Список використаних джерел 7 страница

Оцінка «задовільно» (D) виставляється, коли: роботу виконано загалом самостійно, зміст відповідає темі, визначе­ній меті та завданням; у роботі частково розв’язано пошукові завдання, що позначилося на повноті досягнення мети; деякі складники наукового апарату дослідження визначено й офор­млено некоректно; аналіз інформаційних джерел не повною мірою відбиває сучасний стан наукової розробки досліджува­ної проблеми; змістовно підготовлено практичні рекоменда­ції; авторські висновки зроблено не відповідно до завдань дослідження, на неглибокому рівні узагальнення; текст робо­ти загалом оформлено з дотриманням усіх вимог, проте є граматичні та орфографічні помилки; роботу подано на розгляд кафедри невчасно; студент невчасно і на задовільному рівні звітувався про хід написання магістерської роботи і здій­снив передзахист; за темою магістерської роботи не підготов­лено і не видано друком статтю; магістрант не брав участі у наукових конференціях, семінарах; науковий керівник надав рекомендацію, і рецензент оцінив роботу на «задовільно» (D); захист роботи відбувся на «задовільно» (D).

Оцінка «задовільно» (Е) виставляється, коли: роботу виконано загалом самостійно, зміст не повною мірою відпові­дає темі, визначеній меті та завданням; у роботі не розв’язано більшість наукових завдань, що позначилося на повноті дося­гнення мети; деякі складники наукового апарату досліджен­ня визначено й оформлено некоректно; аналіз інформаційних джерел не повною мірою відбиває сучасний стан наукової розробки досліджуваної проблеми; змістовно підготовлено практичні рекомендації; в оформленні тексту роботи є недо­ліки, граматичні та орфографічні помилки; роботу подано на розгляд кафедри невчасно; студент невчасно і на задовільно­му рівні звітувався про хід написання магістерської робо­ти і здійснив передзахист; за темою магістерської роботи не підготовлено і не видано друком статтю; магістрант не брав участі у наукових конференціях, семінарах; науковий керів­ник надав рекомендацію, і рецензент оцінив роботу на «задовільно» (Е); захист роботи відбувся на «задовільно» (Е).

Оцінка «незадовільно» (FХ) виставляється, коли:роботу виконано не самостійно (з запозиченням тексту ін­ших авторів), зміст не розкрито; у роботі не розв’язано науко­ві завдання, не досягнуто мети; складники наукового апарату дослідження визначено й оформлено некоректно; аналіз ін­формаційних джерел не відбиває сучасного стану наукової розробки досліджуваної проблеми; не підготовлено практич­ні рекомендації; авторські висновки зроблено не відповідно до завдань дослідження, на поверховому рівні узагальнення; текст роботи оформлено з порушенням вимог, є численні гра­матичні та орфографічні помилки; роботу подано невчасно на розгляд кафедри; студент невчасно і на незадовільному рівні звітувався про хід написання магістерської роботи і не здійснив передзахист; за темою магістерської роботи не підготовлено і не видано друком статтю; магістрант не брав уча­сті у наукових конференціях, семінарах; науковий керівник надав рекомендацію, і рецензент оцінив роботу на «незадовільно» (FХ); захист роботи відбувся на «незадовільно» (FХ); роботу не виконано.

За результатами захисту кваліфікаційної роботи ЕК ух­валює рішення щодо оцінки роботи та її захисту, про присво­єння відповідної кваліфікації (магіст­ра) зі спеціальності і видачу диплома державного зразка.

ТИПОВІ ПОМИЛКИ У НАПИСАННІ ТА ОФОРМЛЕННІ НАУКОВИХ РОБІТ СТУДЕНТІВ

1. Зміст роботи не відповідає плану наукової роботи або не розкриває тему повністю чи в її основній частині.

2. Сформульовані розділи (підрозділи) не відбивають ре­альну проблемну ситуацію, стан об’єкта.

3. Мета дослідження не пов’язана з проблемою, сформульо­вана абстрактно і не відбиває специфіки об’єкта і предме­та дослідження.

4. Автор не виявив самостійності, робота являє собою ком­піляцію чи плагіат.

5. Не зроблено глибокого і всебічного аналізу сучасних офі­ційних і нормативних документів, нової спеціальної літе­ратури (останні 5-10 років) з теми дослідження.

6. Аналітичний огляд вітчизняних і зарубіжних публікацій з теми роботи має форму анотованого списку і не відби­ває рівня досліджуваності проблеми.

7. Не розкрито зміст та організацію особистого експери­ментального дослідження (його суть, тривалість, місце проведення, кількість обстежуваних, їх характеристи­ки), поверхово висвітлено стан практики.

8. Кінцевий результат не відповідає меті дослідження, ви­сновки не відповідають поставленим завданням.

9. У роботі немає посилань на першоджерела або вказані не ті, з яких запозичено матеріал.

10. Бібліографічний опис джерел у списку використаної літе­ратури наведено довільно, без додержання вимог дер­жавного стандарту.

11. Обсяг та оформлення роботи не відповідають вимогам, вона виконана неохайно, з помилками.

 

1.4.11. Автореферат дипломної роботи магістра

 

Магістерська робота супроводжується окремим авторефе­ратом. Автореферат магістерської роботи друкується з обо­в’язковим зазначенням вихідних відомостей про роботу і на­дається рецензенту та екзаменаційній комісії.

Написання автореферату - заключний етап виконання дип­ломної роботи магістра. Призначення автореферату - широке ознайомлення наукових працівників з методикою досліджен­ня, фактичними результатами й основними висновками квалі­фікаційної роботи. Автореферат друкують державною мовою.

Автореферат має досить ґрунтовно розкривати зміст ма­гістерської роботи, у ньому не повинно бути надмірних под­робиць, а також інформації, яка відсутня у дослідженні.

Структура автореферату. Структурно авторефе­рат складається з загальної характеристики роботи, основ­ного змісту, висновків, списку опублікованих автором праць

Загальна характеристика роботи, що подається в авторе­фераті, має відповідати наведеним у вступі до магістерської роботи її кваліфікаційним ознакам. Крім того, вказують структуру кваліфікаційної роботи, наявність вступу, певної кількості розділів, додатків, повний обсяг у сторінках, а також обсяг, що займають ілюстрації, таблиці, додатки (з зазначенням їх кількості), список використаних літературних джерел (із за­значенням кількості найменувань).

В основному змісті стисло викладається сутність диплом­ної роботи магістра за розділами, він має дати повне і пере­конливе уявлення про виконане дослідження.

Якщо вступна частина автореферату дає змогу скласти лише загальне враження про дипломну роботу, то основна, яка і є власне реферативною, дає більш повне уявлення про її зміст і побудову. У цій частині автореферату важливо показа­ти, як були отримані результати, продемонструвати хід дос­лідження, викласти сутність використаних методів, навести дані щодо їх точності та трудомісткості, описати умови й ос­новні етапи експериментів. Проте у всіх випадках до автореферату доцільно вводити насамперед висновки та кінцеві результати.

Висновки складає стисла інформація про підсумки вико­наної роботи, яка повинна відповідати загальним висновкам дослідження.

Кожен науковий і прикладний висновок роботи треба формулювати чітко, конкретно (однозначно). Формулювання віддзеркалює суть і новизну зробленого.

Прикладні (практичні) висновки повинні містити прин­цип або основу використання того чи іншого результату.

Суть автореферату полягає у точній відповідності змістові магістерської роботи, а його зміст дає повне уявлення про наукову цінність і практичну значущість дослідження.

Список опублікованих праць подають відповідно до вимог державного стандарту з обов’язковим наведенням назв праць і прізвищ співавторів.

Оформлення автореферату. За обсягом авторефе­рат має бути 8-11 сторінок.

На лицьовій стороні обкладинки автореферату подають­ся: назва відповідного міністерства; назва вищого навчально­го закладу, у якому виконувалася дипломна робота; індекс УДК; прізвище, ім’я, по-батькові магістранта; назва дипломної роботи; підзаголовок «Автореферат дипломної роботи магіст­ра»; місто, рік.

На другій сторінці автореферату вказується: науковий ступінь, вчене звання, прізвище та ініціали наукового керів­ника і (або) консультанта, його місце роботи і посада; науко­ві ступені, вчені звання, місце роботи та посади, прізвища та ініціали рецензентів; дата і час проведення захисту.

Номери сторінок проставляються у центрі верхнього берега сторінки. Нумера­ція починається з цифри 1 на першій сторінці, де міститься загальна характеристика роботи. Структурні частини авторе­ферату не нумерують, їх назви друкують великими літерами симетрично тексту.

Автореферат дипломної роботи магістра виготовляють друкарським способом і видають у вигляді брошури тиражем 20 примірників.

Формат видання 145x210 мм (формат паперу і частка ар­куша 60x90/16) з друкуванням тексту на обох боках аркуша.

 

РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ НАПИСАННЯ ТА ОФОРМЛЕННЯ НАУКОВИХ РОБІТ

2.1 Загальні вимоги щодо оформлення кваліфікаційних робіт

 

Наукові роботи студентів мають бути виконані з урахуванням державних та галузевих стандартів. Робота оформлюється за такими вимогами: Шрифт – Times New Roman 14 пт. Стиль – «Звичайний»; інтервал – 1,5; абзацний відступ – 1,25 см.; вирівнювання – по ширині. Розміри полів: ліве – 30 мм, праве – 15 мм, верхнє – 20, нижнє – 20 мм.

Нумерація починається з 2 сторінки. Цифри вказуються у правому верхньому куті.

Зразки оформлення титульних сторінок подано у додатках.

Зразок оформлення змісту роботи:

тема: «Особливості психологічного стану хворих при психосоматичних розладах» (кваліфікаційна робота бакалавра)

ЗМІСТ

ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ОСОБЛИВОСТІ ПСИХОСОМАТИЧНОГО ПІДХОДУ
1.1. Передумови психосоматичних розладів
1.2. Неспецифічні психічні реакції на захворювання системи травлення
1.3. Виразкова хвороба як психосоматичний розлад
РОЗДІЛ 2. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ПСИХОЛОГІЧНОГО СТАНУ ПСИХОСОМАТИЧНИХ ХВОРИХ
2.1. Матеріали і методи дослідження
2.2. Кількісний та якісний аналіз отриманих даних
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ

Зразок оформлення фрагмента тексту курсової (кваліфікаційної, дипломної) роботи:

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ПРОБЛЕМИ ЕМОЦІЙНОЇ РЕГУЛЯЦІЇ СПІВРОБІТНИКІВ ДАІ В КОНФЛІКТНИХ СИТУАЦІЯХ

2.1. Роль емоцій у професійній діяльності працівників ДАІ

 

Кардинальні зміни, які відбуваються в українському суспільстві, реформування правоохоронної сфери вимагають нових підходів до управління правоохоронцями. Один із таких підходів полягає у вивченні впливу емоцій на здійснення професійної діяльності правоохоронцем, зокрема працівником ДАІ.

Розкриваючи різноманітні аспекти професійної діяльності працівників ОВС, науковці (В.Г. Андросюк, О.М. Бандурка, С.П. Безносов, І.В. Ващенко, Ю.Б. Ірхін, Я.Ю. Кондрат’єв, В.С. Медведєв, А.В. Ромашко, О.М. Столяренко, О.В. Тимченко та ін.) сходяться на тому, що вона, як «специфічний вид соціальної діяльності працівників органів держави, призначеної для її захисту і безпеки, що діє від її імені й організує певною мірою функціонування громадянського суспільства, стоїть на охороні прав і свобод його громадян та окремих особистостей», характеризується низкою особливостей, порівняно з іншими видами професійної діяльності [1-3; 6; 10-11.

Зразок оформлення малюнків

Рис. 2.1.1. Система стосунків у мотивації професійного самовдосконалення особистості

Зразок оформлення таблиць

Таблиця 2.1.1

Методика оцінки відношення до професії

Чи подобається Вам Ваша професія	Хотіли б Ви зараз перейти на іншу посаду, не пов’язану з вашою професією?
Ні	Не знаю	Так
Вибрали б Ви знову свою професію?
Так	Не знаю	Ні	Так	Не знаю	Ні	Так	Не знаю	Ні
Так, дуже подобається
Швидше подобає-ться, ніж не подобається
До професії відношуся байдуже
Професія швидше не подобається