V Лінгвістичні основи методики навчання іноземних мов

 

Методика вивчає ü Проблеми навчання мови ü Проблеми розвитку мовлення у учнів

 

Методика використовує основні поняття і закономірності лінгвістики, які визначають специфіку об’єкту навчання

v Система мови v Структура мовлення v Функції мови і мислення v Бі і мультимовні контакти
   
Лінгвістичні основи
 
v Відбір мовного і мовленнєвого матеріалу v Визначення типології труднощів для навчання v Організація мовного і мовленнєвого матеріалу
           

 

(Опорна схема запозичена із посібника М.Я. Дем’яненко та інших “Основы общей методики обучения иностранным языкам” Киев: Высшая школа, 1976. – С. 34)

 

v Основні терміни лінгвістики, їх значення

 

Основні терміни лінгвістики, які релевантні для методики Тлумачення терміна
1. Система мови Сукупність взаємообумовлених елементів мови, які об’єднані однією функцією. Розрізняють рівні мови : фонетичну, морфологічну і синтаксичну (наприклад, форми відмінків виконують функцію з’єднання слів одиниці мови: морфеми, фонеми, слова, речення)
2. Структура мовлення Мовні системи різних рівнів, взаємодіючи в рамках структури даної мови, утворюють загальну систему конкретної мови, яка втілюється в мовленні. Структура мови представляється у звукових і друкованих текстах : структура мови залежить від форми спілкування : монологічне, діалогічне ; усне, письмове. Одиниця мовлення – це величина, яка виражає закінчене висловлення. У лінгвістиці одиницею мовлення вважається текст. У двох з його значеннях: тексти в повному розумінні цього слова – макротексти і тексти як понадфразова єдність – мікротексти (прикладом другого значення є питально – відповідна єдність)
Основні терміни лінгвістики, які релевантні для методики Тлумачення терміна
3. Функції мовлення Мовлення функціонує за правилами мови, відображаючи його систему. Основні функції мовлення: комунікативна - передача і засвоєння узагальненого досвіду, функція формування думки в процесі мовленнєвої діяльності
4. Бі і мультимовні контакти Взаємодія двох і більше мов супроводжується появою таких термінів як білінгвізм і полілінгвізм. Білінгвізм – набуття індивідуумом або групою людей здатності користуватися одночасно двома мовами, тобто здатністю користуватися сукупністю мовних засобів, до якої входять елементи різних мовних схем. Співставлення двох мов виявляє подібність і відмінність в їх системах. Подібність – слугує для позитивного переносу при вивченні іноземної мови, відмінність – негативний вплив – інтерференція, на подолання труднощів якої мають бути спрямовані пояснення і відповідні мовні і умовно – мовленнєві вправи