Тема 3. Мета та ідеал виховання

І рівень

1.Форма прояву пізнавальної потреби, яка забезпечує спрямованість особистості на досягнення цілей навчальної діяльності – . . . . інтерес. . . . . . . . . . . .

2.Уявлення про зразок людської поведінки і стосунків між людьми – . . . . . .ідеал . . . . . . . . . . . . . . . . ..

3.Людина, соціальний індивід, що поєднує в собі риси загальнолюдського, суспільно значущого та індивідуально неповторного – . особистість. . . . . . . . . . . . . .

Узагальнена система поглядів, переконань та ідеалів, у яких людина виражає своє ставлення до навколишнього природного і соціального середовища – . світогляд

5.метою виховання вважав розвиток інтересів і здібностей дитини?

1.Дж. Дьюї. 2.Й. Гербарт.

3.С. Русова. 4.М. Монтессорі.

5.Л. Толстой. 6.В. Сухомлинський.

7.Б. Грінченко. 8.Д. Локк.

6.Представник західної педагогіки, який пропагує ідею духовності у вихованні:

1.Й. Гербарт. 2.Дж. Дьюї.

3.Д. Локк. 4.Ж. Марітен.

7.Комплекс ролей, необхідних для суспільного життя:

1.Громадянина. 2.Трудівника.

3. Громадського діяча. .. 4.Сім’янина.

5.Товариша.

8.Фундатор прагматичної педагогіки:

1.Дж. Дьюї. 2.Ж. Марітен.

3.Ж. Руссо. 4.Е. Геккель.

9.Цілі виховання за часом їх досягнення поділяють на:

1.Загальні. 2.Етапні.

3. оперативні.

10.Короткий виклад основних положень і цілей діяльності закладу освіти з виховання учнів на весь період їх навчання – .програма виховання . . . .

11.Структурний елемент процесу виховання, поняття, що конкретизує його мету – завдання. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ..

12.Течія в педагогіці, яка своїм основним завданням вважає гуманістичне виховання як формування загальнолюдського на основі національного:

1.Прагматизм. 2.Ноосфера.

3.Технократизм. 4.Педантизм.

5.Біхевіоризм.

13.Стійкий і суттєвий зв’язок у виховному процесі, реалізація якого дозволяє досягти ефективних результатів у розвитку і формуванні особистості– закономірнрість. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ..

14.Філософське поняття, що розкриває обумовленість цілей виховання характером суспільних відносин:

1.Цілеспрямованість. 2.Комплексність.

3.Закономірність. 4.Детермінованість.

5.Прагматизм.

ІІ рівень

1.Які визначення найбільш точно характеризують поняття «мета виховання»?

1.Спрогнозований результат.

2.Сукупність конкретних завдань.

3.Категорія педагогіки.

4.Ідеал.

5.Система вимог, що відображають необхідність формування певних якостей особистості.

6.Сукупність особливостей особистості, до виховання яких прагне суспільство.

7.Уявлення про зразок людської поведінки.

8.Очікуваний результат у вихованні.

2.Які загальні фактори впливають на постановку цілей виховання?

1.Вимоги батьків. 2.Потреби суспільства.

3.Потреби виробництва. 4.Ідеал людського виховання.

5.Економічний рівень розвитку суспільства.

6.Спосіб виробництва.

7.Можливості вчителів і вихователів.

8.Фізіологічні та психологічні можливості вихованців.

9.Ідеологія та політика держави.

10.Рівень розвитку педагогічної науки та практики.

11.Можливості навчально-виховних закладів.

Визначте, в яких позиціях сформульовані: а) 5. б) 3, 4, 6, 9, 11. в) 7, 8, 12, 13, 14.

а) загальна ціль виховання в сучасній школі.

б) складові частини виховання.

в) конкретні завдання виховання.

1.Гуманізація виховного процесу.

2.Гуманітаризація виховання.

3.Трудове виховання і політехнічна освіта.

4.Естетичне виховання.

5.Усебічний і гармонійний розвиток особистості.

6.Розумове виховання.

7.Ідейно-політичне виховання.

8.Формування творчої, працелюбної особистості.

9.Фізичне виховання.

10.Демократизація виховного процесу.

11.Моральне виховання.

12.Виховання громадянина.

13.Формування екологічної культури людини.

14.Розвиток індивідуальних здібностей і талантів.

4.Із переліку характерних ознак, які визначають сутність зарубіжних педагогічних концепцій, виберіть ті, що належать до:

А) 3, 18, 20; 21; б) 5, 6, 14, 22; в) 7, 8, 9, 12, 13, 15, 16, 17; г) 1, 10, 11, 16, 19; д) 2, 4.

а) прагматизму; б) неопозитивізму;

в) екзистенціалізму; г) неотомізму;

д) біхевіоризму.

1.Виховання доброчесності на основі християнської моралі.

2.Виховання здійснюється за схемою «стимул – реакція – підтвердження».

3.Наближення виховання до життя.

4.Навчання і виховання зводиться до дресирування..

5.В основі виховання – інтереси дитини.

6.Повна гуманізація системи виховання.

7.Свобода самовизначення особистості.

8.Людина творить себе.

9.Колектив шкодить формуванню особистості.

10.Виховання віри в Бога.

11.Наука безсила визначити цілі виховання.

12.Повна свобода вчинків особистості.

13.Виховання вільне від ідеології, світоглядних ідей.

14.Розвиток людського «Я».

15.Недовіра до педагогічної теорії.

16. Виховання не допомагає людині.

17. Головне у вихованні– розвиток почуттів, інтуїції, настрою.

18. Досягнення цілі виховання шляхом практичної діяльності.

19. Виховання душі.

20. Розвиток активності і самостійності.

21. Основне завдання – виховання людини, яка раціонально мислить.

22. Збереження самобутності.

5.Із вказаних завдань виберіть ті, що є характерними для:

А) 2, 6; б) 4, 5, 10, 11; в) 1, 8; г) 7, 9; д) 3, 12.

а) морального виховання. б) розумового виховання.

в) трудового виховання. г) естетичного виховання.

д) фізичного виховання.

1.Підготовка до свідомого вибору професії.

2.Вироблення навичок і звичок моральної поведінки.

3.Виховання здорової зміни.

4.Формування наукового світогляду.

5.Формування вмінь і навичок культури розумової праці.

6.Формування в учнів моральних понять, поглядів, переконань.

7.Розвиток в учнів творчих здібностей.

8.Практична та психологічна підготовка учнів до праці.

9.Формування вмінь і навичок вносити в життя красу.

10.Оволодіння основними розумовими операціями.

11.Формування вмінь і навичок культури розумової праці.

12.Підготовка до захисту Батьківщини.

6.Вкажіть напрямки змісту виховання:

Статеве. 2. моральне

Трудове. 4. фізичне

Розумове. 6. правове

Естетичне. 8 екологічне

9.Економічне.

7.Який основний недолік такого формулювання цілі виховання: формування всебічно і гармонійно розвинутої особистості? Саме так формулюється кінцева мета виховання в більшості сучасних підручників з педагогіки.