Полегшення в нервових центрах

Саркоплазматичний ретикулум

Мережа канальців і мішечки в цитоплазмі скелетних м'язів, які допомагають з скорочення м'язів і розслаблення, випускаючи та зберігання іонів кальцію. Це широко розгалужена мережа, що складається із цистерн і трубочок, обмежених двошаровими білково-ліпідними мембранами (мал. 21). Саркоплазматичний ретикулум виконує важливу функцію в ініціації скорочення м'яза як депо Са2+.

15.Скоротність

Скоротність: це здатність скорочуватися або змінювати напруження при збудженні. Основною фізіологічною особливістю м’язів є скоротність.

16.Скорочення ізометричне

17.Скорочення ізотонічне

1) Ізометричне скорочення – скорочення при незмінній довжині м’яза. Довжина м’яза не змінюється , але збільшується його напруга. Н-д, скорочення м’яза, коли фіксовані його два кінця (людина намагається, але не може підняти вантаж).

2) Ізотонічне скорочення – скорочення довжина м’яза зменшується, але напруга не змінюється. В експерименті виникає, коли один кінець м’яза закріпити, а інший залишити вільним та

Тетанус гладкий

Тетанус зубчастий

Тетанічні скорочення сильніші від поодиноких. Фізіолог Н.Е. Введенський пояснив це тим, що кожне наступне подразнення приходить до м’яза, який знаходиться у фазі підвищеної збудливості

Виділяють наступні види тетанічних скорочень: Зубчастий тетанус – виникає на базі одиночних скорочень, якщо кожен наступний стимул попадає на період розслаблення одиночого м’язового скорочення. Гладкий тетанус – виникає на базі одиночних скорочень, якщо кожен наступний стимул попадає на латентний період або період вкорочення одиночного м’язового скорочення. Отже, інтервал між

Латентний період починається з моменту нанесення подразнення до початку скорочення м’яза.

20. Тропоміозин — білок розміщений між двома сусідніми ланцюгами актину. тропоміозин спільно з тропоніном бере участь у регуляції взаємодії актину з міозином.

Поширення потенціалу дії до Т-трубочок призводить до відкриття потенціалзалежних Ca2+ каналів цистерн саркоплазматичного ретикулуму і виходу кальцію в саркоплазму. Йони зв'язуються з тропоніном C, що призводить до зміни конформації білка тропоміозину, завдяки чому відкриваються активні центри актину, і починається цикл утворення поперечних актино-міозинових містків.[1]

Загальна фізіологія нервової системи

Аксон

Дендрит

Нейрон

Нейрон - функціональна одиниця, яка сприймає подразнення і передає збудження у формі нервового імпульсу іншим нейронам або іннервованим органам і м'язам.

Нейрон проводить нервовий імпульс лише в одному напрямку. Є два види відростків нейрона: дендрити і аксон (нефрит). Дендрити проводять імпульси до тіла нейрона, отримуючи сигнали від інших нейронів через численні міжнейронні контакти

Аксон (від грец. axis - вісь) - це довгий відросток, у клітині буває завжди один, має однаковий діаметр по всій довжині, не галузиться, але може давати бічні відгалуження - колатералі. Аксон проводить нервовий імпульс від перикаріона. В аксонах відбувається постійний потік цитоплазми (аксоплазми).

 

2.Аксонний горбок— конічна ділянка нейрону, що є місцем виходу аксону від перикаріону.,[1]

Аксонний горбик є місцем виникнення потенціалу дії, що проводиться на аксон і інколи ретроградно на перикаріон ідендрити.

Аксонний транспорт

Аксоплазматичний або аксонний транспорт — переміщення по аксону нервової клітини різного біологічного матеріалу.

Аферентний нейрон

У нервовій системі, аферентні нейрони, також відомі як сенсорні або рецепторнінейрони, несуть нервові імпульси від рецепторів або органів відчуття у напрямі центральної нервової системи.

Дотик або больовий стимул, наприклад, створює відчуття в мозку тільки після того, як інформація про стимул досягне мозку через аферентні нервові шляхи..

Еферентний нейрон

Еферентні (рухові, командні) нейрони- нейрони, які отримують нервове збудження внаслідок імпульсів, що виникли в інших нейронах.

Еферентні нейрони нервової системи - це нейрони, передають інформацію від нервового центру до виконавчим органам або іншим центрами нервової системи.

Інтернейрон

Інтернейрони, проміжні або вставні нейрони (англ. interneuron, relay neuron, association neuron, bipolar neuron) — нейрони, зв'язані тільки з іншими нейронами, на відміну від моторних нейронів, що інервують м'язові волокна, і сенсорних нейронів, що перетворюють стимули зовнішнього середовища в електричні сигнали.Інтернейрони містяться тільки в центральній нервовій системі.

9.Колатералі аксона

Від аксона відходять окремі відростки–колатералі. Аксоны часто имеют ответвления (коллатерали), которые ветвятся далее и заканчиваются вздутиями - синаптическими пузырьками или синаптическими окончаниями.
10.Медіатор

Медіатори - активні хімічні речовини, що обумовлюють передачу збудження в синапсі (див.). Медіатори у вигляді маленьких бульбашок (везикул) скупчуються на пресинаптической мембрані. Під впливом нервового імпульсу везикули лопаються і їхній вміст виливається в синаптичну щілину. Медіатори (від лат. mediator - посередник) - речовини, за допомогою яких здійснюється передача збудження з нерва на органи і з одного нейрона на інший.

Ефектор

Так, у фізіології ефекторним органом часто називають виконавчий орган чи орган-мішень впливу, що виконує ті чи інші «накази» ЦНС або ендокринних залоз. Наприклад, у випадку рефлекторного відсмикування руки від гарячої плити ефекторним органом є рука.

Ефектор (виконавчий орган), який відповідає на подразнення (м'язи, залози, кровоносні судини).

11.Мієлін

Більшість нервів, які іннервують тіло (м'язи, зв'язки, сухожилки, надкісницю кісток), є мієліновими. Мієлін має жовтуватий колір, а мієлінова оболонка через проміжки рівної довжини переривається, залишаючи відкритими ділянки осьового циліндра. Однако миелин является эффективным изолятором , поэтому циркуляция тока через него незначительна. Вот почему деполяризация в миелиновой аксоне распространяется скачкообразное , как сальто , от одного узла нервного волокна

12.Нейроглія

Нейрони існують у тісному генетичному, структурному та функціональному зв'язку з нейроглією. означає у буквальному перекладі «нервовий клей», а насправді це середовище, що оточує нейрони.

14. Нерв— тонка волокнина в організмі людини, хребетних і більшості безхребетних тварин, що відходить від головного або спинного мозку і є складовою частиною розгалуженої системи, яка керує діяльністю організму.

складається з пучка нервових волокон (в основному, представлених аксонами нейронів і підтримуючою їх нейроглією.

Нюховий нерв (лат. nervi olfactorii) — відповідальний за нюхову чутливість.

Зоровий нерв (лат. Nervus opticus) — пара черепних нервів, по яких зорові подразнення, сприйняті чутливими клітинами сітківки, передаються в головний мозок.

Окоруховий нерв (лат. nervus oculomotorius) — пара черепних нервів, що відповідає за рух очного яблука, підняття повіки, реакцію зіниць на світло.

Лицевий нерв — (лат. nervus facialis) — виходить з мозку між маролієвим мостом і довгастим мозком, іннервує мімічні м'язи обличчя. Також в складі лицьового нерва проходить проміжний нерв, відповідальний за іннервацію сльозної залози, стрем'яного м'яза і смакової чутливості двох передніх третей язика.

12. Нервове волокно-це відростки нервових клітин, вкриті оболонкою.
Нерви-пучки мієлінових та немієлінових нервових волокон,вміщені у загальну сполучнотканинну оболонку

Головна функція нервових волокон – проведення нервових імпульсів.

16.Нервовий центр- це сукупність нервових клітин, розташованих в різних відділах ЦНС, необхідна для здійснення рефлексу і достатня для його регуляції.

17.Однобічне проведення збудження в нервових центрах

 

Однобічне проведення збуджен­ня — це здатність проводити збудження в одному напрямку, що зу­мовлена властивістю хімічних синапсів проводити збудження від аферентного аксона до еферентного нейрона через синапс, а в ньому завжди від пре- до постсинаптичної мембрани. Ось чому зворотне (антидромне) проведення збудження не­можливе (воно обмежується лише тілом нейрона).

18.Пластичність нервових центрів

Це їх здатність змінювати функціональні властивості. При цьому центр набуває можливість виконувати нові функції або відновлювати старі після пошкодження. В основі пластичності Н.Ц. лежить пластичність синапсів і мембран нейронів, які можуть змінювати свою молекулярну структуру.

Полегшення в нервових центрах

Він проявляється в тому, що сумарний відповідь організму при одночасній дії двох відносно слабких подразників буде більше суми відповідей, отриманих при їх роздільному дії.

20.Початковий сегмент(колатералі)

Протягом перших 50-100мкм від тіла клітини аксон не покритий мієліновою оболонкою - початковий сегмент аксона, потім ідуть ділянки аксона, покриті мієліновою оболонкою. Від аксона відходять окремі відростки - колатералі; Від одного нейрона на інший інформація передається через синапси.

Рефлекс

Рефлекторна дуга


Рефлекс-причинно зумовлена реакція - відповідь організму на дію подразників зовнішнього чи внутрішнього середовища, яка здійснюється за участю ЦНС.
рефлекторна дуга - це шлях, по якому проходить нервовий імпульс від рецептора до ефектора.

 

23.Рецептор — нервово-фізіологічний апарат, який сприймає подразнення із зовнішнього або внутрішнього середовища і перетворює його на нервовий імпульс.

24.Синапс — структура, яка дозволяє нейрону (нервовій клітині) проводити електричний або хімічний сигнал в іншу клітину (нервову, м'язову, тощо

25.Стомлення нервових центрів

26.Сумація в нервових центрах

Висока стомлюваність. Тривале повторне роздратування рецептивного поля рефлексу призводить до ослаблення рефлекторної реакції аж до повного зникнення, що називається втомою. Цей процес пов'язаний з діяльністю синапсів - в останніх настає виснаження

Сумація збуджень. Рефлекторну реакцію викликає лише таке подразнення, яке має достатню, тобто порогову силу. Рефлекс у таких випадках може виникнути внаслідок часової чи просторової сумації слабких допорогових подразників.

Часова сумація виникає тоді, коли допорогові подразнення багаторазово повторю­ються через короткі інтервали часу, так що відбувається поступове збільшення

Просторова сумація виникає тоді, коли кілька допорогових подразників діють на різні ділянки рецептивного поля якогось рефлексу.

27.Терміналь аксона

Кінцеві ділянки аксону — термінали — розгалужуються та контактують із іншими нервовими, м'язовими або залозовими клітинами.

28.Тонус нервових центрів

Тонус нервових центрів — це стале незначне збудження нейронів нерво­вого центру, у створенні й підтриманні якого беруть участь аферентні імпульси, що ну ходять від периферичних рецепторів до ЦНС, а також різні гуморальні подразний (СО2, гормони тощо).

Тонус нервових центрів – стан постійної підвищеної активності. Він обумовлений постійним надходженням до НЦ нервових імпульсів від периферичних рецепторів, збудливим впливом на нейрони продуктів метаболізму та інших гуморальних факторів.

29.Трансформація ритму в нервових центрах- здатність змінювати ритм імпульсів, що до них надходять. Нервові центри можуть на поодиноке подразнення відповісти серією імпульсів, а на подразнення невисокої частоти - більш частими імпульсами;

30.Уповільнене проведення збудження в нервових центрахзумовлене синаптичною затримкою, тобто часом, потрібним для повного розвитку дії медіатору на постсинаптичну мембрану проміжних та еферентних нейронів Для ви­никнення одного ПД потрібно 0,5 - 1 мс. Наявність численних синаптичних затри­мок уповільнює проведення збудження в центральній частині рефлекторної дуги.

31.Чутливість нервових центрів до дефіциту кисню

Нервові центри дуже чутливі до змін хімічного складу крові, тканинної рідини, дефіциту кисню. Останнє пов'язано з тим, що єдиним джерелом енергетичного забезпечення ресинтезу АТФ у ЦНС є окисне фосфорилювання. Тому нестача кисню призводить до виснаження енергетичних резервів.

 

фізіологія Ценральної нервової системи

1. Асоціативна кора

Поруч з сенсорними зонами аналізаторів (первинними полями) розмішені асоціативні зони аналізаторів (вторинні поля).

Зона Асоціативна - ділянка кори головного мозку, розташований поза центрів, що регулюють виконання певних функцій (коркових центрів). Його функція полягає у забезпеченні зв'язків між чутливими і руховими центрами, причому зв'язку здійснюються безліччю асоціативних волокон. Вважається, що асоціативні зони відповідають за переробку інформації, одержуваної від основних сенсорних центрів, і приведення її у відповідність з уже зберігається в пам'яті інформацією, а також з інформацією, що надходить з інших відділів головного мозку. Таким чином асоціативна зона відповідальна за підтримання розумової діяльності людини на якомога більш високому рівні.

2. Базальні гангліїзабезпечують регуляцію рухових і вегетативних функцій, беруть участь в здійсненні інтеграційних процесів вищої нервової діяльності. Зокрема у ссавців вони асоційовані із мисленням, емоціями та навчанням.

Функції базальних гангліїв

На сьогодні доведена їх важлива роль в регуляції рухів.