаток 9 до Порядку технічного огляду, обстеження, оцінки та паспортизації технічного стану, здійснення запобіжних заходів для безаварійного експлуатування систем газопостачання