Податкова гавань» як режим офшорної операції:суть, особливості

Податкова гавань – це невелика територія або держава, яка проводить політику залучення іноземних кредитних капіталів, шляхом надання податкових та інших пільг:

- реальні податкові пільги (повне звільнення від податків або обкладання невеликим податком)

- дешевизна і максимальна простота процедури реєстрації

- абсолютна конфіденційність

- відсутність валютних обмежень (депозити відкриваються в будь-якій валюті і в будь-якому зарубіжному банку)

- процедура управління максимально спрощена (1 директор, який може бути президентом країни реєстрації)

- спрощена система обліку та звітності (не вимагається пред’явлення звітності, ведення бух. Обліку або податкових декларацій, річний звіт формальний і не містить інформації по фінансовий стан компанії)

- не проводиться аудиторська перевірка

-

73. Офшорні компанії, їх форми, «анти офшорне регулювання»

Офшорні компанії - іноземні компанії, які зареєстровані в офшорних центрах країн, що надають їм особливі пільги. Такі компанії мають право на діяльність тільки за кордоном.

Тим самим офшорна компанія не дає права укладати угоди з місцевими фізичними особами (мешканцями зони) або юридичними особами (резидентами). Офшорним компаніям надаються реальні податкові пільги, одночасно спрощується звітність, знімаються валютні обмеження.

Основні переваги, які власники можуть отримати, використовуючи офшорні компанії, полягають в наступному:

досягнення анонімності і конфіденційності;

низькі ставки податків або їх відсутність;

відсутність контролю валютного обміну;

можливість вільного використання валюти;

банківські рахунки в будь-якій валюті;

ефективна і недорога банківська система;

прибуток (капітал) в твердій валюті, в надійних банках і в стабільній країні;

можливість отримання дозволу на роботу і виду на житло;

можливість законного володіння нерухомістю за кордоном.

Крім того, особливо широкі перспективи відкриваються саме у зв'язку з утворенням системи закордонних філій і проведенням на регулярній основі великих крупних внутрішньофірмових операцій.

Основними ознаками офшорної компанії є те, що вона:

1) не веде комерційної діяльності на території, де вона зареєстрована;

2) як правило звільнена від сплати податків або сплачує податок по зниженій процентній або фіксованій ставці;

3) має статус нерезидента або звільненого як такого, що не веде на даній території комерційну діяльність, резидента;

4) наявність посередника (секретарської компанії) в країні реєстрації.

Типи офшорних кампаній

Фірми-копилки	просто накопичуються грошові кошти, перевага визначається ступенем конфіденційності інформації про власників (Ліхтенштейн)
Підприємства для проведення транзитних торгівельних операцій	існують подвійні схеми, коли реєструється компанія у відповідній офшорній зоні, а інша в респектабельній країні, яка слугує в якості транзиту для фінансових потоків. Основний прибуток для використання таких схем осідає в безподатковій офшорній компанії
Фірми "Роялті"	збирають різні ліцензійні виплати за патенти, авторські гонорари та інші подібні відрахування
Фірми-перевізники та судноплавні компанії	займаються морськими та авіаперевезеннями, як власними так і зафрахтованими судами та літаками під прапором офшорної держави; фірми, що здійснюють експедиторську діяльність
Страхові компанії	займаються перестрахуванням страхових ризиків або страхують "дружні" компанії
Банки, банківські філії та кредитні установи	ця діяльність в офшорних зонах ліцензується (Швейцарія)
Фінансові компанії та брокерські фірми	таким структурам необхідна репутація (Люксембург, Швейцарія, Нідерланди, Ліхтенштейн, Ірландія)
Інвестиції та трастові компанії	управляють грошовими активами клієнтів (Нідерланди)
Холдингові компанії	в Люксембурзі, при певних умовах, холдингові компанії повністю звільняються від податків
Штаб-квартири компаній	найом великої кількості співробітників. Основним параметром для створення подібної структури буде розмір прибуткового податку
Інформаційні агентства та видавничі фірми	країни з низьким рівнем оподаткування авторських винагород, низькою вартістю виробництва поліграфічної продукції, хорошими засобами комунікації (Кіпр і Мен)

Анти офшорне регулювання буває двох видів: міжнародне і внутрішньодержавне.

Загальновизнано, що такі дії повинні носити як внутрішньодержавний, так і міжнародний характер. У другому з названих варіантів потрібна координація зусиль у рамках існуючих міжнародних організацій, а також укладення спеціальних угод між двома або великою кількістю держав.

До найбільш впливових міжнародних організацій, які приступили до протидії зловживанням, що відбуваються в офшорних центрах, відносяться ЄС і ОЕСР. До держав, які уклали двосторонні і багатосторонні угоди з цієї проблеми, належать США, Японія, Канада, Франція, Німеччина й Велика Британія.

ЄС уже багато років займається проблемою ухилення від сплати податків.

Більшість договорів про уникнення подвійного оподаткування, укладених між країнами з високими податковими ставками і країнами з низькими податками, останнім часом переглянуто. Результатом цього стало введення в них пункту (клаузули), який унеможливлює використання положень цих договорів резидентами третіх країн у їхніх спробах ухилитися від податків. Прикладом можуть стати двосторонні угоди між США і Британськими Віргінськими островами, між Кіпром і США, між США і Мальтою, Англією і Голландією, Канадою і Барбадосом.