Роль наукової праці в розвитку творчих здібностей студента

Лекція . Науково-дослідна робота студентів увищій школі.

План

1. Роль наукової праці в розвитку творчих здібностей студента.

2. Шляхи та методи залучення студентів до здійснення науково-дослідної роботи

3. Науково-дослідна діяльність студентів магістратури

 

Роль наукової праці в розвитку творчих здібностей студента

Нові вимоги до якості підготовки фахівців, що відповідають потребам сучасного етапу науково-технічного й соціально-економічного розвитку країни, роблять науково-дослідну роботу студентів важливим фактором удосконалення всієї системи підготовки фахівців.

У випускників ВНЗ повинна бути сформована потреба постійно нарощувати свої знання, оперативно реагувати на вимоги прогресу науки й техніки. У зв'язку з цим особливу актуальність здобувають питання, пов'язані з функціями НДРС (науково-дослідної роботи студентів) у ВНЗ, а виховання фахівців повинне бути органічно пов'язане з підвищенням їхнього творчого потенціалу.

Цілеспрямоване формування стилю мислення студентів у процесі НДРС сприяє цілісній орієнтації на становлення такого фахівця, якому властиві не тільки професійні знання, а й висока культура мислення, методологічні принципи пошуку й застосування знань.

Першим етапом, своєрідним вступом студента в наукову діяльність є реферативна робота.

Реферат (від лат. refero – доповідаю, повідомляю), короткий виклад у письмовому вигляді або у формі публічного виступу змісту книги, наукової праці, результатів вивчення наукової проблеми; доповідь на певну тему, що включає огляд відповідних літературних та інших джерел.

Як правило, реферат має науково-інформаційне призначення. При цьому важливо сформулювати тему реферату так, щоб вона, з одного боку, орієнтувала студента на вирішення пізнавальних завдань, а з іншого, – була б пов'язана з практикою, ураховувала б його майбутню спеціальність.

Навички наукової праці, набуті майбутніми фахівцями у процесі написання рефератів, використовуються ними при підготовці доповідей для виступів на студентських наукових конференціях. На відміну від реферату наукова доповідь повинна містити в собі результати самостійно проведених досліджень – спостережень експериментів, вивчення суспільної думки, аналізу документів, а також власні узагальнення та висновки.

Увагу студентів у ході підготовки доповіді необхідно спрямовувати на розв‘язання питань, які мають проблемний характер і вимагають наукового пошуку. Підготовка студентських наукових доповідей передбачає активний зв'язок з науковою діяльністю, у процесі якої відбувається теоретичне осмислення світу.

Важливий аспект НДРС у ВНЗ – її тісний зв'язок з навчальним процесом. НДРС – це безперервна система підготовки протягом усього періоду навчання студентів. Вона передбачає вивчення методики дослідницької роботи, формування звички критично сприймати навчальний матеріал, закріплення вмінь і навичок самостійного проведення досліджень. НДРС сприяє не тільки підвищенню рівня розумової активності студентів, але й становленню особистісної позиції, цілеспрямованості, відповідних мотивів та установок. Для цього студента потрібно виховувати як творчу особистість, яка володіє моделюванням, вільно користується математичним апаратом та комп‘ютерною й обчислювальною технікою.

Залучення студентів до НДР здійснюється в межах традиційних видів навчальних занять, з використанням активних методів їхнього проведення. Зокрема, лекція (якщо вона має наукову спрямованість) повинна мати проблемно-дослідницький характер, що передбачає формулювання фундаментальних проблем, які висвітлюються послідовно в окремих розділах і темах. Виділення в ході лекції окремих проблем, аналіз способів їхнього вирішення або формулювання проблемних питань, які студенти повинні вирішити у процесі самостійної підготовки; визначення ключових позицій для розв‘язання різноманітних проблемних ситуацій тощо, є серйозною заявкою на продовження студентами дослідження даного наукового напряму.

Практичні заняття дозволяють студентам порівнювати, зіставляти факти, явища, процеси, які вивчаються, аналізувати й установлювати причинно-наслідкові зв'язки, переходити від змістового опису завдань до математичної моделі, висувати гіпотези, використовувати аналогії. Викладачі, які проводять практичні заняття, показують майбутнім фахівцям переваги та недоліки різних схем і можливих підходів до вирішення завдань, використовуючи евристичний механізм пізнавальної діяльності для прояву зв'язку між навчальними проблемами та практичним досвідом студентів, розкривають взаємозв'язок досліджуваних дисциплін, пропонують студентам пошуково-дослідницькі завдання, організовують виконання та рецензування рефератів і наукових доповідей.

Такий вид навчання, як розрахунково-графічні роботи, курсові, дипломні проекти, передбачають наявність елементів невизначеності, які студенти повинні переборювати самостійно, одержуючи необхідні додаткові знання з рекомендованої літератури. Завдання студента може полягати в тому, щоб вибрати й обґрунтувати раціональні методики розрахунку поставлених завдань, розробити нові, більш ефективні механізми, удосконалити технологічні процеси, здійснити критичний аналіз стану питання тощо.

НДРС сприяє вихованню студентів у дусі творчості, привчає до відповідальної роботи в колективі. Студент, залучений до наукової праці, починає інтуїтивно почувати динамічний характер творчості, що є єдністю пізнання та спілкування. Цю єдність неможливо збагнути поза колективом, який спонукає учасників до допитливості, розкриваючи особисті якості дослідників.

Одна з особливостей наукового студентського колективу – стислий період його функціонування (максимум два роки). Це вимагає від наукового керівника високої мобільності, правильної орієнтації в таких соціально-психологічних явищах, як група, колектив. У цьому плані важливою є проблема взаємодії внутрішніх і зовнішніх умов творчості. До першої умови належать готовність студентів до проведення досліджень, наявні установки, стимули. Зовнішні ж умови – це навчання, виховання й організація творчості студентів. Оскільки до поняття суб'єкта творчості належить і наукове середовище як його органічна складова частина, то оптимальне забезпечення зовнішніх обставин, які б стимулювали розумову активність студента, його особистісну цілеспрямованість, є важливим практичним завданням в організації НДРС.

Форми організації НДРС залежать від специфіки конкретного ВНЗ і кафедри. Наприклад, для наукової праці кафедри більше підходять такі форми, як-от: проведення науково-практичних конференцій на потоках, підготовка й обговорення доповідей у наукових студентських гуртках, виступи студентів на засіданнях секцій суспільних наук, участь у всеукраїнському конкурсі студентських робіт тощо.

Важливим напрямом залучення студентів до НДР є робота над написанням статті чи тез наукової доповіді.

Стаття – це публіцистичний твір, у якому автор ставить завдання проаналізувати наявну наукову проблему чи певні явища з погляду, насамперед, закономірностей, що лежать у їхній основі. Наукова стаття має певну композицію, її зміст має розгортатися у визначеній послідовності. Зокрема, спочатку автор повинен пояснити актуальність вибору тої чи іншої проблеми, ступінь її розробленості в науковій літературі, практичній діяльності даної галузі; визначити мету публікації, викласти свої думки й обґрунтувати їх, підвести короткі підсумки.

Для статті характерним є висвітлення конкретних питань із необхідним теоретичним осмисленням. Зміст і спосіб організації, а також стиль викладу студентом матеріалу повинні відповідати формі статті.

Тези – це стислі, лаконічно сформульовані основні положення доповіді, повідомлення. Вони включають виклад основних думок праці від початку до кінця, а не її дослідницької частини. У тезах однією-двома фразами обґрунтовують тему, розкривають історію питання, методику дослідження та його результати. Окремі положення в тезах повинні бути пов'язані між собою логічно. Тези можуть бути цитатними, вільними ( авторські формулювання того, хто складає тези), комбінованими (цитати та власні формулювання).

Етапи складання тез:

1. Свідоме ознайомлення з текстом.

2. Розподіл тексту на значеннєві частини.

3. Осмислення кожної частини, виділення в ній найбільш істотних положень.

4. Формулювання власними словами або цитатою основних частин.

Виконуючи складні тези, потрібно виписувати також проміжні думки таким чином, щоб вони роз'яснювали, аргументували основні.

Не зважаючи на розвиток навчально-дослідної роботи учнів у загальноосвітній школі, практика показує необхідність спеціального навчання студентів основам написання статей і тез. Як правило, у перше це питання ставиться на заняттях зі «Вступу до спеціальності», однак їх недостатньо для того, щоб більшість студентів оволоділа методикою написання статей і тез доповідей.

Таким чином, сучасна науково-дослідна творчість фахівця з вищою освітою пов'язана з використанням інтелекту для продукування нових ідей, створення моделей майбутнього. Тому у підготовці майбутнього фахівця варто особливу увагу приділити формуванню його прогностичного мислення.

Становлення майбутнього фахівця як творчої особистості в стінах ВНЗ є результатом об'єднаних зусиль профілюючих, природничо-наукових і суспільствознавчих кафедр, які комплексно поєднують філософські, загальнонаукові та спеціальні аспекти творчого дослідницького процесу, його теорії та практики.