Контрактна крива – лінія на діаграмі Еджворта, яка з’єднує усі точки, що ілюструють оптимальні за Парето варіанти розподілу благ між споживачами.
Рис.13.3. Контрактна крива на діаграмі Еджворта
Графічний спосіб визначення оптимальних розподілів дозволяє вивести аналітичні умови оптимальності за Парето. В точці Е на рис.13.3, яка ілюструє ефективний за Парето розподіл, криві байдужості обох споживачів дотикаються одна до одної. Таким чином, в цій точці граничні норми заміщення благ (нахили кривих байдужості) для двох споживачів є однаковими:
MRS1 = MRS2
Оскільки, як ми уже знаємо із теми 3, гранична норма заміщення дорівнює співвідношенню цін на блага, умова оптимальності за Парето в обміні формально відображається співвідношенням:
.
Кожна точка на кривій контрактів відображає різні співвідношення рівнів корисності споживачів. Якщо в системі координат U1 і U2 відкласти ці співвідношення, тоді отримують лінію, яку називають кривою можливих корисностей (рис. 13.4).
Крива (межа) можливих корисностей – лінія, кожна точка якої ілюструє максимально можливі рівні задоволення потреб споживачів за даної загальної кількості благ у випадку, коли ці блага розподілені оптимально.
Рис.13.4. Крива можливих корисностей
Усі точки межі можливих корисностей є оптимальними за Парето. Ця лінія відмежовує досяжні комбінації корисностей від недосяжних. При цьому необхідно пам’ятати, що внутрішні точки, наприклад А, є досяжними, але неефективними. Спадний характер кривої можливих корисностей пояснюється тим, що при русі вздовж контрактної кривої при збільшенні корисності одного споживача, корисність іншого зменшується, а зміна її опуклості на вгнутість підкреслює індивідуальність функцій корисності окремих споживачів.
Необхідно також підкреслити, що якщо економіка внаслідок перерозподілу благ опинилася на межі можливих корисностей, то наступний добровільний обмін між споживачами є неможливий, оскільки він неминуче приведе до погіршення становища одного із них. Цікаво, що абсолютно несправедливі розподіли, які відповідають точкам В і С (коли один із споживачів володіє усією кількістю благ), є ефективними за Парето. Це ще раз свідчить, що поняття ефективність і справедливість не є тотожними (детальніше див. п. 5).
Ефективність виробництва
Розглянемо умови ефективного розподілу ресурсів у виробництві.
Припущення аналізу економіки виробництва:
1) виробництво здійснюється у двох галузях, кожна з яких випускає одне благо;
2) перерозподіл ресурсів здійснюється для збільшення виробництва в кожній галузі;
3) перерозподіл ресурсів не вимагає витрат;
4) кількість ресурсів є фіксованою;
5) ціни на фактори виробництва є незмінними.
Графічно модель розподілу ресурсів при виробництві двох благ можна проілюструвати за допомогою діаграми Еджворта. Така діаграма є подібною до діаграми, яку ми використовували для аналізу економіки обміну, і будується суміщенням двох систем координат. Перша система із початком О1 призначена для відображення поведінки виробника товару Х, друга система із початком О2 - ілюстрації поведінки виробника товару У (рис. 13.5). На осях кожної системи відкладається кількість факторів виробництва (праці і капіталу). Кожна точка в коробці ілюструє певний варіант розподілу ресурсів між учасниками ринку.
Припустимо, що на ринку загальний запас праці складає 16 одиниць, а капіталу - 8 одиниць. 1-й виробник використовує у вихідному положенні 10 одиниць праці і 3 одиниці капіталу, а 2-й виробник відповідно – 6 та 5 одиниць праці і капіталу.
Рис.13.5. Діаграма Еджворта для виробництва двох благ (Х та У)
На діаграмі для кожного виробника можна побудувати ізокванти, які відповідають певним обсягам випуску. Як бачимо з рис.13.6, початковий розподіл ресурсів в точці Е дає змогу випускати відповідно Qx та QУ продукції. Проте розподіл ресурсів між виробниками в точці Е не можна вважати оптимальним. Адже є способи збільшення обсягу виробництва як блага Х, так і блага У. Так розподіл в точці А збільшує виробництво товару У, не зменшуючи обсяг випуску товару Х, а перерозподіл ресурсів, який відповідає точці В, забезпечує збільшення виробництва обох товарів.
Стимули у виробника до зміни комбінацій використання факторів виробництва зникають тоді, коли відсутні можливості шляхом перерозподілу ресурсів збільшити виробництво. На діаграмі Еджворта такі
Рис. 13.6. Діаграма Еджворта з ізоквантами
оптимальні комбінації є точками дотику ізоквант виробника і ілюструють умови оптимальності виробництва за Парето.
Ефективність у виробництві за Парето досягається при такому розподілі факторів виробництва між галузями, за якого неможливий якийсь інший розподіл, який би збільшував виробництво будь-якого блага без зменшення виробництва іншого.
На рис. 13.7. оптимальні розподіли відповідають точкам дотику ізоквант двох виробників. Лінія, яка з’єднує ці точки називається контрактною кривою для виробництва.
Рис.13.7. Контрактна крива для виробництва