Формування орфографічних навичок

ô Формування орфографічних навичок – це задача всіх рівнів навчання ІМ (початкова,основна, старша школb).

ô Орфографія – невід'ємна складова у засвоєнні лексичної одиниці і її граматичної форми.

ô Послідовність етапів роботи по формуванню орфографічної компетенції.		· засвоєння типових, звуко-буквених відповідностей за правилами читання та письма;
	· ознайомлення з правилами читання. Вивчаючи правила читання голосних у різних позиціях і поєднання приголосних, що передають певний звук, учні одночасно засвоюють і зворотні зв'язки — букво-звукові;
	· вправляння в записуванні слів, речень.

ô Труднощі засвоєння орфографії слів, які обумовлюються особливостями графемно-фонемних відповідностей ІМ, як вивчається:		· відсутність кількісної адекватності між звуком і буквою: нім. [і:] - Nina, sie, Ziehen, ihr; [k] - Kind, Chor, Zucker; [f] - Fahne, Vater, Physik; англ. [з] - bird, her, learn:
	· полісемія букв, тобто одна буква може передавати декілька звуків: нім. v - [f] (Vater), [v] (Vase); s - [s] das, [z] (Hase); англ. s - [s] (see), [z] (was);фр. S-[S](Sac), [z](usa)
	· відсутність звучання у «німих» букв. Наприклад, у німецькій мові буква h після голосного не читається, а лише позначає його довготу: Kuh, fahren, stehen. В англійській мові не вимовляють букву е у словах з умовно відкритим складом: take, late, line, а також h у буквосполученні gh: high, eight, bright. У фр. мові кінцева приголосна часто ніколи не вимовляється .(petit,beaux,le nez)
	· подвоєння голосних як показник довготи в німецькій мові (Теє); подвоєння приголосних як показник короткості в: нім. Mutter; англ. Holland, middle., фр. мова - носові звуки як сполучення голосних і, е, а, и, з приголосними п, т в закритому (кінцевому) складі.(in, en,an,im) і інші.

ô Для подолання зазначених особливостей труднощів необхідна цілеспрямована робота по навчанню графемно-фонемних відповідностей і врахування принципів орфографічної системи конкретної іноземної мови.

 

При навчанні орфографії необхідно враховувати:

v Різну орфографічну трудність написання слова із-за розбіжностей у звучанні і написанні.

v Однотиповість труднощів, градація труднощів з точки зору об’єднання слів у певні групи за критерієм однотипності і співвіднесеності орфографії і звучання:

 

ô Принципи, на яких базується орфографічна система іноземних мов, що вивчаються		1.фонетичний: буква повністю відповідає звуку (нім. Knabe, Rose; англ. pen, present, help; фр. mer, bel, facil).
	2.морфологічний: написання слова визначають правила граматики (англ. nation [neisn] - nationality [пæsnæliti]; нім. Kind [kint] - Kinder [kinder]; фр. petite, grande, bеrgère).
	3.історичний, або традиційний: написання слова склалось історично і часто його неможливо пояснити внаслідок великої різниці між звуковим та графічним образами слова. Орфографічна форма слова може відображати в таких випадках зниклі норми вимови (нім. иіег, але fünf, Physik, Goethe; англ. beautiful, language; фр. cahier).
	4.ідеографічний: звукові омоніми розрізняють з допомогою графічних знаків (англ. sea - see, two - too; фр. haïre, leçon).