Положення про дипломну роботу 1 страница
3.1.1.Загальні положення
1.1. Дипломна робота виконується студентом на завершальному етапі підготовки за освітньо-кваліфікаційним рівнем «спеціаліст». Виконання дипломної роботи в педагогічному університеті має за мету:
• поглиблене вивчення певної науково-практичної проблеми, пов’язаної з майбутньою професійною діяльністю;
• розвиток навичок самостійного наукового пошуку, який передбачає оволодіння методикою наукового дослідження, вміння працювати із спеціальною літературою, аналізувати емпіричні факти, систематизувати набуті знання, узагальнювати їх та робити власні висновки;
• визначення ступеня підготовленості студента-випускника до самостійної роботи за фахом.
1.2. За своїм статусом виконана студентом дипломна робота та її успішний захист прирівнюється до державних екзаменів згідно з навчальними планами спеціальностей.
1.3. До керівництва дипломними роботами залучаються викладачі кафедри, які мають науковий ступінь та/або вчене звання; аспіранти та, в окремих випадках, найбільш кваліфіковані викладачі без наукового ступеня або вченого звання за умови успішного виконання ними наукових досліджень. Список наукових керівників затверджується відповідною кафедрою.
1.4. Рецензентами студентських дипломних робіт можуть бути викладачі кафедр факультету або інших кафедр університету. До рецензування дипломних робіт можуть залучатися висококваліфіковані фахівці, які працюють у інших навчальних закладах, наукових установах тощо. Рецензент дипломної роботи рекомендується кафедрою.
3.1.2. Обов’язки виконавця, наукового керівника
та рецензента дипломної роботи
2.1. Студент-виконавець дипломної роботи зобов’язаний:
- у двотижневий термін після затвердження теми дослідження та наукового керівника погодити з останнім індивідуальний план виконання дипломної роботи з визначенням календарного графіку завершення її основних етапів;
- неухильно дотримуватись індивідуального плану;
- самостійно опрацювати та систематизувати бібліографічні джерела з досліджуваної проблематики;
- організувати та виконати дослідницьку частину роботи;
- при написанні роботи чітко дотримуватись авторського права, коректно оформляючи посилання на використані в тексті роботи джерела;
- звітувати про хід виконання роботи на фаховій кафедрі;
- своєчасно подати на розгляд кафедри якісно оформлену дипломну роботу.
2.2. Науковий керівник:
- видає студентові завдання на дипломну роботу та надає допомогу в розробці індивідуального плану її виконання;
- систематично консультує студента з питань методики проведення дослідження, узагальнення результатів, оформлення роботи тощо;
- разом із студентом несе відповідальність за коректність дослідження та дотримання прав інтелектуальної власності;
- допомагає студентові в підготовці роботи до захисту;
- перевіряє виконану студентом роботу та надає письмовий відзив на неї.
2.2.1. У відзиві наукового керівника повинні бути відображені такі аспекти:
- обґрунтування теми та її наукове і практичне значення;
- відношення студента до роботи в процесі її виконання, його акуратність, сумлінність, здатність до творчого осмислення матеріалу;
- ступінь самостійності та ініціативності студента при вирішенні завдань, пов’язаних із виконанням дипломної роботи;
- вміння студента працювати з науковою літературою, його здатність узагальнювати опрацьовані матеріали та робити логічно обґрунтовані висновки;
- можливість рекомендувати дипломну роботу до захисту.
2.3. Рецензент після ознайомлення з дипломним дослідженням та його детального аналізу дає письмову рецензію на роботу.
2.3.1. У рецензії висвітлюються такі питання:
- актуальність теми, відповідність її профілю підготовки спеціаліста;
- повнота розробки запланованих завдань;
- позитивні сторони та недоліки в розробці окремих проблем, коректність і достовірність здобутих результатів;
- ступінь теоретичної та практичної підготовленості студента до вирішення завдань, поставлених у роботі;
- грамотність та послідовність викладення матеріалу, адекватний науковий стиль викладу;
- обґрунтованість висновків результатами досліджень;
- якість оформлення роботи.
У кінці рецензії наводиться загальна оцінка роботи.
3.1.3. Організація виконання дипломної роботи
3.1. Тематика дипломних робіт (Додаток 4) формується відповідними фаховими кафедрами з урахуванням завдань, які стоять перед навчальними закладами на сучасному етапі розвитку суспільства. Доцільним є визначення тем дипломних робіт у межах загальної наукової проблематики, яка розробляється кафедрою згідно її плану науково-дослідної роботи.
3.2. Тематика дипломних робіт та список наукових керівників обговорюються на засіданнях кафедри та затверджуються радою факультету не пізніше як за рік до проведення державних екзаменів. Остаточне закріплення за студентом наукового керівника та теми дипломної роботи оформлюється наказом, який видає ректор на підставі рішення ради факультету.
3.3. Студент має право обрати визначену кафедрою тему дипломної роботи або запропонувати свою з обґрунтуванням доцільності її розробки.
3.4. Виконання дипломної роботи проводиться студентом за індивідуальним планом, який погоджується з науковим керівником.
3.5. Індивідуальний план передбачає такі етапи виконання дипломної роботи (Додаток 5):
- збір фактичного матеріалу, підбір літератури за темою дослідження та первинна обробка здобутих результатів;
- обґрунтування теми дослідження, яке проводиться на відповідній кафедрі у вересні поточного навчального року з представленням плану-проспекту дипломної роботи;
- попередній захист дипломної роботи, який проводиться на фаховій кафедрі не пізніше як за місяць до початку державних екзаменів. За результатами попереднього захисту вирішується питання про допуск дипломника до захисту на ДЕК та призначається рецензент.
3.1.4. Загальні вимоги до змісту та оформлення дипломної роботи
3.6. Зміст дипломної роботи в педагогічному університеті повинен відповідати таким вимогам:
- актуальність тематики, її відповідність сучасному стану й перспективам розвитку вітчизняної та світової наукової думки;
- глибоке вивчення монографічної та періодичної літератури з теми дипломної роботи;
- всебічна характеристика історії проблеми, що досліджується, з обов’язковим критичним аналізом основних концепцій та підходів до її вирішення;
- чітке уявлення про об’єкт і предмет дослідження, мету та завдання роботи, методологічний апарат, що залучається до її написання;
- узагальнення результатів, обґрунтування висновків та практичних рекомендацій, логічність та послідовність викладення матеріалу;
- володіння понятійно-термінологічним апаратом із досліджуваної галузі знання, використання адекватного наукового стилю викладу.
3.7. Текст дипломної роботи подається до захисту в друкованому вигляді.
3.8. Загальний обсяг дипломної роботи для гуманітарних дисциплін не повинен перевищувати 75 сторінок основного тексту;
3.9. Дипломна робота складається з таких структурних частин:
- вступ, в якому обґрунтовується актуальність теми, визначаються об’єкт, предмет, мета та основні завдання дослідження, практичне та теоретичне значення здобутих результатів;
- два (в окремих випадках більше) дослідницьких розділи з висновками до кожного з них, у яких надається аналіз літератури з проблематики дипломної роботи та викладаються основні здобутки проведеного дослідження;
- загальні висновки до роботи;
- список використаних джерел;
- у разі необхідності – додатки, які ілюструють основні положення дипломної роботи.
3.10. Посилання на використані в дипломній роботі джерела та публікації оформлюються згідно з діючими вимогами до наукових робіт (Додаток 17).
3.1.5. Порядок захисту та зберігання дипломних робіт
3.11. Виконана та оформлена згідно з встановленими вимогами дипломна робота здається керівникові. Науковий керівник у 7-денний термін перевіряє подану роботу й надає письмовий відзив на неї. В разі позитивної оцінки керівником роздрукований примірник дипломної роботи подається на розгляд фахової кафедри.
3.12. Попередній захист дипломної роботи проводиться на відповідній кафедрі не пізніше ніж за один місяць до початку державних екзаменів. Кафедра приймає рішення про можливість допуску роботи до захисту на засіданні ДЕК та рекомендує рецензента. Після цього примірник дипломної роботи направляється на рецензію.
3.13. Рецензент після детального ознайомлення з направленою йому роботою в 10-денний термін представляє на кафедру письмову рецензію (додаток 8) на неї.
3.14. Студент-дипломник повинен ознайомитись із відзивом керівника та рецензією на свою роботу до захисту.
3.15. У разі, коли дипломна робота не виконана у визначений термін або за рішенням кафедри не може бути рекомендована до захисту, за студентом зберігається право складання державних екзаменів.
3.16. Рекомендована до захисту дипломна робота в двох примірниках разом із відзивом наукового керівника (додаток 9), витягом із протоколу засідання кафедри, з рішенням про допуск студента до захисту та рецензією фахівця подається в деканат не пізніше ніж за два тижні до початку державних екзаменів. Декан факультету направляє дипломну роботу з необхідною документацією в ДЕК до захисту.
3.17. Порядок розгляду дипломних робіт державними екзаменаційними комісіями визначається Положенням про ДЕК.
Перед захистом надається характеристика дипломника, відомості про виконання ним навчального плану й успішність за період навчання в університеті.
На захисті студент робить коротке повідомлення про сутність виконаного ним дослідження. Тривалість доповіді студента під час захисту не повинна перевищувати 10 хвилин. Дипломник у своїй доповіді обґрунтовує актуальність теми, стисло викладає основні результати дослідження та коментує їх, оприлюднює висновки та пропозиції. При викладенні матеріалу студент може використовувати ілюстраційні матеріали – таблиці, графіки, схеми, діаграми тощо у вигляді презентації в форматі PowerPoint. Після відповідей студента на запитання членів ДЕК та присутніх щодо сутності дипломного дослідження оголошуються відзиви та рецензії на роботу. При захисті в ДЕК також можуть бути представлені інші матеріали, які підтверджують наукову й практичну цінність роботи (друковані статті, документи про практичне використання результатів).
Члени ДЕК і присутні у своїх виступах відмічають позитивні сторони роботи, а також її недоліки, висловлюють власні пропозиції та побажання. Дипломник у заключному слові повинен відповісти на зауваження рецензента й виступаючих.
Дипломна робота оцінюється ДЕК із урахуванням актуальності теми, якості змісту та оформлення роботи, грамотності й логічності викладення матеріалу як у роботі, так і у виступі дипломника, правильності та обґрунтованості відповідей на запитання. Члени ДЕК обговорюють результати захисту на закритому засіданні й за більшістю голосів виносять рішення про оцінку роботи.
Члени ДЕК підписують протокол (спеціального зразка) та залікові книжки студентів, у яких робиться запис про результати захисту дипломної роботи.
3.18. Після захисту дипломна робота здається до бібліотеки університету.
3.19. У разі необхідності пропозиції та рекомендації, які містяться в дипломній роботі, можуть бути передані відповідним установам для впровадження їх у практику. Порядок передачі оговорюється в кожному конкретному випадку.
3.20. Студент, який без поважних причин не з’явився на захист дипломної роботи у визначений день, може бути допущений до складання державного екзамену з відповідної навчальної дисципліни. Повторний захист не допускається.
3.2. Загальні завдання дипломної роботи
Відповідно до навчальних планів державних педагогічних університетів України дипломні роботи є необхідною умовою для присвоєння освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст» та важливою формою самостійної пізнавальної діяльності студента в навчальному процесі. Вони сприяють більш глибокому й міцному засвоєнню психолого-педагогічних та соціально-педагогічних знань, розвитку пізнавальних інтересів, залученню до цілеспрямованої науково-дослідницької роботи, формуванню творчого ставлення до майбутньої професійної діяльності соціального педагога.
Метоюдипломної роботи є:
ü поглиблення знань із актуальних проблем конкретної галузі педагогічної науки;
ü подальший розвиток умінь самостійного критичного опрацювання наукових джерел;
ü формування дослідницьких умінь;
ü стимулювання до самостійного наукового пошуку;
ü розвиток умінь аналізувати передовий досвід та узагальнювати
власні спостереження;
ü формування вмінь практичної реалізації результатів дослідження визначеної проблеми.
Під час роботи над дипломним дослідженням значно розширюється науково-теоретичний кругозір студента з обраної проблеми, вдосконалюються уміння самостійного вивчення літератури, аналізу педагогічного досвіду, засвоюється методика проведення експерименту.
3.3. Загальні вимоги до дипломного дослідження
Дипломна робота повинна мати достатній теоретичний рівень,бути написаною на основі глибокого вивчення сучасних психолого-педагогічних та соціально-педагогічних досліджень, робіт із суміжних дисциплін і зібраного дослідником фактичного матеріалу.
У дипломній роботі має бути чітка структура,виділені окремі частини роботи, абзаци; пронумеровані сторінки; правильно оформлені посилання, висновки, цитати, список використаної літератури.
Розроблені матеріали повинні бути впроваджені в навчальний процес під час соціально-педагогічної практики та представлені в додатках до наукового дослідження. Дипломна робота має бути оформлена та зброшурована, відповідно до вимог, що сформульовані в розділі 3.6.
3.4. Етапи виконання дипломної роботи
Здійснювати педагогічне дослідження необхідно поетапно. Різні аспекти характеристики етапів проведення педагогічного дослідження відображені в роботах С. С. Вітвицької, С. У. Гончаренка, І. П. Подласого, Т. В. Кожекіної, І. Ф. Клименко, В. І. Загвязінського, А. Ф. Закірова та ін. Кількість етапів, що залежить від змісту та завдань дослідження, може бути різною.
Вибір студентом теми дипломної роботи. Основним критерієм при виборі теми дипломної роботи є науковий і практичний інтерес студента. Передусім це стосується студентів, які тривалий час цілеспрямовано працювали та збирали матеріал із певної тематики, працювали над курсовою роботою з цього напряму, брали участь у роботі наукового студентського гуртка при кафедрі або науковій лабораторії тощо.
Обираючи тему дипломного дослідження необхідно:
ü керуватися суспільними потребами в розробці тієї чи іншої проблеми;
ü ґрунтуватися на особистих пізнавальних інтересах і можливостях;
ü враховувати фахову спеціалізацію, а студентам заочної форми навчання і характер своєї трудової діяльності, що дозволить їм не тільки поглибити та систематизувати знання, але й пов’язати теоретичні положення із соціально-педагогічною практикою, провести змістовне наукове дослідження, сформулювати шляхи вирішення соціально-педагогічної проблеми;
ü поєднувати розробку теми дипломної роботи із соціальної педагогіки з попередньою науково-дослідницькою діяльністю із суміжних дисциплін.
У розробці орієнтовної тематики дипломних робіт із соціальної педагогіки враховувались актуальні проблеми соціального виховання на сучасному етапі розвитку суспільства, їх значення у професійній підготовці майбутніх соціальних педагогів. У окремих випадках студентам дозволяється сформулювати й запропонувати для дослідження свою тему. Після вибору теми дипломної роботи необхідно погодити її з науковим керівником і затвердити на засіданні кафедри педагогіки.
Складання плану роботи. Планом дипломної роботи є складений у визначеному порядку перелік розділів і розгорнутий перелік питань, які повинні бути висвітлені в кожному розділі. Правильно побудований план роботи є організаційним початком роботи, допомагає систематизувати матеріал, забезпечити послідовність його викладу.
План дипломної роботи студент складає самостійно з урахуванням ідей та індивідуального підходу. Студентам рекомендується складати план дипломної роботи після опрацювання основних літературних джерел із теми дослідження, чіткого визначення основних понять, що входять у назву теми.
Виконання дипломної роботи охоплює період від вибору теми (жовтень – листопад) до захисту дипломної роботи (травень – червень). Ці етапи оформлюються у вигляді плану-графіка (див. дод. 5), який включає такі основні пункти (план виконання дипломної роботи є орієнтовним):
1. Вибір теми дипломної роботи (вересень – листопад).
2. Вибір бази переддипломної практики (вересень – листопад).
3. Прикріплення до наукового керівника від кафедри (початок жовтня).
4. Затвердження бази переддипломної практики (грудень).
5. Узгодження з керівником теми дипломної роботи (жовтень – листопад).
6. Затвердження теми дипломної роботи на засіданні кафедри (жовтень – листопад).
7. Оформлення завдання на дипломну роботу; узгодження графіка роботи (початок листопада).
8. Початок переддипломної практики (початок січня).
9. Робота з літературними джерелами. Складання бібліографії з теми дипломної роботи (січень – лютий).
10. Написання теоретичної частини роботи (лютий – березень).
11. Вивчення проблеми, досліджуваної в дипломній роботі, на базі практики (березень).
12. Написання другого розділу дипломної роботи (березень).
13. Захист звіту про переддипломну практику (до квітня).
14. Виступ на студентській науковій конференції (середина квітня).
15. Написання заключного розділу дипломної роботи – пропозицій (напрямів) з удосконалення проблеми за темою дипломної роботи (до 20 квітня).
16. Здача дипломної роботи керівникові на перевірку (до травня).
17. Виправлення зроблених зауважень. Здача остаточного варіанта дипломної роботи (до 15 травня).
18. Написання керівником відгуку на дипломну роботу (до 20 травня).
19. Передання дипломної роботи на зовнішнє рецензування. Отримання рецензії (до 25 травня).
20. Підготовка до виступу на захисті дипломної роботи.
21. Захист дипломної роботи (кінець травня – червень).
Організація виконання дипломної роботи студентами заочної форми навчання. Студенти, які навчаються на заочному відділенні, відповідно до навчального плану своєї спеціальності та форми навчання виконують дипломну роботу. Якщо студенти працюють за спеціальністю, то вони мають можливість вибрати тему дипломної роботи й зібрати відповідний матеріал за місцем роботи. Якщо студенти працюють не за фахом, це ускладнює їх завдання при підготовці дипломних робіт. Тому, по-перше, при виборі теми дипломної роботи треба врахувати та поєднати специфіку безпосередньої роботи студента з тематикою дипломних робіт за спеціальністю та матеріалами, що вони можуть зібрати за місцем їх роботи. По-друге, при неможливості поєднати специфіку роботи студента з профілем його навчання для вибору теми та збирання матеріалу для дипломної роботи студенти заочного відділення можуть бути направлені на переддипломну практику. По-третє, за узгодженням із завідувачем кафедри може бути отриманий дозвіл на написання дипломної роботи на основі літературних джерел і публікацій.
Зміст і послідовність виконання дипломної роботи студентами заочного відділення такі самі, як і для студентів денного відділення.
Терміни виконання окремих етапів роботи узгоджуються з керівником в індивідуальному порядку.
3.5. Структура дипломної роботи
Оформлюючи дипломне дослідження студент повинен чітко уявляти логіку його побудови. Традиційною є така структура дипломної роботи:
1. Титульна сторінка (див. дод. 6).
2. Зміст із посиланням на сторінки (див. дод. 7).
3. Вступ.
4. Основна частина.
5. Висновки.
6. Список використаних джерел (див. дод. 17).
7. Додатки.
Робота над дипломним дослідженням розпочинається зі складання плану. Усі питання плану повинні бути чіткими й лаконічними та відображати сутність проблеми. План дипломної роботи затверджується керівником перед початком виконання роботи. Зміни, які вносяться у зміст і структуру дослідження, рекомендується своєчасно погоджувати з керівником.
Вступ доцільно писати після написання основної частини дипломної роботи. У вступі обґрунтовують актуальність вибраної теми, встановлюютьіснуючі протиріччя у практичній соціально-педагогічній діяльності, протиріччя у трактуванні певних соціально-педагогічних явищ і процесів.
Мета дослідження допомагає досліднику розв’язати наукову проблему й досягти певного результату. Наукова проблема (від грецького задача, утруднення) в широкому розумінні – складне теоретичне або практичне питання, що потребує розв’язання, вивчення й дослідження. Наукова проблема розв’язується через з’ясування суперечливих позицій, що існують у трактуванні будь-яких явищ і процесів, шляхом проведення експериментальних досліджень із застосуванням нових методів, засобів навчання або спеціально створених і побудованих їх комплексних структур. Правильно поставлена проблема є передумовою успіху її вивчення. Щоб перейти від практичного завдання до наукової проблеми, необхідно: 1) визначити, які наукові знання потрібні, щоб вирішити практичне завдання; 2) встановити, чи є для цього необхідні наукові знання.
Після цього окреслюють недостатньою мірою вивчені її аспекти та обґрунтовують власний вибір темидослідження.
Наступним кроком написання дипломної роботи є обґрунтоване формулювання мети дослідження. При формулюванні мети дослідник з’ясовує, який результат він бажає одержати. Намічаючи логіку дослідження, дослідник формулює кілька часткових дослідницьких завдань,які у своїй сукупності повинні дати уявлення, що слід зробити для досягнення мети.
Завдання – це частина мети, і вони не можуть бути ширшими від мети. Завдання дослідження можуть включати:
• вирішення певних теоретичних питань, які входять у загальну проблему дослідження (наприклад, виявлення сутності понять, явищ, процесів, їх подальше вдосконалення, розробка ознак, рівнів функціонування, критеріїв ефективності, принципів, умов застосування тощо);
• всебічне (й експериментальне) вивчення проблеми, виявлення її типових особливостей (таке вивчення дає змогу уточнити, перевірити дані, опубліковані у спеціальних неперіодичних і періодичних виданнях);
• обґрунтування підходів до вирішення проблеми;
• експериментальна перевірка запропонованої системи заходів, їх відповідності критеріям оптимальності;
• розробка методичних рекомендацій і пропозицій щодо використання результатів дослідження у практиці роботи відповідних установ (організацій).
Важливою умовою визначення завдань є те, що вони мають бути послідовними й такими, щоб кожне з них логічно випливало з попереднього.
Після цього формулюють об’єкт і предмет дослідження(пояснення сутності об’єкта і предмета дослідження викладено нами в розділі 2.3).Наведемо приклади визначення об’єкта й предмета дипломної роботи із соціальної педагогіки. У темі «Робота соціального педагога з педагогічно-занедбаними дітьми в загальноосвітній школі» об’єктом виступає процес виховання педагогічно-занедбаних дітей у загальноосвітній школі, а предмет – особливості та форми роботи соціального педагога з педагогічно-занедбаними дітьми в загальноосвітніх навчальних закладах.
Предметом педагогічного дослідження можуть бути мета освіти та виховання, зміст, форми й методи організації та здійснення соціально-педагогічного процесу, характеристики діяльності учня й учителя або соціального педагога, суперечності навчально-виховного процесу, шляхи його вдосконалення, характер педагогічних вимог, впливів, соціально-педагогічні умови, особливості, тенденції розвитку навчально-виховних явищ і процесів, різні види соціально-педагогічних ситуацій.
Предметом дослідження можуть виступати також різні соціально-педагогічні відносини: між дітьми в групах і колективах, колективом і особистістю, між різними колективами, стосунки в педагогічних колективах, між сім’єю і школою, місцевою громадою і школою, стосунки між дітьми різного віку в навчальних і трудових об’єднаннях тощо. Діяльність і навчання самої дитини також можe бути предметом дослідження: її самопізнання, самовиховання, здатність до навчання і виховання, життєвий досвід, поведінка, особистісні якості, інтереси, мотиви, потреби тощо.
Наприклад, у дипломній роботі «Модель соціального виховання особистості в сімейному соціумі» об’єктом дослідження є процес соціального виховання особистості. Предмет дослідження – соціально-педагогічні умови виховання особистості в сімейному соціумі.
Важливою вимогою є відповідність предмета об’єкту дослідження.
У вступі розкриваються також теоретичне та практичне значення дипломної роботи, її структура та основний зміст (див. Розділ 2.3).
Якщо студент вирішив не висвітлювати окремих аспектів теми, він повинен зазначити про це у вступі.
Перший розділроботи присвячується висвітленню теоретичних аспектів проблеми на основі аналізу наукових літературних джерел і власних досліджень.
Вивчення та аналіз наукового доробку інших авторів за своїм значенням і трудомісткістю є важливою складовою наукового пошуку студента. Існують певні правила роботи з науковою літературою, які треба враховувати автору дослідження: 1) складання попереднього списку використаних джерел, 2) підбір публікацій, 3) опрацювання публікацій.
Так, при складанні бібліографії важливо, перш за все, визначити інформаційні джерела, в яких можуть бути публікації з досліджуваної проблеми (монографії, наукові статті, рецензії, газетні та журнальні періодичні видання, збірники наукових праць, матеріали конференцій, архіви тощо). Необхідно також з’ясувати коло авторів, які вивчали питання, пов’язані з обраною темою.
Знайомитися з літературою слід у зворотно-хронологічному, а не прямо-хронологічному порядку. Зміст видань останніх років може охоплювати матеріали попередніх наукових розробок. Тому, починаючи роботу з новою літературою, дослідник запобігає можливого дублювання та повторного огляду тієї самої інформації.
Усі зібрані матеріали треба систематизувати, для чого виділяють певні напрями вивчення наукової проблеми, що характеризують якісні зрушення її становлення. Кожний із цих напрямів спрямовує критичний аналіз, який дає можливість визначити «білі» плями, тобто ще недостатньо досліджені ракурси проблеми, і на цій основі окреслити свої наукові завдання.
Іншим варіантом огляду літератури є тематичний аналіз. Він передбачає систематизацію всієї інформації за різними аспектами теми, що розглядається. Накопиченню матеріалів у процесі критичного аналізу допомагають такі засоби:
а) створення папок із галузевої інформації, що містять окремі аркуші з відомостями про певні публікації;
б) цитування дослівний запис авторського тексту;
в) написання витягів скорочений або повний виклад змісту окремих фрагментів літературного джерела;
г) створення словника нових термінів;
д) складання анотацій коротка характеристика публікації з точки зору її змісту, спрямування, форми тощо. Анотації зручно розміщати на окремих картках із різних питань досліджуваної теми;
е) конспектування детальний виклад змісту інформації. Головна вимога до нього полягає в тому, щоб виділити основні положення, зафіксувати ті з них, які є найсуттєвішими для даної роботи.
У всіх формах накопичення матеріалу необхідно точно вказувати вихідні дані інформаційного джерела, а саме: прізвище та ініціали автора, назву публікації, видавництво, місце та рік видання, відповідні сторінки тексту, загальний обсяг роботи.
У процесі наукового пошуку дослідник звертається до великої кількості літературних джерел, у яких можна зустріти неоднакові тлумачення окремих понять. Це викликає необхідність проведення теоретичної роботи з уточнення поняттійного апарату дослідження, що передбачає вибір та осмислення тих наукових визначень, які найбільш точно характеризують поставлену проблему.
При використанні літературних джерел необхідно вказувати, звідки воно запозичене (із зазначенням назви праці, видавництва, місця й року видання, сторінок). Дипломні роботи без таких посилань до захисту не допускаються.
Огляд має бути систематизованим аналізом теоретичної, методичної та практичної новизни, значущості, переваг і недоліків розглядуваних праць, які доцільно згрупувати так:
• праці, де висвітлюється історія розвитку проблеми;
• теоретичні проблеми, які повністю присвячені темі, а також ті, де тема розкривається частково.