Інформаційні продукти і послуги інформагентства
Інформаційне агентство «Українські Новини» готує новинні стрічки різної періодичності, а також аналітичну інформацію.
До щоденних новинних стрічок належать такі: «Політичні новини», «Економічні новини, «Фінансові новини», «Фінансово-економічні новини», «Регіональні новини», «АгроНовини», «Новини ТЕК», «Анонси», «Збори акціонерів». Щотижневі новини агентства продукуються за такими тематичними напрямками: «ПолітТиждень», «ЕкономТиждень», «ФінТиждень», «АгроТиждень», «МеталТиждень», «ЕнергоТиждень», «НафтоГазТиждень», «ТелекомТиждень», «ХімТиждень», «БудТиждень», «ТранспортТиждень». Аналітична інформація агентства надається у таких блоках: «АгроОбзор», «ПолітОбзор», «МеталОбзор», «Макроекономічний обзор», «Фінансовий обзор», «Банківський обзор», «Обзор ринку нерухомості».
Агентство «Українські Новини» надає можливість розмістити на сайті агентства інформацію про корпоративні події компаній і організацій. Ця інформація може бути опублікована в режимі відкритого доступу на головній сторінці сайту, а також розміщена на закритих новинних стрічках агентства та в щоденній розсилці інформаційних матеріалів, доступних для передплатників.
Прес-центр інформаційного агентства "Українські Новини" пропонує послугизорганізації та проведення прес-конференцій, круглих столів, брифінгів, семінарів, презентацій, засідань.
Керування
· Керування
·
ЛЕКЦІЯ 7
Навчальні питання
7.1. Архітектоніка агенційних новин: загальна характеристика.
7.2. Стандартні компоненти повідомлення інформаційного агентства.
7.3. Основні принципи викладу матеріалу інформаційними агентствами.
Виклад матеріалу
7.1. Архітектоніка агенційних новин: загальна характеристика
Для того, щоб зрозуміти структуру інформаційних повідомлень агентства, потрібно, передусім, з’ясувати, що в агентстві вважається новиною. Усі кореспонденти інформаційних агентств добре знають, що таке новина.
Новина – це повідомлення про певну подію чи явище, що мають значення для аудиторії агентства, і про які не було відомо раніше. Новина завжди відповідає на запитання: „Що відбулося?” або „Що відбудеться?”. Новиною є не тільки подія, що трапилася сьогодні чи вчора, – новиною може бути подія, яка відбулася в минулому або може відбутися в майбутньому, про яку стало відомо саме зараз. Новими можуть бути не тільки події та явища, а й зміна думок важливих осіб, оновлення статистичних даних, що відкриває новий погляд на ситуацію, повідомлення про скасування запланованого й очікуваного заходу. Журналіст, котрий пише новину, насамперед відповідає на запитання „Що зміниться?”.
Новина на стрічці інформагентства має свої ознаки, правила та особливості. Написати новину і просто, і складно одночасно. Просто – тому, що текст повинен бути коротким (зазвичай, 3-5 абзаців) і містити лише основну інформацію про подію. Складно – оскільки треба вміти чітко виділяти найголовніше з усього побаченого та почутого, крім того, робити це дуже швидко, щоб одним із перших розповісти про подію [4].
З першого погляду на повідомлення інформаційного агентства помітно, що новини там неоднакові. Спільним для усіх новин інформаційних агентств є їхня внутрішня структура. Структура повідомлень інформаційних агентств є спільною для всіх представників цієї групи засобів масової інформації.
Повідомлення інформаційних агентств складаються з таких обов’язкових структурних компонентів:
слаглайн;
хедлайн;
дейтлайн;
лід;
саблід;
бекґраунд.
7.2. Стандартні компоненти повідомлення інформаційного агентства
Першою, але не головною, складовою новини є так званий слаглайн - це комбінація слів чи цифр, що є першим рядком будь-якого повідомлення, яке розміщене на стрічці. Головні завдання слагу полягають у тому, щоб швидко й чітко зорієнтувати читача, яка тема повідомлення, дозволити зрозуміти, про що йдеться, хто причетний до події, дати читачеві можливість оцінити, чи входить дана новина в коло його інтересів.
Одна з найважливіших частин повідомлення інформаційних агентств – це заголовок або хедлайн. Заголовок викладає суть новини коротким реченням, містить головну думку. З нього має бути зрозуміло, що відбулось чи відбувається.
Заголовок повідомлення, як правило, повторює лід, але не дослівно.
У заголовку треба уникати вживання довгих назв чи посад, а також незрозумілих абревіатур. Разом з тим, допускається використовувати загальноприйняті скорочення та абревіатури.
Також у заголовку необхідно уникати зайвої деталізації. Цифри бажано округлювати. Не рекомендується починати заголовок з прийменника або цифри. Останнє допускається, коли на цьому треба акцентувати особливу увагу.
У сучасних умовах, коли інформаційні продукти агентств постачаються в торгові системи, критично важливим для агентства стає уміння журналіста зрозуміти, що в новині є насправді суттєвим, і винести це у короткий і місткий заголовок.
Наступний обов’язковий елемент повідомлення інформаційного агентства – дейтлайн. В ньому коротко повідомляється, звідки й коли надійшло повідомлення, а також додається назва агентства. \
Дейтлайни в різних агентствах виглядають по-різному. Звичайно, публікація повідомлення із зазначенням авторство новини – імені та прізвища журналіста, допомагає читачам ідентифікувати, ким була написана новина. А зазначаючи після матеріалу контакти, за якими можна отримати додаткову інформацію, агентства роблять таким чином ще один крок у напрямку інтересів своїх клієнтів.
Найголовніша частина новини, основний структурний елемент інформаційного повідомлення – лід. Він містить основне, найголовніше у новині і становить перший абзац повідомлення. У ліді має бути коротко й чітко передано суть інформації, названі її суб’єкти, вказані часові та просторові або інші ідентифікаційні орієнтири.
Лід укладається за дуже жорсткими, майже математичними, нормами. Лід має певну завершеність і може використовуватися самостійно, коли газети, радіо чи телебачення, подаючи інформацію про подію, цитують лише його. Тому задля того, щоб бути використаним і широко поширеним без запізнень та ускладнень, подається в чіткій і точній формі. Обов’язкова вимога: головна думка ліду і заголовку має бути єдиною. Лід повторює заголовок за змістом, але не тотожний йому, оскільки розвиває і уточнює зміст заголовка.
Журналісти-практики і теоретики зазначають, що знання “шаблонів” ліду полегшує роботу з інформацією. Вони називають такі різновиди “шаблонів” ліду:
1. У ліді формулюється суть “нової” соціально значущої події.
2. У ліді викладається “нове” в соціально значущій події, яка розпочалася раніше й відстежується агентством.
3. У ліді зазначається “нове” висловлювання ньюзмейкера (групи людей, колективного органу, особи, уповноваженої заявляти від імені ньюзмейкера).
4. У ліді називаються соціально значущі дії ньюзмейкерів (груп людей, колективних органів), пов’язані з їхніми висловлюваннями, заявами, намірами.
5. У ліді вказуються нові соціально значущі дані, які не є власне новиною (сам факт їхнього оприлюднення надає інформації характеру новини)
Численні дослідження доводять, що саме перші три рядки ліду визначають, буде чи не буде журналіст іншого засобу масової інформації використовувати повідомлення агентства. Лід має бути настільки захопливим, щоб змусити читача прочитати повідомлення до кінця.
Далі за лідом журналіст повинен повідомити деталі та обставини того, про що йшлося у першому абзаці. Як правило, це – другий і подальші абзаци, в яких описуються подробиці новини. Цей елемент структури повідомлення називається корпус новини або саблід. Подробиці розташовуються залежно від їхньої значимості, в міру зменшення важливості, навіть якщо в реальному житті вони розташовувалися в іншому порядку.
Корпус новини потрібен для того, щоб додати до тексту необхідні подробиці, які не вмістилися вище. Часто це буває продовження головної думки, наведеної в цитаті. Також саблід може містити додаткові дані – факти й цифри, які доповнюють подану перед тим інформацію.
Новина вважається неповною, якщо вона не завершується довідковою інформацією про подію, так званим бекграундом. Бекграундом прийнято вважати вже відому інформацію, яка додається до нової інформації і допомагає краще зрозуміти суть повідомлюваного [5, с. 72, 94].
Завдяки відомостям, які викладені у бекґраунді, читач має можливість розширити відомості і деталізувати уявлення про об’єкт інформування, оцінити значення поданої новини, передбачити її можливі наслідки. Бекграунд – короткий підсумок повідомлення, що містить важливі для розуміння новини деталі та подробиці.
Як правило, бекграунд знаходиться у кінці новини але в складних для розуміння випадках довідкову інформацію ставлять ближче до ліду [5, с. 95].
Існують також різні форми подачі цього компоненту структури повідомлення інформагентства. Бекґраунд може бути маркований (наприклад, Довідка), якщо він має суто довідковий характер. Якщо ж бекґраунд входить до основної частини тексту повідомлення, то при цьому використовуються спеціальні “приєднувальні” звороти. Йому найчастіше передують вставні слова, наприклад: «Як повідомлялось раніше…»; «Нагадаємо, раніше…»; «Раніше (прізвище) заявляв…»; «Як (раніше) повідомлялося…»; «Водночас за словами (прізвище)... » тощо.
За роллю бекграундів у повідомленні розрізняють два їх види:
бекґраунд як необхідний елемент повідомлення інформагентства;
бекґраунд як додатковий елемент повідомлення інформаційного агентства.
Отже, якому б інформагентству не належало інформаційне повідомлення, його характерними ознаками буде витримана стандартна структура.
7.3. Основні принципи викладу матеріалу інформаційними агентствами
До повідомлень інформаційних агентств, крім названих вище вимог, висувається ще дві: зручності пошуку повідомлення про певну подію та зручності пошуку найважливішої інформації в самому повідомленні.
Теорія і практика журналістики виробили низку способів, які застосовуються для того, щоб сприяти легшому засвоєнню закладеної в повідомленні інформації. Один із них: побудова повідомлення відрізками або шарами, кожний наступний з яких містить менше інформації, ніж попередній. Вираженням цієї концепції є класичне правило "перевернутої піраміди".
Саме з цією метою будь-яке повідомлення інформаційного агентства створюється за принципом «перевернутої піраміди» - тобто другорядні деталі розташовуються у тексті після основних. Такий принцип викладу дозволяє редакторові спокійно скорочувати її знизу, не боячись того, що якісь ключові елементи новини будуть втрачені. [5, с. 90-92]. Цьому правилу зобов’язані підкорятися журналісти усіх інформаційних агентств.
Нагадуємо, що важливою умовою, за якою слід будувати повідомлення інформагентства, є відповідь на відомі уже шість запитань, які прийнято називати формулою 5 W + H: 1) Who?; 2) What?; 3) Where?; 4) When?; 5) Why? + How? Тобто: 1) Хто? 2) Що? 3) Де? 4) Коли? 5) Чому? + Як?
Отже: "Хто?" – люди, які є в центрі події;
"Що? – подія (наукове відкриття, пуск шахти, партійний з'їзд, повінь, пожежа тощо);
Де?" – місце, де відбулася подія, на якій території відчуваються або будуть відчуватися наслідки цієї події;
"Коли?" – час і тривалість події, а також очікуваний ефект у часі;
"Чому?" – пояснення причин події;
"Як?" – відповідь на це запитання може бути подана в описі фактів, які стали причиною або настали за подією (науковим відкриттям, урядовою заявою, ухвалою нового закону).
Інформаційні агентства, насамперед регіональні та місцеві, а також національні, які мають більш локалізовану аудиторію, при підготовці матеріалів змушені зважати на правила наближення інтересів. Ці правила розроблені у паризький Центрі підготовки і вдосконалення журналістів, всього їх шість:
1) правило географічного наближення (його друга назва – “правило вбивчих кілометрів”): чим далі від місця, де живе людина, відбувається подія, тим менше шансів, що новина видаватиметься цікавою.
2) правило хронологічного наближення передбачає: щоб насамперед публікувалися важливі новини про події, які відбуваються сьогодні чи завтра; події, що сталися вчора і, щонайбільш, позавчора, можуть також бути відображені, але з прогнозом на майбутнє; інформацію про давнину або про надто віддалені в майбутньому події не можна подавати великим обсягом (якщо мова не йде про спеціалізований інформаційний продукт). Визначено, що люди більше цікавляться тим, що відбудеться завтра, ніж учорашніми подіями. Відповідно, інформацію краще орієнтувати в майбутнє, ніж у минуле, і робити акценти на прогнозах.
3) правило емоційного наближення: усе, що впливає на почуття, емоційний стан людини, може зіграти на інформацію позитивно.
4) правило наближення за специфічними інтересами кожне агентство визначає залежно від своєї аудиторії. Для цього слід вивчати власну аудиторію, споживачів інформаційних продуктів і послуг, передплатників агентства. Залежно від результатів дослідження аудиторії журналісти віддаватимуть перевагу тим чи іншим тематичним рубрикам сайту, певним інформаційним продуктам і послугам, спеціальним проектам тощо.
5) правило наближення за принципом популярності базується на тому, що популярні особи – артисти, політичні діячі, спортсмени – завжди привертають значну увагу.
6) правило наближення за принципом рідкісності виходить з того, що рідкісні, дивні, екзотичні факти чи явища теж приваблюють аудиторію.
Дотримання інформаційними агентствами зазначених правил викладу матеріалу сприяє успішній роботі агентств, їхній конкурентоспроможності, задоволенню інтересів максимально широкої аудиторії.
ЛЕКЦІЯ 8
Навчальні питання
8.1. Інформаційні жанри як пріоритетні у практиці інформагентств.
8.2. Жанрові вимоги до матеріалів інформаційних агентств.
8.3. Жанри повідомлень інформаційних агентств.
Виклад матеріалу
8.1. Інформаційні жанри як пріоритетні у практиці інформагентств
У системі жанрів, що використовуються інформагентствами, чільне місце посідають інформаційні матеріали. Агентства, виступаючи в ролі першоджерел інформації, зобов’язані створювати потік інформації, з якого споживачі будуть вибирати матеріали не за спрямованістю журналістського представлення, а за, насамперед, темою і датою поданого факту. Інформаційні агентства для своїх повідомлень використовують традиційні інформаційні жанри, певною мірою видозмінені з урахуванням особливостей діяльності інформагентств. Інколи можуть бути присутні елементи матеріалів аналітичних жанрів. Збільшення кількості способів поширення інформації, насамперед, вихід інформаційних агентств у всесвітню мережу Інтернет, створило їм можливість розширити жанрову палітру й дещо пом’якшити принцип заборони на аналітичні матеріали й коментарі. Художній жанр сьогодні для повідомлень інформагентств не характерний.
Поза сумнівом, специфіка інформаційних агентств дозволяє виділити жанри, властиві виключно даному вигляду журналістської діяльності. О.Р. Лащук в роботі «Редагування інформаційних повідомлень» виділяє такі жанри, що активно використовуються інформаційними агентствами [1]:
замітка та її види (подієва замітка, анонс, анотація, міні-огляд, бліц-портрет, міні-рецензія, міні-порада, виклад думки);
інформаційний огляд;
інформаційне інтерв’ю (опитування, анкетування, прес-конференція);
інформаційний звіт;
репортаж;
інформаційна кореспонденція.
Класифікацію жанрів інформаційних агентств пропонує Ю.А. Погорєлий в роботі «Інформаційне агентство: стиль оперативних повідомлень» [5]. Він відзначає, що поділ на жанри проходить на основі того, призначені вони для висвітлення подій, які відбулися щойно або нещодавно, або вони призначені для створення регулярних звітів про явища, що відбуваються постійно. До першої категорії належить більшість повідомлень Усі ці повідомлення поділяються на три групи за рівнем узагальнення матеріалу: одиничні повідомлення; розширені повідомлення; зведені повідомлення. Серед них виділяються такі жанри:
блискавка;
термінова новина (експрес);
розширена інформація;
узагальнення.
Крім вказаних вище жанрових різновидів повідомлень, які створюють основний потік новин, Ю.А. Погорєлий виділяє ще форми "додаткових" новин. Це такі як:
аналіз;
портрет;
статистична інформація (новини компаній, огляд ситуації на біржах);
інтерв’ю;
огляд преси;
фічер.
Щодо останнього, фічер – це жанр новин, що нагадує газетний (в перекладі з американської англійської feature – «головна стаття номера в газеті» і одночасно «родзинка програми»). "Feature" пишеться як на політичні, так і на "змішані теми" – культура, наука, історія [5].
8.2. Жанрові вимоги до матеріалів інформаційних агентств
Основні вимоги, що ставляться до матеріалів інформаційних жанрів, такі: інформативність, оперативність, актуальність, суспільна значимість, правдивість, фактологічна точність, стислість, лаконізм, виразність, простота, ясність, декодованість, релевантність. Слід, однак, обмовитися, що тут йдеться про повідомлення ЗМІ в традиційному розумінні, а не про матеріали інформагентств, проте ці вимоги прийнятті при підготовці й публікації повідомлень інформаційними агентствами. [2, с. 10-13].
Інформаційність – функціональна особливість журналістського твору, його насиченість фактажем. Від того, наскільки фактаж є важливим, яскравим, цікавим, актуальним, залежить доля матеріалу. Матеріали інформаційних агентств базуються на фактах, відображають факти. В інформаційних жанрах інформаційність та документальність виявляються в суворому дотриманні фактів, використанні документальних джерел, статистичних цифрових даних, свідчень очевидців, компетентних осіб. За масштабністю, типом новин інформацію поділяють на два види: місцевого значення і загального значення. За формою подання – “жорстка інформація” (суха, чітка, тільки по суті, без будь-якої деталізації, без жодного зайвого слова) і “м’яка інформація” (супроводжується деталями, поясненнями).
Оперативність (від лат. operatio – дія) – це уміння швидко й чітко написати матеріал. Від моменту, коли та чи інша подія відбулася, те чи інше явище виникло, та чи інша ідея була висловлена, до моменту появи інформації про цю подію або явище, або ідею має пройти мінімальний термін. Будь-яке джерело, будь-який журналіст – автор інформації повинен прагнути бути першим, від кого суспільство цю інформацію взнало. Гонитва за темпами, за оперативністю інформації, за пальмою першості становить суть конкуренції поміж засобами масової інформації і наповнює щоденну роботу журналіста. Оперативність має для агентств особливе значення, оскільки вони знаходяться у жорсткій конкуренції.
Актуальність – злободенність, необхідність, надзвичайна важливість порушуваних тем, проблем, питань. Актуальним вважається журналістський виступ, який відповідає вимогам сучасності, викликає інтерес. Актуальність журналістських матеріалів зумовлюється досвідом автора, його умінням помічати й показувати в явищах і фактах найсуттєвіше;
Суспільна значимість – це, за вітчизняними теоретиками і практиками журналістики, пріоритетна вимога до інформації. ЗМІ не повинні нерозбірливо подавати лише ту інформацію, яка користується попитом, а передбачати, як ця інформація відбивається на суспільстві. Тотальний негативізм має поступитись місцем в інформаційному просторі позитивно значимим темам і повідомленням. Факти, які свідчать про високу людську мораль, патріотизм, самопожертву, буденний героїзм, мають переважати.
Правдивість, фактологічна точність також є однією з пріоритетних вимог. Журналіст повинен, незважаючи на обмаль часу, так званий “постійний цейтнот”, безпомилково наводити імена й прізвища людей, цифри, назви, вислови тощо. Неточності, помилки недопустимі, вони знецінюють і конкретний матеріал, і його автора, і засіб масової інформації. У повідомленні завжди повинні подаватися точні, достовірні, конкретні факти зі справжніми прізвищами, точними цифрами, реальними відомостями.
Стислість, лаконізм – гранично коротке висловлення думки, виняткова чіткість, небагатослівність. Максимальна інформаційна насиченість тексту при мінімумі слів – ось формула, за якою працюють професіонали новинної журналістики.
Виразність, яскравість – вимога, яка спростовує глибоко помилкове уявлення про те, що ознакою оперативної інформації є шаблонність, штампованість, трафаретність. Начебто виробництво інформації – справа поточна, конвеєрна, буденна, і тут немає місця для творчості, вираження авторської індивідуальності, фантазії, натхнення тощо.
Простота, ясність, декодованість означає доступність суті повідомлення для аудиторії.
Релевантність – відповідність інтересам аудиторії. З величезної кількості подій та фактів, що стають відомими щодня, журналістові треба відбирати те, що може найбільше зацікавити аудиторію, тобто те, що читач (слухач, глядач) може співвіднести з власним життєвим досвідом, проблемами, сферою інтересів.
8.3. Жанри повідомлень інформаційних агентств
Замітка – найпоширеніший жанр повідомлень інформаційних агентств, головна форма подачі інформації в роботі інформагентств. Кажучи про те, як викладати новини для інформагентств, Володимир Ільченко наголошує, що в основі замітки лежить соціально значуща інформація, тобто така, що цікавить достатньо велику кількість людей. Перед написанням замітки автор повинен замислитися над питанням, про що він писатиме, інакше кажучи, яку ідею покладе в основу замітки. Якщо ідей кілька, їх доцільно розбити на кілька заміток, а не намагатися вмістити в одну. Водночас не слід надмірно дробити інформацію; якщо в основі заміток лежить інтерв’ю або прес-конференція, не варто кожному новому висловлюванню присвячувати окремий матеріал – краще розбити висловлені думки на кілька блоків, на основі яких сформувати замітки. [САЖ, с. 59].
Залежно від інформаційної насиченості дослідники виділяють такі замітки:
замітка-повідомлення;
замітка-коментар;
замітка-виклад;
розширена замітка [3, с. 141-145 ].
Замітка-повідомлення коротко інформує про подію чи сенсаційне висловлювання і не містить широкого бекґраунду. Головна вимога – оперативність. Текст заміток-повідомлень надиктовують по телефону або надсилають електронною поштою відразу після або під час події операторові (випусковому редактору). Використовується для висвітлення важливих подій, розвиток яких агентство відстежує.
Замітка-коментар так і називається, тому що вона містить коментар особи (фахівця, учасника, свідка події, експерта тощо). Суть коментованої події може викладатися перед коментарем або як бекґраунд.
Замітка-виклад. У такій замітці послідовно викладається “фабула” події, текст висловлювання, може нагадувати звіт про подію.
Розширена замітка. Крім самого повідомлення з необхідними деталями, замітка містить, бекґраунд і, можливо, коментар або коментарі. Це основний вид замітки, який використовується в роботі агентства.
Різновидом замітки є також анонс – превентивне повідомлення або оголошення про майбутні заходи з різних сфер суспільного життя: брифінги, прес-конференції, круглі столи, презентації, наради, офіційні візити, виставки, концерти і т.д. Основна мета анонсу – дати коротку об’єктивну інформацію про час і ключових учасників запланованої події, про найбільш важливі її етапи.
Резонансні події, до яких прикута увага ЗМІ, мають висвітлюватися якомога оперативніше. У цьому разі не потрібно очікувати завершення події, а передавати на випуск нові деталі в міру їх отримання. Термінова інформація може подаватися у вигляді блискавки та термінової новини.
Блискавка або, як її ще називають, флеш – найкоротше повідомлення в інформаційному агентстві. Це коротка версія новини, оперативне повідомлення, що передає суть важливої події або принципово важливого висловлювання. Флеш випереджає вихід самої новини, забезпечуючи швидке донесення суті того, що відбулось. Блискавки містять у собі найважливіше і за обсягом не перевищують десяти слів.
Термінова новина може бути самостійним матеріалом про подію чи висловлювання або розвивати флеш. В різних інформагентствах таке повідомлення називають по-різному: термінова замітка (urgent) або експрес-повідомлення.
Термінова новина складається із слаглайна, заголовка та ліда. Повідомлення містить одне-два речення, що подають саму новину, а також посилання на джерело інформації та мінімум подробиць: де, коли і за яких обставин.
Приводом для термінового повідомлення, як і для блискавки, можуть стати важливі внутрішні та міжнародні політичні, економічні та соціальні події. Також таким приводом можуть бути великі катастрофи і надзвичайні пригоди. Як правило, вражаючі результати спортивних змагань теж повідомляються експресом.
Розширена інформація – це та сама термінова новина, доповнена деталями у міру їхнього надходження. Усього розширених версій повинно бути не більше п’яти. Остання версія представляє собою огляд, який не містить якоїсь додаткової інформації, крім тієї, яка вже була опублікована в термінових новинах. Мета огляду – ясно викласти те, що стало відомо агентству про подію [5].
Поширеною є практика використання інформаційними агентствами жанру портрета. Матеріали названого жанрового втілення, як правило, невеликі за обсягом. Зазвичай портрети певного політика, державного або громадського діяча, що готуються інформаційними агентствами, вміщуються у 30 рядках та укладаються за загальним зразком.
Останнім часом портрет перетворився на традиційний жанр для інформаційних агентств і практично на всіх впливових світових політиків інформагентства мають вже готові портрети, задля того, щоб оперативно у разі потреби подати їх читачеві.
Інтерв’ю у практиці інформаційних агентств має свої особливості. Найважливішою з них до недавнього часу була та, що інтерв’ю ніколи не з’являлося на стрічці окремо. Зазвичай воно входило до складу новини й найчастіше подавалося у вигляді непрямої мови. І тільки особливо яскраві вислови чи визначення оформлювалися у вигляді цитати. Проте останнім часом інтерв’ю впевнено завойовує важливе місце серед жанрового асортименту агентств.
Регулярно інформаційні агентства пропонують своїм клієнтам огляди: огляди дня, огляди тижні, тематичні огляди, огляди законодавства у певній сфері, галузеві огляди (економічні, політичні, з питань АПК, нафтопереробної промисловості тощо), огляди преси та інші. Огляд преси – важливий елемент послуг інформаційних агенцій, корисний для усіх ЗМІ.
Інформаційні агентства, насамперед економічні інформагентства, збагатили арсенал жанрів агенційної журналістики жанрами статистичної інформації.
Перш за все, статистична інформація – це дані статистики щодо ВВП, інфляції, безробіття і т. п.,відомості державних органів, курси валют тощо.
Окремим жанром статистичної інформації Ю.А. Погорєлов виділяє так звані „новини компанії”, пояснюючи, що основний об’єкт таких повідомлень – підприємства, акції яких котируються на біржах. Такі матеріали повинні містити всю інформацію, потрібну власникові акцій або їх потенційному покупцеві, про те, в якому стані перебуває підприємство.
Іще один жанр економічних інформаційних агентств – це огляд ситуації на біржах. Заголовок таких новин зазвичай містить повідомлення про головну зміну на ринку, а для докладності наводяться думки учасників ринку про причини росту чи падіння цін на акції чи товари [5].
Основні жанри матеріалів інфомаційних агентств унаочнимо у вигляді поданої нижче схеми: 