Змішані економічні системи

Більшість розвинутих країн мають змішані економічні системи. Їх суть полягає в тому, що на мікроекономічному рівні відносини регулюються економічними законами ринку, а на макроекономічному – законами держави.

Економічними функціями держави при цьому є:

1) підтримка конкуренції і вільного підприємництва шляхом створення необхідної правової бази та захисту ринку від можливих проявів монополізму;

2) забезпечення повної зайнятості;

3) боротьба з інфляцією, стабілізація грошового обігу;

4) реалізація програм економічного зростання;

5) виробництво товарів першої необхідності, контроль за виробництвом з урахуванням зовнішніх чинників та ін.;

6) розподіл доходів на основі принципів ринкової економіки.

Отже, змішана економіка – тип економічної системи, який поєднує елементи ринкових механізмів та державного регулювання.

 

Характеристики змішаної системи:

- поєднання приватного і державного секторів економіки, ринку і державного регулювання, капіталістичних тенденцій і соціалізації життя;

- компенсація недоліків ринкової економіки державним регулюванням;

- особиста участь держави у наданні соціальних благ.

Переваги:

- забезпечення економічного зростання та економічної стабільності;

- гарантія соціальної забезпеченості та соціальної справедливості;

- захист і заохочення конкуренції, боротьба з монополіями;

- забезпечення політичної стабільності;

- стимулювання технологічних та організаційних інновацій;

- підтримка освіти, культури, науки.

Недоліки:

- відсутність стандартних схем розвитку;

- необхідність розроблення національних моделей з урахуванням національної специфіки.

У різних країнах і регіонах світу формуються різні моделі змішаної економіки. Вони відрізняються «національними коефіцієнтами змішування» різних форм власності, ринку та державного регулювання.

 

Таблиця 4.1

Моделі змішаної економіки

Американська Японська Німецька Шведська Південно-корейська
• «Модифіко- вана ринкова економіка» • Пріоритетна роль приват- ної власності • Держава здійснює опо-датковування, цільові виплати, замовлення на товари та послуги, кон-троль за грошовою масою й відсотковими ставками • «Японський стиль керування»: система довічного найму, збільшення розміру заробітної плати в залежності від стажу роботи на цьому під-приємстві, значна роль профспілок • Провідна роль держави у сферах програмування економічного розвитку, структурної, інвестиційної і зовнішньо-економічної політики • Високий ступінь державного втручання в економіку • Участь держави в наданні соціальних благ • Створення сприятливих умов для приватного під­приємництва • Антицикліч­не регулю­вання • Широкі повноваження держави з регулю-ванням соціально-економічного життя • Значна частина доходів приватного сектору економіки перерозпо-діляється в бюджет на соціально-економічні потреби • Високий рівень життя, сприятливі умови для набуття освіти і професійної підготовки • Взаємодія чіткого державного планування і ринкових механізмів • Держава контролює галузі еко-номіки, що потребує значних первинних капітало-вкладень • Держава створює пільгові умови для інвестицій і експорту товарів

Чинники, що впливають на виникнення особливостей національних моделей:

• рівень і характер матеріально-технічної бази;

• історичні та геополітичні умови формування суспільного устрою;

• національні та соціокультурні особливості країни.

Перехідна система

Перехідна економіка – це закономірне явище розвитку економічних систем.

Економічні системи, як і будь-яке інше об'єктивне явище суспільного життя, проходять етапи становлення, досягнення зрілості, старіння і відмирання (замінюються новою системою).

За сучасних умов перехідні процеси в суспільстві розглядаються у контексті трьох основних аспектів:

– перехідні процеси у розвинутих капіталістичних країнах;

– перехідні процеси у країнах, що розвиваються;

– перехідні процеси у постсоціалістичних країнах.

 

Ознаки економіки перехідного типу:

- нестійкість;

- одночасне існування протягом певного періоду старих і нових форм господарювання;

- історичність, тощо.