Зберігання у газоподібному стані

Третій спосіб зберігання – зберігання у газоподібному стані. Використовується для зберігання речовин, за нормальних умов знаходяться у газоподібному стані. Газ зберігається під дуже високим тиском (Р=100-150 МПа) у ємкостях, що мають форму кулі. Якщо куля руйнується, то газ миттєво піднімається в атмосферу і відразу ж виникає первинна хмара. При руйнуванні ємкостей з газом вторинної хмари не буде.

Рис. 4. Зберігання у газо-

Подібному стані

Способи зменшення небезпеки від хмар з хімічної речовини

Небезпеку від руйнування можна зменшити, поставивши ємкість у піддон. Спочатку робили залізні піддони, потім – бетонні. Але і той і інший спосіб виявились дуже дорогими. Зараз використовуюють земляні вали. Звітси пішла і назва «обвалована ємкість».

7. Стан атмосфери

Ступінь вертикальної стійкості атмосфери

Глибина розповсюдження хмари залежить від багатьох факторів, основним з яких є стан атмосфери. Характеризується він величиною, яка називається ступенем вертикальної стійкості атмосфери (СВСА). Існує три різновиди СВСА.

Перший з них носить назву конвекція.

t₁ – температура на поверхні землі.

t₂ – температура на значній висоті.

t₂завжди є меншим від t₁. Виникає циркуляція повітря. При невеликих відстанях від землі можливі деякі відхилення. Умова конвекції t₂<t_1.

Рис. 5. Конвекція

Якщо t₂>t₁, циркуляція повітря відсутня. Спостерігається у великих містах або ж населених пунктах у долині. У просторіччі такий стан повітря називають смогом. Наукова ж його назва – теплова інверсія. Цей стан повітря є найнебезпечнішим для людини.

Якщо t₂t₁ – це нелінійний стан. Можна вважати, що повітря пересувається паралельно землі. Такий стан носить назву ізотермія. Він найчастіше спостерігається у природі.

Мета проведення розрахункової роботи

Дана розрахункова робота проводиться з метою дослідження розповсюдження забрудненої хмари внаслідок аварії на хімічно небезпечному об’єкті, визначення кількості постраждалих на підприємстві та у населеному пункті. Також буде зроблено висновок щодо заходів, які необхідно вжити для зменшення кількості постраждалих людей.

Завдання на виконання розрахункової роботи видається викладачемна початку триместра, кожному студентуіндивідуальноокремий варіант.

Зразок бланка завдання приводиться на рис. 6.

Основні скорочення, які використовуються в завданні і тексті наводяться нижче.

Список скорочень

НХР – небезпечна хімічна речовина;

СВСА – ступінь вертикальної стійкості атмосфери;

НП – населений пункт;

СЗЗ – санітарно-захисна зона;

Щ_НП – щільність населеного пункту;

обв – обвалування;

ВТР – втрати робітників;

НХО – небезпечно хімічний об’єкт;

ЗМІ – засоби масової інформації.

Завдання на розрахунково-графічну роботу

Умови завдання

В районі Р знаходиться хімічно-небезпечний об’єкт (ХНО), на території якого зберігається (умови зберігання ізотермічне або в рідкому стані) в необвалованих (обвалованих, у яких висота обвалування Н, м) резервуарах різного об’єму V_pi (м³)і різної кількості m_i, небезпечна хімічна речовина (НХР). Робітники і службовці цього підприємства, чисельність яких складає n_хно, чол, забезпечені протигазами на З_пр, %.

Навкруги ХНО знаходиться населений пункт, в якому проживають працівники і службовці ХНО, радіус якого складає приблизно R_нп, км. Середня щільність населення в ньому Щ_нп, чол/км². За межами населеного пункту знаходиться місцевість, на якій росте степова рослинність. Житлові райони від ХНО відділяє санітарна захисна зона радіусом R_сзз, км, на території якої ростуть чагарник і дерева (парк).

Внаслідок техногенної надзвичайної ситуації (аварія, катастрофа) на ХНО зі зруйнованого резервуару (резервуарів) вилилося на підстильну поверхню „вільно” (або у „піддон”, якщо резервуари обваловані) НХР у кількості G₀, т.

Метеорологічні умови на початку аварії:

· час доби _д;

· наявність хмарностi F;

· температура повітря t_п,°C;

· різниця температур повітря на відстані 50 см і 200 см від поверхні земліt,°C;

· швидкість приземного вітру W, м/с.

Необхідно:

1. Виконати довгострокове прогнозування при аварії на ХНО.

2. Виконати аварійне прогнозування на час після початку аварії _авар, год.

3. Результати довгострокового і аварійного прогнозування показати на схемах у масштабі.

4. Зробити висновки і дати рекомендації щодо захисту робітників іі службовців ХНО та населення села.

ВИХІДНІ ДАНІ

Параметри	Розмірність	Значення	Параметри	Розмірність	Значення	Параметри	Розмірність	Значення
НХР			вилив НХР			_д
Р			Н_обв	м		F
V_Р1	м³		R_нп	км		t_п	°C
V_Р2	м³		R_сзз	км		t	°C
V_Р3	м³		Щ_нп	чол/км²		W	м/с
m₁	шт		n_нхо	чол		Напрям вітру
m₂	шт		З_пр	%		_авар	год
m₃	шт		G₀	т

Отримав „___”_______________200_р. Студент_________________________ Група _____________

Керівник роботи: _______________

Рис. 6. Бланк завдання на виконання розрахункової роботи

8. Довгострокове прогнозування при аварії на ХНО

Довгострокове прогнозування проводиться для визначення можливих масштабів зараження, сил і засобів ліквідації наслідків аварії, розробки забезпечення захисту населення та підвищення стійкості роботи об’єктів.

Для довгострокового прогнозування приймаються такі дані:

- заповнення ємності приймається за 75% від паспортного (геометричного) об’єму ємності;

- ємності при аваріях руйнуються повністю;

- метеоумови: швидкість вітру – 1 м/с, температура повітря – 20С, ступінь вертикальної стійкості повітря – інверсія, напрямок вітру не враховується, тому поширення хмари зараженого повітря приймається у полі 360С;

- час, на який проводяться розрахунки, =4 год;

- для регіону Р-безпечного приймаємо, що при аварії зруйнується одна найбільша ємність (Vp₁);

- для регіону Р-сейсмічного приймаємо, що зруйнуються всі ємності.

Послідовність розрахунків

8.1. Визначення кількості розмитої речовини. Якщо район безпечний, кількість речовини (НХР) вилитої зі зруйнованої ємності на випадок НС визначається за формулою

Gнхр=V_Р10,75_НХР, т, (1)

де V_Р1– об’єм найбільшого резервуару з НХР,

_НХР – густина речовини, т/м³ – визначається з табл. 1.

Якщо ХНО знаходиться в регіоні сейсмобезпечному, то за прийнятими умовами зруйнуються всі ємності, і кількість вилитої речовини буде визначатися формулою

Gнхр=(V_Р1m₁+V_Р2m₂+V_Р3m₃)0,75_НХР, т (2)

8.2. Визначення теоретично можливої глибини розповсюдження хмари (Г_т).

Ця величина може бути визначена двома способами.

Перший спосіб.

Спочатку визначається глибина розповсюдження хімічної хмари від випаровування хлору при: стані атмосфери – ізотермія, швидкості вітру W=1, м/с, температурі повітря t_п=20С. По таблиці 2, використовуючи метод інтерполяції або за допомогою формули

Г^cl²_i_з=2,1Gнхр^{0,568+0.00551}^nG^нхр, км(3)

Визначаємо теоретичну глибину розповсюдження (відстань, яку поширилась хімічна хмара від ХНО) хмари для заданої НХР і прийнятих умов за формулою

Г= Г^cl²_i_зК_НХРК_WК_tК_СВСАК_обв, км(4)

К_НХР– поправочний коефіцієнт на вид НХР (табл. 1);

К_W– поправочний коефіцієнт на швидкість вітру, визначається за табл. 3 в залежності від стану атмосфери і Gнхр. При швидкості вітру W=1м/с, К_W=1.

К_СВСА– поправочний коефіцієнт на стан атмосфери (при довгостроковому прогнозуванні стан атмосфери – інверсія, а величина була визначена при ізотермії)

К_t– поправочний коефіцієнт на температуру повітря, яка відрізняється від 20С.

Величину цього коефіцієнта можна визначити за формулою

К_t=0,019(t_п+40)⁰^,⁵⁵+0,82 (5)

При температурі повітря t_п=20С, К_t=1.

К_обв– коефіцієнт, який враховує обваловані резервуари чи ні.

Якщо задається, що вилив «вільно», то резервуари не обваловані і К_обв=1.

Якщо задається, що вилив у «піддон», то резервуари обваловані і величинаК_обввизначається з табл. 4 в залежності від висоти обвалування H_обв і часу . Для довгострокового прогнозування приймається 4 години.

Після визначення усіх поправочних коефіцієнтів, їх значення підставляються у формулу (4) і визначається величина Г_т.

Другий спосіб.

При цьому способі теоретична глибина розповсюдження хмари визначається за допомогою формули

Г_т= V_п.ф, км (6)

де V_п.ф– швидкість переднього фронту хімічної хмари, км/год

– час пересування хмари, год.

Для довгострокового прогнозування=4 год.

В залежності від стану атмосфери, величину V_п.ф можна визначити за емпіричними залежностями:

стан атмосфери:

інверсія V_п.ф=5W, км/год (7)

ізотермія V_п.ф=6W, км/год (8) конвекція V_п.ф=7W, км/год (9)

У формулах (7), (8), (9) величина швидкостівітру (яка задається) підставляється в м/с.

У зв’язку з тим, що при довгостроковому прогнозуванні стан атмосфери – інверсія і швидкість вітру W=1 м/с, то

V_п.ф=51=5 км/год,

а глибина розповсюдження хмари буде дорівнювати

Г_т= 54=20 км (6)

ЗначенняГ_т порівнюємо зГ_т і менше з них використовуємо у подальших розрахунках, тобто Г_т=Г_т_min(Г_т або Г_т).

ТАБЛИЦЯ 1

Перекладні коефіцієнти для різних НХР для визначення глибини розповсюдження хмари забрудненого повітря з уражаючими концентраціями НХР у разі аварії на хімічно-небезпечних об’єктах та транспорті

№ з/п	Вид НХР	Щільність рідини, т/м³	К_НХР	№ з/п	Вид НХР	Щільність рідини, т/м³	К_НХР
	Акролеїн	0,839	1,7		Сірковуглець	1,263	0,047
	Аміак	0,681	0,13		Сірководень	0,964	0,13
	Водень фтористий	0,989	0,28		Сірчаний ангідрид	1,462	0,50
	Водень ціаністий	0,687	1,96		Соляна кислота (концентрована)	1,198	0,41
	Діметиламін	0,680	0,24		Формальдегід	0,815	1,02
	Метиламін	0,6999	0,24		Фосген	1,432	1,02
	Метил хлористий	0,983	0,06		Фтор	1,512	2,0
	Нітрил акрилової кислоти	0,806	0,58		Хлор	1,553	1,0
	Окисел етилену	0,882	0,06		Хлорпікрин	1,658	1,62
	Окисел азоту	1,491	0,28

ТАБЛИЦЯ 2

Глибина розповсюдження хмари зараженого повітря з уражаючими концентраціямиCl² на відкритій місцевостіГ_із, км (СВСА – ізотермія, швидкість – 1 м/с, температура повітря – 20С, резервуари не обваловані)

Кількість Cl² в ємкостях, т	Г_із, км	Кількість Cl² в ємкостях, т	Г_із, км	Кількість Cl² в ємкостях, т	Г_із, км
	2,0		28,1
	3,9		30,2
	5,2		32,3
	6,5		49,7
	8,0		64,5
	12,1		76,9
	15,5		89,0
	18,4		99,5
	21,0
	23,6
	25,9

Рис. 7. Графік для оцінки ступеню вертикальної стійкості атмосфери (СВСА) за даними прогнозу погоди

Рис. 8. Графік для визначення ступеню вертикальної стійкості атмосфери (СВСА)

ТАБЛИЦЯ 3

Поправочні коефіцієнти К_W, які враховують вплив швидкості приземного вітру W на глибину розповсюдження хмари зараженого повітря з уражаючими концентраціями НХР

Кількість НХР,т	Ступінь вертикальної стійкості атмосфери (СВСА)
Ізотермія	Інверсія	Конвекція
Швидкість вітру, м/с	Шв. вітру, м/с	Шв. вітру, м/с

		0,67	0,55	0,49	0,44	0,40	0,38	0,36	0,34	0,32	0,31	0,30	0,29	0,28	0,28	0,63	0,50	0,43	0,70	0,61	0,51
		0,64	0,52	0,46	0,41	0,38	0,35	0,33	0,32	0,30	0,29	0,28	0,27	0,26	0,26	0,61	0,47	0,40	0,67	0,57	0,48
		0,62	0,49	0,44	0,39	0,36	0,34	0,32	0,30	0,29	0,28	0,26	0,26	0,25	0,24	0,60	0,46	0,39	0,64	0,55	0,47
		0,61	0,47	0,40	0,37	0,34	0,32	0,30	0,28	0,27	0,26	0,25	0,24	0,24	0,23	0,59	0,45	0,37	0,63	0,52	0,45
		0,60	0,46	0,39	0,34	0,32	0,30	0,28	0,27	0,25	0,24	0,23	0,23	0,22	0,21	0,58	0,43	0,36	0,62	0,50	0,42
		0,59	0,45	0,38	0,33	0,29	0,28	0,27	0,25	0,24	0,23	0,22	0,22	0,21	0,20	0,57	0,43	0,36	0,61	0,49	0,41
		0,59	0,45	0,37	0,32	0,27	0,27	0,25	0,24	0,23	0,22	0,21	0,20	0,20	0,19	0,57	0,42	0,34	0,60	0,48	0,39
		0,58	0,44	0,36	0,31	0,27	0,26	0,24	0,23	0,22	0,21	0,20	0,20	0,19	0,19	0,56	0,41	0,34	0,60	0,48	0,38
		0,58	0,43	0,36	0,31	0,27	0,25	0,23	0,22	0,22	0,20	0,20	0,19	0,18	0,18	0,56	0,41	0,34	0,59	0,47	0,36
		0,56	0,41	0,34	0,29	0,25	0,23	0,21	0,20	0,19	0,18	0,17	0,16	0,16	0,15	0,55	0,40	0,32	0,58	0,45	0,36
		0,56	0,41	0,33	0,28	0,25	0,22	0,21	0,19	0,18	0,17	0,16	0,15	0,15	0,14	0,55	0,39	0,31	0,57	0,44	0,34
		0,55	0,40	0,32	0,28	0,24	0,22	0,20	0,19	0,17	0,16	0,16	0,15	0,14	0,14	0,55	0,39	0,31	0,57	0,44	0,34
		0,55	0,40	0,32	0,27	0,24	0,22	0,20	0,18	0,17	0,16	0,15	0,15	0,14	0,14	0,54	0,38	0,30	0,56	0,43	0,34
		0,55	0,39	0,31	0,26	0,23	0,21	0,19	0,17	0,16	0,15	0,14	0,14	0,13	0,13	0,54	0,38	0,30	0,55	0,42	0,32

ТАБЛИЦЯ 4

Коефіцієнт К_обв, який характеризує зміну величини глибини розповсюдження хмари НХР при виливі у «піддон»

НХР	Висота обвалування Н, м

Час після аварії, год	Час після аварії, год	Час після аварії, год

Аміак	0,25	0,30	0,34	0,17	0,20	0,22	0,14	0,16	0,18
Водень фтористий	0,20	0,23	0,27	0,12	0,15	0,17	0,09	0,11	0,13
Водень ціаністий	0,21	0,26	0,30	0,13	0,16	0,18	0,10	0,12	0,14
Сірчаний ангідрид	0,34	0,36	0,38	0,31	0,32	0,33	0,29	0,30	0,31
Сірководень	0,53	0,56	0,58	0,58	0,51	0,52	0,49	0,50	0,51
Формальдегід	0,43	0,45	0,47	0,40	0,41	0,42	0,38	0,39	0,40
Фосген	0,29	0,33	0,37	0,21	0,23	0,25	0,20	0,21	0,22
Фтор	0,20	0,24	0,27	0,14	0,16	0,17	0,11	0,13	0,14
Хлор	0,42	0,44	0,46	0,39	0,40	0,41	0,38	0,38	0,39

ТАБЛИЦЯ 5

Можливі втрати робітників, службовців і населення від НХР в осередку ураження, %

Умови перебування людей	Забезпеченість людей протигазами, %

На відкритій місцевості	90-100
У простих сховищах, спорудах

Примітка. Орієнтовна структура втрат людей в осередках ураження складає у %:

1) ураження легкого ступеня – 25;

2) ураження середнього і тяжкого ступеня – 40;

3) смертельні ураження – 35.

8.3.Визначення площі можливого забруднення населеного пункту.

Для довгострокового прогнозування розповсюдження хімічної хмари відбуватиметься під кутом 360, тобто концентричними кругами відносно ХНО.

Якщо Г_тR_нп, то у цьому випадку буде забруднений увесь населений пункт, незалежно від напрямку вітру, як показано на рис.9.

Тоді площа забруднення населеного пункту (за винятком площі санітарно-захисної зони) буде визначатися за формулою

S^забр_нп= (R²_нп-R²_сзз), км² (10)

Якщо Г_т<R_нп,то у цьому випадку буде забруднено лише частину площі населеного пункту, як показано на рис.10.

У цьому випадку площа забруднення населеного пункту буде визначатися як

S^забр_нп= (Г_т²-R²_сзз), км²(11)

Рис. 9. Схема розповсюдження хімічної хмари при Г_т>R_нп

Рис. 10. Схема розповсюдження хімічної хмари при Г_т<R_нп

8.4. Визначення кількості людей у населеному пункті, які проживають на забрудненій площі.

Кількість людей, які проживають у населеному пункті на забрудненій території визначається за формулою

n^забр_нп=S^забр_нпЩ_нп, чол(12)

де S^забр_нп визначається за формулами (10) і (11);

Щ_нп– щільність проживання людей у населеному пункті (задається).

8.5. Розрахунок можливих втрат населення НП і робітників ХНО.

В умовах, заданих для даного розрахунку, населення не має індивідуальних засобів захисту, тобто протигазів, і тому його втрати будуть складати 50% (див. табл. 5, нижній рядок), тобто

Втр_нп= n^забр_нп0,5, чол(13)

Втрати робітників ХНО визначаються з табл. 5 (нижній рядок), тобто

Втр_хно= n_хно_ВТРхно, чол

де n_хно – кількість робітників на ХНО (задається);

_ВТРхно – питомі втрати робітників ХНО, ця величина визначається з табл. 5.

Орієнтовна структура втрат людей в осередках ураження складає:

- ураження легкого ступеня – 25%;

- ураження середнього і тяжкого ступеня – 40%;

- смертельні ураження – 35%.

Таким чином визначаємо структуру втрат людей населеного пункту і робітників ХНО.

Так для робітників ХНО:

- ураження легкого ступеня складає Втр^лс_хно= 0,25Втр_хно, чол;

- ураження середнього і тяжкого ступеня Втр^ст_хно= 0,4Втр_хно, чол;

- смертельне ураження Втр^см_хно= 0,35Втр_хно, чол.

Для людей у населеному пункті:

- ураження легкого ступеня складає Втр^лс_хно= 0,25Втр_нп, чол;

- ураження середнього і тяжкого ступеня Втр^ст_хно= 0,4Втр_нп, чол;

- смертельне ураження Втр^см_хно= 0,35Втр_нп, чол.

8.6. Побудова схеми розповсюдження хімічної хмари.

1. Якщо Г_тбільшеR_нп, то схема рисується, як показано на рис. 9.

2. Якщо Г_тменшеR_нп, то схема рисується, як показано на рис. 10.

3. Якщо Г_тдорівнює R_нп, то схема рисується, як показано на рис. 11.

Рис. 11. Схема розповсюдження хімічної хмари при Г_т = R_нп

9. Аварійне прогнозування на час після аварії _авар, годин

Аварійне прогнозування здійснюється за даними розвідки після виникнення аварії для визначення можливих її наслідків і порядку дій у зоні хімічного зараження.

9.1. Визначення можливої глибини розповсюдження хмари.

Теоретична глибина розповсюдження хмариГ_т визначається аналогічно, як і для довгострокового прогнозування, двома способами.

Перший спосіб.

Визначається Г_тдля хлору за формулою (3), але замість величини Gнхр підставляємо Gо – кількість НХР, яка вилилася при аварії і задається у вихідних даних.

ТодіГ^cl²_Тіз=2,1Gо^{0,568+0.00551}^nG^о, км.

Величину Г^cl²_Тіз можна визначити із табл. 2, в залежності відGо, використовуючи метод інтерполяції, або за допомогою формули (3).

Визначаємо теоретичну глибину розповсюдження хімічної хмари для заданого виду НХР і заданих умов за формулою (4)

Г_т= Г^cl²_i_зК_НХРК_WК_tК_СВСАК_обв, км(4)

де К_НХР– визначається з табл. 1 (значення таке ж, як і для довгострокового прогнозування);

К_W– визначається з табл. 3 при заданій швидкості вітру W;

К_t– визначається за допомогою формули (5).

К_СВСА– в залежності від стану атмосфери рекомендовані такі значення:

інверсія К_СВСА=2,55;

ізотермія К_СВСА =1;

конвекція К_СВСА=0,55.

Стан атмосфери визначається за рис. 7 або 8, в залежності від того, які вихідні дані задані.

Якщо задаються величини , FіW то визначається стан атмосфери за рис. 7.

Якщо задаються величини t іW, то визначається стан атмосфери за рис. 8.

К_обв– визначається з табл. 4, в залежності від H_обв і при заданій величині _авар.

Другий спосіб.

Теоретична глибина розповсюдження хмари визначається за допомогою формули (6)

Г_Т= V_п.ф, км

У цій формулі=_авар, а величинаV_п.фвизначається за формулами (7), (8) і (9), у залежності від стану атмосфери і W.

Аналогічно, як і для довгострокового прогнозування, визначені значення Г_Ті Г_Тпорівнюємо між собою і менше з них далі використовуємо в розрахунках, тобто Г_T=Г_Tmin(Г_Табо Г_Т).

9.2. Визначення площі населеного пункту, яка може бути забруднена.

Можлива площа забруднення НП S^забр_нп, км² буде залежати від величини Г_T, швидкості вітруW і кута розповсюдження хімічної хмари відносно ХНО.

При швидкості вітру менше або дорівнює 1 м/с (1>W) кут розповсюдження буде складати =360 і хмара буде розповсюджуватися концентричними кругами навколо ХНО, незалежно від напрямку вітру (аналогічно, як і для довгострокового прогнозування).

При швидкості вітру W більше 1 м/с і менше або дорівнює 1,5 м/с(1,5W>1,0) кут розповсюдження буде складати =180, як показано на прикладах рис. 12.

а)

Напрямок вітру – північ

б)

Напрямок вітру – північ

Напрямок вітру – південь

в) напрямок вітру - захід

г) напрямок вітру - схід

Рис. 12 Схема розповсюдження хімічної хмари при 1,5W>1. (=180)

При швидкості вітру W більше 1,5 м/с і менше або дорівнює 2 м/с (2,0W>1,5) кут розповсюдження буде складати =90, як показано на прикладах рис. 13.

а) напрямок вітру - захід

б) напрямок вітру - схід

Рис. 13. Схема розповсюдження хімічної хмари при 2,0W>1,5 (=90)

При швидкості вітру W більше 2 м/с (W>2) кут розповсюдження буде складати =45, як показано на прикладах рис. 14

а) напрямок вітру - схід

напрямок вітру - схід

б) напрямок вітру - захід

в)

Напрямок вітру – північ

Напрямоквітру –північ

Напрямок вітру – південь

г)

Рис. 14. Схема розповсюдження хімічної хмари при W>2 (=45)

При визначенні площі забруднення можливого зараження необхідно враховувати як кут розповсюдження, так і співвідношення між Г_Tі R_нп.

Розглянемо різні варіанти:

1. W1 =360

Г_T>R_нп

S^забр_нп= (R²_нп-R²_сзз), км²

Г_T<R_нп

S^забр_нп= (Г_T²-R²_сзз), км²

2. 1,5W>1=180

Г_T>R_нп

S^забр_нп= ½ (R²_нп-R²_сзз), км²

Г_T<R_нп

S^забр_нп= ½ (Г_T²-R²_сзз), км²

3. 2W>1,5 =90

Г_T>R_нп

S^забр_нп= ¼ (R²_нп-R²_сзз), км²

Г_T<R_нп

S^забр_нп= ¼ (R²_нп-R²_сзз), км²

4. W>2 =45

Г_T>R_нп

S^забр_нп= 1/8(R²_нп-R²_сзз), км²

Г_T<R_нп

S^забр_нп= 1/8(R²_нп-R²_сзз), км²

9.3. Визначення можливих втрат населення НП.

Визначається, скільки людей НП можуть перебувати в зоні забруднення:

n^забр_нп= S^забр_нпЩ_нп, чол

Визначаються втрати людей у НП при аварії на ХНО за формулою (13):

Втр_нп= n^забр_нп0,5, чол

Визначається орієнтовна структура втрат людей у НП, як і для довгострокового прогнозування. Будується схема розповсюдження хімічної хмари, використовуючи приклади,наведені на рис. 14.

10. Заходи під час аварії