ІІІ. Робота з текстом Прочитайте уважно текст. Виконайте завдання до нього (з п’яти варіантів відповідей виберіть одну правильну).

Наукове товариство імені Тараса Шевченка
Знання й мудрість – це два головні рушії людства. Успішні вони лише тоді, коли йдуть у парі. Наприклад, саме знання може зумовити технологічний прогрес, та без мудрості воно призводить до катастроф – від отруєння питної води до трагедії Чорнобиля.
Сама ж мудрість без знання – безпомічна, бо без гуманістичного й технологічного знання життя людини примітивне.
Понад століття тому, у 1873 році, у Львові засновано Товариство імені Тараса Шевченка, яке згодом, з прийняттям нового статуту, було перетворене на Наукове товариство імені Тараса Шевченка. Першим його головою обрали Корнила Сушкевича, громадсько-культурного діяча, за фахом правника, який видав своїм коштом перше повне видання «Кобзаря» у 1867 році.
Товариство імені Тараса Шевченка сміливо взяло на себе роль лідера у формуванні основних напрямів української науки, перетворилося в першу новітню українську академію зі світовими іменами і світовою славою.
Активними членами і будівничими нового наукового закладу були такі вчені й громадські діячі: Олександр Кониський, Володимир Антонович, Іван Франко, Михайло Грушевський, Володимир Гнатюк, Іван Пулюй та багато інших яскравих постатей.
Виняткову роль у формуванні наукового обличчя Товариства відіграв саме Михайло Грушевський, який на той час переїхав із Києва до Львова, щоб посісти посаду професора новоствореної кафедри всесвітньої історії у Львівському університеті. За головування Михайла Грушевського вийшло сто дванадцять томів «Записок Наукового товариства імені Шевченка» – його друкованого органу.
Десять найкращих років життя, до важкої недуги, віддав Товариству Іван Франко, який керував філологічною секцією. Він же був автором нового статуту Товариства, який діяв тривалий час (до 1939 року).
Протягом сорока років Наукове товариство імені Тараса Шевченка об’єднувало майже триста дійсних членів, з-поміж них – сто іноземних.
Однією з найпоширеніших форм зв’язків Товариства із зарубіжними установами був книгообмін. Майже немає країн, із якими воно не співпрацювало б у цьому напрямі. Його бібліотека налічувала триста тисяч томів. До 1939 року Товариство видало понад тисячу томів різноманітної наукової продукції, у тому числі серійні наукові видання.
Діяльність Товариства вимагала поповнення наукового потенціалу молоддю, тому першочерговим завданням для зростання кількості молодих наукових сил було відкриття українських вищих навчальних закладів. Початок Першої світової війни перешкодив цьому. Згодом діяльність Наукового товариства імені Тараса Шевченка було припинено. У січні 1940 року воно було ліквідовано, але осередки продовжили свою діяльність у Парижі, Канаді, США, інших країнах.
Із зміною політичної ситуації в Україні за ініціативою наукової інтелігенції 21 жовтня 1989 року відновлено діяльність Наукового товариства імені Шевченка на рідній землі – у Львові. Розпочали свою роботу шість наукових секцій та численні комісії, які на сьогодні об’єднують близько семисот членів Товариства.
З нагоди 125-літнього ювілею Наукового товариства імені Тараса Шевченка в Україні відбувся Міжнародний науковий конгрес, який завершився урочистим вечором і святковим концертом Львівського театру опери і балету. Нині Наукове товариство імені Тараса Шевченка розпочало новий етап цілеспрямованої праці в молодій Українській державі (З журналу «Світ фізики», 440 сл.).

1. Укажіть, до якого стилю мовлення належить даний текст:
а) художнього;
б) наукового;
в) публіцистичного;
г) епістолярного;
ґ) розмовного.

2. Визначте, яке висловлювання найточніше передає тему тексту.
а) «Наукове товариство імені Тараса Шевченка – лідер у формуванні основних напрямів української науки».
б) «Протягом сорока років Наукове товариство імені Тараса Шевченка об’єднувало майже триста дійсних членів, з-поміж них – сто іноземних».
в) «Діяльність Товариства вимагала поповнення наукового потенціалу молоддю, тому першочерговим завданням для зростання кількості молодих наукових сил було відкриття українських вищих навчальних закладів».
г) «Із зміною політичної ситуації в Україні за ініціативою наукової інтелігенції 21 жовтня 1989 року відновлено діяльність Наукового товариства імені Шевченка на рідній землі – у Львові».
ґ) «Однією з найпоширеніших і форм зв’язків Товариства із зарубіжними установами був книгообмін «.

3. Продовжіть подане твердження.
Виняткову роль у формуванні наукового обличчя Товариства відіграв…
а) Іван Франко;
б) Володимир Гнатюк;
в) Михайло Грушевський;
г) Іван Пулюй;
ґ) Корнило Сушкевич.

4. Укажіть, який засіб звукового забарвлення використано у даному висловлюванні з тексту:
«Діяльність Товариства вимагала поповнення наукового потенціалу молоддю…».
а) Дисонанс;
б) рима;
в) алітерація;
г) асонанс;
ґ) анафора.

5. Виберіть правильний варіант поданого твердження.
«…видав своїм коштом перше повне видання «Кобзаря» у 1867 році»:
а) Іван Франко;
б) Корнило Сушкевич;
в) Олександр Кониський;
г) Володимир Антонович;
ґ) Михайло Грушевський.

6. Укажіть, до якої форми красномовства належить наведений текст:
а) академічної;
б) судової;
в) соціально-побутової;
г) парламентської;
ґ) науково-популярної.

ІV. Власне висловлювання