Вправа 1. Знайдіть правильну відповідь.

1. Теорія поведінки споживача передбачає, що споживач може максимізувати:

а) сукупну корисність; в) граничну корисність;

б) середню корисність; г) кожну з перелічених величин.

2. Гранична корисність визначається як:

а) максимальний рівень корисності, який споживач хоче одержати;

б) приріст сукупної корисності при зростанні обсягу споживання блага на одиницю;

в) максимальна корисність, яку можна одержати при споживанні даного блага;

г) корисність, від якої споживач відмовляється заради одержання додаткової одиниці іншого товару.

3. Сукупна корисність зростає, якщо гранична корисність:

а) зменшується; в) є позитивною величиною;

б) збільшується; г) є від’ємною величиною.

4. Який з наведених нижче переліків значень сукупної корисності ілюструє закон спадної граничної корисності:

а) 20, 30, 40, 50; в) 20, 40, 80, 160;

б) 20, 28, 34, 38; г) 20, 35, 55, 80.

5. Який з наведених нижче переліків значень граничної корисності ілюструє закон спадної граничної корисності:

а) 20, 15, 10,5; в) 20, 30, 40, 50;

б) 20, 10, 10, 10; г) 20, 35, 45, 50.

6. Ціна товару А дорівнює 3 грн., а товару Б – 2 грн. Якщо споживач оцінює граничну корисність товару Б у 30 умовних балів і бажає максимізувати задоволення від покупки набору з цих двох товарів, то при якій граничній корисності товару це можливо:

а) 15 балів; б) 20 балів; в) 30 балів; г) 45 балів.

7. Припустимо, що МUх/МUу = 7, а Рху = 5. Це означає, що:

а) споживач знаходиться у стані рівноваги;

б) для досягнення рівноваги варто купувати більше Х і менше У;

в) для досягнення рівноваги варто купувати більше У і менше Х;

г) немає правильної відповіді.

8. Положення та нахил кривої байдужості для окремого споживача безпосередньо залежить від:

а) його вподобань та розміру доходу;

б) тільки цін на товари;

в) тільки від споживацьких переваг;

г) його переваг, розміру доходу і цін на товари, що купуються.

9. Два набори благ, які мають однакову корисність:

а) належать одній кривій байдужості;

б) знаходяться на одній кривій попиту;

в) знаходяться на одній лінії бюджетного обмеження;

г) належать різним кривим байдужості.

10. Щоб максимізувати корисність за обмеженого бюджету, споживач повинен:

а) не купувати товари низької якості;

б) бути впевненим, що ціна кожного товару дорівнює граничної корисності грошей;

в) розподіляти дохід таким чином, щоб остання грошова одиниця, витрачена на купівлю товару, приносила такий самий приріст корисності, як і грошова одиниця, витрачена на купівлю іншого товару;

г) зрівняти граничні корисності останніх одиниць товарів, що купуються.

11. Нахил бюджетної лінії відображає:

а) кількість одного блага, яку споживач згоден поміняти на таку ж кількість іншого блага, щоб залишитися на тому ж рівні добробуту;

б) межі можливого споживання двох благ при певних цінах на них;

в) співвідношення цін двох благ;

г) підвищення граничної норми заміщення одного блага іншим.

12. Споживач вважає, що йому однаково корисно щоденно випивати як 4 склянки молока та 2 склянки кефіру, так й 3 склянки молока та 3 склянки кефіру. У цьому випадку гранична норма заміщення кефіру молоком дорівнює:

а) 4 / 2; б) 2 / 3; в) 1 / 1; г) 3 / 2.

13. Якщо споживач обирає комбінацію товарів, що представлена точкою з координатами на площині, що знаходиться зліва від бюджетної лінії, то він:

а) максимізує корисність;

б) бажає купити більше товарів, ніж дозволяє бюджет;

в) неповністю використовує свій бюджет;

г) перебуває в стані споживчої рівноваги.

14. Якщо гранична норма заміни між двома благами дорівнює 2/3 за всякого рівня споживання, то:

а) обидва блага є досконалими субститутами;

б) блага є досконалими комплементами;

в) одне блага є нормальним товаром, а друге – низької якості;

г) крива байдужості благ опукла назовні від початку координат.

15. Ординалізм:

а) допускає припущення щодо вимірювання величини корисності в умовних одиницях;

б) вважає, що корисність можна вимірювати кількісно;

в) припускає вміння розставити усі товари за ступеню їх уподобань;

г) вірні відповіді а) і б).

16. Споживач отримує дохід 80 грош. од. і купує два товари: Х - за ціною 5 грош. од., У – 4 грош. од. Який з наступних наборів благ недосяжний для споживача:

а) Х = 16, У = 0; в) Х = 8, У = 10;

б) Х = 11, У = 9; г) Х = 8, У = 8;