А. І (2). 1. Напівчеревики і черевики.

Б. ІІ. (1) 2. Туфлі “лодочка”.

В. ІІІ. (3) 3. Чоботи.

 

13.Типові види конструкції взуття:

А. Напівчеревики.(1) 1. Деталі закривають тильну поверхню стопи і не закривають щиколотку;

Б. Б. Туфлі.(3) 2. Деталі закривають щиколотки;

В. В. Черевики.(2) 3. Деталі не закривають тильну поверхню стопи;

Г. Чобітки.(4) 4. Деталі закривають литку;

Д. Чоботи.(5) 5. Деталі закривають і облягають литку.

14.Деталі шкіряної підкладки:

А. ЗВР(3) - 1) захищає ногу від застібки;

Б. Клапан(1) - 2) запобігає стиранню п’ятки всередині взуття;

В. В. Підблочник(5) - 3) поєднує хутрову підкладку;

Г. Шкіркишеня(2) - 4) укріплює верхній кант берця;

Д. Штаферка(4) - 5) укріплює край берця і блочки;

15. Варіанти побудови п’яткового контуру шкірпідкладки туфель напівчеревиків;

А. (3) 1) вільна, в накладання;

 


 

Б. (4) 2) з лінією згину;

 


 

В. (1) 3) під зшивний шов;

 

 


 

 

Г. (2) 4) під настрочний шов.

 

 

16. Контури міжпідкладки менші від контурів зовнішньої деталі верху:

А) від контуру, що йде під загинку (3) - 1) 1 мм;

Б) від контуру, що йде під зшивний шов(1) - 2) 3 мм;

В) В) від контуру, що йде під настрочний шов(2) - 3) 5 мм;

Г) Г) від контуру, що йде під затяжку(4) - 4) 8-10 мм.

17.Припуски на обробку країв деталей верху зі хромового методу дубдіння шкір:

А) під загинку (3) - 1) 0 мм;

Б) під окантовку(1) - 2) 1 мм;

В) В) під обпалювання(2) - 3) 4-5 мм.

Г) під фарбування

18.Нормативні відстані в настроченому шві для хромового методу дубління шкір:

А. Загальний припуск при одній строчці. 4 1. 0,8-1,0 мм.

Б. Б. Загальний припуск при двох строчках. 5 2. 2 мм.

В. В. Від краю деталі, що настрочується. 1 3. 3-4 мм.

Г. Між двома строчками. 2 4. 6 мм.

Д. Спущений край. 3 5. 8 мм.

 

19.Плоскі деталі низу проектують за контурами:

А) каблук(6) - 1) контуром основної устілки;

Б) набійка(4) - 2) контуром підошви;

В ) підметка(2) - 3) контуром розгортки сліду;

Г) підложка(2) - 4) нижньої поверхні каблука;

Д) підошва(3) 5) носково-пучкової частини підошви;

Е) простілка(5) 6) п’яткової частини підошви.

Є) устілка вкладна(1)

Ж) устілка основна(3)

20.Плоскі деталі низу проектують за контурами:

А) плоскої 1 - 1) 4;

Б) формованої, для дитячого взуття 2 - 2) 15;

В) В) формованої, для жіночого взуття 4 - 3) 25;

Г) формованої, для чоловічого взуття 3 - 4) 30.

21.Вкладна устілка відрізняється від основної у:

А) геленковій частині(1) - 1) більше на 3 мм;

Б) носковій частині(3) - 2) більше на 4 мм;

В) В) пучковій частині (4) - 3) менше на 3 мм;

Г) п’ятковій частині(1) - 4) співпадає.

22.Закономірності, що лежать в основі виконання процесу градирування деталей взуття:

А) усі поперечні розміри стопи пов’язані з її шириною і обхватом пропорційною залежністю (4) 1) друга;

Б) усі розміри стоп за довжиною пропорційні її довжині(3) 2) перша;

В) В) розподіл розмірних ознак стоп підпорядковано закону нормального розподілу(1) 3) третя;

Г)середні поперечні розміри стоп пов’язані з їхньою довжиною лінійною залежністю(2) 4 ) четверта.

23.Похідні розміри для градирування деталей взуття:

А. Відносний приріст за довжиною.(3) 1.Відстань від 1/3 п’ятки до кін-ця осі союзки.

Б. Б .Відносний приріст за шириною.(4) 2. Відстань від центру п’ятки до центру носка.

В. Довжина грунт-моделі.(1) 3.Відношення абсолютного при-росту за довжиною до похідної довжини.

Г. Довжина основної устілки.(2) 4.Відношення абсолютного при-росту за шириною до похідної ширини.

Д. Ширина грунт-моделі.(6) 5.Розмір основної устілки у пе-рерізі 0,68 Д уст.

Е. Ширина основної устілки.(5) 6.Розмір розгорнутої грунтмоде-лі у перерізі 0,68 Д м.

24. Абсолютні прирости для градирування деталей взуття:

А. Абсолютний приріст за довжиною для верху у мілімет-ровій системі;(5) 1. 1,0 мм.

Б. Абсолютний приріст за довжиною для верху у штихма-совій системі;(7) 2. 1,5 мм.

В. Абсолютний приріст за довжиною для низу у мілімет-ровій системі;(5) 3. 2,0 мм.

Г. Абсолютний приріст за шириною для верху у мілімет-ровій системі;(3) 4. 2,5 мм.

Д. Абсолютний приріст за шириною для верху у штихма-совій системі;(4) 5. 5,0 мм.

Е. Абсолютний приріст за шириною для низу у штихмасо-вій системі;(2) 6. 5,2 мм.

Є. Абсолютний приріст за шириною для низу у мілімет-ровій системі.(1) 7. 6,67 мм

25.Складові формалізованого запису градирування:

Д х = Д о · (1 ± n ); Ш х = Ш о (1 ± n );

А. Д о.(5) 1. Відносний приріст за довжиною.

Б. Б. Д х.(3) 2. Відносний приріст за шириною.

В. Ш х.(4) 3. Потрібна довжина моделі або устілки.

Г. Ш о.(6) 4. Потрібна ширина моделі або устілки.

Д. . (1) 5. Похідна довжина моделі або устілки.

Е. .(2) 6. Похідна ширина моделі або устілки.

Є. n. (7) 7. Різниця між похідним і потрібним номером.

26. Терміни, що визначаються як:

А) композиція (3) - 1) пошук форми і зовнішнього вирішення;

Б) компоновка(1) - 2) технічний розрахунок розмірів конструкції;

В) моделювання(4) - 3) художня єдність елементів форми предмета;

Г) проектування(2) - 4) вибір розмірів форми та організація площини.

27.Види зображення, що визначаються як:

А) живоописний 4 - 1) неповна характеристика форми предмета;

Б) ескізний (3 - 2) світотіньова характеристика форми;

В) лінійний 1 - 3) попереднє уявлення про форму предмета;

Г) тоновий 2 - 4) колористичне уявлення про форму предмета.

28.Складові формалізованого запису градирування:

А. Креслярські.(4) 1. Олівець, фарби, папір, туш, пензель.

Б. Зображувальні.(3) 2. Палітра, гумка, мольберт.

В. Допоміжні.(2) 3. Точка, штрих, лінія, тон, колір.

Г. Матеріальні.(1) 4. Лінійка, циркуль, олівець.

29.; Види навчання малюванню:

А) з натури(3) 1); за визначеними властивостями форми;

Б)з ілюстрації- (4) 2); після визначеного спостереження форми;

В) по пам’яті - (2) 3); постійне спостереження форми предмета;

Г) по уяві – (1) 4); змальовування зображення.

30.Види перспективи, що передбачають:

А) зміну фізичних ознак предмета і середо-вища(3) 1) лінійна перспектива;

Б)зміну вигляду форми на кульовій поверхні(3) 2) панорамна перспектива;

В)зміну розмірів і положення ліній і кутів(1) 3) повітряна перспектива;

Г)зміну вигляду форми на циліндричній поверхні(2)

31.Лінії, що визначаються у зображенні як:

А) геометричне міс-це точок (2) 1) умовна лінія сходження горизонтальних і паралельних ліній;

Б) горизонт(1) - 2) місце закономірного розташування точок;

В) еквідистанта(4) - 3) лінія, яка паралельна фронтальній поверхні;

Г) фронталь (3) - 4) лінія на однаковій відстані від існуючої у будь-якій точці.

32.Етапи виконання зображення предмета:

А. Визначення світлотіні.(1) 1. Другий етап.

Б. Визначення форми предмета.(2) 2. Третій етап.

В. Компоновка зображення.(3) 3. Перший етап.

Г. Корегування зображення.(4) 4. Четвертий етап.

33.Елементи світлотіні:

А. Відблиск.(4) 1. Найосвітленіша поверхня предмета.

Б. Рефлекс.(5) 2. Тінь на поверхні предмета.

В. Світло.(1) 3. Тінь на опорній площині або інших предметах.

Г. Тінь власна.(3) 4. Відбиток світла з блискучої поверхні.

Д. Тінь падаюча.(2) 5. Підсвічування тіньової сторони іншого предмета.

34.Властивості форми предмета:

А. Геометрична форма.(5) 1. Відносний розмір предмета.

Б. Величина форми.(1) 2. Зорова вага форми предмета.

В. Маса форми.(2) 3. Розташування відносно точки зору.

Г. Тінь власна.(4) 4. Розподіл елементів світлотіні.

Д. Колір.(3) 5. Співвідношення трьох координат простору.

Е. Текстура матеріалу.(6) 6. Прояв характеру матеріалу на поверхні.

Є. Світлотінь.(8) 7. Характер елементів поверхні.

Ж. Фактура матеріалу.(7) 8. Здатність відбивати світло від поверхні.

35.Види форми предмета:

А. Лінійна.(3) 1. Три виміри форми порівняно однакові.

Б. Об’ємна.(1) 2. Два виміри форми порівняно більші за третій.

В. Плоска.(2) 3. Один вимір форми порівняно більший за інші.

36.Лінії, що залишають емоційне зорове враження:

А. Вертикальні лінії.(2) 1. Повноти, статичності.

Б. Горизонтальні лінії.(1) 2. Руху, динамічності.

В. Закруглені лінії.(4) 3. Стабільності, величі, монументальності.

Г. Похилі лінії.(3) 4. Спокою, м’якості.

37.Фактори, що змінюють зорову масу виробу:

А. Величина форми. 3 1. Більша – наближені до кубу або кулі, менша - наближені до лінії.

Б. Колір виробу. 4 2. З рисунком – більше, без рисунка – менше.

В. Конфігурація форми. 1 3. Менша – зменшує, більша – збільшує.

Г. Наявність орнаментації. 2 4. Темні - важче, світлі – легше.

Д. Тон поверхні форми. 4

38.Лінії, що визначаються у зображенні як:

А. Кольоровий тон(1) - 1) відмінність за тоном;

Б. Насиченість(3) - 2) належність до кольорів спектру;

В. Світлота(2) - 3) яскравість відносно кольору спектру.

39.Лінії, що визначаються у зображенні як:

А. Блакитний(2) - 1) теплий;

Б. Зелено-блакитний(2) - 2) холодний.

В. Жовтий(1)

Г. Синій(2)

Д. Фіолетовий(2)

Е. Червоний(1)

40.Гармонійні поєднання кольорів у кольоровому колі:

А. Контрастні.(2) 1. Два протилежні, один сусідній по колу.

Б. Нюансні.(4) 2. Протилежні чверті в колі.

В. Споріднено-контрастні.(3) 3. Сусідні в двох чвертях кола.

Г. Тріади.(1) 4. Сусідні в одній чверті кола.

41.Характер пропорції:

А. b < a Арифметична. 2 1. (a + b) : a = a : b.

Б. “Золотого перетину”. 1 2. 1 : 2 = 2 : 4.

В. Ірраціональна.5 3. 1 : 2-1.

4. 3 : 5 = 5 : 8.

5. 1 : 3-1.

42. Характер ритмічного ряду:

А. ; (4) 1. Різноритмічний і різнометричний.

 

Б. ; (2) 2. Різноритмічний і рівнометричний.

 


В. (3) 3. Рівноритмічний і різнометричний.

Г. (1) 4. Рівноритмічний і рівнометричний.

 

43.Види симетрії:

А) дзеркальна (3) - 1) однаковість форм при повороті на кут;

Б) гвинтова(1) - 2) однаковість форм відносно прямої осі;

В) осьова(2) - 3) повторення форми при переміщенні за визначеною просторовою лінією.

44.Прийоми композиції:

А. Контраст(2) - 1) однаковість форм і властивостей;

Б. Нюанс(1) - 2) протиставлення форм і властивостей;

В. Тотожність(3) - 3) спорідненість форм і властивостей.

45.Зорова оцінка характеру геометричних фігур:

А. Квадрат 6 - 1) активні у всіх положеннях;

Б. Коло 1 - 2) динамічна під кутом до горизонталі;

В. Напівколо 3 - 3) статична, але нестійка;

Г. Прямокутник верт.(5 - 4) статична більшою стороною на горизонталі;

Д. Прямокутник гор.(4) - 5) струнка і динамічна по вертикалі;

Е. Трикутник(2 - 6) статична і жорстка на горизонталі.

46.Лінії у взутті:

А. Декоративні; (4) 1) визначають сілует, образ;

Б. Конструктивно-декоративні;(1) 2) визначають контури деталей;

В. Конструктивні;(2) 3) підкреслюють контури деталей;

Г. Контурні.(1) 4) прикрашають взуття.

47.Різновиди ескізів:

А. Декоративно-мальовничі(2) - 1) в одному колірному тоні;

Б. Лінійно-конструктивні(1) - 2) колористика з підбором гармоній-них поєднань;

В. Локально-площинні(3) - 3) лінійне вирішення без тонування;

Г. Об’ємні(4) - 4) макет, комбінації матеріалів.

48. Засоби художнього оформлення взуття:

А. Аплікація(2) - 1) заглиблений малюнок на поверхні;

Б. Вишивка(3) - 2) кріплення окремих деталей на поверхню;

В. Відсічка крайова(11) - 3) машинне або ручне вишивання нитками;

Г. Тиснення(1) - 4) нанесення кольорового зображення;

Д. Тонування(9) - 5) перетин стрічкових деталей;

Е. Переплетіння(5) - 6) протягнення стрічки через отвори;

Є. Перфорація(10) - 7) строчка візирунка тонкою ниткою;

Ж. Продержки(6) - 8) строчка товстою ниткою;

З. Строчка ажурна(7) - 9) утворення відтінків тону на поверхні;

І. Строчка декоративна(8) - 10) утворення ряду фігурних отворів;

Й. Фотодрук(4) - 11) фігурний край деталі;

К. Фурнітура декора-тивна(12) - 12) хольнітени, кнопки, пряжки.

49.Елементи естетичної форми взуття:

А. Гармонійність(4) 1) відмінність від подібних форм;

Б. Виразність(3) 2) відношення розмірів та елементів;

В. Орігінальність(1) 3) відношення розмірів та елементів;

Г. Пропорційність(2) 4) рівновага мас і кольору, єдність елементів.

50.Елементи художньої форми взуття:

А. Графічні елементи(4) 1) гармонійні поєднання у колі;

Б. Декоративні еле-менти(5) 2) гладка, блискуча, матова, ворсиста, при-родна, штучна;

В. Колір(1) 3) контурні, конструктивні, декоративні;

Г. Лінії(3) 4) товарний знак і маркування;

Д. Фактура-(2) 5) фурнітура і художні засоби.