Тема № 15. Методи і засоби навчання
I рівень
1. Що слід розуміти під методом навчання?
1.Метод навчання – це вихідні закономірності, які визначають організацію навчального процесу.
2.Метод навчання – спосіб упорядкованої взаємозв’язаної діяльності вчителя й учнів, спрямованої на вирішення завдань освіти.
3.Метод навчання – логічна категорія, яка вказує на шлях організації пізнавальної діяльності.
4.Метод навчання – це шлях руху думки від вчителя до учнів для передачі знань.
2. Частина методу навчання – . . . . прийом. . . . . . . . . . . . . . . . . . .
3. Що слід розуміти під прийомом навчання?
1.Це спосіб планування викладання.
2.Це шлях руху думки від вчителя до учнів.
3.Це часткове положення процесу навчання.
4.Це частина методу навчання.
5.Це цілеспрямована діяльність учня.
6.Це цілеспрямована діяльність учителя.
4. Яка з груп методів навчання є «зайвою» в класифікації на основі цілісного підходу до взаємопов’язаної діяльності вчителя й учнів у навчанні (за Ю. Бабанським)?
1.Методи організації і самоорганізації навчально-пізнавальної діяльності.
2.Методи стимулювання і мотивації учіння.
3.Проблемно-пошукові методи.
4.Методи контролю і самоконтролю ефективності навчання.
5. Найбільш обґрунтованими та аргументованими є класифікації методів навчання за:
1.Зовнішньою формою прояву.
2.Внутрішньою сутністю (за типом пізнавальної діяльності).
3. Логікою засвоєння знанеь. . .
6.Визначте, на яке запитання можна знайти відповідь у методах навчання за зовнішньою формою прояву?
. Що є джерелом пізнання нового?. . .
7. Визначте, на яке запитання можна знайти відповідь у методах навчання за внутрішньою сутністю?
На якій рівень самостійності та активності учнів розраховує вчитель?
8. Визначте, на яке запитання можна знайти відповідь у методах навчання за логікою засвоєння знань?
Яка форма мислення домінує в учнів?
9. За зовнішньою формою прояву (за джерелом знань) методи навчання є:
1.Словесні. 2.Наочні.
3.. пракитчні. . . . . . . . . . . . . . . . . .
10. Які методи належать до групи наочних методів?
1.Графічні роботи, демонстрування, самостійне спостереження.
2.Демонстрування, ілюстрування, вправи.
3.Ілюстрування, демонстрування, самостійне спостереження.
4.Лабораторні роботи, вправи, демонстрування.
5.Графічні роботи, вправи, лабораторні роботи.
11. Вкажіть правильну класифікацію методів навчання за зовнішньою
формою прояву (за джерелом знань):
1.Дослідницькі, індукції, дедукції, аналогії.
2.Репродуктивні, словесні, практичні.
3.Репродуктивні, проблемно-пошукові, стимулювання і мотивації учіння, аналогії.
4.Індуктивні, дедуктивні, самостійної роботи.
5.Практичні, наочні, словесні.
12. До якої групи включені практичні методи навчання?
1.Демонстрування, самостійне спостереження, ілюстрування.
2.Вправи, лабораторні, практичні і дослідні роботи.
3.Складання таблиць, робота з контурними картами, графічні роботи.
4.Робота з книгою, бесіда, графічні роботи.
5.Правильної відповіді немає.
13. Чим відрізняються практичні роботи від лабораторних?
1.Практичні роботи проводяться тільки індивідуально, а лабораторні – у формі фронтальних занять.
2.Практичні роботи ґрунтуються на самостійному проведенні експериментів, а в лабораторних роботах домінує застосування отриманих знань під час розв’язування практичних задач.
3.Лабораторні роботи ґрунтуються на самостійному проведенні експериментів, надають можливість набувати вмінь і навичок. У практичних роботах домінує застосування отриманих знань для розв’язання практичних задач, вони виконують функцію поглиблення знань і вмінь.
4.Практичні роботи формують навички, а лабораторні – виконують функцію поглиблення знань і вмінь.
5.Правильної відповіді немає.
14.Які методи навчання утворюють групу словесних методів навчання?
1.Розповідь, пояснення, лекція, бесіда, дискусія, диспут, робота з книгою, ілюстрування.
2.Розповідь, пояснення, лекція, бесіда, дискусія, диспут, робота з книгою.
3.Розповідь, пояснення, лекція, бесіда, дискусія, диспут, інструктаж, демонстрування.
4.Інструктаж, демонстрування, робота з книгою, лекція, бесіда, диспут, дискусія, ілюстрування.
5.Правильної відповіді немає.
15. При оцінюванні практичної чи лабораторної роботи основним критерієм оцінки успішності має бути:
1.Культура оформлення звітів, протоколів.
2.Дієвість знань, умінь і навичок.
3.Міцність знань.
4.Швидкість виконання роботи.
5.Уміння користуватися інструментами, приладами.
6.Правильної відповіді немає.
16. Монологічний, послідовний, систематизований, зрозумілий і емоційний виклад змісту навчального матеріалу з метою формування в учнів нових знань:
1.Бесіда. 2.Інструктаж.
3.Диспут. 4.Розповідь.
5.Робота з книгою.
17. За дидактичними цілями розповіді є:
1.Розповідь-вступ. 2.Розповідь-виклад.
3..розповідь-заключення . . . . . . . . . . .
18. Умови ефективного застосування розповіді:
1.Наявність плану.
2.Логічна послідовність, чіткість і доказовість.
3.Достовірність змісту.
4.. образність і емоційність викладу. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
19. Словесний питально-відповідний метод навчання, завдання якого – спонукати учнів до актуалізації вже відомих знань і засвоєння нових знань шляхом самостійних роздумів, висновків і узагальнень:
1.Розповідь. 2.Пояснення.
3.Лекція. 4.Робота з книгою.
5.Бесіда.
20. Який прийом є «зайвим» у структурі методу бесіди?
1.Прийом постановки запитань.
2.Прийом обговорення відповідей.
3.Прийом коригування відповідей.
4.Прийом пояснення окремих зв’язків об’єктів, що вивчаються.
5.Прийом формулювання висновків.
21. За дидактичними цілями бесіди є:
1.Вступні. 2.Повідомлювальні.
3.Повторювально-узагальнювальні. 4.Контрольно-корекційні
22. За характером діяльності учнів можна виділити бесіди:
1.Репродуктивні. 2.Катехізичні.
3..евристичні . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
23.Бесіда, що передбачає точне відтворення формулювань закону чи правила:
1.Евристична. 2.Репродуктивна.
3.Катехізична.
24. Бесіда, яка спрямована на відтворення раніше засвоєного матеріалу:
1.Евристична. 2.Репродуктивна.
3.Катехізична.
25. Бесіда, що спонукає учнів до самостійних висновків:
1.Евристична. 2.Репродуктивна.
3.Катехізична.
26. Для узагальнення і систематизації набутих знань використовується . . . . . повторювально-узагальнювальна. . . . . . . . . . . . . . . . . . бесіда
27.Для перевірки засвоєних знань, а також для їх уточнення та доповнення новими фактами чи положеннями використовується . . . контрольно-корекційна. . . . . . . . . . . . бесіда.
28.Для підготовки учнів до сприймання нового матеріалу використовується . . .вступна . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . бесіда.
29.Для повідомлення нових знань використовується . .повідомлювальна . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . бесіда.
30.Яка з вимог до формулювання запитань бесіди є «зайвою»?
1.Запитання повинні бути короткими і точними.
2.Запитання повинні бути логічними, послідовними, сприяти системному засвоєнню.
3.Запитання повинні відповідати рівню розвитку учнів.
4.Запитання повинні містити «підказки».
5.Запитання повинні ставитися всім учням класу.
31.Метод навчання, суть якого полягає в цілеспрямованому зіставленні різних поглядів на наукову або суспільну проблематику, щоб формувати в учнів оціночні судження, зміцнювати світоглядні позиції:
1.Бесіда. 2.Розповідь.
3.Дискусія. 4.Диспут.
5.Лекція.
32. Метод навчання, суть якого полягає в обміні думками з конкретної проблеми, щоб набути нових знань, зміцнити власну думку, формувати вміння її відстоювати:
1.Бесіда. 2.Розповідь.
3.Дискусія. 4.Диспут.
5.Лекція.
33. Основна функція навчальної дискусії:
1.Освітня. 2.Виховна.
3.Розвивальна. 4.Стимулююча.
5.Контрольно-корегуюча.
34. Найважливіша умова ефективності навчальної дискусії та диспуту:
1.Використання в процесі вивчення гуманітарних предметів.
2.Застосування наочності.
3.Своєчасне використання прикладів.
4.Попередня і ґрунтовна підготовка учнів як у змістовому, так і в формальному аспектах.
35. Словесний метод навчання, головне завдання якого – розкрити причиново-наслідкові зв’язки і закономірності у розвитку природи, людського суспільства і людського мислення:
1.Розповідь. 2.Бесіда.
3.Диспут. 4.Дискусія.
5.Пояснення. 6.Лекція.
36. Словесний метод навчання, який передбачає усний виклад навчального матеріалу, великого за обсягом, складного за логічною побудовою, часто узагальнювального характеру, і зазвичай розглядається як форма організації навчання:
1.Розповідь. 2.Бесіда.
3.Дискусія. 4.Диспут.
5.Пояснення. 6.Лекція.
37. Словесний метод навчання, який вимагає поєднання з іншими методами навчання і надає можливість учневі багаторазово опрацьовувати навчальну інформацію в доступному для нього темпі, у зручний час:
1.Розповідь. 2.Бесіда.
3.Диспут. 4.Пояснення.
5.Робота з книгою.
38. Самостійна робота учнів з підручниками розв’язує такі завдання:
1.Підвищує пізнавальну самостійність учнів.
2.Підвищує якість засвоєння знань.
3.Формує уміння вчитися. . . . . .
4.Формує навички самоконтролю.
39. Серед факторів, які визначають ефективність методу роботи з книгою, найбільш важливими є:
1.Уміння вільно читати і розуміти прочитане.
2.Уміння виділяти головне у матеріалі, що вивчається.
3.Уміння вести записи, складати опорні конспекти.
4.. Уміння підібрати літературу з питання, що вивчається.
40. Більш ефективними є програмовані навчальні підручники, в яких, крім навчальної, міститься й . . . управлінська. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . інформація.
41. Під час роботи з програмованими навчальними книгами учні:
1.Отримують необхідні вказівки.
2.Виконують передбачувані дії.
3.. . Отримують підтвердження правильності виконуваних дій
42. Наочний метод навчання, який передбачає показ і сприйняття предметів, процесів і явищ в їх символьному зображенні за допомогою плакатів, карт, портретів, фотографій, схем, репродукцій тощо – метод . . . . .ілюстрування . . . . . . . . . .
43. Метод навчання, який полягає у наочно-чуттєвому ознайомленні учнів з явищами, процесами, об’єктами в їх природному вигляді – метод демонстрування. . . . . .
44. Ефективність методу демонстрування залежить від:
1.Правильного вибору об’єктів.
2.Уміння педагога скерувати увагу учнів на найбільш суттєве у явищі, що демонструється.
3.Визначення місця і ролі предметів наочності в пізнавальному процесі.
4.Організації активної самостійної пізнавальної діяльності учнів
5. Визначення оптимального об’єму ілюстративного матеріалу.
45. Який метод організації і здійснення навчально-пізнавальної діяльності учнів має таку структуру?
Визначення цілі і завдань експерименту; відтворення і корекція опорних знань; мотивація учіння; постановка проблеми чи пізнавального завдання; показ явища учителем і сприйняття його учнями; аналіз фактів; встановлення зв’язків і відношень; розв’язання проблеми чи пізнавальної задачі; висновки; теоретична інтерпретація фактів (явищ), що спостерігались.
. . . . . . . . демонстрування. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
46. Який метод організації і здійснення навчально-пізнавальної діяльності учнів передбачає такі основні етапи?
1.Повідомлення мети і завдань.
2.Мотивація пізнавальної діяльності.
3.Вступний інструктаж учителя.
4.Актуалізація знань, необхідних для проведення роботи.
5.Самостійне спостереження.
6.Аналіз, узагальнення фактів.
7.Формулювання висновків.
8.Теоретична інтерпретація результатів.
. . самостійного спостереження. . .
47. У навчальному процесі самостійне спостереження учнів може виконувати дві функції: демонстраційно-ілюстративну і . дослідницьку. . . . . . . . . .
48. Практичний метод навчання, який передбачає планомірне, організоване, повторне виконання дій для оволодіння ними або підвищення їх якості – метод . . . вправ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
49. В сучасній педагогіці класифікацію вправ здійснюють за характером навчальної діяльності учнів і на основі . . . дидактичних цілей. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
50. За характером навчальної діяльності учнів вправи можна поділити на:
1.Усні. 2.Письмові.
3.Графічні. 4.. . технічні. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
51. На основі дидактичних цілей вправи можна поділити на:
1.Вступні. 2.Пробні.
3.Тренувальні. 4.Контрольні.
5.. творчі. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
52. До якої групи включені вправи, класифіковані за характером навчальної діяльності учнів?
1.Усні, письмові, творчі, графічні.
2.Усні, письмові, тренувальні, технічні.
3.Пробні, тренувальні, творчі.
4.Графічні, письмові, технічні, усні.
53. До якої групи включені вправи, класифіковані на основі дидактичних цілей?
1.Творчі, тренувальні, контрольні, пробні, технічні.
2.Тренувальні, пробні, творчі, вступні, контрольні.
3.Усні, письмові, графічні, технічні.
4.Письмові, технічні, тренувальні, творчі.
54. Вправа, яка передбачає демонстрування певних дій учителем з наступним їх відтворенням учнями:
1.Пробна. 2.Тренувальна.
3.Контрольна. 4.Творча.
5.Вступна.
55. Вид вправ, які застосовуються тоді, коли новий матеріал слабко засвоєний:
1.Пробні. 2.Тренувальні.
3.Контрольні. 4.Творчі.
5.Вступні.
56. Пробні вправи поділяються на:
1.Попереджувальні. 2.Коментовані.
3..Пояснювальні . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
57. Пробна вправа, в якій пояснення учня передує виконанню дій – попереджувальна. . . . . . . .
58. Пробна вправа, в якій пояснення і виконання дій збігаються – . коментована. . . . . . . .
59. Пробна вправа, в якій дія передує поясненню її виконання –. . пояснювальна. . . . . . . . . .
60. Вправи, спрямовані на засвоєння учнями навичок у стандартних умовах (за зразком, за інструкцією, за завданнями):
1.Пробні. 2.Тренувальні.
3.Вступні. 4.Творчі.
5.Контрольні.
61. Вправи, які вводяться за ступенем зростання складності завдань і спрямовані на засвоєння учнями навичок:
1.Пробні. 2.Тренувальні.
3.Вступні. 4.Творчі.
5.Контрольні.
62. Вправи, які передбачають застосування знань, умінь та навичок у нових ситуаціях:
1.Тренувальні. 2.Контрольні.
3.Творчі. 4.Пробні.
5.Вступні.
63. Вправи, спрямовані на визначення ступеня сформованості в учнів практичних умінь:
1.Пробні. 2.Контрольні.
3.Вступні. 4.Творчі.
5.Тренувальні.
64. Умови ефективного застосування методу вправ:
1.Свідома спрямованість (усвідомлення мети) учнів на підвищення якості діяльності.
2.Теоретична підготовленість учнів до виконання вправ.
3.Послідовність виконання вправ.
4.Достатня кількість вправ.
5.Перевірка практикою ступеня оволодіння учнями навичками й уміннями.
6.Контроль за ходом виконання вправ і розвиток в учнів уміння здійснювати самоконтроль.
65. Практичний метод навчання, який передбачає вивчення в спеціальних умовах явищ природи за допомогою спеціального обладнання – . .лабораторний . . . . . . . . . . . . . . . . . .
66. Етапи здійснення пізнавальної діяльності учнів на практичних заняттях:
1.Пояснення вчителя. 2.Показ (інструктаж).
3.. .проба . . . . . . . . . 4.Виконання роботи.
5.Контроль.
67. За внутрішньою сутністю (за характером пізнавальної діяльності учнів) методи навчання є:
1.Пояснювально-ілюстративний.
2.Репродуктивний.
3.Проблемний (проблемного викладу).
4.Частково-пошуковий.
5.. дослідницький. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
68. Вкажіть групу методів навчання, класифікація яких здійснена за внутрішньою сутністю (за характером пізнавальної діяльності учнів).
1.Пояснювально-ілюстративний, дослідницький, частково-пошуковий, репродуктивний, практичний.
2.Наочний, практичний, словесний.
3.Дослідницький, практичний, пошуковий, лабораторний.
4.Репродуктивний, дослідницький, проблемний, частково-пошуковий, пояснювально-ілюстративний.
69. Вкажіть методи формування навичок і вмінь.
1.Бесіда, диспут, пізнавальна гра, спостереження.
2.Вправа, практична робота, лабораторна робота, дидактична гра.
3.Лекція, тестування, бесіда, спостереження.
4.Ілюстрування, спостереження, пояснення, диспут.
5.Дослід, вправа, інструктаж, порівняння.
70. Які з методів навчання є одночасно методами науково-педагогічного дослідження?
1.Бесіда, диспут, вправа.
2.Ілюстрування, спостереження, пізнавальна гра.
3.Спостереження, лекція, інструктаж.
4.Бесіда, дослід, спостереження.
5.Спостереження, бесіда, тестування.
71. Визначте метод навчання за рівнем розвитку пізнавальної діяльності учнів. Його характерні ознаки:
1.Знання учням пропонуються у «готовому» вигляді.
2.Учитель організовує сприйняття знань різними способами.
3.Учні здійснюють сприйняття й осмислення знань, фіксують їх у пам’яті.
. . . . . . . . . . . Пояснювально-ілюстративний метод.. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
72. Визначте метод навчання за рівнем розвитку пізнавальної діяльності учнів. Його характерні ознаки:
1.Знання учням пропонуються в «готовому» вигляді.
2.Учитель не тільки повідомляє знання, але й пояснює їх.
3. Учні свідомо засвоюють знання, розуміють, запам’ятовують і правильно відтворюють їх.
4.Міцність засвоєння знань забезпечується шляхом їх багаторазового повторення.
. . .. . . . .. . . . . . репродуктивний м.. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
73. Визначте метод навчання за рівнем розвитку пізнавальної діяльності учнів. Його характерні ознаки:
1.Знання учням у «готовому» вигляді не пропонуються.
2.Учитель показує шлях дослідження проблеми, розв’язує її від початку до кінця.
3.Учні спостерігають за процесом роздумів учителя, навчаються розв’язувати проблемні завдання.
. . . . . . . . . . . . . проблемного викладу. . . . .
74. Визначте метод навчання за рівнем розвитку пізнавальної діяльності учнів. Його характерні ознаки:
1.Знання учням у»готовому» вигляді не пропонуються, їх потрібно здобувати самостійно.
2.Учитель організовує пошук нових знань за допомогою різних засобів.
3.Учні під керівництвом учителя самостійно розмірковують, розв’язують проблемні ситуації, аналізують, порівнюють, узагальнюють тощо.
. . . . . . . . . . . . . . часткво-пошуковий. .
75. Визначте метод навчання за рівнем розвитку пізнавальної діяльності учнів. Його характерні ознаки:
1.Учитель разом з учнями формулює проблему.
2.Знання учням не повідомляються. Учні самостійно здобувають їх у процесі дослідження проблеми, порівняння різних варіантів відповідей. Засоби для досягнення результату також визначають учні.
3.Мета діяльності вчителя – оперативне управління процесом розв’язання проблемних завдань.
4.Навчальний процес характеризується високою інтенсивністю; навчання супроводжується підвищеним інтересом; знання характеризуються глибиною, міцністю, дієвістю.
. . . . . . . . . . . . . дослідницький. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
76. Чи правильне твердження про те, що тільки деякі спеціальні методи стимулюють інтерес і потребу вчитися, спонукають учнів до навчання?
1.Так, деякі методи, як, наприклад, контроль, спонукають учнів до навчання, решта – нейтральні у цьому відношенні.
2.Жоден метод спеціально не спрямований на спонукання до учіння.
3.Ні, це загальна функція всіх методів, які застосовуються у школі.
4.Спонукання до навчання – допоміжна функція всіх методів.
5.Методи – це шляхи досягнення цілей, інших функцій вони не виконують.
77. Чи правильне твердження про те, що функція управління характерна тільки для деяких методів?
1.Так, для цієї цілі розроблені спеціальні методи.
2.Ні, це загальна функція всіх методів.
3.Нічого конкретного сказати не можна: все залежить від обставин.
4.Управління – це не функція методу.
5.Функція управління – допоміжна для всіх методів.
78. За логікою засвоєння знань методи навчання є:
1.Аналітичний. 2.Синтетичний.
3.Індуктивний. 4.Дедуктивний.
5.. традуктивний. . . . . . . . . . . . . . . .
79. Метод навчання за логікою засвоєння знань, який передбачає рух від окремого до окремого через його порівняння за ознаками подібності чи відмінності:
1.Аналітичний. 2.Синтетичний.
3.Індуктивний. 4.Дедуктивний.
5..традуктивнйи . . . . . . . . . . . . . . . .
80. Метод навчання, який забезпечує перехід від одиничного до загального в пізнавальному процесі:
1.Дедуктивний. 2.Індуктивний.
3.Традуктивний. 4.Аналітичний.
5.Синтетичний.
81. Метод навчання, який функціонує в логіці від загального до конкретного:
1.Традуктивний. 2.Індуктивний.
3.Аналітичний. 4.Синтетичний.
5.Дедуктивний.
82. Метод навчання, який передбачає виділення з цілого окремої частини:
1.Індуктивний. 2.Синтетичний.
3.Дедуктивний. 4.Традуктивний.
5.Аналітичний.
83. Метод навчання, який передбачає уявне або практичне поєднання виділених аналізом елементів або властивостей предмета в єдине ціле:
1.Аналітичний. 2.Традуктивний.
3.Синтетичний. 4.Індуктивний.
5.Дедуктивний.
84. Загальні умови, які визначають вибір методів навчання:
1.Відповідність цілям і завданням навчання.
2.Відповідність можливостям учителя.
3.Відповідність навчальним можливостям учнів.
4.. Відповідність змісту теми.
5. Відповідність умовам і відведеному часу для навчання.
6.Відповідність закономірностям і принципам навчання.
85. Вкажіть правильну класифікацію методів навчання за логікою засвоєння знань.
1.Аналітичний, синтетичний, проблемний, репродуктивний, індуктивний, дослідницький.
2.Індуктивний, синтетичний, традуктивний, аналітичний, дедуктивний.
3.Пояснювально-ілюстративний, дослідницький, репродуктивний, проблемний, частково-пошуковий.
4.Традуктивний, індуктивний, аналітичний, синтетичний, дедуктивний, аналогії, репродуктивний.
86. У навчально-виховному процесі методи виконують функції:
1.Навчальну. 2.Розвивальну.
3.Виховну. 4.Контрольно-корекційну.
5.. стимулюючу. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
87. Методи, які спеціально спрямовані на формування позитивних мотивів учіння, стимулюють пізнавальну активність, одночасно сприяють збагаченню учнів навчальною інформацією – методи . . .стимулювання . . .
88. Методи стимулювання можна поділити на групи:
1.Методи формування пізнавальних інтересів учнів.
2. Методи стимулювання обов’язку і відповідальності.
89. Методи, які забезпечують можливість перевірити рівень засвоєння учнями знань, сформованості вмінь і навичок – методи . . . . . . . . . . . . . . . контролю. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
90. Який метод контролю є «зайвим» у даному переліку?
1.Самоконтроль. 2.Лабораторно-практичний.
3.Усний. 4. Залік.
5.Спостереження. 6.Письмовий.
91. Метод, який передбачає усне опитування, постановку логічних, пов’язаних між собою запитань перед учнями всього класу – .фронтальний . . . . . . . . . . . . . . . .
92. Метод, який передбачає усне опитування, можливість самостійно викладати свої думки ,корегувати і доповнювати їх – .індивідуальний . . . . . . . . . . . . .
93. Метод контролю, за допомогою якого можна виявити знання фактів правил, законів, але не здібностей учнів – . . . . тест. . . . .
94. Усвідомлене регулювання учнем своєї діяльності щоб забезпечити такі результати, які відповідні поставленим цілям, пред’явленим вимогам, нормам, правилам, зразкам – . .самоконтроль . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
95. Критичне ставлення учня до своїх здібностей і можливостей та об’єктивне оцінювання власних успіхів у навчанні – самооцінка ..
96. Визначіть метод навчання за логікою сприйняття навчальної інформації за умови, що учні виконують такі дії: сприймають загальні положення, формули, закони, а потім засвоюють висновки, наводять свої приклади чи розв’язують задачі, виконують вправи. . . . дедуктивний. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
97.Визначіть метод навчання за логікою сприйняття навчальної інформації за умови, що учні виконують такі дії: розв’язують задачі, виконують вправи, а потім роблять узагальнення, формулюють закони, правила, висновки. . . . . індуктивний. . . . . . . . . . . . . . .
98. При використанні якого логічного методу навчання діяльність учителя здійснюється таким чином: викладає і пояснює факти, наводить конкретні приклади, підводить учнів до узагальнення у вигляді нового поняття, правила, закону? . . .індуктивнйи . . .
99.При використанні якого логічного методу навчання діяльність учителя здійснюється таким чином: викладає загальні положення, формули, закони, а потім наводить конкретні приклади, задачі, організовує виконання вправ. . . . . дедуктивний. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
II рівень
1. Класифікуйте методи навчання на основі цілісного підходу до взаємопов’язаної діяльності вчителя і учнів у навчанні (за Ю. Бабанським):
1.Методи організації і самоорганізації навчально-пізнавальної діяльності.. . .
2.. . Методи стимулювання і мотивації учіння
3.. . Методи контролю і самоконтролю навчально-пізнавальної діяльності..
2. Визначте, на яке запитання можна знайти відповідь у методі навчання?
1.За зовнішньою формою прояву – . . . . Що виступає джерелом пізнання нового?
2.За внутрішньою сутністю (за типом пізнавальної діяльності) – . . . . . . . . . . . На якій рівень самостійності та активності учнів сподівається вчитель?. . .
3.За логікою засвоєння знань – . . Яка форма мислення домінує у навчанні
3. За зовнішньою формою прояву методи навчання є:
Словесні.
Наочні.
Практичні
4. Які методи належать до групи наочних методів навчання?
1.Графічні роботи. 2.Самостійне спостереження.
3.Вправа. 4.Лабораторні роботи.
5.Робота з книгою. 6.Демонстрування.
7.Складання таблиць. 8.Дослідні роботи.
9.Робота з контурними картами. 10.Ілюстрування.
5. Які методи належать до групи словесних методів навчання?
1.Лабораторні роботи. 2.Вправи.
3.Розповідь. 4.Інструктаж.
5.Самостійне спостереження. 6.Пояснення.
7.Диспут. 8.Робота з книгою.
9.Ілюстрування. 10.Бесіда.
11.Демонстрування. 12.Лекція.
13.Дискусія.
6. Які прийоми належать до методу бесіди?
1.Прийом обговорення відповідей і суджень учнів.
2.Прийом активізації мислення учнів.
3.Прийом формулювання висновків.
4.Прийом коригування відповідей.
5.Прийом порівняння.
6.Прийом створення ситуації успіху в навчанні.
7.Прийом постановки запитань.
8.Прийом роботи з книгою.
7. Пропущені в тексті місця заповніть адекватними змісту поняттями.
За допомогою системи запитань учитель включив учнів у діяльність, спрямовану на перенесення силами учнів загальних ознак з відомого на вивчення ознак нового об’єкта . Отже, за зовнішньою формою прояву цей метод можна назвати . . бесідою. . . . . . . . . . . . . . ; за рівнем пізнавальної діяльності учнів він є . . . частково-пошуковий. . . . . . . . . . . .; за логікою засвоєння навчального матеріалу він є . . . .традуктивний . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
8. Пропущені в тексті місця заповніть адекватними змісту поняттями.
За допомогою розв’язання системи завдань учитель залучив учнів до діяльності, де передбачено самостійне вивчення окремих сторін, ознак і властивостей нового об’єкта з поступовим переходом до узагальнень і формулювань законів. Отже, за зовнішньою формою прояву цей метод можна назвати .вправою . . . . . . . . . . . . . . ..; за рівнем пізнавальної діяльності учнів він є . . .дослідницьким . . . . . . . . . . . . . . . .; за логікою засвоєння навчального матеріалу він є . . .індукитвним . . . . . . . . .
9. Які методи належать до групи практичних методів навчання?
1.Лабораторні роботи. 2.Робота з книгою.
3.Вправи. 4.Демонстрування.
5.Бесіда. 6.Практичні роботи.
7.Самостійне спостереження. 8.Ілюстрування.
9.Лекція. 10.Дидактична гра.
10. Класифікуйте методи навчання на основі зовнішньої форми їх прояву (словесні, наочні, практичні), рівня пізнавальної діяльності учнів, логіки засвоєння знань.
. На основі зовнішньої форми прояву: словесні – 2, 3, 7, 8, 10, 17; наочні – 4, 6, 11; практичні – 13, 14, 16. За рівнем пізнавальної діяльності учнів: 9, 12, 15, 19, 20. За логікою засвоєння знань: 1, 5, 18.
1.Індуктивний. 2.Лекція.
3.Робота з книгою. 4.Спостереження.
5.Традуктивний. 6.Ілюстрування.
7.Дискусія. 8.Розповідь.
9.Проблемно-пошуковий. 10.Бесіда.
11.Демонстрування. 12.Дослідницький.
13.Практична робота. 14.Вправа.
15.Пояснювально-ілюстративний. 16.Лабораторний дослід.
17.Пояснення. 18.Дедуктивний.
19.Частково-пошуковий. 20.Репродуктивний.
11. Назвіть основні підходи до класифікації методів навчання.
1. За джерелом знань.
2. За рівнем пізнавальної активності учнів.
3. За логікою засвоєння знань.
4. За дидактичною метою.
5. На основі цілісного підходу до взаємопов’язаної діяльності вчителя і учнів у навчанні.
12. Проаналізуйте і прокоментуйте вислів А. Дістервега про те, що «поганий учитель підносить істину, хороший вчить її знаходити».
Поганий вчитель використовує пояснювально-ілюстративний, репродуктивний методи навчання. Розвиває не мислення, а пам’ять. Хороший вчитель використовує проблемний вид навчання, частково-пошуковий, дослідницький методи навчання, використовує загально-наукові методи дослідження і розвиває мислення.
13. Встановіть ієрархію критеріїв вибору і поєднання методів навчання.
5, 4, 2, 6, 3, 1.
1.Відповідність методів умовам і відведеному часу для навчання.
2.Відповідність змісту даної теми.
3.Відповідність можливостям учителя.
4.Відповідність принципам навчання.
5.Відповідність цілям і задачам навчання.
6.Відповідність навчальним можливостям учнів.
14. Виберіть методи навчання.
1, 2, 3, 4, 5, 6, 9, 10, 12, 13, 15, 16, 17, 18, 19, 21
1.Бесіда. 2.Лекція.
3.Розповідь. 4.Інструктаж.
5.Пояснення. 6.Робота з книгою.
7.Естетичне виховання. 8.Консультація.
9.Диспут. 10.Дискусія.
11.Трудове виховання. 12.Дослідницький.
13.Пояснювально-ілюстративний. 14.Повторення вивченого.
15.Індуктивний. 16.Вправи.
17.Практичні роботи. 18.Лабораторний.
19.Самоконтроль. 20.Підведення підсумків.
21.Традуктивний. 22.Комбінований.
15. Етапи пізнавальної діяльності учнів на практичних заняттях:
1.Пояснення вчителя. Етап теоретичного осмислення.
2. показ. .Етап інструктажу.
3.. Проба. Етап виконання роботи 2-3 учнями.
4.Практична робота. Етап самостійного виконання
5.Контроль. Етап оцінювання робіт.
16. Вкажіть фактори, що визначають вибір методів навчання.
1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 19.
1.Ціль навчання.
2.Рівень мотивації навчання.
3.Реалізація принципів і закономірностей навчання.
4.Зміст, який необхідно реалізувати.
5.Кількість і складність навчального матеріалу.
6.Рівень підготовленості учнів.
7.Вік учнів.
8.Працездатність учнів.
9.Сформованість навчальних навичок.
10.Час навчання.
11.Матеріально-технічні умови навчання.
12.Організаційні умови навчання.
13.Тип і структура заняття.
14.Взаємовідносини між учителем й учнями.
15.Кількість учнів у класі.
16.Рівень підготовленості вчителя.
17.Емоційний настрій вчителя.
18.Взаємовідносини між учителем і представниками дирекції школи.
19.Специфіка предмета.
17. Проаналізуйте терміни і розподіліть їх на групи за самостійно виділеними ознаками групування.
Методи навчання за джерелом знань: словесні, наочні, практичні. Методи навчання за характером пізнавальної діяльності учнів: репродуктивний, дослідницький, проблемний, частково-пошуковий, пояснювально-ілюстративний. Методи навчання за логікою засвоєння знань: аналітичний, синтетичний, індуктивний, дедуктивний, традуктивний. Словесні методи навчання: розповідь, пояснення, лекція, бесіда, дискусія, диспут, робота з книгою. Наочні методи навчання: ілюстрування, демонстрування, спостереження. Практичні методи навчання: лабораторна робота, практична робота, дидактична гра, вправи.
Практичні, репродуктивний, індуктивний, робота з книгою, спостереження, вправи, проблемний, синтетичний, диспут, лабораторна робота, частково-пошуковий, аналітичний, розповідь, ілюстрування, дидактична гра, пояснення, дискусія, наочні, дослідницький, дедуктивний, лекція, пояснювально-ілюстративний, бесіда, практична робота, традуктивний, демонстрування, словесні.
18. Проаналізуйте терміни і розподіліть їх на групи за самостійно виділеними ознаками групування.
Пояснення, евристичні, повідомлювальні, лабораторні роботи, тренувальні, письмові, розповідь, описові, вступні, вправи, творчі, технічні, лекція, катехізичні, контрольно-корекційні, дидактична гра, вступні, графічні, дискусія, репродуктивні, контрольні, усні, пробні, практичні роботи, повторювально-узагальнюючі, диспут, робота з книгою.
Словесні методи навчання: розповідь, пояснення, лекція, диспут, дискусія, робота з книгою. Види бесід за характером діяльності учнів: репродуктивні, евристичні, катехізичні. Види бесід за дидактичними цілями: вступні, повідомлювальні, повторювально-узагальнювальні, контрольно-корекційні. Практичні методи навчання: вправи, лабораторні роботи, практичні роботи, дидактична гра. Види вправ за дидактичними цілями: вступні, пробні, тренувальні, контрольні, творчі. Види вправ за характером діяльності учнів: усні, письмові, графічні, технічні.
19. Умови ефективного застосування методу вправ:
1.Свідома спрямованість учнів на підвищення якості діяльності.
2.Теоретична підготовленість учнів до виконання вправ.
3.. . Послідовність виконання вправ .
4.. Достатня кількість вправ.
5.Перевірка практикою ступеня оволодіння навичками й уміннями.
6.. Контроль і розвиток в учнів уміння здійснювати самоконтроль
20. Визначте методи навчання за рівнем пізнавальної активності учнів, аналізуючи їх конкретні навчальні дії.:
1.Учні сприймають, усвідомлюють і фіксують у своїй пам’яті знання, які вчитель викладає в “готовому” вигляді.
. . . . . . пояснювально-ілюстративний.
2.Учні самостійно здобувають знання в процесі розв’язання проблеми засобами, які вони визначають, порівнюють різні варіанти відповідей.
. . . дослідницький. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
3.Учні засвоюють знання у «готовому» вигляді, запам’ятовують їх і правильно відтворюють.
. . . . .репродуктивний . .
4.Учні спостерігають за діями вчителя, процесом його мислення при розв’язанні досліджуваної проблеми.
. . . . . проблемного викладу. .
5.Учні під керівництвом учителя самостійно розмірковують, розв’язують пізнавальні завдання, проблемні ситуації, аналізують, формулюють висновки.
. . . . . . . . . . . частково-пошуковий. .
21. Визначте методи навчання за рівнем пізнавальної активності учнів, аналізуючи професійні дії вчителя.
1.Учитель викладає зміст навчального матеріалу, забезпечує його відтворення.
. . . . . репродуктивний. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
2.Учитель формулює проблему, спостерігає за процесом самостійного розв’язання учнями проблемних завдань.
. . . . .дослідницький . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
3.Учитель викладає знання в «готовому» вигляді, організовує сприйняття знань різними засобами.
. . . . . . поясювально-ілюстр.. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
4.Учитель формулює проблему і показує шляхи її розв’язання.
. . . . . . . пробл.викладу. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
5.Учитель організовує пошук нових знань за допомогою різних засобів.
. . . . . . . . . . . чат.-пошуковий. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
22. У навчально-виховному процесі методи виконують функції:
1.Освітню. 2. . . .роззвивальну .
3.виховну 4.. стимулюючу
5.Контрольно-корекційну.
23. Пропущені в тексті місця заповніть адекватними змістові поняттями.
Учитель поєднав пояснення з показом виконання дій. Учні повторюють дії вчителя з одночасним їх коментуванням. Міцність засвоєння забезпечується шляхом багаторазового повторення дій. На основі окремих фактів формулюються висновки й узагальнення. Отже, за зовнішньою формою прояву цей метод можна назвати . . . . вправою . . . . . . . . . . . . . . . . . .; за рівнем пізнавальної діяльності учнів він є . . . репродуктивним. . . . . . . . . . . . . . . . . . . .; за логікою засвоєння навчального матеріалу він є . . . .індуктивним . . . . . . . . . . . . . . .
24. Пропущені в тексті місця заповніть адекватними змістові поняттями.
Після проведення інструктажу вчитель організував одночасне виконання учнями однієї і тієї ж роботи за допомогою навчального обладнання. В процесі аналізу окремих фактів і результатів досліду учні самостійно формулюють основний закон (положення). Учитель корегує їх висновки. Отже, за зовнішньою формою прояву цей метод можна назвати . . . . .лаборат.роботою . . . . . . . . . . . . . . . . . .; за рівнем пізнавальної діяльності учнів він є . . . . .частков-пошуковим . . . . . . . . . . . . . . . . . .; за логікою засвоєння навчального матеріалу він є . індуктивним. . . . . . . . . . . . .
25. Пропущені в тексті місця заповніть адекватними змістові поняттями.
Учитель забезпечує сприймання «готових» знань за допомогою показу дослідів. У процесі формулювання загальних положень використовує конкретні приклади. Отже, за зовнішньою формою прояву цей метод можна назвати . . .демонструванням . . . . . . . . . .; за рівнем пізнавальної діяльності учнів він є . . пояснюваьно-ілюстрат.. . . . . . . . . . . . . . . за логікою засвоєння навчального матеріалу він є . . дедуктивним. . . . . . . . . . .
26. Психолог С. Рубінштейн писав: «Людина досконало володіє лише тим, що сама здобуває власною працею». Якими методами і засобами навчання забезпечується ця вимога?
Методи: частково-пошуковий, дослідницький, робота з книгою, творча вправа.
Засоби: прийоми самовиховання, підручник, додаткові дидактичні матеріали, комп’ютер
27.Пропущені в тексті місця заповніть адекватними змісту поняттями.
На уроці формування знань учитель ставить перед учнями низку проблемних запитань, пропонує провести дослід з виявлення важливої залежності між двома явищами, процесами. У результаті дослідження і міркувань від загального до конкретного учні за допомогою вчителя формулюють висновки про ступінь залежності між досліджуваними процесами. Таким чином, в даному випадку поєднувалися методи .бесіди і практ.роботи . . . . . . . . . . . . . . . . . . (за джерелом знань), . частково-пшуковий. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (за рівнем пізнавальної діяльності учнів), . . . . . індуктивний. . . . . . . . . . . . . . . . . . . (за логікою засвоєння знань).