Розробіть тематику факультативних занять з укр. Літ , визначте його мету та завдання.

Факультатив – форма організації навчання, основними завданнями якої є поглиблення знань учнів старших класів з окремих предметів, розвиток їх пізнавальних інтересів і творчих здібностей, підготовка до свідомого вибору професії, до майбутньої праці в тій чи іншій галузі виробництва, культури і мистецтва.

Факультативи відкривають широкі можливості для стимулювання розумової діяльності учнів і є з’єднувальною ланкою між уроками і позакласними заняттями. Факультативи забезпечують ефективне групове диференційоване навчання, бо, на відміну від інших форм навчання, для них притаманними є такі особливості, як спільність пізнавальних інтересів учнів, їх позитивне ставлення до вивчення даного матеріалу, пізнавальна активність.

За освітніми завданнями є такі види факультативів: поглибленого вивчення навчальних предметів; вивчення додаткових дисциплін (логіка, друга іноземна); вивчення додаткової дисципліни з придбанням спеціальності (стенографія, машинопис); міжпредметні факультативи (курс «Єдність матеріального світу» –суспільствознавство + фізика + біологія).

Кожний з цих видів факультативів поділяють на теоретичні, практичні і комбіновані (за дидактичною метою).

Теоретичні факультативи використовують для поглибленого вивчення окремих тем, розділів, розкриття складних теоретичних проблем. Вони мають таку структуру:

1. Обґрунтування актуальності теми, її теоретичного і практичного значення, створення проблемної ситуації.

2. Розкриття проблеми (пояснення вчителя, виступи з рефератами учнів, розв’язання проблемних завдань, проведення досліджень, демонстрація фільмів тощо).

3. Обговорення результатів пошуку (аналіз учнями обґрунтованих положень, корекція неправильних уявлень).

4. Систематизація знань, їх аналіз.

Теоретичні факультативи проводяться у формі лекції, семінарських, науково-теоретичних конференцій.

Практичні факультативи забезпечують формування навичок і вмінь дослідницького характеру в процесі розв’язання технічних завдань. Вони мають таку структуру:

1. Постановка завдань, обґрунтування їх актуальності і практичної значущості (при необхідності, проводиться інструктаж).

2. Розв’язання завдань і конкретизація результатів роботи.

3. Обговорення результатів, підведення підсумків роботи.

Комбіновані факультативи проводяться у формі науково-практичних конференцій, комбінованих чи лекційно-практичних уроків. Їх структура залежить від дидактичних завдань і передбачає різні комбінації компонентів.

Метою проведення факультативних занять «Сучасна українська література» в 11 класі є належне ознайомлення учнів зі складовою літературного процесу — сучасним українським письменством від 70-х років XX ст. до сьогодення, а також виховання високої читацької і загальної культури, гуманізму і патріотизму, вироблення естетичного смаку, власного світогляду школярів.

Для досягнення цієї мети потрібно розв'язати такі завдання

· формувати в учнів уявлення про художню літературу як важливу складову частину системи мистецтв і духовної культури українців;

· виховувати повагу до духовних скарбів українського народу;

· виховувати здатність формувати й активно відстоювати власну точку зору, прагнення мати свій погляд на світ;

· відпрацьовувати з учнями вміння й навички аналізу та інтерпретації художнього тексту, здатність сприймати його з урахуванням задуму і стилю автора, розуміти специфіку постмодерного світовідчуття;

· навчати школярів визначати національну своєрідність і загальнолюдську значущість творів сучасної української літератури, зокрема в зіставленні з творами світової літератури та інших видів мистецтва;

· розвивати мислення школярів (абстрактне, логічне, образне, асоціативне);

· формувати в учнів бажання читати літературу;

· відпрацьовувати навички розрізнення явищ елітарної та масової к-ри, прищеплювати школярам вишуканий естетичний смак.

Планування.

Вступ. Ознайомлення з творами письменників-сучасників

Євгенія КОНОНЕНКО. Книги «Колосальний сюжет», «Повії теж виходять заміж» «Елегія про старість». Огляд романів «Зрада»,«Ностальгія», «Нема раю на землі» '_

Богдан ЖОЛДАК. Огляд прозових книг «Спокуси», «Яловичина», «Як собака під танк», «Бог буває: Огіїє Зіогієі», «Антиклімакс», повістей «Лицарська здобич», «Той, хто»

Сергій ЖАДАН як поет і прозаїк. Огляд поетичних книг «Цитатник», «Генерал Юда», «Пепсі», «Балади про війну і відбудову», «Історія культури початку століття»

«Генерал Юда». Основні риси поетичного стилю СЖадана

Степан ПРОЦЮК. Огляд поетичних збірок «На вістрі двох правд», «Апологетика на світанку», «Завжди і ніколи»

Василь СЛАПЧУК. Огляд творчості: книги «Як довго ця війна тривала», «Гар­ний настрій», «Ішов їжак бережком», «Зелений ведмедик», «Німа зозуля», «Трикнижжя Явіна: максими і простотаки», «Укол годинниковою стрілкою»,

Тематичне оцінювання

Марія МАТІОС як поет і прозаїк. Жанрово-стильове розмаїття творчості пись­месниці Роман «Солодка Даруся» (2005).

Леонід КОНОНОВИЧ як прозаїк та перекладач. Огляд творчості. «Батько укра­їнського детективу». Кримінальні романи «Я, зомбі», «Феміністка», «Кінець сві­ту призначено на завтра», «Кайдани для олігарха» (загальна характеристика). Лірично-сповідальна збірка малої прози «Повернення»

Дмитро БІЛИЙ як прозаїк. Огляд творчості: «Малиновий Клин», «Заложна душа», «Чорне крило». Ромай «Басаврюк XX» (2002)