ОРГАНІЗАЦІЯ І ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОХОРОНИ
НАСТАНОВА
Про дії органів і підрозділів внутрішніх справ щодо організації
Й забезпечення охорони громадського порядку і безпеки громадян під час проведення масових заходів та акцій
Ця Настанова відповідно до Конституції України, законів України “Про міліцію”, „Про оперативно-розшукову діяльність”, „Про внутрішні війська МВС України”, Положення про Міністерство внутрішніх справ України, затвердженого Указом Президента України від 17 жовтня 2000 року № 1138, інших законодавчих та нормативно-правових актів України, нормативно-правових актів МВС України визначає основні організаційні та практичні заходи органів внутрішніх справ і внутрішніх військ МВС України (далі – органи і підрозділи внутрішніх справ), спрямовані на забезпечення безпеки громадян та охорони громадського порядку під час проведення масових заходів та акцій.
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1.1. Відповідно до статті 39 Конституції України громадяни мають право збиратися мирно, без зброї та проводити збори, мітинги, походи і демонстрації. Обмеження щодо реалізації цього права може встановлюватися судом відповідно до закону і лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку – з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення або захисту прав і свобод інших людей.
1.2. Міліція згідно зі статтею 10 Закону України “Про міліцію” зобов’язана забезпечувати безпеку громадян і громадський порядок, у тому числі під час дорожнього руху, запобігати правопорушенням та припиняти їх. Для виконання покладених на неї обов’язків статтею 11 зазначеного Закону міліції надається право, відповідно до компетенції, тимчасово обмежувати або забороняти доступ громадян на окремі ділянки місцевості чи об’єкти, вимагати від громадян і службових осіб, які порушують громадський порядок, припинення правопорушень, а в разі невиконання встановлених вимог застосовувати передбачені зазначеним Законом заходи примусу.
1.3. Органи і підрозділи внутрішніх справ, вищих навчальних закладів МВС України виконують завдання із забезпечення правопорядку та громадської безпеки під час проведення масових заходів відповідно до Конституції України, законів України “Про міліцію”, „Про оперативно-розшукову діяльність”, „Про внутрішні війська МВС України”, Положення про Міністерство внутрішніх справ України, затвердженого Указом Президента України від 17 жовтня 2000 року № 1138, інших законодавчих та нормативно-правових актів України, нормативно-правових актів МВС України та цієї Настанови.
1.4. Основними силами, які забезпечують охорону громадського порядку та безпеку громадян під час масових заходів, є особовий склад органів і підрозділів внутрішніх справ, а додатковими силами – особовий склад органів та підрозділів внутрішніх військ, вищих навчальних закладів МВС України.
Основними видами нарядів, що залучаються до несення служби із забезпечення правопорядку під час масових заходів, є:
- патруль (П) – рухомий наряд у складі двох-трьох працівників міліції; до складу наряду можуть залучатися як міліціонери, так і військовослужбовці внутрішніх військ; входить до складу патрульної групи;
- патрульна група (ПГ) – наряд у складі двох або більше патрулів під керівництвом старшого групи, які несуть службу на зовнішньому периметрі території, де відбуваються масові заходи;
- пост охорони порядку (ПО), пост спостереження (ПС) – визначене місце або ділянка місцевості, де працівники міліції виконують покладені на них обов’язки; пост, як правило, виставляється на кордоні території проведення масового заходу з метою нагляду як за поведінкою, пересуванням учасників заходу, так і за перекриттям (пропуском) руху в найбільш уразливих місцях;
- патруль для нагляду за дорожнім рухом (ПНР) – наряд для забезпечення контролю за безпекою руху автотранспорту та учасників (пішоходів) у межах території проведення масового заходу;
- контрольно-пропускний пункт (КПП) – виставляється для забезпечення пропускного режиму або обмеження руху транспорту і пішоходів у конкретному місці проведення масового заходу, як правило, при урочистих масових та спортивно-видовищних заходах (наприклад, під час параду);
- наряд супроводження (НС) – призначений для забезпечення охорони громадського порядку та безпеки під час організованого збору учасників масового заходу, здійснення ними вуличного походу та їх евакуації;
- заслін (З), міліцейський ланцюжок (МЛ) – наряд, який виконує завдання по блокуванню (перекриттю) окремих напрямків або певної ділянки місцевості, де проводиться масовий захід;
- група застосування спеціальних засобів (ГЗСЗ) – наряд, який виконує завдання із запобігання та припинення групових порушень громадського порядку, масових безпорядків, чисельних випадків хуліганства тощо, які можуть виникнути під час проведення масового заходу;
- резерв (Р)– наряд, призначений для вирішення завдань, що раптово виникають під час проведення масового заходу, посилення певних нарядів або їх заміни; як правило, зосереджується поблизу найбільш уразливих місць проведення масового заходу.
Крім основних видів нарядів, за рішенням керівника до їх складу можуть залучатися:
- оперативна група (ОГ) – для забезпечення керування силами та засобами; група складається з працівників штабу та зв’язківців;
- оперативно-пошукові групи (ОПГ) – для розкриття та припинення злочинів по “гарячих” слідах; групи складаються з працівників оперативних служб (карного розшуку, кримінального пошуку тощо);
- група забезпечення (ГЗ) – для надання допомоги основним силам у забезпеченні охорони громадського порядку та безпеки; група складається з працівників Державтоінспекції, відомчої медичної служби;
- група документування протиправних дій (ГД) – для забезпечення фіксації подій, пов’язаних з проведенням масових заходів; група складається з фахівців НДЕКЦ, дізнання;
- група розбору із затриманими правопорушниками (ГРП) – складається з фахівців слідства, дізнання, карного розшуку.
1.5. Військовослужбовці спеціальних моторизованих військових частин міліції (СМВЧМ), військових частин спеціального призначення (ВЧСП), військових частин та підрозділів оперативного призначення (ВЧОП), навчальних військових частин внутрішніх військ залучаються до виконання завдань з охорони громадського порядку і безпеки громадян під час проведення масових заходів на підставі письмового запиту (розпорядження) начальників ГУМВС, УМВС України в областях та на транспорті за погодженням з начальником Головного управління - Командувачем внутрішніх військ МВС України, а вищі навчальні заклади МВС України – з дозволу керівництва Міністерства.
Запити (розпорядження) із зазначенням необхідних установчих даних про здійснювані заходи надсилаються до органів та підрозділів внутрішніх військ не менш ніж за 3 доби, а за необхідності – у більш короткий термін.
1.6. За рішенням керівництва МВС України для надання практичної допомоги під час проведення масових заходів особовий склад стройових підрозділів патрульно-постової служби міліції (ППСМ), підрозділів міліції особливого призначення „Беркут” (ПМОП “Беркут”), Державної автомобільної інспекції (ДАІ), Державної служби охорони (ДСО), СМВЧМ, ВЧСП, ВЧОП, а також інших органів і підрозділів внутрішніх справ може бути направлений за межі регіону дислокації.
1.7. Кількість особового складу та необхідних технічних засобів визначається керівництвом ГУМВС, УМВС в областях та на транспорті у кожному окремому випадку, виходячи з кількості учасників та обсягів виконання завдань із забезпечення охорони громадського порядку і безпеки під час проведення масового заходу.
Основні поняття і терміни
Масові заходи –це заходи громадсько-політичного, релігійного, спортивного, культурно-видовищного характеру за участю значної кількості громадян, що проводяться з нагоди відзначення офіційних (державних), професійних, релігійних свят, пам’ятних дат, а також за ініціативою політичних партій, рухів, громадських об’єднань, релігійних конфесій, громад, окремих громадян, спортивних організацій, закладів культури тощо.
Резонансні масові заходи – це заходи, підґрунтям яких є гострі соціально-економічні, суспільно-політичні, інші питання місцевого, регіонального, загальнонаціонального чи міжнародного значення, а також різноманітні заходи, що супроводжуються великою кількістю учасників та можуть призвести до некерованого розвитку подій.
Акція – це дія, діяльність, спрямована на досягнення якої-небудь мети.
Організаторамимасових заходів можуть виступати центральні, місцеві органи виконавчої влади, державні установи, представники партій, рухів, об’єднань громадян, релігійних конфесій, спортивних організацій, окремі громадяни.
Масові заходиможуть проводитися у виглядімітингів, демонстрацій, парадів, маніфестацій, вуличних походів, масових гулянь, страйків, пікетів, релігійних та інших відправлень, спортивних змагань, концертів, видовищних шоутощо.
Мітинг – публічні збори, як правило, великої кількості громадян, для обговорення політичних, соціальних, економічних та інших питань. У переважній більшості мітинги проводяться на відкритих територіях з використанням лозунгів, прапорів та іншої атрибутики.
Демонстрація –масове проходження громадян вулицями населеного пункту з метою висловлення своїх громадсько-політичних чи інших позицій.
Парад– організоване урочисте проходження вулицями населеного пункту особового складу військових частин, гарнізонів, з’єднань, духових оркестрів, воєнізованих організацій, ветеранів, спортсменів, працівників установ, підприємств, організацій тощо.
Маніфестація – вуличний похід з метою висловлення співчуття до якого-небудь факту політичного характеру або протесту проти нього.
Пікетування– форма демонстрації, здебільшого поблизу адміністративних будівель органів державної влади та місцевого самоврядування, дипломатичних представництв тощо, з метою привернення уваги до тих чи інших проблем громадсько-політичного характеру або висловлення протесту проти будь-чого.
Релігійні та інші відправлення– заходи релігійного характеру (богослужіння, освячення, хресні ходи тощо), дні пам’яті за померлими (загиблими), організовані покладання квітів з нагоди пам’ятних дат тощо.
Спортивні заходи– змагання з різних видів спорту за участю значної кількості глядачів.
Культурно-видовищні заходи– концерти, театралізовані шоу, показ кінофільмів, рекламні заходи, що проводяться на територіях суспільного призначення.
ОРГАНІЗАЦІЯ І ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОХОРОНИ